Стала доступною українська версія LOINC

Стала доступною українська версія LOINC (Logical Observation Identifiers Names and Code)- міжнародного універсального стандарту для визначення медичних лабораторних спостережень.
Перекладено 841 позицію з рейтингу 2000 топових кодів, визначеного Regenstrief Institute.

📌 LOINC — універсальний стандарт для ідентифікації медичних спостережень. Він дозволяє перетворити неструктуровані записи про медичні огляди, лабораторні дослідження тощо в чітку, класифіковану інформацію, описану через спеціальні кодові імена.

📌 Серед переваг, які створює застосування LOINC:

– спрощення взаємодії різних ІТ-систем між собою під час обміну медичною інформацією;
– автоматизація медичного моніторингу, контролю захворювань та виявлення епідемій чи пандемій;
– покращення фінансового контролю під час надання медичних послуг;
– удосконалення загальної якості медичної допомоги, скорочення помилок в обліку медичної інформації.

📌 Завантажити можете за посиланням –

Також рекомендуємо
11 Лютого 2022

Як підготуватися медичним закладам до нових умов відпуску антибіотиків?
Уже з квітня цього року для отримання антибактеріальних лікарських засобів в аптеках потрібен буде електронний рецепт. Українські лікарі розпочнуть виписувати е-рецепти на всі антибактеріальні лікарські засоби, які зареєстровані в Україні та містяться в Державному реєстрі лікарських засобів.
Лікарі отримають можливість здійснювати призначення антибіотиків в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ) через медичну інформаційну систему. Функціонал виписування е-рецептів знайомий для лікарів, які вже виписують е-рецепти своїм пацієнтам у рамках програми реімбурсації “Доступні ліки”. Разом з тим, він також буде простим і зрозумілим для тих, хто тільки починає роботу з електронною системою охорони здоровʼя. Більше того, невдовзі стануть доступними навчальні матеріали по роботі з електронними рецептами.

Як підготуватися?
Якщо ваш заклад уже має МІС, працює з електронною системою охорони здоров’я та виписує рецепти, не потрібно ніяких додаткових кроків – представники вашої МІС попередять вас про появу нових можливостей у системі.
Якщо ваш заклад зареєстрований в ЕСОЗ, проте ви раніше не працювали з модулем електронного рецепта – зверніться до представників вашої МІС та уточніть, чи мають вони необхідний модуль або чи планують його впровадження найближчим часом. Додатково зʼясуйте у представників вашої МІС, коли вони планують провести необхідні навчальні заходи по роботі з новим функціоналом.
Якщо ваш заклад не зареєстрований та ніколи не працював з ЕСОЗ, необхідно:
1. Першочергово обрати медичну інформаційну систему (МІС), яка має, зокрема, і необхідний функціонал електронного рецепта. Перелік підключених МІС можна знайти на сайті системи – ehealth.gov.ua у розділі “Підключені до ЕСОЗ МІС”. При виборі МІС та укладенні договору про надані послуги, радимо звернути особливу увагу на послуги з навчання та підтримки, як одні з пріоритетних вимог. Більше рекомендацій щодо вибору МІС: https://bit.ly/3fOEz25;
2. Далі – керівник закладу має зареєструвати себе та заклад в ЕСОЗ через МІС. На цьому етапі рекомендуємо звернутися за підтримкою до представників обраної вами МІС, які проконсультують вас щодо коректного внесення даних;
3. Подбайте про забезпечення персоналу закладу кваліфікованим електронним підписом для підтвердження дій у системі;
наступним кроком керівник закладу може зареєструвати уповноважену особу – адміністратора, спеціаліста з кадрів чи іншого працівника, хто буде проводити реєстрацію користувачів;
4. Зареєструйте працівників закладу в ЕСОЗ.

Для початку роботи з електронним рецептом користувачам необхідно освоїти базові навички та функціонал ЕСОЗ, а саме уміти:
– реєструвати пацієнта в системі;
– здійснювати пошук пацієнта в МІС та на ЦБД;
– оновлювати дані про пацієнта;
– вносити та редагувати медичні записи.
Відповідні навчальні матеріали користувачі завжди можуть знайти на ресурсах Академії НСЗУ (https://academy.nszu.gov.ua/), або звернувшись до представників медичної інформаційної системи.

Для довідки
З метою виконання вимог законодавства щодо рецептурного призначення та відпуску рецептурних лікарських засобів до кінця 2022 року запланований поетапний перехід на електронний рецепт.
Впровадження е-рецепта буде відбуватися в 3 етапи. Перший із них – призначення та відпуск антибактеріальних лікарських засобів (антибіотиків) за електронним рецептом. Другий етап – поширення е-рецепта на наркотичні ліки, які зараз призначаються на спеціальних рецептурних бланках форми № 3. Третій – відпуск усіх рецептурних препаратів за е-рецептом за усіма джерелами фінансування.
Так, на першому етапі, електронна система охорони здоровʼя дозволить відслідковувати дані про призначення та споживання антибактеріальних ліків в Україні. А електронний рецепт сприятиме вирішенню проблеми неконтрольованого та нецільового використання антибіотиків.

2 Липня 2024

Державно-приватне партнерство (ДПП або англ.: PPP) є співпрацею між державними установами та приватним сектором, яка спрямована на реалізацію спільних проектів з метою покращення інфраструктури та послуг. У межах ДПП держава надає юридичну та адміністративну підтримку, а приватний сектор – фінансові ресурси та експертизу. Таке партнерство дозволяє зменшити фінансове навантаження на державний бюджет і забезпечити більш ефективне використання ресурсів.

Основні переваги ДПП включають залучення інноваційних рішень від приватних компаній, прискорення темпів реалізації проектів та підвищення якості послуг. Наприклад, у сфері транспорту ДПП може сприяти будівництву нових доріг, модернізації аеропортів або впровадженню нових технологій у громадському транспорті. Приватні інвестори, зі свого боку, отримують можливість заробити на довгострокових контрактах і отримати стабільний дохід.

ДПП також сприяє розвитку економіки, створюючи нові робочі місця та підвищуючи конкурентоспроможність країни на міжнародному ринку. Завдяки спільним зусиллям держави та бізнесу, громадяни отримують доступ до кращих послуг та інфраструктури, що покращує їхнє життя та підвищує рівень довіри до державних інституцій. Важливою умовою успішності ДПП є прозорість та відповідальність обох сторін, що забезпечує довготривалі вигоди для суспільства.

Двокомпонентна архітектура ЕСОЗ як основа державно-приватного партнерства

Зауважимо, що електронна система охорони здоровʼя побудована за принципом державно-приватного партнерства, є двокомпонентною і складається  з центральної бази даних (ЦБД – державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватний компонент).

При цьому держава відповідає за розробку політики та нормативно-правової бази, забезпечує роботу та розвиток тільки центральної бази даних ЕСОЗ, формує технічні вимоги до функціональності та безпеки, забезпечує збереження та захист даних на національному рівні, гарантує безпеку системи загалом. Своєю чергою бізнес (медичні інформаційні системи) відповідальний за впровадження необхідної функціональності згідно з технічними вимогами, забезпечення безпеки (в тому числі даних) на рівні МІС та надання інших сервісів користувачам, які вони обрали відповідно до своїх потреб.  

Медичні інформаційні системи – це інформаційно-комунікаційні системи, які дозволяють лікарням та аптекам автоматизувати свою роботу та взаємодіяти з центральною базою даних ЕСОЗ. 

Медичні заклади та аптеки можуть працювати з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ) лише через МІС, яка протестована і підключена державою до ЦБД ЕСОЗ і з якою заклад уклав договір

Іншими словами, завдяки ЕСОЗ через МІС медичні та фармацевтичні працівники і фахівці з реабілітації можуть додавати, переглядати та обмінюватися структурованою інформацією. 

На початок липня 2024 року до ЕСОЗ підключені 36 МІС (їх перелік можна знайти на сайті системи). 

У деяких користувачів ЕСОЗ постає запитання, чому існує таке різноманіття медичних інформаційних систем і чому не можна створити єдину державну МІС? Сьогодні детальніше розглянемо, ДПП в контексті ЕСОЗ.

Залучення бізнесу зберігає стабільність системи незалежно від політичної ситуації в країні. Держава визначає політику і стратегію, працює як партнер з бізнесом для цифровізації системи охорони здоров’я в Україні.

Модель державно-приватного партнерства є ефективною, дозволяє уніфікувати стандарти та якість електронних сервісів та водночас розвивати ринок цифрових послуг в охороні здоровʼя. Розвиток ЕСОЗ у рамках такої моделі має низку переваг:

Прискорення реалізації проектів

Завдяки співпраці з приватними компаніями цифрові проєкти у сфері охорони здоров’я можна реалізувати швидше. Адже приватні партнери зазвичай мають досвід і ресурси для оперативного виконання робіт, що скорочує час розробки та імплементації. 

Медичні інформаційні системи адаптують свої сервіси під потреби конкретних напрямків – первинної медичної допомоги, стоматології тощо. Відповідно медичний заклад може обрати серед переліку МІС саме ту, яка найбільше покриває його потреби і таким чином оплачує лише ті сервіси, у яких дійсно є необхідність. Тобто кожен платить за те, що обирає. 

Залучення приватного капіталу

ДПП дозволяє залучити приватні інвестиції для фінансування проектів, що зменшує фінансове навантаження на державний бюджет. Це особливо важливо для великих інфраструктурних проектів, які потребують значних коштів.

Реалізувати цілі у сфері цифрової трансформації медицини виключно за рахунок державного бюджету не завжди вдається. Здебільшого треба залучати позабюджетне фінансування. До того ж ефективна розробка масштабних проєктів у сфері ЕСОЗ можлива завдяки участі великої кількості фахівців із експертизою у різних ІТ-напрямках. 

Участь бізнесу у розбудові ЕСОЗ покриває дефіцит ресурсу в державі шляхом розподілу відповідальностей: держава розробляє політики і стежить за відповідністю дотримання стандартів і займається розробкою центрального компоненту, а бізнес – займається розробкою інтерфейсу і відповідає за кінцевий сервіс. Таким чином з одного боку державі вдається зменшити тягар витрат бюджету на реалізацію нових функціональностей, а з іншого — ефективно реалізовувати свої функції регулювання і моніторингу технічних вимог, яких повинні дотримуватися медичні інформаційні системи як приватний компонент ЕСОЗ. 

Крім того, українські ІТ-компанії мають великий досвід у використанні нових технологій, наданні підтримки клієнтам, що однозначно справляє позитивний вплив і на ЕСОЗ вцілому. 

Завдяки різноманітності медичних інформаційних систем з’явилася можливість вирішувати специфічні проблеми користувачів, що було б неможливо реалізувати лише в межах державного ресурсу.

Економічний розвиток та створення робочих місць

Реалізація проектів в рамках ДПП сприяє економічному зростанню, створюючи нові робочі місця та стимулюючи розвиток бізнесу. Це позитивно впливає на економіку країни вцілому, підвищуючи її конкурентоспроможність на міжнародному ринку.

Підвищення якості послуг завдяки інноваціям

Приватний сектор часто має доступ до новітніх технологій та інноваційних рішень, що дозволяє підвищити ефективність реалізації проектів. Це може включати використання передових методів розвитку, управління та обслуговування. Спільні проекти часто призводять до підвищення якості наданих послуг саме завдяки використанню передових технологій та методів управління. 

Різноманіття МІС дозволяє конкурувати у якості надання послуг та розробляти інноваційні рішення. Відтак, державно-приватне партнерство стимулює ринок розвиватися та конкурувати в зручності сервісів, комфортністю інтерфейсів, корисними функціями для пацієнта. Вільна конкуренція заохочує медичні інформаційні системи покращувати свої сервіси, що в наслідку веде до покращення ринку цифрових послуг в сфері охорони здоровʼя. А від цього виграють кінцеві користувачі – медики та отримувачі послуг та допомоги – пацієнти. Це позитивно впливає на рівень життя громадян та сприяє розвитку суспільства.

Уніфікація стандартів якості електронних сервісів

Усі медичні інформаційні системи, які підключилися або планують підключитися до ЦБД ЕСОЗ, розробляли функціональність для взаємодії з ЦБД ЕСОЗ відповідно до єдиних технічних вимог, які затверджуються НСЗУ. Знайти чинні технічні вимоги ви можете за посиланням.

Так, держава розширює можливості ЦБД ЕСОЗ, надає документацію та консультаційну підтримку в реалізації необхідної функціональності, а МІС, враховуючи свій досвід та запит користувачів, створюють рішення, які допомагають закладу в його роботі. 

Крім можливості роботи в ЦБД ЕСОЗ, оператори МІС пропонують додаткові цифрові сервіси як для закладів охорони здоров’я, так і для пацієнтів. Наприклад, це може бути бухгалтерський модуль, система обліку запасів ліків, рейтингування та відгуки про лікарів чи лікарні або ж відома багатьом – система запису на прийом до лікаря. Такі додаткові сервіси функціонують незалежно від ЕСОЗ – держава не втручається у таку функціональність і відповідно не контролює якість. Заклад самостійно обирає додаткові сервіси під власні потреби.

Більше про сервіси МІС, які перевіряються і не перевіряються державою, можна дізнатися за посиланням.

Двокомпонентна архітектура ЕСОЗ має переваги як для користувачів системи, так і для бізнесу. 

Чому розробка єдиної МІС наразі неможлива?

Зараз користувачами ЕСОЗ тільки в медичному напрямку є майже 27 тис лікарів ПМД, понад 120 тис лікарів СМД, близько 200 тис середнього медичного персоналу, додатково до користувачів фармацевтичного напрямку. Усіх цих користувачів необхідно навчити користуватися системою та підтримувати під час їх роботи, пояснювати нововведення тощо. 

Навчання, підтримка, розробка, комунікації і інші напрямки виконуються людьми, отже, необхідна команда, яка зможе закривати всі потреби медичної спільноти. Тож якби працівники усіх МІС, які наразі підключені до ЕСОЗ, працювали б на одну державну МІС – уявімо витрати на таку команду. І окрім команди, пам’ятаймо про потреби в інфраструктурі, яка мала б забезпечувати безперервну, цілодобову та швидку роботу усіх цих користувачів. Заглибившись в деталі ідеї “державної МІС”, можемо наразі тільки осягнути обсяги необхідних постійних витрат публічних коштів, які є нашими з вами податками та однозначно не є доступними в нинішній час. 

Натомість конкурентний ринок МІС інвестує приватні кошти в забезпечення потреб користувачів. До того ж в умовах конкуренції шанси на інноваційність значно зростають, адже кожна із команд розробників українських ІТ-компаній намагається запропонувати найкращий продукт та сервіс для споживача. А це один із важливих принципів ринкової економіки. Пропозиція формується під впливом запитів від користувачів ЕСОЗ. Бізнес постійно удосконалює свої сервіси, а держава розробляє політики, технічні вимоги, встановлює стандарти якості для функціональностей в межах ЕСОЗ та відповідає за безпеку системи. Тож модель державно-приватного партнерства є максимально ефективною для українських реалій, адже підсилює державні стратегічні цілі шляхом залучення потенціалу приватних компаній. 

12 Червня 2023

Понад мільйон е-рецептів на рецептурні ліки за власні кошти виписали пацієнтам менше ніж за рік, починаючи з серпня 2022 року. Це свідчить про те, що новий електронний інструмент запрацював у штатному режимі та є доступним для усіх лікарів та фармацевтів.

Про це розповідала Ірина Ліштаба, фармацевтична експертка, керівниця групи бізнес-аналізу проєкту «Електронний рецепт» ДП «Електронне здоров’я» під час панельної дискусії у рамках Конгресу «Аптеки світу 2023», який відбувся 8 червня. 

Збільшення кількості рецептів не призвело до негативних наслідків для навантаження ЕСОЗ. 

«Електронні інструменти – поширена практика у розвинених країнах. Система “папірець-штамп-підпис” вже давно у минулому. Тримаємо статус країни-лідера з цифровізації», – зауважила Ірина Ліштаба.

Нагадаємо, що у межах перехідного періоду пацієнти все ще можуть обирати, яким типом рецепту їм зручніше користуватися паперовим чи електронним. Також на період дії воєнного стану лікарі можуть використовувати паперові рецептурні форми, коли не буде технічної можливості сформувати е-рецепт в ЕСОЗ. Крім того, паперовими рецептами все ще зможуть користуватися волонтери для придбання ліків для потреб медичного фронту.

ДП «Електронне здоров’я» постійно працює над вдосконаленням та впровадженням нових змін, аби електронні інструменти і е-рецепти зокрема, були більш зручними та ефективними. 

Конгрес «Аптеки Світу 2023» – це подія для аптечного ринку, що об’єднує професіоналів фармацевтичного сегменту з усього світу. Серед організаторів: Proxima Research International, Моріон, Medical Data Management. Інформаційний партнер – щотижневик Apteka.UA.

23 Квітня 2021
Шановні користувачі електронної системи охорони здоров’я!
23.04.2021 в роботі дата-центру, в якому функціонує ЕСОЗ, відбувся технічний збій. Спеціалісти ДП “Електронне здоров’я спільно зі технічною командою НСЗУ успішно відновили працездатність центрального компоненту системи.
Невдовзі обробка запитів буде проходити у звичному режимі.
Перепрошуємо за можливі спричинені труднощі у роботі!