Державно-приватне партнерство (ДПП або англ.: PPP) є співпрацею між державними установами та приватним сектором, яка спрямована на реалізацію спільних проектів з метою покращення інфраструктури та послуг. У межах ДПП держава надає юридичну та адміністративну підтримку, а приватний сектор – фінансові ресурси та експертизу. Таке партнерство дозволяє зменшити фінансове навантаження на державний бюджет і забезпечити більш ефективне використання ресурсів.
Основні переваги ДПП включають залучення інноваційних рішень від приватних компаній, прискорення темпів реалізації проектів та підвищення якості послуг. Наприклад, у сфері транспорту ДПП може сприяти будівництву нових доріг, модернізації аеропортів або впровадженню нових технологій у громадському транспорті. Приватні інвестори, зі свого боку, отримують можливість заробити на довгострокових контрактах і отримати стабільний дохід.
ДПП також сприяє розвитку економіки, створюючи нові робочі місця та підвищуючи конкурентоспроможність країни на міжнародному ринку. Завдяки спільним зусиллям держави та бізнесу, громадяни отримують доступ до кращих послуг та інфраструктури, що покращує їхнє життя та підвищує рівень довіри до державних інституцій. Важливою умовою успішності ДПП є прозорість та відповідальність обох сторін, що забезпечує довготривалі вигоди для суспільства.
Двокомпонентна архітектура ЕСОЗ як основа державно-приватного партнерства
Зауважимо, що електронна система охорони здоровʼя побудована за принципом державно-приватного партнерства, є двокомпонентною і складається з центральної бази даних (ЦБД – державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватний компонент).
При цьому держава відповідає за розробку політики та нормативно-правової бази, забезпечує роботу та розвиток тільки центральної бази даних ЕСОЗ, формує технічні вимоги до функціональності та безпеки, забезпечує збереження та захист даних на національному рівні, гарантує безпеку системи загалом. Своєю чергою бізнес (медичні інформаційні системи) відповідальний за впровадження необхідної функціональності згідно з технічними вимогами, забезпечення безпеки (в тому числі даних) на рівні МІС та надання інших сервісів користувачам, які вони обрали відповідно до своїх потреб.
Медичні інформаційні системи – це інформаційно-комунікаційні системи, які дозволяють лікарням та аптекам автоматизувати свою роботу та взаємодіяти з центральною базою даних ЕСОЗ.
Медичні заклади та аптеки можуть працювати з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ) лише через МІС, яка протестована і підключена державою до ЦБД ЕСОЗ і з якою заклад уклав договір.
Іншими словами, завдяки ЕСОЗ через МІС медичні та фармацевтичні працівники і фахівці з реабілітації можуть додавати, переглядати та обмінюватися структурованою інформацією.
На початок липня 2024 року до ЕСОЗ підключені 36 МІС (їх перелік можна знайти на сайті системи).
У деяких користувачів ЕСОЗ постає запитання, чому існує таке різноманіття медичних інформаційних систем і чому не можна створити єдину державну МІС? Сьогодні детальніше розглянемо, ДПП в контексті ЕСОЗ.
Залучення бізнесу зберігає стабільність системи незалежно від політичної ситуації в країні. Держава визначає політику і стратегію, працює як партнер з бізнесом для цифровізації системи охорони здоров’я в Україні.
Модель державно-приватного партнерства є ефективною, дозволяє уніфікувати стандарти та якість електронних сервісів та водночас розвивати ринок цифрових послуг в охороні здоровʼя. Розвиток ЕСОЗ у рамках такої моделі має низку переваг:
Прискорення реалізації проектів
Завдяки співпраці з приватними компаніями цифрові проєкти у сфері охорони здоров’я можна реалізувати швидше. Адже приватні партнери зазвичай мають досвід і ресурси для оперативного виконання робіт, що скорочує час розробки та імплементації.
Медичні інформаційні системи адаптують свої сервіси під потреби конкретних напрямків – первинної медичної допомоги, стоматології тощо. Відповідно медичний заклад може обрати серед переліку МІС саме ту, яка найбільше покриває його потреби і таким чином оплачує лише ті сервіси, у яких дійсно є необхідність. Тобто кожен платить за те, що обирає.
Залучення приватного капіталу
ДПП дозволяє залучити приватні інвестиції для фінансування проектів, що зменшує фінансове навантаження на державний бюджет. Це особливо важливо для великих інфраструктурних проектів, які потребують значних коштів.
Реалізувати цілі у сфері цифрової трансформації медицини виключно за рахунок державного бюджету не завжди вдається. Здебільшого треба залучати позабюджетне фінансування. До того ж ефективна розробка масштабних проєктів у сфері ЕСОЗ можлива завдяки участі великої кількості фахівців із експертизою у різних ІТ-напрямках.
Участь бізнесу у розбудові ЕСОЗ покриває дефіцит ресурсу в державі шляхом розподілу відповідальностей: держава розробляє політики і стежить за відповідністю дотримання стандартів і займається розробкою центрального компоненту, а бізнес – займається розробкою інтерфейсу і відповідає за кінцевий сервіс. Таким чином з одного боку державі вдається зменшити тягар витрат бюджету на реалізацію нових функціональностей, а з іншого — ефективно реалізовувати свої функції регулювання і моніторингу технічних вимог, яких повинні дотримуватися медичні інформаційні системи як приватний компонент ЕСОЗ.
Крім того, українські ІТ-компанії мають великий досвід у використанні нових технологій, наданні підтримки клієнтам, що однозначно справляє позитивний вплив і на ЕСОЗ вцілому.
Завдяки різноманітності медичних інформаційних систем з’явилася можливість вирішувати специфічні проблеми користувачів, що було б неможливо реалізувати лише в межах державного ресурсу.
Економічний розвиток та створення робочих місць
Реалізація проектів в рамках ДПП сприяє економічному зростанню, створюючи нові робочі місця та стимулюючи розвиток бізнесу. Це позитивно впливає на економіку країни вцілому, підвищуючи її конкурентоспроможність на міжнародному ринку.
Підвищення якості послуг завдяки інноваціям
Приватний сектор часто має доступ до новітніх технологій та інноваційних рішень, що дозволяє підвищити ефективність реалізації проектів. Це може включати використання передових методів розвитку, управління та обслуговування. Спільні проекти часто призводять до підвищення якості наданих послуг саме завдяки використанню передових технологій та методів управління.
Різноманіття МІС дозволяє конкурувати у якості надання послуг та розробляти інноваційні рішення. Відтак, державно-приватне партнерство стимулює ринок розвиватися та конкурувати в зручності сервісів, комфортністю інтерфейсів, корисними функціями для пацієнта. Вільна конкуренція заохочує медичні інформаційні системи покращувати свої сервіси, що в наслідку веде до покращення ринку цифрових послуг в сфері охорони здоровʼя. А від цього виграють кінцеві користувачі – медики та отримувачі послуг та допомоги – пацієнти. Це позитивно впливає на рівень життя громадян та сприяє розвитку суспільства.
Уніфікація стандартів якості електронних сервісів
Усі медичні інформаційні системи, які підключилися або планують підключитися до ЦБД ЕСОЗ, розробляли функціональність для взаємодії з ЦБД ЕСОЗ відповідно до єдиних технічних вимог, які затверджуються НСЗУ. Знайти чинні технічні вимоги ви можете за посиланням.
Так, держава розширює можливості ЦБД ЕСОЗ, надає документацію та консультаційну підтримку в реалізації необхідної функціональності, а МІС, враховуючи свій досвід та запит користувачів, створюють рішення, які допомагають закладу в його роботі.
Крім можливості роботи в ЦБД ЕСОЗ, оператори МІС пропонують додаткові цифрові сервіси як для закладів охорони здоров’я, так і для пацієнтів. Наприклад, це може бути бухгалтерський модуль, система обліку запасів ліків, рейтингування та відгуки про лікарів чи лікарні або ж відома багатьом – система запису на прийом до лікаря. Такі додаткові сервіси функціонують незалежно від ЕСОЗ – держава не втручається у таку функціональність і відповідно не контролює якість. Заклад самостійно обирає додаткові сервіси під власні потреби.
Більше про сервіси МІС, які перевіряються і не перевіряються державою, можна дізнатися за посиланням.
Двокомпонентна архітектура ЕСОЗ має переваги як для користувачів системи, так і для бізнесу.
Чому розробка єдиної МІС наразі неможлива?
Зараз користувачами ЕСОЗ тільки в медичному напрямку є майже 27 тис лікарів ПМД, понад 120 тис лікарів СМД, близько 200 тис середнього медичного персоналу, додатково до користувачів фармацевтичного напрямку. Усіх цих користувачів необхідно навчити користуватися системою та підтримувати під час їх роботи, пояснювати нововведення тощо.
Навчання, підтримка, розробка, комунікації і інші напрямки виконуються людьми, отже, необхідна команда, яка зможе закривати всі потреби медичної спільноти. Тож якби працівники усіх МІС, які наразі підключені до ЕСОЗ, працювали б на одну державну МІС – уявімо витрати на таку команду. І окрім команди, пам’ятаймо про потреби в інфраструктурі, яка мала б забезпечувати безперервну, цілодобову та швидку роботу усіх цих користувачів. Заглибившись в деталі ідеї “державної МІС”, можемо наразі тільки осягнути обсяги необхідних постійних витрат публічних коштів, які є нашими з вами податками та однозначно не є доступними в нинішній час.
Натомість конкурентний ринок МІС інвестує приватні кошти в забезпечення потреб користувачів. До того ж в умовах конкуренції шанси на інноваційність значно зростають, адже кожна із команд розробників українських ІТ-компаній намагається запропонувати найкращий продукт та сервіс для споживача. А це один із важливих принципів ринкової економіки. Пропозиція формується під впливом запитів від користувачів ЕСОЗ. Бізнес постійно удосконалює свої сервіси, а держава розробляє політики, технічні вимоги, встановлює стандарти якості для функціональностей в межах ЕСОЗ та відповідає за безпеку системи. Тож модель державно-приватного партнерства є максимально ефективною для українських реалій, адже підсилює державні стратегічні цілі шляхом залучення потенціалу приватних компаній.
На сьогодні було проведено вже понад 15 тисяч досліджень на базі двох регіональних центрів неонатального скринінгу – Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» та Львівського обласного клінічного перинатального центру.
Дослідження проводять у перші 48-72 години життя немовляти шляхом взяття та нанесення на спеціальний тест-бланк кількох крапель капілярної крові малюка. Після цього тест-бланки передають на дослідження до лабораторного центру. У разі виявлення ризиків – батьків інформують про загрозу для проведення подальших тестувань для підтвердження або спростування та призначення лікування.
Чому це важливо?
Проведення дослідження в перші дні життя дитини дозволяє ще на ранніх етапах виявити ризики рідкісних генетичних захворювань та своєчасно запобігти їх розвитку. Так, дитина зможе своєчасно отримати терапію, завдяки чому надалі не відчувати проявів симптоматики або значно полегшити їх.
Щобільше – автоматизація процесів неонатального скринінгу в електронній системі охорони здоровʼя дозволяє не лише оперативно здійснювати обмін даними між учасниками процесу, але й забезпечувати ефективне планування бюджетних закупівель лікарських засобів для лікування цих рідкісних хвороб.
Щодо останнього – нещодавно в Україні було вперше проведено централізовану закупівлю інноваційного препарату «Еврісді» («Рисдиплам») для лікування дітей, хворих на спінальну м’язову атрофію (СМА). Ліки будуть доступні пацієнтам безоплатно уже в 2023 році.
Нагадаємо, що послуга розширеного неонатального скринінгу безоплатна. Пілотний запуск проєкту стартував у 12 регіонах країни. Наступним кроком планується відкриття регіональних центрів скринінгу у Харкові та Кривому Розі, що дозволить суттєво розширити географію покриття послуги.
