Презентовано пріоритети у сфері цифровізації охорони здоровʼя

“У Міністерства багато пріоритетів на цей рік, але відпуск рецептурних препаратів за електронним рецептом – є одним із головних проєктів, який ми маємо спільно з МІСами втілити в життя українців до кінця 2022 року. Минулоріч, впровадивши електронні рецепти на інсулін, ми зробили перший крок до запуску електронних рецептів на всі рецептурні препарати. Як бачимо з того, як працюють е-рецепти – спільна робота дала нам гарний результат”, – заявив міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко .
Цей та інші пріоритети у сфері цифровізації охорони здоровʼя було презентовано під час зустрічі представників медичних інформаційних систем з командою Міністерство охорони здоров’я України , НСЗУ Національна служба здоров’я України , Міністерство цифрової трансформації України та
ДП “Електронне здоровʼя”.
Крім іншого, учасники обговорили впровадження ключових проєктів розвитку ЕСОЗ, серед яких:
1. Забезпечення стабільної роботи ЕСОЗ
2. Ковід-сертифікати 2.0
3. Запуск неонатального скринінгу на 21 рідкісне захворювання в ЕСОЗ
4. Впровадження електронного кабінету пацієнта
5. Поетапне розширення електронного рецепту: відпуск антибіотиків, наркотичних препаратів та на завершальному етапі – всіх рецептурних препаратів
6. Медичні висновки для водіїв довідка (форма 083/0)
7. Згода на посмертне донорство
8. Впровадження електронних медичних записів стаціонарної медичної допомоги в ЕСОЗ
9. Функціонал для донорство крові
10. Функціонал для цифрового ведення реабілітації
11. Медичні висновки про смерть
12. Система обліку лікарських засобів еСток
Також рекомендуємо
18 Лютого 2022

Нові ліцензії чи зміни до чинних — не потрібні. МОЗ пояснює зміни до ліцензійних умов з медпрактики.

Зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, які днями були ухвалені Урядом, не зобов’язують керівників закладів охорони здоров’я отримувати нову ліцензію чи вносити зміни до чинних. Вони стосуються зобов’язання медзакладів упродовж 5 місяців почати роботу в електронній системі охорони здоров’я, якщо цього не було зроблено раніше. Про це під час ранкового брифінгу заявила заступниця міністра Марія Карчевич. 

«Заклади охорони здоров’я, незалежно від форми власності, мають вести базові медичні записи в електронній системі охорони здоров’я. Це дозволить зберігати необхідну медичну інформацію про пацієнта в єдиному місці — електронній  медичній картці. Таким чином, не буде межі між приватною та державною медициною. Усі заклади працюватимуть у рівних умовах, а  пацієнт завжди матиме доступ до своєї електронної медичної карти, незалежно від того, в якому закладі він обслуговується — комунальному чи приватному», — розповіла заступниця міністра.   

Заступниця міністра також наголосила, що на сьогодні правила ведення первинної облікової медичної документації залишаються незмінними. Тобто вони регламентуються чинними наказами МОЗ та іншими нормативно-правовими актами.

«На сьогодні у нас є обов’язкова вимога в законодавстві про ведення в електронному обліку таких документів, як, приміром, медичний висновок про тимчасову непрацездатність, медичний висновок про народження дитини, записи про вакцинацію та електронний рецепт на цукрознижувальні препарати. Відповідно, така первинна облікова медична інформація має обов’язково вноситися до ЕСОЗ», пояснила Марія Карчевич. 

Повний перехід до цифрового обліку усієї медичної документації буде відбуватися поступово і передбачатиме внесення додаткових змін до інших нормативно-правових актів.

Нагадаємо, у середу Уряд ухвалив зміни до Ліцензійних умов, згідно з якими усі заклади охорони здоров’я, які провадять медичну практику, працюватимуть в ЕСОЗ. ЕСОЗ це велика двокомпонентна система, яка містить медичні дані, що раніше зберігалась у паперовій формі. Вже зараз вона об’єднує понад 34 мільйони пацієнтів та 5,5 тисячі як комунальних, так і приватних закладів охорони здоров’я. 

До ЕСОЗ уже внесено до 700 мільйонів медичних записів. Це система з надвисоким навантаженням та однією з рекордних швидкостей росту даних у світі, які надійно захищені відповідно до міжнародних стандартів безпеки.

14 Грудня 2022
Міністерство охорони здоровʼя нагадує, що пацієнти, які отримали щеплення проти коронавірусної хвороби, можуть отримати відповідний COVID-сертифікат на порталі чи у застосунку «Дія». Так, на сьогодні українці згенерували понад 11,8 млн «зелених» сертифікатів. До того ж виданий в Україні COVID-сертифікат визнають і за кордоном, щонайменше в 79 країнах.
Така можливість доступна, зокрема, й у разі отримання другої бустерної дози щеплення.
👩‍⚕️🧑‍⚕️ Для того, щоб отримати такий сертифікат, необхідно сформувати відповідний запит на порталі чи в застосунку «Дія». Це можна зробити одразу після того, як медичний працівник внесе дані про вакцинацію до електронної системи охорони здоров’я.
📲 Для цього:
– авторизуйтеся у застосунку;
– натисніть «Послуги» та виберіть пункт «COVID-сертифікати» — «Отримати сертифікат»;
– позначте згоду на передачу даних з електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) у Дію.
Термін дії такого документа становитиме 270 днів, а термін відображення у застосунку «Дія» – 545 днів з моменту проведення щеплення.
🖥 Така можливість є доступною завдяки впровадженню відповідної функціональності в електронній системі охорони здоровʼя на основі даних про другу бустерну дозу проти COVID-19.
🌍 Виданий в Україні сертифікат повністю відповідає оновленим технічним вимогам щодо COVID-сертифікатів, що були прийняті Європейською комісією цієї осені. Скористатися цифровим документом на підтвердження вакцинації можна як в межах країни, так і за кордоном – у країнах, які входять до Довірчої мережі, США, Канаді, Мексиці та багатьох інших.
❗Нагадаємо, що попередньо в Україні дозволили другу бустерну дозу для всіх охочих. Друга бустерна доза дозволяється всім повнолітнім з інтервалом від 120 до 270 днів після першої бустерної дози. А також було оновлено схеми поєднань вакцини під час введення другої бустерної дози. Відповідно COVID-сертифікат про другий бустер успішно генерується за умови дотримання будь-якої з дозволених схем поєднання вакцин, визнаних в Україні.
🔬 Окрім цифрового COVID-сертифіката українці, які отримали другий бустер, за потреби можуть отримати Міжнародне свідоцтво про вакцинацію і профілактику. Як і раніше, такий документ можна отримати у сімейного лікаря чи медичного працівника, який проводив щеплення. Він міститиме дані про усі дози проведених щеплень проти коронавірусної хвороби.
22 Лютого 2024

Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) складається з центральної бази даних (ЦБД) та медичних інформаційних систем (МІС). ЦБД належить державі в особі Національної служби здоровʼя України (НСЗУ). Тоді як МІС – це програмне забезпечення, через яке медичні заклади можуть зберігати дані в себе в цифровому вигляді та передавати необхідні дані в ЦБД. 

Завдяки електронній системі охорони здоров’я медичні заклади можуть зберігати інформацію в цифровому вигляді, в тому числі в ЦБД для подальшого контрольованого доступу до неї іншими медичними працівниками. А отже, швидше працювати з медичними даними та приймати більш ефективні рішення для надання медичних послуг пацієнту. Пацієнт же використовує такі електронні інструменти як електронні рецепти, направлення, медичні висновки про тимчасову непрацездатність тощо.

Які персональні дані вносяться в ЕСОЗ?

У першу чергу в ЦБД ЕСОЗ вносяться персональні про пацієнта під час його реєстрації.  Зареєструвати пацієнта може будь-який лікар, який працює з ЕСОЗ: як лікар первинної медичної допомоги, так і лікар спеціалізованої ланки.

Персональні дані дозволяють ідентифікувати людину як в ЕСОЗ, так і в інших державних системах, коректно облікувати надане їй медичне обслуговування в електронній медичній карті та надати пацієнту доступ до сервісів (е-рецепти, е-направлення тощо).

Зокрема, в електронну систему вносяться: прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), реквізити документа, що посвідчує особу,  контактні дані, інформація про обраний метод автентифікації тощо.

Після внесення даних пацієнт перевіряє їх на відсутність помилок. Якщо помилок немає – лікар накладає на створений в ЕСОЗ запит свій електронний підпис. Відтак запит потрапляє в центральну базу даних та отримує унікальний ідентифікатор пацієнта в системі.

Набір персональних даних про кожного пацієнта й утворює реєстр пацієнтів у складі центральної бази даних. Внесення даних до реєстру регулюється Порядком ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоровʼя.

Яка медична інформація пацієнта зберігається в ЕСОЗ?

До медичної інформації в ЦБД ЕСОЗ належать: інформація про візити до лікаря, госпіталізації, консультації, плани лікування, інформація про електронні направлення, рецепти, медичні висновки, процедури, імунізації тощо. Ці дані зберігаються і безпосередньо в самому медичному закладі, і передаються в ЦБД через медичні інформаційні системи.

Зберігання медичної інформації організовано окремо від зберігання персональних даних пацієнтів, що забезпечує додатковий захист інформації та конфіденційності пацієнтів. Персональні дані з медичною інформацією пов’язані через унікальний ідентифікатор пацієнта в реєстрі пацієнтів з використанням шифрування для забезпечення неможливості нерегламентованої ідентифікації пацієнта через його медичну інформацію або навпаки.

Завдяки централізованому збереженню медичної інформації в ЦБД ЕСОЗ медичні працівники отримують в режимі реального часу (за згодою пацієнта) повну, зрозумілу та актуальну медичну інформацію для прийняття подальших рішень щодо встановлення діагнозів, призначення лікування тощо.

Набори медичних даних про пацієнта формують реєстр електронних медичних записів, записів про направлення та рецепти і реєстр медичних висновків, які регулюються відповідними порядками МОЗ.

12 Червня 2023

Понад мільйон е-рецептів на рецептурні ліки за власні кошти виписали пацієнтам менше ніж за рік, починаючи з серпня 2022 року. Це свідчить про те, що новий електронний інструмент запрацював у штатному режимі та є доступним для усіх лікарів та фармацевтів.

Про це розповідала Ірина Ліштаба, фармацевтична експертка, керівниця групи бізнес-аналізу проєкту «Електронний рецепт» ДП «Електронне здоров’я» під час панельної дискусії у рамках Конгресу «Аптеки світу 2023», який відбувся 8 червня. 

Збільшення кількості рецептів не призвело до негативних наслідків для навантаження ЕСОЗ. 

«Електронні інструменти – поширена практика у розвинених країнах. Система “папірець-штамп-підпис” вже давно у минулому. Тримаємо статус країни-лідера з цифровізації», – зауважила Ірина Ліштаба.

Нагадаємо, що у межах перехідного періоду пацієнти все ще можуть обирати, яким типом рецепту їм зручніше користуватися паперовим чи електронним. Також на період дії воєнного стану лікарі можуть використовувати паперові рецептурні форми, коли не буде технічної можливості сформувати е-рецепт в ЕСОЗ. Крім того, паперовими рецептами все ще зможуть користуватися волонтери для придбання ліків для потреб медичного фронту.

ДП «Електронне здоров’я» постійно працює над вдосконаленням та впровадженням нових змін, аби електронні інструменти і е-рецепти зокрема, були більш зручними та ефективними. 

Конгрес «Аптеки Світу 2023» – це подія для аптечного ринку, що об’єднує професіоналів фармацевтичного сегменту з усього світу. Серед організаторів: Proxima Research International, Моріон, Medical Data Management. Інформаційний партнер – щотижневик Apteka.UA.