МОЗ України презентувало стратегічне бачення залучення приватних інвестицій у модернізацію медзакладів

У комітеті Верховної ради з питань охорони здоров’я публічно обговорили напрямки роботи міністерства у розвитку державно-приватного партнерства в охороні здоров’я. У дискусії взяло участь понад 170 представників органів місцевої влади, закладів охорони здоров’я, народні депутати, представники приватних та благодійних організацій.

“У зв’язку з реформою та автономізацією медзакладів важлива співпраця наших державних та комунальних медичних закладів з бізнесом. Бо як це було 25 років тому, так і нині – державних грошей не вистачає для надання пацієнту повного спектру  сучасних медичних послуг. Наш сьогоднішній круглий стіл – це та платформа, де наші колеги можуть поділитися досвідом по співпраці у сфері державно-приватного партнерства саме в системі охорони здоров’я”, – зазначила Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, народний депутат.

Заступник міністра Роман Ілик презентував основні напрямки, які стратегічно планує розвивати Міністерство охорони здоров’я у реалізації майбутнього державно-приватного партнерства.

“Окремою метою для нас є визначення попиту регіонів на проекти державно-приватного партнерства. Ми хочемо  визначити та стратегічно виокремити основні пріоритетні види допомоги, що першочергово потребують залучення інвестицій з приватного бізнесу. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу на  саме на цю тематику. Це фінансова, технічна та експертна допомога для реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Сподіваюся, що завдяки співпраці з переможцями гранту та за підтримки команди МОЗ, вже у наступному році ми матимемо не лише приклади гарно підготовленої документації, але вже й початок реалізації успішних проектів в сфері охорони здоров’я”, – зазначив Роман Ілик.

Костянтин Яринич, народний депутат і член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я підкреслив, що питання інвестицій у медицину зараз є вкрай актуальним.

“Зацікавленість як отримати інвестиції, так і інвестувати в медицину – є величезна. Попереду ще дуже багато роботи, але дійсно обнадіює, що міністерство зрушило з місця цей дуже складний та серйозний процес”, – сказав Костянтин Яринич.

В Україні в 2010 році був прийнятий закон про державно-приватне партнерство, однак у сфері охорони здоров’я цей процес починається лише зараз.

“Нині в Україні успішно реалізують близько 200 проектів державно-приватного партнерства у різних сферах. І я дуже б хотіла, щоб так само успішно розвивався і напрямок державно-приватного партнерства для медичних закладів”, – зазначила Ірина Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я.

Наразі фахівці МОЗ України уже розробили методичні рекомендації, які допоможуть залучати  інвестиції у модернізацію медзакладів.

“Ці методичні рекомендації будуть дуже корисними для ініціювання інвестиційних проектів. Хочу зазначити, що чим дорожчий проект, тим більше він має попиту у бізнесу. Тому раджу вам приймати участь в усіх заходах, які присвячені державно-приватному партнерству – і в українських, і в міжнародних. Це, так би мовити, майданчики для продажу своїх проектів, де потенційні інвестори їх шукають і знаходять. Хочу зазначити, що робоча група в МОЗ чекає на ваші питання. Ми готові на них постійно відповідати та консультувати ваші прагнення юридично та практично”, – сказала Марина Слободніченко, юридичний консультант МОЗ України.

Детальніше про грант для розвитку державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я в регіонах можна ознайомитися за посиланням: 

У прикріплених файлах є Методичні рекомендації з державно-приватного партнерства, а також Загальна процедура запуску проектів у сфері охорони здоров’я. Усі питання, побажання та рекомендації надсилайте на електронну адресу: [email protected]

Джерело: moz.gov.ua

Також рекомендуємо
10 Листопада 2022
Цифровізація регіонів – важливий складник трансформації України. Попри повномасштабну війну, вона залишається незмінним пріоритетом. Адже це – ключ до покращення життя наших громадян та внесок у майбутнє країни. В умовах війни вона необхідна для забезпечення функціонування інфраструктури надання медичних послуг, покращення кібербезпеки та підтримки економічного фронту загалом.
На платформі Дія.Цифрова освіта з’явився новий освітній серіал для регіональних керівників із цифрової трансформації – заступників голів ОДА з цифровізації, цифрових лідерів та держслужбовців – про регіональну цифрову трансформацію.
Мета освітнього серіалу «Регіональна цифрова трансформація» – надати рекомендації щодо підходів до цифрової трансформації в громадах, а також розповісти про інструменти та технології, які можна використовувати для цифровізації, зокрема сфери охорони здоров’я.
Одна із серій цього серіалу присвячена темі цифрової медицини та змін і пріоритетів, які зараз впроваджуються в цьому напрямі в нашій країні.
Курс містить 18 серій тривалістю 12–20 хвилин, завдяки яким кожен дізнається важливі аспекти впровадження цифрової трансформації на місцях.
Зареєструватись на освітній курс можете за посиланням: https://osvita.diia.gov.ua/…/regional-digital…
8 Вересня 2023

Електронна система охорони здоровʼя розширює свої масштаби! Так, окрім появи нових сервісів, у системі постійно вдосконалюються вже існуючі функціональності.

Усі зміни, які розробляються командою впровадження ЕСОЗ, завчасно відображаються в технічних вимогах до медичних інформаційних систем (МІС).

Так нещодавно Наказом Національної служби здоровʼя від 06.09.2023 №… була затверджена нова редакція технічних вимог до МІС, яка включає деякі зміни.

Сьогодні ми розповімо детальніше, що змінюється для медичних працівників з новою редакцією технічних вимог.

  1. Командою ДП “Електронне здоровʼя” розроблено вимоги до обліку електронних рецептів на медичні вироби надавачами медичних послуг, а також у аптечному закладі.

Невдовзі для користувачів ЕСОЗ зʼявиться функціонал виписування та погашення електронного рецепта на медичні вироби.

Нагадуємо, що вже у жовтні в програмі реімбурсації вперше з’являться медичні вироби – тест-смужки для визначення рівня глюкози в крові для індивідуального глюкометра.

Відпуск тест-смужок почне здійснюватися за електронним рецептом. Процес виписування та погашення електронних рецептів задля реімбурсації медичних виробів (тест-смужок) не відрізнятиметься від лікарських засобів та буде знайомий лікарям та фармацевтам, які вже працюють з іншими напрямками реімбурсації. 

  1. Оновлено вимоги до роботи з записами про ідентифікованих пацієнтів в ЕСОЗ.

Відповідні зміни усувають помилку, яка перешкоджала лікареві зареєструвати пацієнта в ЕСОЗ за ID-карткою та невірним номером УНЗР.  Відтепер така можливість буде доступна.

  1. Оновлено вимоги до роботи з медичними висновками про тимчасову непрацездатність.

Також до вимог до роботи з медичними висновками про тимчасову непрацездатність були внесені зміни, які дозволять більш зручно та коректно працювати з МВТН. 

  • Перша зміна стосується зазначення терміну непрацездатності для категорії непрацездатності “Вагітність та пологи”. 

Тепер лікар матиме змогу після вказання “Дати початку непрацездатності” обрати один з передбачених законодавством термінів, що дозволятиме автоматично заповнити “Дату закінчення непрацездатності”. 

Це спростить роботу лікаря, оскільки тепер лікарю не потрібно самостійно вираховувати термін непрацездатності – тим самим мінімізується можливість здійснити помилку в терміні, а також скорочується час на формування медичного висновку зазначеної категорії. 

  • Друга зміна стосується автоматичного заповнення більшості даних при створенні уточнюючого МВТН. Ця зміна є особливо корисною, якщо уточненню підлягають кілька пов’язаних МВТН, створених для неідентифікованого пацієнта. 

Зауважимо, що ця зміна має рекомендаційний характер для МІС. Отже, якщо МІС на своєму боці впровадить цю доробку, то лікарю більше не потрібно буде в  уточнюючому МВТН вказувати дати початку та закінчення непрацездатності, а також додаткові відмітки у блоці розширених даних про МВТН у разі їх наявності (відмітки що непрацездатність пов’язана з нещасним випадком на виробництві, порушення режиму лікування, дату порушення режиму та ін.).

Ця зміна суттєво спростить роботу лікаря, а також мінімізує час на створення медичного висновку та можливість здійснення помилок.

Звертаємо вашу увагу, що усі зазначені зміни стануть доступними користувачам після успішного проходження МІС тестування відповідності актуальним технічним вимогам.

Відстежувати статус тестувань вашої МІС за новими змінами можна на сайті системи у розділах: 

  • Підключені до ЕСОЗ МІС:

 https://ehealth.gov.ua/pidklyucheni-do-ehealth-mis/

  • Статуси тестування функціоналу МІС на рівні ПМД:

 https://ehealth.gov.ua/pervynna-medychna-dopomoga/

  • Статуси тестування функціоналу МІС на рівні СМД:

 https://ehealth.gov.ua/spetsializovana-medychna-dopomoga/

14 Лютого 2023
З червня за ініціативи Міністерство охорони здоров’я України та ДП «Електронне здоровʼя», за підтримки Kyiv School of Economics проходило дослідження якості взаємодії медичних працівників з електронною системою охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Головна мета дослідження – розробка методології для регулярного вимірювання індексу якості взаємодії користувача з ЕСОЗ.
У дослідженні взяли участь лікарі, які щодня працюють з електронною системою охорони здоровʼ я та практично можуть оцінити як переваги, так і труднощі у роботі з системою.
До експертної групи лікарів, які виявили бажання взяти участь у дослідженні, долучилися близько 700 медичних фахівців різної спеціалізації, щонайменше 230 з них взяли участь в анкетуванні, та понад 40 – в глибинних інтервʼ ю. У ході кількох етапів дослідження було визначено ряд ключових питань та потреб, з якими регулярно зіштовхуються користувачі. Серед них: питання швидкості передачі даних, пропозиції щодо розширення та оптимізації бізнес-процесів функціонала реєстрації пацієнта, зміни його реєстраційних даних тощо. Також лікарі надали свої відгуки та рекомендації щодо їх взаємодії, зокрема і з медичними інформаційними системами.
Наразі команда проєкту спільно з експертами-соціологами з Київської школи економіки завершили аналіз дослідження, сформували методологію для вимірювання індексу оцінки взаємодії користувачів та передали рекомендаційні звіти для представників медичних інформаційних систем для подальшого опрацювання.
Надалі планується впровадження напрацьованої методології для проведення регулярного моніторингу користувацького досвіду та вимірювання індексу оцінки якості взаємодії всіх користувачів ЕСОЗ.
8 Січня 2024

На кінець 2023 року в електронній системі охорони здоров’я зберігаються медичні дані близько 35 мільйонів українців. Щоденно в системі  працюють понад 400 тисяч активних користувачів із понад 17,5 тисяч закладів охорони здоров’я. 

На сьогодні в ЦБД ЕСОЗ внесено 2,5 млрд електронних медичних записів (ЕМЗ). Система динамічно розвивається. Лише за останній рік у ній з’явилося мільярд записів тоді, як за попередні чотири роки сумарна кількість записів становила півтора мільярди.

Серед внесених ЕМЗ: 437,4 млн е-направлень (з них 203,2 млн – за останній рік, 70,1 млн е-рецептів (з них 16 млн – за останній рік, що на 2,5 млн більше ніж у 2022 році), 23,9 млн медичних висновків про тимчасову непрацездатність (з них за останній рік 8,9 млн). І ці показники будуть тільки зростати й надалі! За динамікою росту кількості електронних медичних записів можна самостійно стежити на дашбордах Національної служби здоров’я.

Саме завдяки розвитку ЕСОЗ українці користуються такими послугами, як: електронні рецепти та направлення, єМалятко, COVID-сертифікати, електронні лікарняні та ін. Поточний стан роботи ЕСОЗ всі користувачі можуть відстежувати на спеціальній сторінці. Щоб забезпечити стабільну та безперебійну роботу ЦБД, намагаємося забезпечити балансування навантаження та максимально можливу продуктивність системи в умовах поточних ресурсів.

Українська електронна система охорони здоров’я працює з надвисоким навантаженням. Так, цьогоріч у період пікових навантажень вона обробляла близько 1600 запитів за секунду і в середньому 1100 впродовж робочого дня. 

У межах пікових навантажень ЦБД ЕСОЗ відповідає на запити МІС впродовж 2-5 секунд, а в середньому – до секунди. Це стало можливим завдяки архітектурі ЕСОЗ та технологіям, які використані та впроваджуються для її ефективного функціонування. 

Алгоритм дій для закладів у разі затримок в ЕСОЗ (МІС та/або ЦБД)

  1. Перевірте власний комп’ютер та підключення до мережі Інтернет – можливо, повільна робота повʼязана з локальною проблемою на робочому місці лікаря. У цьому випадку поінформуйте керівника про потребу оновлення комп’ютерного обладнання. Якщо немає можливості це зробити цього року, то можливо, закласти кошти на вирішення цієї потреби на наступний рік. 
  2. Перевірте сторінку оголошень або підтримки вашої МІС, чи не було там сповіщень про планові технічні роботи або тимчасові збої. У такому випадку варто зачекати до моменту завершення робіт або вирішення проблеми. Про це МІС зобов’язана вас поінформувати.
  3. Перевірте сторінку моніторингу працездатності центральної бази даних ЕСОЗ. Якщо на сторінці зафіксований інцидент, це означає, що проблема вже знаходиться в опрацювання технічних спеціалістів, а про результати її вирішення буде проінформовано на цій же сторінці.

🔔Нагадуємо, на сторінці моніторингу ви можете підписатися на оновлення. Так, ви, наприклад, зможете отримувати завчасно електронний лист на пошту про заплановані роботи і спланувати свій час. Також ви можете повідомити про проблему, з якою ви зіштовхнулися.

4. Якщо на робочому місці все гаразд, оголошень від МІС немає, а на сторінці моніторингу не зафіксований інцидент на ЦБД, зверніться до технічної підтримки МІС, що встановлена у вашому  закладі. Це допоможе оператору МІС виявити проблему або надати вам актуальну інформацію щодо стану її вирішення. Контакти підтримки ви можете знайти на сайті

Корисні посилання: 

👉У будь-який момент можна перевірити працездатність центральної бази даних ЕСОЗ на сторінці моніторингу.

👉Підписатися на оновлення, а також повідомити про проблему, з якою ви зіштовхнулися.