Що чути про бустер?

ʼʼЗгідно з даними порталу vaccination.covid19.gov.ua, уже понад 113 560 українців отримали бустерну дозу вакцини проти COVID-19.
📍Бустерну дозу вакцини можуть отримати усі громадяни, що вакциновані попередньо двома дозами від COVID-19, віком від 18 років.
Важливо, щоб від дати другого щеплення пройшло не менше пів року.
🔎 Якщо ви підпадаєте під визначені критерії, знайдіть пункт вакцинації у свому місті на порталі https://vaccination.covid19.gov.ua/list.
​​🧬 Після бустерного щеплення м-РНК-вакциною (Moderna або Comirnaty від Pfizer-BioNTech) у сертифікаті про вакцинацію відображатиметься інформація про останню імунізацію.
📅 Після введення бустерної дози можна буде отримати новий COVID-сертифікат, який діятиме 270 діб з дати її введення. Згенерувати його можна буде в «Дії» орієнтовно наприкінці січня 2022 року. До того часу ваш сертифікат за попередню повну вакцинацію буде діючим.
❗️Також нагадуємо, що при виникненні запитань, ви можете звернутись до контакт-центру МОЗ з питань коронавірусної хвороби та вакцинації за номером 0 800 60 20 19. Додатково, ви можете скористатися чат-ботом підтримки на сайті Міністерства охорони здоров’я України.

Також рекомендуємо
15 Грудня 2021
Шановні партнери та користувачі ЕСОЗ!
З метою оптимізації та покращення продуктивності системи ЕСОЗ, проводимо планові технологічні роботи.
Задля мінімізації можливих незручностей для користувачів, регламентні роботи відбуватимуться з 22:00 15.12.2021 та до 23:30 15.12.2021 .
Дякуємо за розуміння!
15 Жовтня 2020
Охорона здоров’я – один із найбільших секторів в латвійській економіці та становить 4,0% ВВП.
Проте, наразі населення надає перевагу приватній медицині і 42% громадян Латвії самостійно оплачують послуги в галузі охорони здоров’я. Саме тому уряд країни збільшив страхове покриття, що надається державою для просування приватних лікарських послуг.
Сьогодні завдяки електронному здоров’ю в Латвії пацієнти можуть легко отримати доступ до власних медичних записів за допомогою державного порталу електронних послуг (завірені усі медичні документи електронними підписами). Пацієнтам надаються послуги відповідно до медичних пакетів. Найпопулярнішими електронними пакетами медичних послуг є: «Моя державна платна послуга охорони здоров’я»; «Мій лікар загальної практики»; «Дані моїх новонароджених дітей»; «Мої дані в реєстрі хворих на цукровий діабет».
Сучасна система електронного здоров’я Латвії складається з трьох основних рівнів:
Перший рівень – для бізнес-користувачів, які розробляють та створюють медичні системи;
Другий рівень – це державна система, що об’єднує усі ключові компоненти;
Третій рівень – це національна інфраструктура електронного врядування для обміну даними з реєстрами та відповідними структурами.
Концепцію електронної медицини розпочали розробляти в 2015 му році і з січня 2018 року перехід на систему eHealth став обов’язковим для всіх медичних працівників Латвії. Медики, які використовують систему eHealth, одразу відзначили її ключові переваги: ​​вона дозволяє їм відстежувати історію хвороби пацієнта, включаючи минулі обстеження та тести, та допомагає уникнути дублювання.
Усі лікарні, майже всі аптеки та половина лікарів загальної практики в Латвії наразі уклали контракти на впровадження системи електронного здоров’я.
Також зібрали для вас цікавий матеріал про досвід впровадження #eHealth_у_світі:
🔵 Швеції –
🔵 Фінляндії-
🔵 Данії –
🔵 Естонія –
🔵 Велика Британія –
🔵 Австралія –
🔵 Іспанія –
🔵 Німеччина –
🔵 Польща –
🔵 Індія – https://bit.ly/2C2PGUA
🔵 Норвегія – https://bit.ly/2NRtSy7
🔵 Канада – https://bit.ly/3h4CGgc
19 Вересня 2023

У рамках форуму“Доступні ліки-2023”, який відбувся 14 вересня і зібрав 50 учасників офлайн та понад 500 онлайн, провели панельну дискусію про електронні інструменти, які роблять ліки доступними. 

Серед учасників панельної дискусії – Олександр Рябець, т.в.о. заступник голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації; Ірина Ліштаба, експертка з фармацевтичних питань та керівниця відділу бізнес-аналізу стратегічних проєктів ДП «Електронне здоровʼя»; Олександр Жигінас, експерт сфери охорони здоров’я; Євген Донець, представник Асоціації розробників медичних інформаційних систем «ІХЕЛС»; Євген Вілін, керівник відділу альтернативних продажів мережі аптек «3і». Модерував захід директор департаменту розвитку електронної системи охорони здоровʼя НСЗУ Дмитро Черниш. 

Під час дискусії обговорювали особливості роботи з електронною системою охорони здоров’я, як змінилися маршрути користувачів системи та які електронні інструменти роблять ліки доступними. 

Програма реімбурсації – це перша програма в системі охорони здоровʼя, яка реалізована без пілотних проєктів, – зазначив т.в.о. заступник голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Рябець.
«Ми здобули колосальний досвід, яким можемо ділитися зі своїми закордонними колегами. Ми пройшли складний шлях інтеграції, запуск на первинку був проведений непогано і саме він дав поштовх розвитку компʼютерної грамотності. На вторинці рухаємося, але дещо повільніше. Повинен сказати, що на національному рівні ми перша система, яка запровадила кібераудит. І з 2018 року спільно з USAID системно їх проводили», – додав Олександр Рябець.

Учасники зауважили, що кількість користувачів ЕСОЗ постійно зростає, більшість процесів автоматизовано, але щоразу через розвиток системи і появи нових запитів доводиться долати і нові виклики.

Ірина Ліштаба

“Функціонал, який закладали на початку 2019 року і який став основою електронного рецепту, ускладнюється, додаються нові особливості і можливості, – зазначила Ірина Ліштаба, керівниця відділу бізнес-аналізу стратегічних проєктів ДП «Електронне здоровʼя». – Кожна програма реімбурсації орієнтована на певну групу пацієнтів і що більше звужується ця група пацієнтів – то більше потрібно додаткових кастомізованих налаштувань, щоб забезпечити належні маршрути пацієнтів, виконати функцію моніторингу, коректного призначення ліків і, що найголовніше – належного поширення електронних інструментів серед інших лікарів. Відповідно це потребує якісного підходу і не робиться миттєво”. 

Під час заходу підбито підсумки реалізації програми реімбурсації за п’ять років дії Програми медичних гарантій та презентовано стратегію розвитку.

Програма реімбурсації демонструє позитивну динаміку виконання і спрямована на те, щоби кожен українець незалежно від місця проживання міг отримати ліки, яких він потребує, безоплатно або з частковою доплатою. Наразі понад 14 тисяч аптечних закладів мають договір із НСЗУ, де можна отримати ліки за програмою реімбурсації. 

Доступність ліків під час війни стає ще більш важливою. Щоб мешканці прифронтових територій і віддалених сіл могли отримати потрібні ліки, уряд дозволив підприємствам, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, створювати мобільні аптечні пункти. 

Форум “Доступні ліки-2023”, організований НСЗУ у співпраці з проєктом Агентства США з міжнародного розвитку USAID Ukraine – USAID Україна “Безпечні, доступні та ефективні ліки для українців” SAFEMed Management Sciences for HealthФорум об’єднав представників Міністерства охорони здоров’я, Верховної Ради, Офісу президента, Національної служби здоров’я України, USAID SAFEMed, World Health Organization Ukraine, World Bank Ukraine, керівників громад, обласних ДОЗ, представників найбільших виробників ліків, аптечних мереж, пацієнтських організацій, громадських організацій, представників медіа.

27 Грудня 2023

Іноді в процесі лікування виникають ситуації, коли лікар не бачить певних записів про лікування пацієнта з ЦБД ЕСОЗ. Часто лікарі повʼязують цю проблему з тим, що такі дані були внесені іншим закладом або через іншу МІС, а тому їх неможливо переглянути.

Спростовуємо цей міф, адже вся інформація, внесена до ЦБД ЕСОЗ, зберігається централізовано і за певними правилами доступ до даних можуть отримати медичні працівники незалежно від: 

  • МІС, через яку вони були внесені 
  • Області, форми власності закладу 
  • Спеціальності лікаря, який їх вносив 
  • тощо

Раніше ми розповідали про можливі причини, чому користувач може “не бачити” певні записи.  Детальніше про це 👉тут

Одна з основних причин – відсутність доступу до перегляду таких даних. Сьогодні ми розповімо детальніше, як подати запит на отримання доступу до необхідних даних пацієнта.

Важливим аспектом в отриманні доступу до даних пацієнта є метод аутентифікації пацієнта, який може бути трьох типів: 

  • за номером телефону
  • за документами
  • через третю особу (законний представник)

Детальніше про методи автентифікації йшлося на вебінарі, який можна переглянути за .

Чому важливий метод автентифікації? 

У залежності від типу методу автентифікації та його актуальності пацієнт може або не може підтвердити запит на доступ до його даних або до даних його підопічного. 

Так, наприклад, якщо метод автентифікації за номером телефону, на такий номер прийде одноразовий чотиризначний код, назвавши який, пацієнт підтверджує доступ до його даних. Відповідно якщо номер телефону неактуальний, тоді треба оновити інформацію про метод автентифікації з актуальним на поточний момент номером телефону.

А якщо метод автентифікації за документами, то пацієнт має надати такий документ для підтвердження дії медичного працівника, який у свою чергою завантажить скан-копію такого документу. Але при використанні даного методу автентифікації пацієнта не має можливості дистанційно управляти цим доступом. Тому радимо використовувати як метод автентифікації саме метод за номером телефону.

Як отримати доступ до необхідних медичних даних пацієнта?

Для того, щоб отримати доступ до медичних даних пацієнта:

  1. Переконайтеся, що метод автентифікації в ЕСОЗ актуальний.
  2. Оберіть електронні медичні записи, до яких необхідний доступ. Зауважте, що у лікаря є можливість запросити доступ до усіх медичних записів пацієнта відразу (окрім чутливих)
  3. Відправте запит на доступ до ЦБД ЕСОЗ з зазначенням рівня доступу: на читання або редагування. Визначте, який саме доступ вам потрібно отримати. Більше про можливі доступи читайте тут.
  4. Після цього пацієнт має підтвердити доступ до своїх даних наявним методом автентифікації, надавши код з СМС або документи. 
  5. Підтвердіть запит, зазначивши код верифікації або завантаживши документ.
  6. Після цього якщо пацієнт надав доступ – ви маєте можливість працювати з цими даними. 

Процес отримання доступу може дещо відрізнятися в залежності від того, на що потрібно отримати доступ, зокрема:

👉Для отримання доступу на групи (чутливі групи або групи діагнозів/сервісів), необхідно обрати відповідну групу.

👉Для отримання доступу до пацієнта, необхідно обрати відповідного пацієнта.

Як лікар може отримати доступ до чутливих даних пацієнта? 

Будь-які медичні дані є конфіденційними та охороняються законом, однак є низка інформації, яка охороняється більш суворо. Такими даними є інформація в контексті психіатрії та ВІЛ статусу.

Якщо електронні медичні записи містять дані про стан, інтервенції тощо, які відносяться до чутливих – доступ надається виключно за дозволом пацієнта.

👉За замовчуванням доступ до таких даних має виключно їх автор. Однак, за потреби інші лікарі можуть отримати доступ до чутливих даних. 

У процесі комунікації з пацієнтом поясніть йому клінічну потребу в необхідності ознайомлення з чутливими даними, отримайте на це письмову згоду пацієнта, після чого зареєструйте такий дозвіл на доступ до групи чутливих даних в ЕСОЗ.

👉 Так, якщо у пацієнта метод автентифікації за номером телефону, то пацієнт отримає окремий вид смс – щодо доступу до групи чутливих даних з кодом. 

Пацієнт повідомляє цей код вам як підтвердження того, що він згоден надати доступ  до своїх чутливих даних. 

👉Ввівши код, лікар підтверджує дозвіл пацієнта на доступ до групи чутливих даних. Після цього ви можете працювати з цими даними в ЕСОЗ.

Тому на відміну від паперової медичної документації (доступ до якої іноді не контролюється зовсім і будь-хто з фізичним доступом до паперової картки може мати несанкціонований доступ), дані, які зберігаються в ЦБД ЕСОЗ, є, безумовно, більш захищеними завдяки політикам та заходам контролю доступу, зокрема, з боку пацієнта.