МОЗ розширює електронний рецепт на всі рецептурні препарати

Українська електронна система охорони здоров’я працює з надвисоким навантаженням та чи не з рекордною швидкістю росту даних. Так, цьогоріч у період пікових навантажень вона обробляла близько 2500 запитів за секунду і в середньому від 1400 до 1800 щосекундно впродовж робочого дня. 

НСЗУ та ДП “Електронне здоров’я” не лише регулярно відстежують показники навантаження системи, а й постійно працюють над розширенням її функціональності. 

📈 1400-1800 запитів за секунду – таким сьогодні є показник обробки запитів у центральній базі даних ЕСОЗ. У порівнянні з минулим роком швидкість обробки запитів зменшилася орієнтовно на 20% у зв’язку з оптимізацією процесів у системі.

Динаміка зростання обсягу записів ЕСОЗ

Кількість записів, внесених про заклади охорони здоров’я у 2024 році: 

• заклади первинної медичної допомоги – 2020 
• заклади спеціалізованої медичної допомоги – 7003
• заклади екстреної медичної допомоги – 2132
• аптеки – 5.  

📈Кількість записів про пацієнтів

📈Кількість всіх електронних медичних записів в ЕСОЗ становить:

Цифровізація охорони здоров’я допомагає зробити процеси надання та отримання медичних послуг більш доступними та прозорими. Рутинні процеси автоматизуються заради більш ефективного та злагодженого забезпечення медичними послугами. Сьогодні також розкажемо про основні цифрові проєкти та зміни, які вдалося втілити у 2024 році.

➡️Удосконалення процесу верифікації пацієнтів 

У ЦБД ЕСОЗ впровадили верифікацію записів про пацієнта на основі співставлення інформації з ЦБД ЕСОЗ та Державним реєстром фізичний осіб – платників податків, або ДРФО Державної податкової служби України. Верифікація з ДРФО відбувається в автоматичному режимі.

За результатом проведення верифікації записам про пацієнтів присвоюються відповідні статуси верифікації по напрямку ДРФО: “Успішна верифікація”, “Неуспішна верифікація”,  “Потребує верифікації”.

➡️Удосконалення процесу верифікації медпрацівників

З лютого 2024 року Національна служба здоров’я також розпочала автоматичну верифікацію даних про медичний персонал в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) на основі даних ДРФО.

Заходи з верифікації дозволяють підвищувати якість  даних ЕСОЗ, та впевнитися в їх повноті і достовірності. НСЗУ далі використовує ці дані для реалізації програми медичних гарантій..

НСЗУ здійснює верифікацію даних на постійній основі й щороку розвиває цей процес. 

➡️ЕМЗ: Впровадження е-рецепту на ліки з канабісу

У 2024 році запрацював функціонал для виписування та погашення е-рецептів на ліки з медичного канабісу. 

У лютому минулого року прийняли Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis)», відповідно до якого призначення та відпуск таких лікарських засобів фіксуватиметься в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) та здійснюватиметься на підставі електронного рецепта. 

У системі доопрацювали окремий модуль, який дозволяє виписувати е-рецепт на екстемпоральні ліки на основі рослинної субстанції канабісу, виготовлені в умовах аптеки. Використання паперових рецептурних бланків на екстемпоральні лікарські засоби з рослинної субстанції канабісу не передбачене законодавством.

Електронний рецепт на готові лікарські засоби на основі медичного канабісу можна буде виписати в ЕСОЗ за програмою “Наркотичні (психотропні) лікарські засоби”.

Виписати е-рецепт на ліки на основі канабісу може як лікар первинної ланки (сімейний лікар, педіатр та терапевт), так і лікар спеціалізованої медичної допомоги. Призначення цих лікарських засобів доступне при певних захворюваннях, які затверджені наказом МОЗ у вигляді окремого переліку. Цей перелік є досить конкретним. На даному етапі законодавство не визначає можливості призначати препарати канабісу пацієнтам з іншими станами. 

Виготовлення та відпуск таких ліків буде фіксуватися в електронній системі обліку обігу медичного канабісу (ЕСОРК).

➡️ЕМЗ: Розвиток Планів лікування

👉Можливість планувати потребу пацієнта у тест-смужках 

У 2024 році у лікарів-ендокринологів з’явилася можливість вносити призначення медичних виробів (тест-смужок) у плани лікування. До початку 2025 року наявність плану лікування для призначення тест-смужок не була обовʼязковою. 

Проте вже у 2025 році для отримання тест-смужок за програмою реімбурсації пацієнт повинен мати відповідний план лікування від лікаря-ендокринолога.

Сьогодні оновлений перелік реімбурсації включає 45 найменувань тест-смужок для глюкометрів, вартість яких підлягає повному чи частковому відшкодуванню державою. 

👉Можливість фіксувати проміжні огляди лікарів у Плані лікування

У 2024 році у фахівців з реабілітації з’явилася можливість фіксувати проміжні огляди пацієнтів у Плані лікування. Зміна дозволяє оптимізувати контроль та моніторинг за станом пацієнта та виконанням реабілітаційних процедур. Це забезпечує детальне документування всіх важливих етапів реабілітаційного процесу і дозволяє відслідковувати динаміку стану пацієнта. 

Так, наприклад, під час проходження пацієнтом курсу фізичної терапії лікар документує зміни після кожного етапу (як-от покращення мобільності або виконання вправ). Для пацієнта ця функція забезпечує прозорість процесу лікування. 

Проміжні огляди також дозволяють іншим членам команди (наприклад, сімейному лікарю чи вузькопрофільному спеціалісту) швидко ознайомитися з динамікою лікування без необхідності отримувати додаткові консультації. Це створює умови для мультидисциплінарного підходу до лікування пацієнта.

➡️ЕМЗ: Облік взаємодій в ЕСОЗ

Зазначена зміна в ЕСОЗ є наближенням до міжнародного стандарту обліку електронних медичних записів. У взаємодії більш точно обліковується час, витрачений медичним фахівцем на допомогу пацієнту, а саме зазначається період (дата та час в діапазоні “з” – “по”).

Залежно від фактично наданої допомоги, період у Взаємодії може охоплювати огляди, консультування, проведені інтервенції пацієнту, оформлення виписки зі стаціонару тощо, які потребують обліку тривалості надання медичної допомоги. 

➡️Отримання доступу до ЕМЗ пацієнта з приєднаної до нього картки

Раніше у випадку об’єднання карток пацієнтів приєднана картка не була доступна. В ЕСОЗ внесли зміни, завдяки яким при отриманні дозволу від пацієнта медичному працівнику надається автоматично доступ, в тому числі і до приєднаних карток.

Такі зміни працюють як для ідентифікованих, так і для неідентифікованих пацієнтів. Відтак, повні медичні записи про пацієнта можна переглянути через МІС.

Після впроваджених змін в ЕСОЗ, наприклад, у педіатрів з’явилася можливість переглянути діагностичний звіт про результати неонатального скринінгу новонароджених дітей, а також інформацію про щеплення, проведені у пологовому будинку. 

Також відтепер медичні працівники зможуть переглянути створені записи пацієнтів, які раніше зверталися за медичною допомогою внаслідок нещасних випадків і відповідно їх реєстрували як неідентифікованих, наприклад, у випадку аварії чи іншої ситуації, коли людину неможливо було ідентифікувати. 

Тепер лікар за згоди пацієнта може отримати доступ до повних записів про такого пацієнта. Але лише за умови, якщо неідентифікованого/ідентифікованого пацієнта було звʼязано з основним записом про пацієнта. 

Цифрові можливості для лікарів та пацієнтів щороку розширюються і удосконалюються. У 2024 році вдалося втілити низку важливих змін, кожна з яких є вагомою складовою єдиного цифрового та медичного простору. В умовах війни ми не просто зберігаємо стабільність, але й рухаємося вперед, розвиваючи цифрову медицину в Україні. 

Попри війну, обстріли, відсутність світла та звʼязку, українська медицина вистояла та продовжує розвиватися. Так згідно з вимогами законодавства всі медичні заклади мають працювати в єдиному цифровому просторі – національній електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Для цього передусім необхідно обрати медичну інформаційну систему – програмне забезпечення, яке розробляється приватними ІТ-компаніями для взаємодії та обміну інформації з ЕСОЗ. 

Про переваги, можливості та труднощі цифрової взаємодії, а також як ці зміни вплинуть на пацієнта ми поговорили з завідувачкою акушерського відділення одного з приватних медичних центрів Захурдаєвою Ларисою.

• Пані Ларисо, вітаю! Наразі очікується, що невдовзі всі медичні заклади мають зареєструватися в електронній системі охорони здоровʼя та почати працювати в єдиному цифровому просторі – формувати медичні висновки, електронні рецепти та направлення. Багато приватних клінік сприймають ці нововведення з острахом, побоюючись можливого додаткового навантаження. Розкажіть  про ваш досвід такої взаємодії.

Як тільки в Україні розпочалася системна медична реформа, ми швидко усвідомили, що перебуваючи в Україні в українському медичному просторі, уникати чи ховатися від змін – це безперспективно. Тому, усвідомлюючи реалії та зважуючи потенціал цих змін, ми прийняли відповідне рішення та почали працювати з електронною системою охорони здоровʼ я.

Так з ЕСОЗ ми працюємо вже досить давно та плідно, але поки що частково: в межах нашого профілю ми повністю перейшли на формування медичних висновків про народження дитини та про тимчасову непрацездатність виключно в електронному вигляді. Крім цього, наша установа також працює з електронними  рецептами та направленнями. У нашого закладу немає жодного спротиву до формування єдиної системи на рівні країни у нас немає і своєю роботою ми тільки підтверджуємо, що це дуже зручно.

• Які перспективи та можливості відкриє робота лікарів всіх закладів в єдиній національній електронній системі та як це вплине на лікування пацієнтів?

Це дуже ефективна робота і вона зручна для лікарів та пацієнтів. Річ у тім, що пацієнти залишаються пацієнтами – тобто без фахової медичної освіти. Так, до прикладу, збір анамнезу зі слів пацієнта може бути або надлишково деталізованим, або навпаки мізерним. Маючи доступ до інформації, яку попередньо внесли колеги, ми дуже швидко та чітко можемо отримати максимальну інформацію, адже говоримо однією мовою.

Однак ми розуміємо, що закритої інформаційної системи в межах установи нам недостатньо. Ми прагнемо доступу до повної медичної картки пацієнта – його хірургічного профілю, ендокринологічного профілю, акушерського профілю тих жінок, які знаходилися на обліку не в нашому закладі, а прийшли до нас виключно народжувати. Також пацієнту не потрібно бігати з паперовими картками чи роздруківками з різних закладів. Для цього і важлива включеність всіх медичних закладів в єдину національну систему (ЕСОЗ).

Ми звикли, що про своїх пацієнток ми знаємо все, однак ми розширюємось, зʼявляються нові профілі, нові клієнти і для їх ефективного лікування, ми готові усвідомлено брати участь в тому, щоб використовувати повний функціонал ЕСОЗ. 

• Для початку роботи з національною системою ЕСОЗ кожен медичний заклад має обрати так звану медичну інформаційну систему – приватне програмне забезпечення, що дозволяє взаємодіяти з ЕСОЗ, здійснювати обмін інформації, створювати сервіси для пацієнтів та лікарів. У той час, коли ви починали працювати з ЕСОЗ, ринок цифрових послуг в медицині не був таким широким та розвинутим, як зараз.  Що сьогодні ви могли б порекомендувати вашим колегам при виборі медичної інформаційної системи?

Ми обирали медичну інформаційну систему з точки зору зручності, набору опцій, з точки зору навчання і найголовніше – швидкості та ефективності зворотного зв’язку. 

Передусім, важливо, щоби МІС, яку ви обираєте, мала максимально великий набір опцій. Тобто, щоб це було поєднання не лише власне медичної інформаційної системи, але й гістологічної, лабораторної, аптечної інформаційних систем, бухгалтерський та складський облік  в залежності від потреб вашого закладу.  Це надзвичайно важливо та зручно. І безумовно, щоби ця МІС була підключена до ЕСОЗ.

Друге – це  відгуки лікарів, хто вже користувався певний час і знає всі сильні та слабкі місця МІС. 

І третє – готовність нести відповідальність та постійно бути на звʼязку. 

Річ у тім, що пацієнти не відокремлюють сервіси МІС окремо від закладу, в якому вони отримують допомогу. Тому всю відповідальність за швидку, якісну та безпечну передачу даних  несе саме медичний заклад.  Важливо, щоби надавач МІС усвідомлював цю відповідальність, саме тому ми вимагаємо від них швидких рішень та реакцій на потреби ринку. Якщо цієї швидкості взаємодії немає, приватний заклад може зазнавати репутаційних збитків. Напевно, це і є основна вимога для приватного медзакладу.

• Пані Ларисо, у лікарів, які тільки починають працювати з електронними інструментами в національній системі ЕСОЗ є певні побоювання, страх помилитися та ін. Як ви та ваші колеги адаптуєтесь до нових змін?

Як і будь-яке нововведення новий функціонал також сприймається з обережністю та острахом. Але перевагою є те, що в нашому закладі лише невелика кількість персоналу потребує навчання та подальшої роботи з ЕСОЗ. Спершу ми ознайомлюємось з новим функціоналом, проходимо навчання з представником МІС. Особисто я завжди відношусь до цього відповідально та прискіпливо, ставлю купу запитань, перш ніж перехожу до навчання свого персоналу.

На сьогодні ми стали досить просунутими користувачами електронної системи охорони здоровʼя та МІС. Тому, коли якісь складнощі виникають у пацієнтів, ми вже спершу зʼясовуємо на якому етапі виникає помилка, перевіряємо на лікарському боці, спілкуємося з пацієнтом, а вже  потім звертаємось до технічної підтримки. Ще не було ситуацій, з яких ми не знайшли виходу. Хоча ми й досвідчені користувачі, але там, де є потреба в технічній компетенції – ми залучаємо підтримку нашої МІС.

Може бути й таке, що внесення даних спершу стане додатковим навантаженням для лікаря, саме тому важливо взаємодіяти з технічною підтримкою та командою МІС, а розробникам системи ЕСОЗ – адаптувати технічну частину під потреби лікаря, спрощувати внесення інформації, для того, щоб прискорити цей процес та розвантажити лікаря.

Сьогодні через війну потреба у реабілітації серед військових та цивільних збільшилася в десятки та навіть сотні разів.

Протягом 2023 року в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ) було сформовано понад 1,2 мільйона е-направлень на реабілітаційні послуги.

Забезпечення ефективної, активної та доказової реабілітації є одним із завдань держави та її відповідальністю перед українцями, які постраждали внаслідок війни.

З цією метою держава трансформує систему реабілітаційної допомоги в Україні. Зокрема, впроваджуються сучасні цифрові інструменти на принципах Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоровʼя (МКФ).

Так, з червня 2023 року 1,5 тисячі фахівців з реабілітації з понад 500 закладів по всій країні почали активно обліковувати медичну інформацію про реабілітаційні втручання в ЕСОЗ. 

На сьогодні в ЕСОЗ внесено понад мільйон записів (з використанням класифікатора МКФ) щодо провадження реабілітації для 123,5 тисячі пацієнтів. Ця кількість містить в тому числі дані про реабілітаційні обстеження. 

«Електронні записи дозволяють захищено зберігати дані про відновлення людини в єдиному місці, – коментує заступниця міністра охорони здоровʼя з питань цифровізації Марія Карчевич. – А доступ до цієї інформації може надаватися усім фахівцям, які залучені до процесу реабілітації. Таким чином, вони можуть у будь-який момент відстежити прогрес реабілітації та за потреби оперативно внести корективи до реабілітаційного плану».

На додаток, якщо пацієнт буде скерований в інший заклад охорони здоров’я, йому не доведеться везти з собою відповідні медичні документи з попереднього місця реабілітації.

А якщо, наприклад, пацієнт вирішить продовжити реабілітацію за кордоном, лікар фізичної та реабілітаційної медицини зможе сформувати друковану форму індивідуального реабілітаційного плану пацієнта, яка міститиме дані про пройдений шлях реабілітації. 

Завдяки використанню міжнародних кодів МКФ облік реабілітаційної допомоги здійснюється  за уніфікованими параметрами, а отже, буде чіткий, однозначний та зрозумілий як для українських фахівців, так і для їх колег за кордоном.

Наступним етапом реформування системи реабілітації планується цифровізація інструментів функціонального оцінювання стану пацієнта та формування призначення допоміжних засобів реабілітації в ЕСОЗ.

Розбудова ефективної системи реабілітації є ініціативою першої леді Олени Зеленської. Проєкт «Реабілітація травм війни в Україні» реалізують Міністерство охорони здоров’я України, Національна служба здоров’я України, ДП «Електронне здоровʼя», Міністерство соціальної політики України, Офіс Президента України, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, БФ «Пацієнти України», Український католицький університет, Protez Hub та Всеукраїнське об’єднання фізичних терапевтів.