Що таке FemTech і чому від нього в захваті світові інвестори?

З жовтня минулого року в Україні проводиться розширений неонатальний скринінг новонароджених — комплексне обстеження на 21 захворювання з метою своєчасного виявлення рідкісних (орфанних) генетичних захворювань.

Пілотний запуск дослідження стартував у 12 регіонах країни. А вже з 24 квітня 2023 року географію дослідження було розширено. Відтепер послуга також доступна у пологових закладах і в інших регіонах нашої країни (окрім тимчасово окупованих територій).

Це стало можливим завдяки відкриттю ще двох центрів неонатального скринінгу — на базі Міжобласного спеціалізованого медико-генетичного центру — Центру рідкісних (орфанних) захворювань у Харкові та Міжобласного центру медичної генетики і пренатальної діагностики імені П. М. Веропотвеляна у Кривому Розі. Також такі лабораторні центри уже успішно працюють у Львові та Києві.

Це сучасні високотехнологічні лабораторії, оснащені спеціальним обладнанням, програмним забезпеченням та лабораторними інформаційними системами. У процесі підготовки було забезпечено навчання медичних працівників, проведено закупівлю реагентів та логістичних рішень, нових тест-бланків для забору крові, закладено фінансування на послуги з неонатального скринінгу в рамках програми медичних гарантій.

«Своєчасний скринінг — це не просто діагностика, а можливість ще на доклінічній стадії завчасно виявити хворобу, застосувати корекцію і тим самим забезпечити дитині повноцінне життя», — зазначила заступниця міністра охорони здоровʼя Марія Карчевич.

Послуга розширеного неонатального скринінгу доступна в пологових стаціонарах, перинатальних центрах та дитячих лікарнях з неонатологічними відділеннями.

Як проходить дослідження?

• Дослідження проводять у перші 48-72 години життя немовлят.
• Батькам дитини необхідно лише надати письмову згоду на проведення дослідження.
• Медичний працівник здійснить забір кількох крапель капілярної крові малюка та нанесе їх на спеціальні тест-бланки.
• Після цього тест-бланки передають на дослідження до регіонального лабораторного центру.
• Якщо результати скринінгу негативні, тобто ризиків не виявлено, вони не повідомляються батькам, а лише зберігаються в електронній карті дитини та у базі даних лабораторії.
• У разі виявлення ризиків — батьків поінформують про загрозу для проведення подальших підтверджувальних чи спростувальних тестувань або призначення лікування.

Усі етапи дослідження супроводжуються та фіксуються в електронній системі охорони здоровʼя: від реєстрації новонародженого та взяття зразків крові до обробки направлення лаборантом та фіксування діагностичного звіту за результатами досліджень. Це дозволяє всім учасникам зручно та оперативно обмінюватися інформацією для забезпечення максимально швидкого реагування на результат дослідження. 

Так, широкий спектр дослідження, цифровізація та злагоджена комунікація між усіма учасниками процесу дозволяють ще в перші дні життя дитини виявити ризики захворювань та завчасно почати лікування. Адже своєчасне застосування протокольної терапії та корекції дозволяє повністю запобігти розвитку захворювання, повністю нівелювати симптоми хвороби або значно полегшити їх, щоби забезпечити дитині повноцінне життя.

Проєкт розширеного неонатального скринінгу втілюється за ініціативи Президента України та реалізації Міністерства охорони здоров’я України.

Нагадаємо, що попередньо в Україні усі новонароджені безоплатно перевірялися на 4 спадкові хвороби — гіпотиреоз, фенілкетонурія, адреногенітальний синдром, муковісцидоз. З жовтня 2022 року діагностику розширено до можливості виявлення 21 орфанного захворювання.  За цей час було проведено понад 50 тисяч досліджень на базі двох регіональних центрів неонатального скринінгу

З введенням електронного рецепта на антибіотики все більше медичних закладів взаємодіють з електронною системою охорони здоровʼя. Саме тому питання підключення до ЕСОЗ нині є одним із найбільш актуальних для керівників медичних закладів, зокрема приватних клінік та лікарів-ФОП.

Так, на початку року рішенням Уряду було внесено зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, які стосуються зобов’язання медзакладів до кінця 2022 року почати роботу в електронній системі охорони здоров’я, якщо цього не було зроблено раніше. Як керівникам медичних закладів підготуватися до підключення закладу до ЕСОЗ та на що варто звернути увагу під час вибору медичної інформаційної системи – детальніше в розʼясненні МОЗ.

Електронна система охорони здоровʼя України є дворівневою та складається з центральної бази даних, що є сукупністю реєстрів, та медичних інформаційних систем (МІС). Медичні інформаційні системи, своєю чергою, надають сервіси для безпосередніх користувачів – працівників медичних закладів та аптек. Серед таких сервісів, зокрема, і функціонал виписки електронного рецепта на антибіотики.  Тому радимо уважно підійти до вибору МІС. Полегшити цей процес допоможе слідування наступним рекомендаціям:

1. Оцініть функціональні можливості та потреби закладу 

Дослідіть та обговоріть з командою, які з повсякденних процесів у вашому закладі потребують автоматизації. Це може бути реєстрація пацієнтів, статистика, управління закладом, бухгалтерські, економічні, кадрові процеси тощо.

2. Залежно від кількості працівників та рівня комп’ютеризації закладу, визначте кількість робочих місць, які будуть підключені до МІС 

Зауважте, що всі лікарі, які працюють із рецептами на антибіотики, повинні мати компʼютеризоване робоче місце. Також забезпечте доступність працівників до принтерів.

3. Оцініть якість інтернет підключення в закладі

Доступність та швидкість інтернету є однією з основних технічних вимог підключення до МІС. Перевірити якість інтернету та можливості щодо навантаження мережі вам можуть допомогти безоплатні онлайн-тести.

4. Дослідіть сайти МІС та сервіси, які вони пропонують 

Як базовий, необхідний для виконання вимог законодавства, так і додатковий – зіставте пропозиції МІС з потребами вашого закладу в автоматизації.

Перелік підключених МІС можна знайти на сайті ehealth.gov.ua. Перераховані програмні забезпечення пройшли тестування відповідності технічним вимогам та отримали сертифікат відповідності КСЗІ, а отже – відповідають державним вимогам з безпеки.

5. Сконтактуйте з представниками медичних інформаційних систем, які вас зацікавили, та домовтесь про демонстрацію чи презентацію

Саме під час зустрічі фахівці зможуть якнайкраще оцінити можливості впровадження МІС, виходячи з ваших потреб та технічних передумов. Якщо це можливо, обговоріть з представниками МІС можливість тестового періоду роботи, у межах якого ви зможете оцінити зручність інтерфейсу.

6. Дізнайтесь у представника МІС про можливість налаштування системи під ваші поточні процеси

Якщо ваш заклад має визначену спеціалізацію, уточніть у МІС можливості адаптації системи під ваші потреби.

7. Інтеграція поточного програмного забезпечення

Якщо ви вже використовуєте певні програмні забезпечення у роботі, наприклад, стоматологічні програми чи програми для ведення бухгалтерської звітності, дізнайтесь, чи їх можна інтегрувати з МІС.

8. Узгодьте гарантії щодо відповідності МІС майбутнім вимогам 

Зверніть увагу, що електронна система охорони здоровʼя постійно розвивається, і надалі будуть впроваджуватись нові функціональні можливості, які можуть стати обовʼязковими згідно з вимогами законодавства. Отже, радимо передбачити умовами взаємодії з оператором МІС відповідні гарантії того, що в майбутньому МІС виконуватиме зміни, необхідні для роботи в ЕСОЗ.

9. Під час вибору МІС радимо звернути особливу увагу на послуги підтримки та навчання

Встановлення ефективних робочих відносин з обраною вами МІС є ключовим фактором для успішної інтеграції нової системи.

10. Визначте відповідальну особу за впровадження електронної медичної системи в закладі

Ця людина виконуватиме функції координатора та точки взаємодії з розробником чи оператором МІС.

Після успішної інтеграції медичної інформаційної системи ви можете переходити до реєстрації закладу, його підрозділів та користувачів в ЕСОЗ. На цьому етапі представники вашої МІС проконсультують щодо коректного внесення даних.

Усі заклади охорони здоров’я незалежно від форми власності, які провадять медичну практику, невдовзі будуть працювати в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ). Кабінет Міністрів України ухвалив відповідну постанову щодо питань провадження господарської діяльності з медичної практики.

Цим документом внесено зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, зокрема додана обов’язкова вимога щодо реєстрації закладів у центральній базі даних ЕСОЗ та ведення електронних медичних записів усіма надавачами медичних послуг. Відповідна норма буде поширюватися як на комунальні заклади охорони здоров’я, так і на приватні. Незалежно від того, чи заклад уже займається подібним видом діяльності, чи отримує ліцензію вперше.

Інакше кажучи, усі заклади охорони здоров’я в Україні будуть вести медичну документацію в електронній базі даних й реєстрах.

«Це рішення є логічним продовженням тих позитивних змін, які почалися в охороні здоров’я у 2017 році, коли запускалася електронна система охорони здоров’я. Воно важливе в першу чергу для пацієнтів, аби усі медичні дані зберігалися в одному місці та були доступними в майбутньому пацієнту та медичним працівникам, які надають йому медичну допомогу», – прокоментувала зміни заступник Міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич.

Як медичному закладу підключитися до ЕСОЗ?

Крок 1: Обрати медичну інформаційну систему (МІС) та укласти договір про співпрацю. Перелік підключених МІС можна знайти на сайті системи – ehealth.gov.ua у розділі «Підключені до ЕСОЗ МІС» (https://bit.ly/3HgmW7v).

Крок 2: Зареєструвати керівника закладу та заклад в ЕСОЗ. Представник обраної МІС допоможе коректно це зробити.

Крок 3: Забезпечити працівників закладу КЕПом на захищеному носії.

Крок 4: Зареєструвати відповідальну особу, яка буде заносити в систему інших користувачів.

Крок 5: Зареєструвати працівників закладу в ЕСОЗ.

Після проходження цих кроків працівники закладів, після відповідного навчання, зможуть працювати з функціоналом ЕСОЗ.

Відповідна постанова набирає чинності з дня її публікації, і з цього моменту усі юридичні особи (незалежно від їх організаційно-правової форми) та фізичні особи – підприємці, які провадять господарську діяльність з медичної практики, мають рівно 5 місяців на її виконання та приведення своєї діяльності у відповідність до ухвалених змін.

Додатково нагадуємо, що дія цих ліцензійних умов не поширюється на господарську діяльність, пов’язану зі здійсненням судово-медичної гістології, судово-медичної експертизи, судово-медичної імунології, судово-медичної криміналістики, судово-медичної токсикології, судово-медичної цитології, судово-психіатричної експертизи.

Міністерство цифрової трансформації, Міністерство охорони здоров’я та Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні підготували навчальний курс «Цифрові навички для медиків». 

Курс розміщений на національному порталі з розвитку цифрової грамотності Дія.Цифрова освіта. Доступ до курсу безоплатний. Його формат — 10 серій освітнього серіалу за участі лікарів, медичних експертів, представників МОЗ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я», а також технічних спеціалістів електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). 

Десять серій допоможуть медичним працівникам вивчити особливості роботи з формами для опитувань у Google, оволодіти базовими навичками обробки інформації в Excel, а також підготовки презентацій у PowerPoint та їх обговорення у Google Meet або Zoom. Ведуча курсу — медична експертка ЮНІСЕФ Катерина Булавінова. 

«Цифрові навички допоможуть зробити щоденну роботу медичних працівників більш ефективною, створять додаткові можливості для їхнього професійного розвитку, а також полегшать взаємодію із пацієнтами в онлайн-режимі», — зазначила Лотта Сильвандер, голова ЮНІСЕФ в Україні. «Освітній серіал, створений зусиллями всіх партнерів, допоможе досягти наших цілей із підвищення якості медичної освіти в Україні», — додала вона. 

«В міжнародних стандартах охорони здоров’я є рекомендація медичним працівникам застосовувати цифрові технології, щоб покращити показники здоров’я населення та якість надання послуг. Цифрові технології є інструментом, що відкриває нові можливості та надає переваги в медичній сфері, а також дозволяє організувати процеси більш ефективно. Ми раді запустити перший в Україні спеціалізований навчальний курс із цифрових навичок для медиків. Це один із кроків на шляху до побудови екосистеми цифрової охорони здоров’я», — підкреслила заступниця Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан.

Ярослав Кучер, заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, додав: «Одним із важливих напрямів діяльності для МОЗ є розвиток компетентностей медичних працівників. Тож із метою реалізації цього завдання ми долучилися до спільної ініціативи Міністерства цифрової трансформації України та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і розпочали роботу над створенням освітнього серіалу. Наші команди проаналізували найбільш поширені запитання від лікарів щодо роботи ЕСОЗ, опрацювали відповідні нормативно-правові документи. На основі цих запитань, а також звернень, що надходять до МОЗ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я», ми створили серії, що містять відповіді на найактуальніші запити».

Над навчальним курсом працювали експерти Українського католицького університету та Здорові комунікації. Проєкт реалізовано за підтримки Агенції з міжнародного розвитку (USAID). Інформаційний партнер — медіахолдинг OBOZREVATEL 

У створенні освітнього серіалу взяли участь досвідчені медики та управлінці: Олег Токарчук — дитячий ортопед-травматолог, головний лікар Коломийської дитячої лікарні (у 2011-2020 рр.); Сергій Горищак — к.м.н., нейрохірург, директор Одеської дитячої поліклініки №6; Світлана Шабаліна — головна лікарка Центру первинної медичної допомоги м. Бахмут Донецької області; Наталія Спічакова — заступниця директора з медичного забезпечення (мережі) КНП «Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди» Сумської міської ради; Юлія Задеряка — експертка з розвитку електронної системи охорони здоров’я ДП «Електронне здоров’я»; Марія Карчевич — генеральна директорка Директорату з розвитку цифрових трансформацій в охороні здоров’я МОЗ України; Дмитро Черниш — директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ.