Ідентифікація пацієнта та пошук його в ЕСОЗ: хто може здійснювати та як?

Перед початком роботи з пацієнтом потрібно впевнитися, хто перед вами. Для цього треба провести ідентифікацію – впевнитися, що в документі, що посвідчує особу, людина, яка перед вами. Документи, які посвідчують особу, передбачені в пункті 1 статті 13 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр”. Візьміть до уваги! Якщо пацієнт показує документи з Дії, то без сканування QR-коду, перевірка не є дійсною. 

Наступним кроком після ідентифікації є пошук пацієнта в ЕСОЗ за відомостями з документів, які він надав. Важливо зауважити, що пошук треба виконувати саме в ЦБД ЕСОЗ, а не локально в медичній інформаційній системі, якою користується ваш медзаклад. У медичній інформаційній системі медзакладу відображаються дані лише тих пацієнтів, які зверталися за послугами у той час, як в ЦБД ЕСОЗ зберігаються дані усіх зареєстрованих пацієнтів (наприклад, пацієнта міг звертатися до іншого закладу з іншої МІС та оновити дані пацієнта в Реєстрі пацієнтів, тому локальна інформація у вашій МІС може бути неактуальною).

Найпоширеніші документи, за якими можна ідентифікувати пацієнта: 

  • паспорт (книжечка, біометричний чи закордонний)
  • посвідчення водія
  • посвідка на постійне чи тимчасове проживання
  • посвідчення біженця
  • тимчасове посвідчення громадянина України

Хто може шукати пацієнта в ЕСОЗ?

Виконати пошук пацієнта в ЕСОЗ може лише зареєстрований та авторизований користувач:

  • Лікар ПМД 
  • Лікар СМД
  • Середні медичні працівники
  • Працівник «реєстратури»

Лікарі первинної та вторинної ланки мають рівноправний доступ до Реєстру пацієнтів, тому як одні, так і інші можуть безпосередньо проводити процедуру пошуку, реєстрації та оновлення персональних даних пацієнта. 

Лікарі за потреби можуть делегувати завдання з пошуку пацієнта в ЕСОЗ медичним сестрам чи братам. Таким чином середні медичні працівники допомагають лікарю в організації процесу прийому пацієнта. 

За якими даними можна знайти пацієнта?

Обов’язковими даними для пошуку пацієнта в ЕСОЗ є: 

  • Прізвище
  • Ім’я
  • Дата народження

Це мінімально необхідний перелік даних, який необхідний для пошуку пацієнта в ЦБД ЕСОЗ. Якщо ви виконуєте пошук лише за одним із параметрів без вимоги заповнення трьох обов’язкових полів, це означає, що пошук здійснюється локально в МІС, а не в ЦБД ЕСОЗ. 

Додаткові необовʼязкові поля, за якими можна здійснювати/уточнювати пошук:

  • По-батькові
  • РНОКПП
  • Реквізит свідоцтва про народження (для дітей)
  • Номер телефону

Саме ці дані допоможуть звузити пошук пацієнтів серед тих, які можуть мати однакову  дату народження та/або схожі  ім’я, прізвище. 

ВАЖЛИВО! Якщо за результатами пошуку навіть за додатковими параметрами немає жодного запису, значить, такого пацієнта немає в ЦБД ЕСОЗ, і можна перейти до його реєстрації. 

Щоб дізнатися більше про ідентифікацію, пошук, реєстрацію та зміну персональних даних пацієнта в ЕСОЗ, переглядайте вебінар.

Також рекомендуємо
2 Червня 2022

Державне підприємство “Електронне здоров’я”, що відповідно до Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411, є  адміністратором центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (надалі – Адміністратор) повідомляє наступне.

 Відповідно до наказу Адміністратора від 01.06.2022 № 19 , та на підставі добровільного подання оператором електронної медичної інформаційної системи (надалі – МІС) “EMCIмед+” (ТОВ “ЗДОРОВ’Я 24”) заяви про відключення МІС від центральної бази даних, прийнято рішення відключити МІС EMCIмед+” від центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я.

23 Жовтня 2018

У комітеті Верховної ради з питань охорони здоров’я публічно обговорили напрямки роботи міністерства у розвитку державно-приватного партнерства в охороні здоров’я. У дискусії взяло участь понад 170 представників органів місцевої влади, закладів охорони здоров’я, народні депутати, представники приватних та благодійних організацій.

“У зв’язку з реформою та автономізацією медзакладів важлива співпраця наших державних та комунальних медичних закладів з бізнесом. Бо як це було 25 років тому, так і нині – державних грошей не вистачає для надання пацієнту повного спектру  сучасних медичних послуг. Наш сьогоднішній круглий стіл – це та платформа, де наші колеги можуть поділитися досвідом по співпраці у сфері державно-приватного партнерства саме в системі охорони здоров’я”, – зазначила Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, народний депутат.

Заступник міністра Роман Ілик презентував основні напрямки, які стратегічно планує розвивати Міністерство охорони здоров’я у реалізації майбутнього державно-приватного партнерства.

“Окремою метою для нас є визначення попиту регіонів на проекти державно-приватного партнерства. Ми хочемо  визначити та стратегічно виокремити основні пріоритетні види допомоги, що першочергово потребують залучення інвестицій з приватного бізнесу. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу на  саме на цю тематику. Це фінансова, технічна та експертна допомога для реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Сподіваюся, що завдяки співпраці з переможцями гранту та за підтримки команди МОЗ, вже у наступному році ми матимемо не лише приклади гарно підготовленої документації, але вже й початок реалізації успішних проектів в сфері охорони здоров’я”, – зазначив Роман Ілик.

Костянтин Яринич, народний депутат і член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я підкреслив, що питання інвестицій у медицину зараз є вкрай актуальним.

“Зацікавленість як отримати інвестиції, так і інвестувати в медицину – є величезна. Попереду ще дуже багато роботи, але дійсно обнадіює, що міністерство зрушило з місця цей дуже складний та серйозний процес”, – сказав Костянтин Яринич.

В Україні в 2010 році був прийнятий закон про державно-приватне партнерство, однак у сфері охорони здоров’я цей процес починається лише зараз.

“Нині в Україні успішно реалізують близько 200 проектів державно-приватного партнерства у різних сферах. І я дуже б хотіла, щоб так само успішно розвивався і напрямок державно-приватного партнерства для медичних закладів”, – зазначила Ірина Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я.

Наразі фахівці МОЗ України уже розробили методичні рекомендації, які допоможуть залучати  інвестиції у модернізацію медзакладів.

“Ці методичні рекомендації будуть дуже корисними для ініціювання інвестиційних проектів. Хочу зазначити, що чим дорожчий проект, тим більше він має попиту у бізнесу. Тому раджу вам приймати участь в усіх заходах, які присвячені державно-приватному партнерству – і в українських, і в міжнародних. Це, так би мовити, майданчики для продажу своїх проектів, де потенційні інвестори їх шукають і знаходять. Хочу зазначити, що робоча група в МОЗ чекає на ваші питання. Ми готові на них постійно відповідати та консультувати ваші прагнення юридично та практично”, – сказала Марина Слободніченко, юридичний консультант МОЗ України.

Детальніше про грант для розвитку державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я в регіонах можна ознайомитися за посиланням: 

У прикріплених файлах є Методичні рекомендації з державно-приватного партнерства, а також Загальна процедура запуску проектів у сфері охорони здоров’я. Усі питання, побажання та рекомендації надсилайте на електронну адресу: [email protected]

Джерело: moz.gov.ua

29 Квітня 2024
⚡️ Усі учасники вебінару “Верифікація даних пацієнта: Нові напрями. Що змінилося?” можуть отримати 1 бал БПР за проходження навчання!
❓Що для цього потрібно?
1. Перейдіть на сторінку вебінару на платформі Академії НСЗУ та зареєструйтеся на проходження навчання – https://academy.nszu.gov.ua/course/view.php?id=217
2. За необхідності – перегляньте запис вебінару ще раз та ознайомтеся із презентацією.
3. Пройдіть тест по змісту вебінару.
4. У разі успішного складання тесту – система згенерує сертифікат і ви отримаєте додатковий бал БПР.
Нагадуємо що на вебінарі спікери надали відповіді на поширені питання та розказали про те:
🔸які нові напрями верифікації пацієнтів зʼявилися в ЕСОЗ
🔸що змінюється та на що варто звернути увагу медичним працівникам
🔸яка роль лікаря-спеціаліста у верифікації пацієнтів
🔸що робити, якщо дані не верифіковано, та як комунікувати з пацієнтом
🔸топ-помилок, виявлених у ході верифікації.
9 Лютого 2023
💊 Рецептурні препарати щороку рятують мільйони життів. Ці ліки є дієвими у лікуванні багатьох захворювань, допомагають запобігати їх розвитку чи полегшувати симптоми хвороби. Водночас неправильний приймання цих ліків може нести ризики здоровʼю пацієнта та має обовʼязково супроводжуватися пильним наглядом медичного спеціаліста.
📲 Для того, щоб спростити процес призначення ліків, зробити його ефективнішим та сучасним, весною 2023 року МОЗ впроваджує електронний рецепт на всі рецептурні ліки. Також це дозволить посилити контроль за відпуском рецептурних ліків у аптеках.
🔖 Рішення буде впроваджуватися поступово: за відсутності світла чи звʼязку у медичному закладі, лікар, як і раніше, може виписати рецепт на спеціальному паперовому бланку.
🩺 Електронний рецепт пошириться на зареєстровані в Україні лікарські засоби, що підлягають відпуску за рецептом лікаря, та які пацієнт купує за власні кошти.
👩‍⚕️🧑‍⚕️ Зауважимо, що до цього переліку належать також антибіотики, протисудомні засоби, гормональні препарати (у тому числі й протизаплідні), препарати для лікування артеріального тиску, серцевих хвороб та інші. Важливо, що ряд деяких звичних для нас ліків проти болю, кашлю чи заспокійливі також можуть належати до препаратів, відпуск яких повинен здійснюватися виключно за рецептом лікаря.
🏥 Саме тому важливо завчасно перевірити інструкцію лікарських засобів, які ви вживаєте, та якщо вони рецептурні – подбати про отримання відповідного рецепта у свого лікуючого лікаря у квітні для того, щоби надалі безперешкодно та правомірно придбати ліки за рецептом в аптеці.