Що робити лікарю чи закладу для актуалізації даних пацієнта зі статусом “Неуспішна верифікація”?

Команда НСЗУ напрацювала чіткий алгоритм та рекомендації для закладів первинної медичної допомоги, як актуалізувати дані пацієнтів з метою присвоєння їм статусу “Успішна верифікація”, а також як діяти, коли у пацієнта статус “Неуспішна верифікація”. 

Нагадаємо, що відповідно до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році з 1 жовтня 2024 року до базової капітаційної ставки за обслуговування одного пацієнта, що подав декларацію, застосовується коригувальний коефіцієнт 0, якщо такий пацієнт не має статусу “Успішна верифікація” в Реєстрі пацієнтів в Центральній базі даних електронної системи охорони здоров’я (ЦБД ЕСОЗ).

Втім, після встановлення статусу “Успішна верифікація” декларації таких пацієнтів будуть оплачені без застосування коригувального коефіцієнту 0.

Такі зміни вступають в дію після того, як в ЦБД ЕСОЗ впровадили верифікацію записів про пацієнта на основі співставлення інформації з реєстрів ЦБД ЕСОЗ та Податковою службою (Державним реєстром фізичний осіб – платників податків, або ДРФО). Верифікація з ДРФО відбувається в автоматичному режимі.

Автоматична верифікація пацієнтів — це процес, який  відбуватиметься безперервно на постійній основі. За його результатами  заклади охорони здоров’я будуть періодично отримувати інформацію від НСЗУ щодо пацієнтів, які мають статус “Неуспішна верифікація”.

Які дані пацієнта підлягають верифікації:
– прізвище, ім’я та по батькові;
– дата народження;
– індивідуальний податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків, РНОКПП);
– серія і номер документа, що посвідчує особу (для пацієнтів, які відмовилися від РНОКПП).

За результатом проведення верифікації записам про пацієнтів присвоюються відповідні статуси верифікації по ДРФО:
– “Успішна верифікація”  свідчить про те, що всі дані є вірними і актуальними.
– “Неуспішна верифікація”  інформує  про те, що дані запису пацієнта, наприклад, ПІБ, дата народження чи  індивідуальний податковий номер не збігаються з інформацією, зазначеною в ДРФО.
– Статус “Потребує верифікації” сигналізує про очікування в черзі на відправку для проведення верифікації. В останньому випадку жодних дій від лікаря не вимагається.

Алгоритм дій закладу чи лікаря щодо актуалізації даних пацієнта зі статусом  “Неуспішна верифікація” передбачає 4  кроки:
1. Зв’язатися з пацієнтом будь-яким доступним способом для уточнення даних, які проходили верифікацію.
2. Співставити наявні дані пацієнта з даними, які містяться в ЕСОЗ і які не пройшли верифікацію.
3. Самостійно виправити дані через МІС у випадку виявлення розбіжностей. При цьому необхідно перевірити дані на предмет наявності в них латинських літер, додаткових пробілів і т.д.
4. Якщо розбіжностей не виявлено, рекомендувати пацієнту звернутися для уточнення даних до територіальних підрозділів Державної податкової служби.

Якщо помилка допущена в РНОКПП – необхідно спрямувати пацієнта подати звернення до НСЗУ

Після встановлення статусу “Успішна верифікація”, декларації таких пацієнтів будуть оплачені без застосування коригувального коефіцієнту 0.

Медзакладам до електронних кабінетів в Інформаційній системі НСЗУ на базі  SAP надіслано інформацію про пацієнтів, яким за результатом верифікації з ДРФО присвоєно статус “Неуспішна верифікація”. Актуальний статус по верифікації повинні надавати МІСи.

Наразі заклади первинної медичної допомоги  отримали всю необхідну інформацію та покроковий алгоритм дій для можливості верифікувати пацієнтів зі статусом “Неуспішна верифікація” та уникнути застосування нульового  коефіцієнту за обслуговування такого пацієнта.

Наголошуємо, що у разі внесення змін лікарем до запису про пацієнта, подання нової декларації про вибір сімейного лікаря, педіатра чи терапевта, або її переукладання не потрібне.

Важливо! Пацієнту зі статусом “Неуспішна верифікація” не може бути заблоковано доступ до медичної допомоги.

Також рекомендуємо
2 Грудня 2021
Увага! Відновлювальні роботи в ЕСОЗ!
Шановні користувачі електронної системи охорони здоров’я!
При впровадженні регламентних робіт з додавання технічних потужностей, на центральному компоненті ЕСОЗ виникла ситуація, яка перешкоджає стабільному функціонуванню компоненту та ефективній роботі користувачів, а також вплинула на швидкість обробки запитів.
Наразі спеціалісти Національної служби здоров’я України спільно з eZdorovya та фахівцями De Novo працюють над відновленням роботи центрального компоненту як з питанням найвищого пріоритету.
Станом на зараз черги в обробці запитів почали зменшуватися.
Про закінчення відновлювальних робіт та їх результат ми повідомимо додатково.
20 Жовтня 2023
Як медичним сестрам та братам обліковувати дані про вакцинацію в ЕСОЗ

З травня 2022 року для медичних сестер та братів доступна можливість вносити дані про вакцинацію пацієнтів в електронну систему охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Це стосується як проведеної вакцинації, так і вакцинації, яка не відбулася, або ж обліку щеплень, які проводилися в минулому.

На сьогодні до електронної системи охорони здоровʼя внесено понад 65 млн записів про вакцинацію, з них понад 364 тис. записів – внесено середніми медичними працівниками. Це дані як про вакцинацію проти COVID-19, так і про щеплення за календарем та інші.

На разі важливо більш активно залучати медичних сестер та братів до внесення медичних даних до ЕСОЗ, адже це дозволяє розвантажити лікарів, покращити комунікацію між лікарем і медичними сестрами та братами та повноцінно залучати всіх медичних працівників у лікувальний процес та розвивати їх автономність. 

Нагадаємо, що актуальні та оперативні дані про вакцинацію є основою для забезпечення ефективного реагування та прийняття клінічних та управлінських рішень. До того ж внесення медичних даних до ЕСОЗ дозволяє надійно та захищено зберігати дані про здоровʼя пацієнта на державному рівні. 

Адже, якщо під час воєнних дій пацієнт втратив доступ до медичної документації або її було знищено, він може звернутися до сімейного лікаря за місцем перебування, щоби зʼясувати, чи були внесені відомості про вакцинацію пацієнта чи його дитини до ЕСОЗ. У такому разі дані про вакцинацію можна відновити у будь-який момент.

Що необхідно для того, щоби медичні сестри та брати почали обліковувати дані про вакцинацію в ЕСОЗ?

  1. Дізнайтеся у представника медичної інформаційної системи, яка встановлена у вашому закладі, чи доступний в МІС модуль «Робоче місце середнього медичного працівника».

Також ви можете перевірити, чи має МІС відповідний модуль, на сайті системи.  

2. Забезпечте медичній сестрі/брату відповідне робоче місце зі стабільним доступом до мережі «Інтернет» та допоможіть отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) для роботи в системі.

3. Зареєструйте медичних братів та сестер в ЕСОЗ. Технічна підтримка вашої МІС зможе більш детально проконсультувати вас щодо процесу реєстрації. 

4. Домовтеся з представником МІС щодо проведення внутрішнього навчання для медичних сестер та братів з роботи в МІС та ЕСОЗ. 

5. Організуйте проходження курсу «Внесення інформації в ЕСОЗ щодо вакцинації» усіма працівниками, які будуть вносити записи про вакцинацію в ЕСОЗ. Цей курс допоможе медичним фахівцям сформувати розуміння процесу й основних вимог щодо коректного ведення електронних медичних записів під час проведення вакцинації та під час внесення історичних даних про вакцинацію. 

На сьогодні понад 3,6 тис. медичних сестер та братів вже успішно пройшли навчання та активно використовують здобуті навички у щоденній роботі. Долучайтеся! 

Нагадаємо, що окрім згаданого функціональні можливості ЕСОЗ дозволяють медичним братам та сестрам знаходити зареєстрованого пацієнта в ЕСОЗ, переглядати рекомендації лікаря, імунізації пацієнта тощо; здійснювати пошук електронних медичних записів та переглядати медичні дані пацієнта (у разі наявності доступу), виконувати призначення за електронним направленням та інше.

15 Квітня 2021
Цифрові навички для медиків — новий курс на Дія.Цифрова освіта

Міністерство цифрової трансформації, Міністерство охорони здоров’я та Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні підготували навчальний курс «Цифрові навички для медиків». 

 

Курс розміщений на національному порталі з розвитку цифрової грамотності Дія.Цифрова освіта. Доступ до курсу безоплатний. Його формат — 10 серій освітнього серіалу за участі лікарів, медичних експертів, представників МОЗ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я», а також технічних спеціалістів електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). 

 

Десять серій допоможуть медичним працівникам вивчити особливості роботи з формами для опитувань у Google, оволодіти базовими навичками обробки інформації в Excel, а також підготовки презентацій у PowerPoint та їх обговорення у Google Meet або Zoom. Ведуча курсу — медична експертка ЮНІСЕФ Катерина Булавінова. 

 

«Цифрові навички допоможуть зробити щоденну роботу медичних працівників більш ефективною, створять додаткові можливості для їхнього професійного розвитку, а також полегшать взаємодію із пацієнтами в онлайн-режимі», — зазначила Лотта Сильвандер, голова ЮНІСЕФ в Україні. «Освітній серіал, створений зусиллями всіх партнерів, допоможе досягти наших цілей із підвищення якості медичної освіти в Україні», — додала вона. 

 

«В міжнародних стандартах охорони здоров’я є рекомендація медичним працівникам застосовувати цифрові технології, щоб покращити показники здоров’я населення та якість надання послуг. Цифрові технології є інструментом, що відкриває нові можливості та надає переваги в медичній сфері, а також дозволяє організувати процеси більш ефективно. Ми раді запустити перший в Україні спеціалізований навчальний курс із цифрових навичок для медиків. Це один із кроків на шляху до побудови екосистеми цифрової охорони здоров’я», — підкреслила заступниця Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан.

 

Ярослав Кучер, заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, додав: «Одним із важливих напрямів діяльності для МОЗ є розвиток компетентностей медичних працівників. Тож із метою реалізації цього завдання ми долучилися до спільної ініціативи Міністерства цифрової трансформації України та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і розпочали роботу над створенням освітнього серіалу. Наші команди проаналізували найбільш поширені запитання від лікарів щодо роботи ЕСОЗ, опрацювали відповідні нормативно-правові документи. На основі цих запитань, а також звернень, що надходять до МОЗ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я», ми створили серії, що містять відповіді на найактуальніші запити».

 

Над навчальним курсом працювали експерти Українського католицького університету та Здорові комунікації. Проєкт реалізовано за підтримки Агенції з міжнародного розвитку (USAID). Інформаційний партнер — медіахолдинг OBOZREVATEL 

У створенні освітнього серіалу взяли участь досвідчені медики та управлінці: Олег Токарчук — дитячий ортопед-травматолог, головний лікар Коломийської дитячої лікарні (у 2011-2020 рр.); Сергій Горищак — к.м.н., нейрохірург, директор Одеської дитячої поліклініки №6; Світлана Шабаліна — головна лікарка Центру первинної медичної допомоги м. Бахмут Донецької області; Наталія Спічакова — заступниця директора з медичного забезпечення (мережі) КНП «Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди» Сумської міської ради; Юлія Задеряка — експертка з розвитку електронної системи охорони здоров’я ДП «Електронне здоров’я»; Марія Карчевич — генеральна директорка Директорату з розвитку цифрових трансформацій в охороні здоров’я МОЗ України; Дмитро Черниш — директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ.

 

14 Лютого 2025
В Україні діє 37 медичних інформаційних систем, через які можна працювати з ЦБД ЕСОЗ

Поява та підключення до ЕСОЗ трьох нових медичних інформаційних систем (МІС) вказує на успішне функціонування та розвиток цифрового медичного ринку в Україні. Саме завдяки МІС медичні працівники та фармацевти мають змогу працювати з ЕСОЗ.

Медичні інформаційні системи – це інформаційно-комунікаційні системи, які дозволяють лікарням та аптекам автоматизувати свою роботу та взаємодіяти з центральною базою даних ЕСОЗ. 

За умовами державно-приватного партнерства ЕСОЗ є двокомпонентною системою і складається з центральної бази даних (ЦБД – державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватний компонент).

При цьому держава відповідає за розробку політики та нормативно-правової бази, забезпечує роботу та розвиток тільки центральної бази даних ЕСОЗ, формує технічні вимоги до функціональності та безпеки, забезпечує збереження та захист даних на національному рівні, гарантує безпеку системи загалом. Своєю чергою бізнес (медичні інформаційні системи) відповідальний за впровадження необхідної функціональності згідно з технічними вимогами, забезпечення безпеки (в тому числі даних) на рівні МІС та надання інших сервісів користувачам, які вони обрали відповідно до своїх потреб.  

Медичні заклади та аптеки можуть працювати з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ) лише через МІС, яка протестована і підключена державою до ЦБД ЕСОЗ і з якою заклад уклав договір. 

Наразі до продуктивного середовища ЦБД ЕСОЗ підключені 37 МІС, три з яких підключені впродовж року. На тестовому середовищі 15,  прийнято 19 заяв щодо доступу на тестове середовище. Водночас дві МІС відключили від системи на основі заяви про добровільне відключення МІС від ЦБД ЕСОЗ. 

Тестування МІС в цифрах:

  • Проведено близько 550 годин тестувань функціональностей МІС;
  • Опрацьовано 363 заявки на тестування, які містили 454 модулів;

Держава визначає політику і стратегію, працює як партнер з бізнесом для цифровізації системи охорони здоров’я в Україні. Модель державно-приватного партнерства є ефективною, дозволяє уніфікувати стандарти та якість електронних сервісів та водночас розвивати ринок цифрових послуг в охороні здоровʼя. Розвиток ЕСОЗ у рамках такої моделі має низку переваг: прискорення реалізації проєктів, залучення приватного капіталу, економічний розвиток та створення робочих місць, підвищення якості послуг завдяки інноваціям, уніфікація стандартів якості електронних сервісів.