Цифровізація реабілітаційної допомоги: внесено мільйон записів за класифікатором МКФ

Сьогодні через війну потреба у реабілітації серед військових та цивільних збільшилася в десятки та навіть сотні разів.

Протягом 2023 року в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ) було сформовано понад 1,2 мільйона е-направлень на реабілітаційні послуги.

Забезпечення ефективної, активної та доказової реабілітації є одним із завдань держави та її відповідальністю перед українцями, які постраждали внаслідок війни.

З цією метою держава трансформує систему реабілітаційної допомоги в Україні. Зокрема, впроваджуються сучасні цифрові інструменти на принципах Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоровʼя (МКФ).

Так, з червня 2023 року 1,5 тисячі фахівців з реабілітації з понад 500 закладів по всій країні почали активно обліковувати медичну інформацію про реабілітаційні втручання в ЕСОЗ. 

На сьогодні в ЕСОЗ внесено понад мільйон записів (з використанням класифікатора МКФ) щодо провадження реабілітації для 123,5 тисячі пацієнтів. Ця кількість містить в тому числі дані про реабілітаційні обстеження. 

«Електронні записи дозволяють захищено зберігати дані про відновлення людини в єдиному місці, – коментує заступниця міністра охорони здоровʼя з питань цифровізації Марія Карчевич. – А доступ до цієї інформації може надаватися усім фахівцям, які залучені до процесу реабілітації. Таким чином, вони можуть у будь-який момент відстежити прогрес реабілітації та за потреби оперативно внести корективи до реабілітаційного плану».

На додаток, якщо пацієнт буде скерований в інший заклад охорони здоров’я, йому не доведеться везти з собою відповідні медичні документи з попереднього місця реабілітації.

А якщо, наприклад, пацієнт вирішить продовжити реабілітацію за кордоном, лікар фізичної та реабілітаційної медицини зможе сформувати друковану форму індивідуального реабілітаційного плану пацієнта, яка міститиме дані про пройдений шлях реабілітації. 

Завдяки використанню міжнародних кодів МКФ облік реабілітаційної допомоги здійснюється  за уніфікованими параметрами, а отже, буде чіткий, однозначний та зрозумілий як для українських фахівців, так і для їх колег за кордоном.

Наступним етапом реформування системи реабілітації планується цифровізація інструментів функціонального оцінювання стану пацієнта та формування призначення допоміжних засобів реабілітації в ЕСОЗ.

Розбудова ефективної системи реабілітації є ініціативою першої леді Олени Зеленської. Проєкт «Реабілітація травм війни в Україні» реалізують Міністерство охорони здоров’я України, Національна служба здоров’я України, ДП «Електронне здоровʼя», Міністерство соціальної політики України, Офіс Президента України, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, БФ «Пацієнти України», Український католицький університет, Protez Hub та Всеукраїнське об’єднання фізичних терапевтів.

Також рекомендуємо
2 Липня 2022
На разі команда впровадження ЕСОЗ продовжує роботу над функціоналом, що дозволить українським лікарям вносити до електронної системи охорони здоровʼя дані про вакцинацію, що була проведена за кордоном.
📍Майбутній функціонал дозволить усім українцям, що отримали вакцинацію за кордоном, отримати COVID-сертифікат про вакцинацію в застосунку Дія.
Уже сформована необхідна нормативно-правова база та триває технічне доопрацювання перед впровадженням необхідного функціоналу.
Нагадуємо:
– З 5-го квітня 2022 року урядом було прийнято рішення щодо продовження терміну відображення COVID-сертифікатів в “Дії” – 545 днів від дати щеплення. Це дозволить українцям, які перебувають за кордоном, підтвердити наявність щеплення і завершити курс вакцинації за потреби.
– Не забувайте про обов’язкову вакцинацію. Усі українці, які перебувають у безпечному місці, можуть отримати щеплення у наступних пунктах –
20 Березня 2021

Підібрали для вас канали освітніх — онлайн матеріалів для медиків щодо лікування пацієнтів з COVID-19. Переглянути матеріали можна в будь-який зручний для Вас час, усі вони збережені на онлайн — платформах. Кожен курс має декілька розділів, поділений на тематичні блоки, складається із теоретичної та практичної частин.

💻 Онлайн-платформа для лікарів з питань штучної вентиляції легень CoVent
(про респіраторну підтримку та інтенсивну терапію) 
💻 Онлайн-курс від Центру Громадського здоров’я «Медична допомога в період пандемії COVID-19» 
💻 Вебінар з рутинної вакцинації під час пандемії COVID-19 від Центру громадського здоров’я та Всесвітньої організації охорони здоров’я
💻 Освітня платформа з питань лікування COVID-19 
💻 Відеолекції “Всеукраїнський спецкурс з респіраторної підтримки”
💻 Онлайн-курс з респіраторної терапії від МОЗ та Юнісеф – https://uni.cf/2IoH1zu

10 Березня 2022
«За 13 днів війни терористи країни-агресора вивели з ладу 64 наших лікарні», – зазначив Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Висловлюємо вдячність усім , хто героїчно допомагає нашій медицині ефективно працювати в такий складний час. Разом ми вистоїмо!
​​Нагадуємо про гарячі лінії для допомоги збройним силам, медикам та громадянам України.
🔹Державна гаряча лінія для бажаючих надати гуманітарну допомогу населенню або підтримати українських військових та бійців територіальної оборони.
⁃ Для дзвінків з України (безкоштовно) – 0 800 202 600;
⁃ Для дзвінків з інших країн (номер також може використовуватись для дзвінків з України за тарифами відповідного оператора зв’язку) +380 44 237 00 02.
🔹Гаряча лінія Міністерства охорони здоров’я України – 0 800 60 20 19.
🔹Охочим долучитися до забезпечення лікарень медикаментами та необхідними матеріалами необхідно заповнити форму за посиланням- https://forms.gle/bAHiUuPQMcy4t3Dw6.
🤝 Також ви можете допомогти, здавши кров (), освоївши базові правила домедичної допомоги ()
та короткі інструкції, що можуть вам допомогти врятувати чиєсь життя ( ).
14 Лютого 2025

Поява та підключення до ЕСОЗ трьох нових медичних інформаційних систем (МІС) вказує на успішне функціонування та розвиток цифрового медичного ринку в Україні. Саме завдяки МІС медичні працівники та фармацевти мають змогу працювати з ЕСОЗ.

Медичні інформаційні системи – це інформаційно-комунікаційні системи, які дозволяють лікарням та аптекам автоматизувати свою роботу та взаємодіяти з центральною базою даних ЕСОЗ. 

За умовами державно-приватного партнерства ЕСОЗ є двокомпонентною системою і складається з центральної бази даних (ЦБД – державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватний компонент).

При цьому держава відповідає за розробку політики та нормативно-правової бази, забезпечує роботу та розвиток тільки центральної бази даних ЕСОЗ, формує технічні вимоги до функціональності та безпеки, забезпечує збереження та захист даних на національному рівні, гарантує безпеку системи загалом. Своєю чергою бізнес (медичні інформаційні системи) відповідальний за впровадження необхідної функціональності згідно з технічними вимогами, забезпечення безпеки (в тому числі даних) на рівні МІС та надання інших сервісів користувачам, які вони обрали відповідно до своїх потреб.  

Медичні заклади та аптеки можуть працювати з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ) лише через МІС, яка протестована і підключена державою до ЦБД ЕСОЗ і з якою заклад уклав договір

Наразі до продуктивного середовища ЦБД ЕСОЗ підключені 37 МІС, три з яких підключені впродовж року. На тестовому середовищі 15,  прийнято 19 заяв щодо доступу на тестове середовище. Водночас дві МІС відключили від системи на основі заяви про добровільне відключення МІС від ЦБД ЕСОЗ. 

Тестування МІС в цифрах:

  • Проведено близько 550 годин тестувань функціональностей МІС;
  • Опрацьовано 363 заявки на тестування, які містили 454 модулів;

Держава визначає політику і стратегію, працює як партнер з бізнесом для цифровізації системи охорони здоров’я в Україні. Модель державно-приватного партнерства є ефективною, дозволяє уніфікувати стандарти та якість електронних сервісів та водночас розвивати ринок цифрових послуг в охороні здоровʼя. Розвиток ЕСОЗ у рамках такої моделі має низку переваг: прискорення реалізації проєктів, залучення приватного капіталу, економічний розвиток та створення робочих місць, підвищення якості послуг завдяки інноваціям, уніфікація стандартів якості електронних сервісів.