На порталі ЕСОЗ з’явився новий дашборд “Cтатуси тестувань функціоналу МІС”

Відтепер користувачі ЕСОЗ можуть переглянути всі статуси тестування функціональності кожної медичної інформаційної системи (МІС) для підключення до ЦБД ЕСОЗ або підтвердження відповідності функціональним вимогам, на новому дашборді “Статуси тестувань функціоналу МІС”. 

Проводите закупівлю медичної інформаційної системи? При оцінці комерційних пропозицій перевірте, чи вся необхідна вам функціональність протестована позитивно, що свідчить про те, що таку МІС можна закуповувати та встановлювати і вона відповідає чинним на даний момент вимогам. 

Хочете перевірити, чи відповідає МІС усім актуальним вимогам? 

НСЗУ періодично затверджує своїм наказом технічні вимоги до МІС. МІСи, які підключені, мають підтвердити відповідність таким вимогам. 

Щоб перевірити результат тестувань вашої МІС, перейдіть на відповідну сторінку у розділі “Медичні інформаційні системи”. 

 

👉Як користуватися дашбордом?

📌У верхній частині дашборду ви можете переглянути загальну інформацію щодо результатів тестування МІС:
– загальна кількість тестувань;
– частка негативних тестувань
– приріст кількості тестувань за останні 30 днів;

📌У таблиці наведену інформацію можна переглянути в розрізі:
– назва МІС;
– назва оператора МІС та його ЄДРПОУ;
– назви модулю згідно з технічними вимогами (відповідно до затвердженого наказу);
– назви функціональності, якому відповідає той чи інший протестований модуль;
– дата видачі висновку Адміністратором;
– статуси тестування (“позитивний”, “негативний”, “тестування”, “не перетестовано”);
– редакція технічних вимог до МІС, згідно з якою МІС проходив тестування на відповідність (ознайомитись з усіма редакціями технічних вимог до МІС можна за посиланням https://ehealth.gov.ua/technichni_vymogy/);
– посилання на підписаний висновок, який видав Адміністратор (засвідчений електронним підписом)

📌Для швидшого та ефективного отримання інформації ви можете використовувати такі фільтри:
– назва МІС;
– оператор МІС;
– функціональність МІС;
– результат тестування;
– редакція технічних вимог до МІС;
– дата видачі висновку про відповідність або невідповідність технічним вимогам Адміністратором.

*Якщо при натисканні на фільтр “Дата висновку” у стовпчику немає дати, це означає, що медична інформаційна система перебуває у статусі тестування.

👉Що зробити для зручності перегляду зі смартфону?

Щоб збільшити дашборд, натисніть на стрілочки у правому нижньому куті. Також саме тут ви можете отримати посилання для поширення дашборду у соціальних мережах. Для зручного перегляду дашборду зі смартфону необхідно увімкнути функцію автоповороту у налаштуваннях телефону та перевернути смартфон горизонтально.

Дата останнього оновлення інформації на дашборді розміщується у лівому нижньому куті дашборду.

Нагадаємо, щоб підключитися до ЦБД ЕСОЗ, медична інформаційна система повинна відповідати технічним вимогам, які розробляються ДП “Електронне здоров’я” як адміністратором та затверджуються НСЗУ.

Такі технічні вимоги постійно оновлюються, тому МІС зобовʼязана регулярно проходити перетестування для встановлення відповідності актуальним технічним вимогам.

Якщо у вас є побажання, інформуйте нас на електронну пошту: [email protected]

Також рекомендуємо
17 Січня 2022
💊 В електронній системі охорони здоровʼя виписано 39,27 млн електронних рецептів. З них усього погашено 33,4 млн рецептів.
💊 Це число включає:
476 823- кількість електронних рецептів на інсулінові препарати
27 319 – препарати для пацієнтів з розладами психіки та поведінки
2 396 – препарати нецукрового діабету.
💊 Загалом відшкодувань за програмою “Доступні ліки” було здійснено на 3.2 млрд грн
Скористатись програмою “Доступні ліки” уже можуть жителі усіх регіонів України.
💊 Кожен з Вас може знайти на дашборді найближчу аптеку, де можна погасити електронний рецепт та скористатись програмою “Доступні ліки” – https://edata.e-health.gov.ua/e-data/dashboard/pharmacy-map
31 Серпня 2023

Електронна система охорони здоровʼя – це одна з найбільших ІТ-систем в Україні з надвисоким навантаженням: у моменти пікового навантаження вона обробляє понад 1,7 тисячі запитів в секунду! На сьогодні ця кількість запитів відповідає показникам працездатності до повномасштабної війни. Зараз швидкодія системи зростає: так, з травня поточного року швидкість роботи деяких компонентів центральної бази даних ЕСОЗ зросла до 25%. Це позитивно вплинуло на швидкість внесення та обробки запитів користувачів та зменшило час їх очікування.

Досягти цих показників вдалося завдяки виконанню низки інфраструктурних робіт у центральній базі даних ЕСОЗ. Так, зокрема, технічною командою Національної служби здоровʼя України, державного підприємства «Електронне здоровʼя» було здійснено планову оптимізацію інфраструктури центральної бази даних ЕСОЗ, оновлення її компонентів, перерозподіл навантаження між компонентами ЦБД та розширення їх спроможностей завдяки додатковим ресурсам.

«Фахівці ДП «Електронне здоров’я» щоденно працюють над перерозподілом навантаження на ЦБД та забезпечують максимально можливу продуктивність системи в умовах поточних ресурсів. У розробці додатковий інструмент моніторингу – дашборд працездатності МІС, що не лише підвищить прозорість функціонування ЕСОЗ, але й дозволить оперативно реагувати та впливати на ситуацію в МІС», – розповідає в. о. директора ДП «Електронне здоров’я» Олександр Ємець.

Електронна система охорони здоров’я працює в Україні з 2017 року, сьогодні вона надійно зберігає дані про здоровʼя близько 35 мільйонів українців. Щоденно в системі  працюють понад 360 тисяч активних користувачів із понад 17 тисяч медичних закладів та аптек.  Завдяки розвитку ЕСОЗ сьогодні українці користуються такими послугами як електронні рецепти та направлення, єМалятко, COVID-сертифікати, електронні лікарняні та ін. ЕСОЗ є двокомпонентною системою та складається з центральної бази даних (державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватні компоненти).

Нагадаємо, що загальна кількість всіх електронних медичних записів у системі на сьогодні перевищила 2 мільярди.

26 Грудня 2023

Нещодавно відбулося третє засідання офісу координації розвитку електронної охорони здоров’я. Цей орган створено для ефективної взаємодії та управління розвитком електронної охорони здоровʼя. 

Темою засідання стали підсумки 2023 року та узгодження дорожньої карти проєктів eHealth на 2024 рік. 

Протягом 2023 командою ДП “Електронне здоровʼя” спільно з МОЗ та НСЗУ було реалізовано цілу низку цифрових проєктів в ЕСОЗ. Зокрема, завдяки новим сервісам можна:

  • придбати рецептурні ліки за електронним рецептом від лікаря 
  • отримувати імуносупресивні, знеболювальні ліки, а також тест-смужки для глюкометрів за е-рецептом у межах програми реімбурсації
  • обліковувати категорії пацієнтів відповідно до різних нозологій
  • формувати COVID-сертифікати для пацієнтів, які отримали щеплення за кордоном
  • спрощено формувати медичні висновки про тимчасову непрацездатність та вагітним жінкам обирати коли саме йти у декретну відпустку
  • обліковувати реабілітаційні втручання в ЕСОЗ на основі класифікатора МКФ
  • керувати справами юридичної особи та реорганізацією закладів охорони здоровʼя
  • використовувати кабінет фактичного і клінічного моніторингу

 «2023 рік був складний. І 2024-й буде нелегким. Побажань до оцифрування процесів багато. Очевидно, електронна система охорони здоров’я дозволяє значно спростити процеси, зробити їх ефективнішими. У міністерстві зацікавлені в цьому.  Тому офіс координації розвитку електронної охорони здоров’я потрібен – щоби зрозуміти можливості, визначити пріоритети і їх дотримуватися”, – зазначає міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

У 2023 році впровадження телемедицини в Україні вийшло на новий рівень, зокрема було схвалено Стратегію розвитку телемедицини в країні та законодавчі зміни, інтегровано гуманітарні телемедичні рішення у заклади охорони здоровʼя.

Плани з розбудови електронної системи охорони здоров’я залишаються такими ж амбітними як і були до цього – це і впровадження нових медичних записів, нових видів медичних висновків, інтеграцій між системами. При цьому саме 2024 рік має стати ключовим для пацієнта – на наступний рік в нас заплановано запуск першої фази Кабінету пацієнта, що зробить його повноцінним користувачем системи”, – Дмитро Черниш, директор департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ.

Дорожньою картою проєктів eHealth на 2024 рік заплановано роботу над 142 проєктами, які зокрема включають стратегічні, операційні, євроінтеграційні та антикорупційні категорії проєктів. 

За підсумками року можна впевнено сказати, що наша держава не лише вистояла, але й змогла в умовах турбулентності запустити низку інноваційних цифрових проєктів у сфері охорони здоров’я. Тож вдячний кожному фахівцю за професіоналізм і бажання трансформувати медицину в Україні”, – керівник ДП “Електронне здоров’я” Олександр Ємець. 

Крім іншого продовжується робота з модернізації державних реєстрів, ведеться робота над впровадженням нових реєстрів у сфері охорони здоровʼя на базі «Дія.Engine», два з яких реалізовує ДП “Електронне здоров’я”, а саме — Державний реєстр харчових добавок та Державний реєстр дезінфекційних засобів. 

21 Серпня 2023

Учасниці Лідерської програми для жінок, залучених до цифрової трансформації в українських міністерствах, ознайомлювалися із британським досвідом побудови державних цифрових послуг під час 3-денного навчального туру в Лондоні.

З 1 по 3 серпня 15 жінок, які займають ключові ролі в українських відомствах, обмінювалися досвідом та брали участь в лекціях про світові кейси державної цифровізації, інклюзивний дизайн державних послуг, трансформацію всіх послуг і мереж соціального захисту на прикладі Universal Credit, а також відвідали урядову організацію Government Digital Service (GDS), яка відповідає за цифрову трансформацію у Великій Британії.
 «Причина, чому GDS існує, полягає в тому, щоб максимально спростити взаємодію з урядом та громадянами для кінцевих користувачів», — розповів учасницям CEO GDS Том Рід.

Одним із найбільш масштабних проєктів GDS стало створення єдиної платформи із електронними послугами GOV.UK у 2012 — вона замінила 1800 різних сайтів, що існували досі.
Колишній високопосадовий представник Government Digital Service Ендрю Грінвей також поділився своїм досвідом та висновками із реалізації цифрових проєктів. Свого часу він, наприклад, очолював команди, які розробили перший у країні стандарт цифрових послуг та посібник із дизайну.

Говорили також про GOV.UK pay — це послуга з безпечних онлайн-платежів для державних і громадських організацій. А також цифрову ідентифікацію та дизайн, орієнтований на користувача. Організація керується 10 принципами дизайну, що допомагають командам створювати та запускати нові державні послуги. Найперший з них — про користувачів: «Розумійте користувачів та їхні потреби».


Окрема увага — доступності. Вона лежить в основі усіх розробок, адже «кожна послуга — для кожного». А «доступний дизайн — хороший дизайн».

Представниці з Мінцифри також поділилися з британськими колегами досвідом української цифровізації та державних послуг у Дія.  На завершення усі учасниці змогли познайомитися із місцевим самоврядування та говорили про лідерство і роботу у міждисциплінарних командах під час кризи.

«Такі навчальні тури, по-перше, – це прекрасний час для нетворкінгу, а по-друге, можливість збагатити досвід цифрової трансформації, перейнявши певні практики від колег та поділившись своїми цінними кейсами. Усі, хто працює у цій сфері погодиться, що цифрова трансформація — це не змінити сайт урядової установи, а змінити, як саме вона працює», – зазначає Юлія Задеряка, керівник відділу комунікацій та розвитку ДП «Електронне здоров’я», яка була однією із учасниць візиту.

Підсумовуючи теми обговорень з міжнародними колегами, вона зауважила, що під час створення державних послуг на першому місці мають бути потреби громадян, а не зручність для уряду: «Визначальна якість, якої треба дотримуватися у процесі змін, – це доступність, адже для всіх громадян треба забезпечити інклюзивний доступ до державних послуг. Щоб досягати успіху і працювати на результат, а не просто заради процесу, у першу чергу треба пам’ятати про клієнтоорієнтований підхід – збирати фідбеки, досліджувати досвід взаємодії із послугами і вдосконалювати їх на основі цих відгуків».

Навчальний візит до Лондона став частиною Лідерської програми для жінок, залучених до цифрової трансформаціі в українських міністерствах. Їх організували у межах «Проєкту підтримки Дія», що Програма розвитку ООН в Україні реалізує за фінансової підтримки Уряду Швеції.