Українську модель впровадження eHealth визнали однією із найперспективніших у світі

Іноді в процесі лікування виникають ситуації, коли лікар не бачить певних записів про лікування пацієнта з ЦБД ЕСОЗ. Часто лікарі повʼязують цю проблему з тим, що такі дані були внесені іншим закладом або через іншу МІС, а тому їх неможливо переглянути.

Спростовуємо цей міф, адже вся інформація, внесена до ЦБД ЕСОЗ, зберігається централізовано і за певними правилами доступ до даних можуть отримати медичні працівники незалежно від: 

• МІС, через яку вони були внесені 
• Області, форми власності закладу 
• Спеціальності лікаря, який їх вносив 
• тощо

Раніше ми розповідали про можливі причини, чому користувач може “не бачити” певні записи.  Детальніше про це 👉тут

Одна з основних причин – відсутність доступу до перегляду таких даних. Сьогодні ми розповімо детальніше, як подати запит на отримання доступу до необхідних даних пацієнта.

Важливим аспектом в отриманні доступу до даних пацієнта є метод аутентифікації пацієнта, який може бути трьох типів: 

• за номером телефону
• за документами
• через третю особу (законний представник)

Детальніше про методи автентифікації йшлося на вебінарі, який можна переглянути за .

Чому важливий метод автентифікації? 

У залежності від типу методу автентифікації та його актуальності пацієнт може або не може підтвердити запит на доступ до його даних або до даних його підопічного. 

Так, наприклад, якщо метод автентифікації за номером телефону, на такий номер прийде одноразовий чотиризначний код, назвавши який, пацієнт підтверджує доступ до його даних. Відповідно якщо номер телефону неактуальний, тоді треба оновити інформацію про метод автентифікації з актуальним на поточний момент номером телефону.

А якщо метод автентифікації за документами, то пацієнт має надати такий документ для підтвердження дії медичного працівника, який у свою чергою завантажить скан-копію такого документу. Але при використанні даного методу автентифікації пацієнта не має можливості дистанційно управляти цим доступом. Тому радимо використовувати як метод автентифікації саме метод за номером телефону.

Як отримати доступ до необхідних медичних даних пацієнта?

Для того, щоб отримати доступ до медичних даних пацієнта:

1. Переконайтеся, що метод автентифікації в ЕСОЗ актуальний.
2. Оберіть електронні медичні записи, до яких необхідний доступ. Зауважте, що у лікаря є можливість запросити доступ до усіх медичних записів пацієнта відразу (окрім чутливих)
3. Відправте запит на доступ до ЦБД ЕСОЗ з зазначенням рівня доступу: на читання або редагування. Визначте, який саме доступ вам потрібно отримати. Більше про можливі доступи читайте тут.
4. Після цього пацієнт має підтвердити доступ до своїх даних наявним методом автентифікації, надавши код з СМС або документи. 
5. Підтвердіть запит, зазначивши код верифікації або завантаживши документ.
6. Після цього якщо пацієнт надав доступ – ви маєте можливість працювати з цими даними. 

Процес отримання доступу може дещо відрізнятися в залежності від того, на що потрібно отримати доступ, зокрема:

👉Для отримання доступу на групи (чутливі групи або групи діагнозів/сервісів), необхідно обрати відповідну групу.

👉Для отримання доступу до пацієнта, необхідно обрати відповідного пацієнта.

Як лікар може отримати доступ до чутливих даних пацієнта? 

Будь-які медичні дані є конфіденційними та охороняються законом, однак є низка інформації, яка охороняється більш суворо. Такими даними є інформація в контексті психіатрії та ВІЛ статусу.

Якщо електронні медичні записи містять дані про стан, інтервенції тощо, які відносяться до чутливих – доступ надається виключно за дозволом пацієнта.

👉За замовчуванням доступ до таких даних має виключно їх автор. Однак, за потреби інші лікарі можуть отримати доступ до чутливих даних. 

У процесі комунікації з пацієнтом поясніть йому клінічну потребу в необхідності ознайомлення з чутливими даними, отримайте на це письмову згоду пацієнта, після чого зареєструйте такий дозвіл на доступ до групи чутливих даних в ЕСОЗ.

👉 Так, якщо у пацієнта метод автентифікації за номером телефону, то пацієнт отримає окремий вид смс – щодо доступу до групи чутливих даних з кодом. 

Пацієнт повідомляє цей код вам як підтвердження того, що він згоден надати доступ  до своїх чутливих даних. 

👉Ввівши код, лікар підтверджує дозвіл пацієнта на доступ до групи чутливих даних. Після цього ви можете працювати з цими даними в ЕСОЗ.

Тому на відміну від паперової медичної документації (доступ до якої іноді не контролюється зовсім і будь-хто з фізичним доступом до паперової картки може мати несанкціонований доступ), дані, які зберігаються в ЦБД ЕСОЗ, є, безумовно, більш захищеними завдяки політикам та заходам контролю доступу, зокрема, з боку пацієнта. 

Реєстрація та робота в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) сьогодні є невідʼємною частиною роботи медичних закладів та аптек. До того ж така вимога передбачена Ліцензійними умовами провадження медичної практики для усіх медзакладів, незалежно від їхньої форми власності – комунальні, приватні чи лікарі-ФОП. 

Часто у приватних закладів та лікарів-ФОП виникає запитання: чи означає реєстрація в ЕСОЗ обов’язкове укладання договору з Національною службою здоров’я України (НСЗУ)? Сьогодні більш детально роз’яснимо, чому це два різні процеси. 

Реєстрація в ЕСОЗ не передбачає обов’язку укладати договір з НСЗУ чи обов’язкової участі у програмі медичних гарантій. Більше того, для роботи в системі жодних інших договорів із державними установами укладати також не потрібно.

Навіть якщо ваш медичний заклад не співпрацює з НСЗУ, ви все одно маєте зареєструватися в системі. Головна мета реєстрації всіх медичних закладів — формування єдиного цифрового простору медичних даних українців. А це означає, що незалежно від місця перебування пацієнта, будь-який лікар, до якого він звертається за медичною допомогою, за його згодою зможе переглянути медичну історію. 

Що обов’язково вносити в ЕСОЗ всім закладам незалежно від договору з НСЗУ?

Незалежно від наявності чи відсутності договору з НСЗУ законодавство вимагає від усіх ліцензіатів, які провадять медичну практику, обов’язково вести в електронному обліку таку документацію:

• медичні висновки про народження та про тимчасову непрацездатність (МВН та МВТН);
• записи про рецепти на лікарські засоби, які відпускаються за е-Рецептом;
• записи про рецепти на медичні вироби, що підлягають реімбурсації;
• медичні записи про взаємодію з пацієнтом, на підставі яких формуються медвисновки та е-Рецепти;
• медичні записи, записи про направлення та рецепти щодо надання медичних послуг у рамках Програми медичних гарантій або іншої програми, що фінансується з держбюджету;
• записи про направлення, у тому числі з метою проведення розширеного неонатального скринінгу новонароджених;
• результати реабілітаційного обстеження, реабілітаційні втручання, зміни до медичних записів індивідуального реабілітаційного плану.

Якщо заклад у процесі лікування взаємодіє з цими документами, внесення їх до ЕСОЗ є обов’язковим для всіх. Інші медичні записи можуть вноситись до ЕСОЗ за рішенням закладу. 

Підключення до ЕСОЗ відкриває нові можливості для приватних закладів: доступ до повноцінної медичної історії пацієнта, роботу із сучасними міжнародними класифікаторами та зручні цифрові інструменти для лікарів і пацієнтів. 

Робота в системі є ліцензійною вимогою для кожного закладу, проте вона залишає повне право самостійно вирішувати, чи укладати договір з НСЗУ.

Неонатальний скринінг – один із пріоритетних напрямків, який реалізується для своєчасного виявлення та ефективного лікування 21 рідкісного (орфанного) захворювання серед немовлят.

З 17 жовтня минулого року дослідження почали проводити в 12 регіонах країни на базі регіональних лабораторних центрів – Київського і Львівського. 

Попри війну програма неонатального скринінгу динамічно розвивається та з 24 квітня цього року стала доступною і в інших областях країни, за винятком тимчасово окупованих територій. Це стало можливим завдяки відкриттю регіональних центрів скринінгу – у Харкові та Кривому Розі. 

Впродовж 2023 року провели понад 154 тисяч обстежень на базі регіональних центрів скринінгу. Загалом кількість проведених досліджень з жовтня 2022 року становить більше ніж 175 тисяч. 

Зокрема, близько 59 тисяч досліджень проведено цьогоріч Львівським регіональним центром неонатального скринінгу, понад 52,4 тисячі досліджень – Київським центром, більш як 19 тисяч – у Харкові та понад 24 тисяч – у Кривому Розі.

Неодноразово зафіксовані випадки, коли завдяки своєчасно проведеній діагностиці було врятовано життя дітей. Проведення скринінгу є абсолютно безоплатним для родини, як і подальше дообстеження та лікування дитини у разі виявлення ризиків.