В Україні діє 37 медичних інформаційних систем, через які можна працювати з ЦБД ЕСОЗ

Поява та підключення до ЕСОЗ трьох нових медичних інформаційних систем (МІС) вказує на успішне функціонування та розвиток цифрового медичного ринку в Україні. Саме завдяки МІС медичні працівники та фармацевти мають змогу працювати з ЕСОЗ.

Медичні інформаційні системи – це інформаційно-комунікаційні системи, які дозволяють лікарням та аптекам автоматизувати свою роботу та взаємодіяти з центральною базою даних ЕСОЗ. 

За умовами державно-приватного партнерства ЕСОЗ є двокомпонентною системою і складається з центральної бази даних (ЦБД – державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватний компонент).

При цьому держава відповідає за розробку політики та нормативно-правової бази, забезпечує роботу та розвиток тільки центральної бази даних ЕСОЗ, формує технічні вимоги до функціональності та безпеки, забезпечує збереження та захист даних на національному рівні, гарантує безпеку системи загалом. Своєю чергою бізнес (медичні інформаційні системи) відповідальний за впровадження необхідної функціональності згідно з технічними вимогами, забезпечення безпеки (в тому числі даних) на рівні МІС та надання інших сервісів користувачам, які вони обрали відповідно до своїх потреб.  

Медичні заклади та аптеки можуть працювати з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ) лише через МІС, яка протестована і підключена державою до ЦБД ЕСОЗ і з якою заклад уклав договір. 

Наразі до продуктивного середовища ЦБД ЕСОЗ підключені 37 МІС, три з яких підключені впродовж року. На тестовому середовищі 15,  прийнято 19 заяв щодо доступу на тестове середовище. Водночас дві МІС відключили від системи на основі заяви про добровільне відключення МІС від ЦБД ЕСОЗ. 

Тестування МІС в цифрах:

  • Проведено близько 550 годин тестувань функціональностей МІС;
  • Опрацьовано 363 заявки на тестування, які містили 454 модулів;

Держава визначає політику і стратегію, працює як партнер з бізнесом для цифровізації системи охорони здоров’я в Україні. Модель державно-приватного партнерства є ефективною, дозволяє уніфікувати стандарти та якість електронних сервісів та водночас розвивати ринок цифрових послуг в охороні здоровʼя. Розвиток ЕСОЗ у рамках такої моделі має низку переваг: прискорення реалізації проєктів, залучення приватного капіталу, економічний розвиток та створення робочих місць, підвищення якості послуг завдяки інноваціям, уніфікація стандартів якості електронних сервісів.

Також рекомендуємо
8 Січня 2024
Про працездатність ЦБД ЕСОЗ: як працює система в умовах зростаючого навантаження?

На кінець 2023 року в електронній системі охорони здоров’я зберігаються медичні дані близько 35 мільйонів українців. Щоденно в системі  працюють понад 400 тисяч активних користувачів із понад 17,5 тисяч закладів охорони здоров’я. 

На сьогодні в ЦБД ЕСОЗ внесено 2,5 млрд електронних медичних записів (ЕМЗ). Система динамічно розвивається. Лише за останній рік у ній з’явилося мільярд записів тоді, як за попередні чотири роки сумарна кількість записів становила півтора мільярди.

Серед внесених ЕМЗ: 437,4 млн е-направлень (з них 203,2 млн – за останній рік, 70,1 млн е-рецептів (з них 16 млн – за останній рік, що на 2,5 млн більше ніж у 2022 році), 23,9 млн медичних висновків про тимчасову непрацездатність (з них за останній рік 8,9 млн). І ці показники будуть тільки зростати й надалі! За динамікою росту кількості електронних медичних записів можна самостійно стежити на дашбордах Національної служби здоров’я.

Саме завдяки розвитку ЕСОЗ українці користуються такими послугами, як: електронні рецепти та направлення, єМалятко, COVID-сертифікати, електронні лікарняні та ін. Поточний стан роботи ЕСОЗ всі користувачі можуть відстежувати на спеціальній сторінці. Щоб забезпечити стабільну та безперебійну роботу ЦБД, намагаємося забезпечити балансування навантаження та максимально можливу продуктивність системи в умовах поточних ресурсів.

Українська електронна система охорони здоров’я працює з надвисоким навантаженням. Так, цьогоріч у період пікових навантажень вона обробляла близько 1600 запитів за секунду і в середньому 1100 впродовж робочого дня. 

У межах пікових навантажень ЦБД ЕСОЗ відповідає на запити МІС впродовж 2-5 секунд, а в середньому – до секунди. Це стало можливим завдяки архітектурі ЕСОЗ та технологіям, які використані та впроваджуються для її ефективного функціонування. 

Алгоритм дій для закладів у разі затримок в ЕСОЗ (МІС та/або ЦБД)

  1. Перевірте власний комп’ютер та підключення до мережі Інтернет – можливо, повільна робота повʼязана з локальною проблемою на робочому місці лікаря. У цьому випадку поінформуйте керівника про потребу оновлення комп’ютерного обладнання. Якщо немає можливості це зробити цього року, то можливо, закласти кошти на вирішення цієї потреби на наступний рік. 
  2. Перевірте сторінку оголошень або підтримки вашої МІС, чи не було там сповіщень про планові технічні роботи або тимчасові збої. У такому випадку варто зачекати до моменту завершення робіт або вирішення проблеми. Про це МІС зобов’язана вас поінформувати.
  3. Перевірте сторінку моніторингу працездатності центральної бази даних ЕСОЗ. Якщо на сторінці зафіксований інцидент, це означає, що проблема вже знаходиться в опрацювання технічних спеціалістів, а про результати її вирішення буде проінформовано на цій же сторінці.

🔔Нагадуємо, на сторінці моніторингу ви можете підписатися на оновлення. Так, ви, наприклад, зможете отримувати завчасно електронний лист на пошту про заплановані роботи і спланувати свій час. Також ви можете повідомити про проблему, з якою ви зіштовхнулися.

4. Якщо на робочому місці все гаразд, оголошень від МІС немає, а на сторінці моніторингу не зафіксований інцидент на ЦБД, зверніться до технічної підтримки МІС, що встановлена у вашому  закладі. Це допоможе оператору МІС виявити проблему або надати вам актуальну інформацію щодо стану її вирішення. Контакти підтримки ви можете знайти на сайті

Корисні посилання: 

👉У будь-який момент можна перевірити працездатність центральної бази даних ЕСОЗ на сторінці моніторингу.

👉Підписатися на оновлення, а також повідомити про проблему, з якою ви зіштовхнулися. 

30 Листопада 2023
Звертаємо вашу увагу: для надання послуг за е-направленням паперова копія скерування не потрібна!

Вимога надання паперової копії є недоцільною та порушує Порядок направлення пацієнтів до закладів охорони здоровʼя.  До того ж, це створює додаткові труднощі для пацієнтів та лікарів, які формують е-направлення в ЕСОЗ. 

Нагадаємо алгоритм отримання е-направлення пацієнтом:

Наразі алгоритм отримання електронного направлення пацієнтом такий:

  • лікар вносить запис про направлення до ЕСОЗ;
  • пацієнту приходить смс-повідомлення з номером направлення;
  • за бажанням пацієнта лікар може надати копію запису про направлення у паперовій або електронній формі.

Алгоритм опрацювання направлення: 

  • пацієнт повідомляє номер направлення працівнику медзакладу, який відповідає за реєстрацію звернень пацієнтів або надає запис про направлення в паперовій формі;
  • працівник закладу перевіряє статус направлення в ЕСОЗ та повідомляє пацієнту про можливість отримати послугу за програмою медичних гарантій;
  • далі працівник закладу узгоджує з пацієнтом вибір лікаря, а також дату та час, коли пацієнт може отримати послуги за направленням.

На сьогодні в електронній системі охорони здоровʼя сформовано понад 400 млн електронних направлень. Це один із найпопулярніших цифрових сервісів в українській системі охорони здоровʼя. 

9 Червня 2022
Внесення даних до ЕСОЗ – запорука надійного збереження медичних даних пацієнта!
Наголошуємо – внесення даних до ЕСОЗ – запорука надійного збереження медичних даних пацієнта!
Рекомендуємо лікарям продовжувати системно вносити дані про пацієнтів до електронної системи охорони здоровʼя, зокрема – дані про лікування та вакцинацію.
Важливо, аби дані були внесенні не лише в медичну інформаційну систему, а й синхронізовані з Центральною базою даних електронної системи охорони здоровʼя. Адже внесення даних до ЦБД ЕСОЗ гарантує збереженість медичної інформації на державному рівні.
Міністерство охорони здоровʼя підготувало перелік документів, які можливо cамостійно відновити:
– Медичну документацію (обстеження, лікування, оперативне та стаціонарне втручання) відновити можна через ЕСОЗ, звернувшись до сімейного лікаря у місці вашого перебування.
– Медичні документи для особи з інвалідністю можна відновити звернувшись до центрів соцзахисту, що мають доступ до Центрального банку даних осіб з інвалідністю та можуть зробити відповідний витяг.
– Щоб відновити інші документи чи запросити довідку МСЕК, потрібно звернутись до медико-соціальної експертної комісії за місцем перебування. Лікарі МСЕК спільно з лікарями закладу допоможуть знайти спосіб, як відновити потрібні документи.
18 Березня 2022
Як убезпечити себе в кіберпросторі
На сьогодні боротьба із російськими загарбниками триває уже 3-й тиждень. Наші Збройні сили України та медики реальні герої! Пишаємось кожним з Вас!
Проте, ми теж повинні піклуватись про власну безпеку! Задля швидшої перемоги усіх нас! Дотримуйтесь простих правил безпеки в кіберпросторі:
1. Захистіть свої облікові записи новими паролями та двофакторною аутентифікацією. Намагайтесь використовувати паролі щонайменше з 10 знаків.
2. Використовуйте лише ліцензійне програмне забезпечення та антивірусні програми. Та проводьте регулярні оновлення програмного забезпечення до актуальних версій.
3. Не відповідайте на сумнівні листи чи запити. Завжди перевіряйте відправника, за можливості уточніть, чи справді інформація відповідає дійсності.
4. Не переходьте за сумнівними посиланнями та не беріть участь у сумнівних опитуваннях.
5. Зберігайте всі паперові версії документів пацієнтів згідно з вимогами законодавства.
6. Виходьте з облікових записів, коли надовго покидаєте робоче місце.
7. Використовуйте кваліфікований електронний підпис на захищеному носії.
8. Споживайте усю інформацію виключно з якісних та перевірених джерел, довіряйте лише офіційним державним каналам, а також дотримуйтесь простих правил особистої інформаційної безпеки.
Бережіть себе! Все буде Україна!