МОЗ України презентувало стратегічне бачення залучення приватних інвестицій у модернізацію медзакладів

У комітеті Верховної ради з питань охорони здоров’я публічно обговорили напрямки роботи міністерства у розвитку державно-приватного партнерства в охороні здоров’я. У дискусії взяло участь понад 170 представників органів місцевої влади, закладів охорони здоров’я, народні депутати, представники приватних та благодійних організацій.

“У зв’язку з реформою та автономізацією медзакладів важлива співпраця наших державних та комунальних медичних закладів з бізнесом. Бо як це було 25 років тому, так і нині – державних грошей не вистачає для надання пацієнту повного спектру  сучасних медичних послуг. Наш сьогоднішній круглий стіл – це та платформа, де наші колеги можуть поділитися досвідом по співпраці у сфері державно-приватного партнерства саме в системі охорони здоров’я”, – зазначила Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, народний депутат.

Заступник міністра Роман Ілик презентував основні напрямки, які стратегічно планує розвивати Міністерство охорони здоров’я у реалізації майбутнього державно-приватного партнерства.

“Окремою метою для нас є визначення попиту регіонів на проекти державно-приватного партнерства. Ми хочемо  визначити та стратегічно виокремити основні пріоритетні види допомоги, що першочергово потребують залучення інвестицій з приватного бізнесу. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу на грант від USAID саме на цю тематику. Це фінансова, технічна та експертна допомога для реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Сподіваюся, що завдяки співпраці з переможцями гранту та за підтримки команди МОЗ, вже у наступному році ми матимемо не лише приклади гарно підготовленої документації, але вже й початок реалізації успішних проектів в сфері охорони здоров’я”, – зазначив Роман Ілик.

Костянтин Яринич, народний депутат і член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я підкреслив, що питання інвестицій у медицину зараз є вкрай актуальним.

“Зацікавленість як отримати інвестиції, так і інвестувати в медицину – є величезна. Попереду ще дуже багато роботи, але дійсно обнадіює, що міністерство зрушило з місця цей дуже складний та серйозний процес”, – сказав Костянтин Яринич.

В Україні в 2010 році був прийнятий закон про державно-приватне партнерство, однак у сфері охорони здоров’я цей процес починається лише зараз.

“Нині в Україні успішно реалізують близько 200 проектів державно-приватного партнерства у різних сферах. І я дуже б хотіла, щоб так само успішно розвивався і напрямок державно-приватного партнерства для медичних закладів”, – зазначила Ірина Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я.

Наразі фахівці МОЗ України уже розробили методичні рекомендації, які допоможуть залучати  інвестиції у модернізацію медзакладів.

“Ці методичні рекомендації будуть дуже корисними для ініціювання інвестиційних проектів. Хочу зазначити, що чим дорожчий проект, тим більше він має попиту у бізнесу. Тому раджу вам приймати участь в усіх заходах, які присвячені державно-приватному партнерству – і в українських, і в міжнародних. Це, так би мовити, майданчики для продажу своїх проектів, де потенційні інвестори їх шукають і знаходять. Хочу зазначити, що робоча група в МОЗ чекає на ваші питання. Ми готові на них постійно відповідати та консультувати ваші прагнення юридично та практично”, – сказала Марина Слободніченко, юридичний консультант МОЗ України.

Детальніше про грант для розвитку державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я в регіонах можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/2S9cOo6

У прикріплених файлах є Методичні рекомендації з державно-приватного партнерства, а також Загальна процедура запуску проектів у сфері охорони здоров’я. Усі питання, побажання та рекомендації надсилайте на електронну адресу: [email protected]

Джерело: moz.gov.ua

Також рекомендуємо
4 Серпня 2021
Команда ДП “Електронне здоров’я” спільно з Міністерство охорони здоров’я України та НСЗУ Національна служба здоров’я України продовжують працювати над забезпеченням безперебійної роботи ЕСОЗ. Після проведених робіт із оптимізації роботи ЦБД усі користувачі ЕСОЗ змогли відчути реальні покращення у роботі системи.
Для прозорого відстеження працездатності центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я DevOps спеціалісти ДП “Електронне здоров’я” впроваджують статус-сторінку, яка містить актуальну інформацію про роботу компонентів центральної бази даних ЕСОЗ, а також інформацію про їх працездатність. Це перший етап впровадження статус сторінки – невдовзі її функціонал буде розширено.
Дашборд працездатності системи має вигляд шкал. На кожній шкалі функціональностей фіксуються інциденти (затримки в роботі), які могли виникати протягом останніх 90 днів. Для того, щоб отримати інформацію про роботу конкретного модулю достатньо навести курсор на шкалу та обрати необхідну дату – актуальний стан роботи функціональності відобразиться на екрані.
✅ Чому впровадження дашбордів важливе?
– За допомогою показників на статус-сторінці можна швидко отримати інформацію про джерело проблеми під час можливих затримок у роботі з ЕСОЗ та звернутися до своєї МІС у разі необхідності.
– Інформація про інцидент в ЕСОЗ вноситься протягом 10 хвилин з моменту виявлення інциденту, це дозволить користувачам планувати робочий час на період відновлювальних робіт.
– Усі бажаючі зможуть отримувати оперативні повідомлення про актуальну інформацію про інциденти в ЕСОЗ на електронну пошту або інші канали комунікації.
Все буде eHealth!
26 Липня 2021

Як світові ІТ-гіганти впроваджують у своєму функціоналі сертифікати з вакцинації від COVID-19?

✅ Google запускає підтримку цифрового сертифіката вакцинації від COVID-19 для додатка Pay на пристроях Android. Тепер Google Pay може зберігати та зображати інформацію про ПЛР-тест і вакцинацію. API сервіс уже доступний державним медичним організаціям і постачальникам медичних послуг в США, а далі буде масштабований по всьому світу.
✅ Microsoft Corp, страхові компанії Cigna Corp та Mayo Clinic створили спільний проєкт, який допомогти людям зберігати зашифровані цифрові копії своїх щеплень в обраному ними цифровому гаманці. Ці записи можуть бути використані, за згодою особи, для відвідування навчальних чи культурних заходів або для подорожей в інші країни.
✅ На гаджетах Apple стане доступним цифровий проїзний для перевірки результатів тестів на COVID-19 і сертифікатів вакцинації.
Наразі застосунок ще тестують. Пізніше такий проїзний з’явиться і на пристроях Android. Travel Pass та включатиме чотири модулі. Перший містить інформацію про вимоги та обмеження в країнах по всьому маршруту туриста. Другий представляє реєстр центрів тестування і лабораторій в аеропортах. Третій – додаток Lab, який дозволяє медичним установам безпечно передавати пасажирам результати аналізів. Четвертий – так званий цифровий паспорт.
Додаток покликаний прискорити перевірку пасажирів по прибутті до країн. Розробники застосунку вважають, що він стане успішним тільки у випадку, якщо його приймуть авіакомпанії, різні країни та аеропорти. Вже багато авіакомпаній звернулося з проханням брати участь у тестуванні.
13 Серпня 2020

Офіс Глобального партнерства Державного департаменту США та Інститут суспільного бізнесу та Конкордія Університету Вірджинії оголосили українську урядову програму “Доступні ліки” фіналістом нагороди 2020P3 Impact (https://bit.ly/3kFPAEa). Премія P3 Impact відзначає 5 державно-приватних партнерств, які спрямовані на вирішення нагальних проблем у сферах економічного росту та розвитку, сталого розвитку та глобального здоров’я. Суддівський комітет відзначає фіналістів, виходячи з оперативної структури партнерства номінантів, вимірювання соціального впливу, фінансової стійкості, інноваційності та масштабованості.

Функціонал е-рецепту за урядовою програмою “Доступні ліки” запрацював у квітні 2019 року. Завдяки впровадженню е-рецепту розвиток програми вийшов на новий рівень. Держава отримала інструмент, який дозволив прозоро та ефективно розпоряджатися коштами та керувати урядовою програмою. Це стало можливим завдяки впровадженню технічної частини проекту під керівництвом провідного бізнес-аналітика eHealth Nickolay Kolotov, детальною проробкою бізнес-процесів з командою НСЗУ Національна служба здоров’я України, зокрема з Олександром Жигінасом та Іриною Ліштабою, адмініструванням та технічною підтримкою проекту командою ДП “Електронне здоров’я”.

З цього часу було виписано понад 19 мільйонів електронних рецептів, із них більше 16 млн погашено фармацевтами в 6000+ аптек.
Понад 2 мільйони українців регулярно отримують ліки за програмою “Доступні ліки”. Лише за останні 24 години 1879 пацієнтів вперше отримали ліки за е-рецептом. Щоденно е-Рецепт отримує в середньому 2000 нових пацієнтів, щотижнево – 8000. Більше:https://bit.ly/2Y0hdyi

Урядова програма реімбурсації “Доступні ліки” розпочата у 2017 році, вона передбачає, що пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою чи діабетом ІІ типу можуть отримати ліки безоплатно або з незначною доплатою. Сьогодні в електронній системі eHealth доступний функціонал виписки е-рецепту (“Робоче місце лікаря ПМД”), а також модуль роботи для аптечних закладів із функцією погашення е-рецепту (“Робоче місце фармацевта”).

3 Грудня 2019

ДП “Електронне здоров’я” та Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України знаходяться на фінальній стадії підтвердження відповідності комплексної системи захисту інформації системи eHealth!

На минулому тижні eZdorovya спільно з ДССЗЗІ узгодили оновлені загальні технічні вимоги до медичних та аптечних інформаційних систем для підключення до центральної бази даних системи eHealth.   

У майбутньому МІС, що підключені до eHealth, будуть перевірятися на відповідність зазначеним технічним вимогам, що є одним із важливих кроків у забезпеченні захисту інформації у всьому середовищі eHealth.

Електронна система охорони здоров’я має складну систему захисту, яка постійно розвивається та оновлюється. Підтвердження відповідності побудованої КСЗІ, поряд з іншими заходами, які здійснюються командою eZdorovya (моніторинг, penetration testing, залучення міжнародних спеціалістів, тощо), є запорукою безпечної та надійної роботи електронної системи охорони здоров’я.