Документування надання реабілітаційної допомоги на основі МКФ: відповідаємо на поширені запитання

Розглянемо поширені питання про документування процесу надання реабілітаційної допомоги на основі Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ).
❓Які національні класифікатори використовуються при складанні ІРП?
✅ При складанні ІРП використовуються наступні національні класифікатори:
▪️030:2022 «Класифікатор функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я»;
▪️025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я»;
▪️026:2021 «Класифікатор медичних інтервенцій».
❓Яким чином можна виправити попередні випадки реабілітації, адже всі випадки йдуть по електронних направленнях, що унеможливлює його виправлення, оскільки направлення вже було погашене?
✅ Усі фіксації фактів внесення помилкових даних в ЕСОЗ та їх анулювання, особливо засвідчених ЕЦП членів МДРК, виконуються за загальними правилами ведення електронних медичних записів у системі. Ніяких особливостей ведення медзаписів реабілітаційних — немає. Помилкові записи не скасовуються. їх статус змінюється, наприклад, на “Внесено помилково”, і створюються відповідно коректні медичні записи.
ℹ️ Більше інформації про облік та документування реабілітаційних послуг ви можете дізнатися в онлайн-курсі “Документування процесу надання реабілітаційної допомоги на основі Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ)”, який доступний за посиланням.
Стежте за новинами на каналах Академії НСЗУ, де ви дізнаєтеся про нові курси та матеріали:
Джерело: НСЗУ
Також рекомендуємо
29 Червня 2023

З 1 липня  почне діяти вимога щодо обовʼязкового внесення запису про категорію пацієнта в ЕСОЗ при створенні призначення інсулінів за програмою реімбурсації. 

Ми зібрали найбільш поширені запитання, які виникають щодо категоризації інсулінозалежних пацієнтів.

Перш за все пояснимо, що таке клінічна оцінка. Це запис лікаря про виконану оцінку стану пацієнтів на основі огляду, існуючих ЕМЗ, аналізу медичної історії пацієнта, медичної документації тощо. Відповідний запис використовується в ЕСОЗ зокрема і для фіксації категорії інсулінозалежного пацієнта. 

А тепер читайте відповіді на ваші запитання👇

Як лікар повинен використати запис про клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта при призначенні інсуліну?

При створенні призначення на інсулін лікар (в параметрі “Обгрунтування підстав”) обов’язково повинен вказати посилання на актуальний запис про  клінічну оцінку.

Саме це посилання є підтвердженням, що призначення може бути сформоване за відповідною програмою реімбурсації.

Хто має створювати клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта?

Лікар-ендокринолог створює в ЕСОЗ запис про клінічну оцінку  щодо категорії інсулінозалежного пацієнта. На час воєнного стану цю функцію може також виконувати лікар первинної медичної допомоги.

Коли та як часто необхідно створювати запис про клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта?

Запис про клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта створюється:

Лікарем-ендокринологом перед створенням запису про призначення інсуліну: 

  • коли лікар вперше створює План лікування і призначення в ньому, 
  • або коли створює нові призначення в існуючому Плані лікування; 

Лікарем ПМД перед створенням запису про призначення інсуліну:

  • коли лікар вперше створює власний План лікування і призначення в ньому на основі попереднього аналогічного призначення лікаря-ендокринолога.

Що робити, якщо у пацієнта відсутня необхідна інформація (зокрема і в ЕСОЗ) для створення клінічної оцінки щодо визначення його категорії?

Якщо відсутні певні ЕМЗ для створення клінічної оцінки, то лікар може:

  1. Безпосередньо під час прийому виконати необхідні обстеження або встановити відповідний діагноз та створити потрібні ЕМЗ;
  2. За наявності потрібної інформації (електронного/паперового документу) – внести дані з цього документу в ЕСОЗ;
  3. Скерувати пацієнта на потрібну діагностику чи консультацію і вже після цього визначити категорію.

Маєте додаткові запитання – переходьте за посиланням і читайте більше.

Детальний алгоритм внесення даних описаних у відповідному курсі академії НСЗУ “Ведення ЕМЗ пацієнтів з діабетом на амбулаторному рівні”.

Запрошуємо пройти на платформі Академії НСЗУ оновлений курс “Ведення ЕМЗ пацієнтів з діабетом на амбулаторному рівні” з урахуванням порядку обліку категорії пацієнта:

👉Посилання для тих, хто НЕ проходив навчання

👉Посилання для тих, хто пройшов основний курс

14 Серпня 2023

Державне підприємство “Електронне здоров’я”, що відповідно до Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411, є  адміністратором центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (надалі – Адміністратор) повідомляє наступне.

Згідно наказу Адміністратора від 12.06.2023 №25, ураховуючи невідповідність функціональних можливостей МІС актуальним технічним вимогам, 12 серпня 2023 року електронні медичні інформаційні системи   “HealthTech” (ТОВ “ХОРСТЕХ”) та “МІТІС “ДНІПРО-МТ” (ТОВ “ПВП МОНТЕКС”) було відключено від центральної бази даних електронної ситеми охорони здоров’я.

21 Грудня 2022

Державне підприємство “Електронне здоров’я”, що відповідно до Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411, є  адміністратором центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (надалі – Адміністратор) повідомляє наступне.

 Відповідно до наказу Адміністратора від 20.12.2022 №76, ураховуючи виявлену невідповідність низки функціональних можливостей МІС актуальним технічним вимогам, прийнято рішення щодо відключення визначеного функціонала медичних інформаційних систем “HealthTech” та “МІТІС “ДНІПРО-МТ”у термін до 20.02.2023 від центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я. 

Обсяг функціональних можливостей, який не відповідає технічним вимогам та буде відключений від ЦБД ЕСОЗ у МІС “HealthTech”:

  • 3.1.2 Вимоги до реєстрації та оновлення НМП, реєстрації керівників НМП;
  • 3.1.3 Вимоги до управління видами та місцями надання послуг НМП;
  • 3.1.7 Вимоги до управління ліцензіями НМП;
  • 3.7.4 Вимоги до статусу верифікації пацієнта;
  • 3.10 Модуль “План лікування”;
  • 3.13 Вимоги до роботи з довідниками, номенклатурами та класифікаторами;
  • 3.15 Вимоги до роботи з клінічними оцінками та категоріями пацієнтів.

Обсяг функціональних можливостей, який не відповідає технічним вимогам та буде відключений від ЦБД ЕСОЗ у МІС “МІТІС “ДНІПРО-МТ””:

  • 3.1.2 Вимоги до реєстрації та оновлення НМП, реєстрації керівників НМП;
  • 3.1.3 Вимоги до управління видами та місцями надання послуг НМП;
  • 3.1.6. Вимоги до перегляду декларацій про вибір лікаря ПМД в НМП ПМД (тип закладу “PRIMARY_CARE”);
  • 3.1.7 Вимоги до управління ліцензіями НМП;
  • 3.2.1. Вимоги до роботи з деклараціями;
  • 3.2.6 Вимоги до функціоналу перевірки та взяття в обробку ЕН НМП;
  • 3.2.7 Вимоги до погашення ЕН лікарем ПМД;
  • 3.7.4 Вимоги до статусу верифікації пацієнта;
  • 3.9 Модуль “Виписування електронного рецепту”;
  • 3.10 Модуль “План лікування”;
  • 3.11.6 Вимоги до роботи з епізодом медичної допомоги; 
  • 3.11.7 Вимоги до роботи із пакетом взаємодії;
  • 3.13 Вимоги до роботи з довідниками, номенклатурами та класифікаторами;
  • 3.15 Вимоги до роботи з клінічними оцінками та категоріями пацієнтів.

Так, у разі зменшення обсягу функціональних можливостей МІС від, якою користуються заклади охорони здоров’я, фізичні особи – підприємці, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (надалі – заклад охорони здоров’я), мають право:

– обрати для роботи в електронній системі охорони здоров’я інший МІС відповідно до алгоритму вибору МІС; 

– розірвати договір з Оператором МІС та/або провести претензійно позовну роботу щодо невиконання, неналежного виконання договору Оператором МІС;

– продовжити співпрацю з МІС у частині функціоналу, що не підключений до ЕСОЗ.

21 Серпня 2023

Учасниці Лідерської програми для жінок, залучених до цифрової трансформації в українських міністерствах, ознайомлювалися із британським досвідом побудови державних цифрових послуг під час 3-денного навчального туру в Лондоні.

З 1 по 3 серпня 15 жінок, які займають ключові ролі в українських відомствах, обмінювалися досвідом та брали участь в лекціях про світові кейси державної цифровізації, інклюзивний дизайн державних послуг, трансформацію всіх послуг і мереж соціального захисту на прикладі Universal Credit, а також відвідали урядову організацію Government Digital Service (GDS), яка відповідає за цифрову трансформацію у Великій Британії.
 «Причина, чому GDS існує, полягає в тому, щоб максимально спростити взаємодію з урядом та громадянами для кінцевих користувачів», — розповів учасницям CEO GDS Том Рід.

Одним із найбільш масштабних проєктів GDS стало створення єдиної платформи із електронними послугами GOV.UK у 2012 — вона замінила 1800 різних сайтів, що існували досі.
Колишній високопосадовий представник Government Digital Service Ендрю Грінвей також поділився своїм досвідом та висновками із реалізації цифрових проєктів. Свого часу він, наприклад, очолював команди, які розробили перший у країні стандарт цифрових послуг та посібник із дизайну.

Говорили також про GOV.UK pay — це послуга з безпечних онлайн-платежів для державних і громадських організацій. А також цифрову ідентифікацію та дизайн, орієнтований на користувача. Організація керується 10 принципами дизайну, що допомагають командам створювати та запускати нові державні послуги. Найперший з них — про користувачів: «Розумійте користувачів та їхні потреби».


Окрема увага — доступності. Вона лежить в основі усіх розробок, адже «кожна послуга — для кожного». А «доступний дизайн — хороший дизайн».

Представниці з Мінцифри також поділилися з британськими колегами досвідом української цифровізації та державних послуг у Дія.  На завершення усі учасниці змогли познайомитися із місцевим самоврядування та говорили про лідерство і роботу у міждисциплінарних командах під час кризи.

«Такі навчальні тури, по-перше, – це прекрасний час для нетворкінгу, а по-друге, можливість збагатити досвід цифрової трансформації, перейнявши певні практики від колег та поділившись своїми цінними кейсами. Усі, хто працює у цій сфері погодиться, що цифрова трансформація — це не змінити сайт урядової установи, а змінити, як саме вона працює», – зазначає Юлія Задеряка, керівник відділу комунікацій та розвитку ДП «Електронне здоров’я», яка була однією із учасниць візиту.

Підсумовуючи теми обговорень з міжнародними колегами, вона зауважила, що під час створення державних послуг на першому місці мають бути потреби громадян, а не зручність для уряду: «Визначальна якість, якої треба дотримуватися у процесі змін, – це доступність, адже для всіх громадян треба забезпечити інклюзивний доступ до державних послуг. Щоб досягати успіху і працювати на результат, а не просто заради процесу, у першу чергу треба пам’ятати про клієнтоорієнтований підхід – збирати фідбеки, досліджувати досвід взаємодії із послугами і вдосконалювати їх на основі цих відгуків».

Навчальний візит до Лондона став частиною Лідерської програми для жінок, залучених до цифрової трансформаціі в українських міністерствах. Їх організували у межах «Проєкту підтримки Дія», що Програма розвитку ООН в Україні реалізує за фінансової підтримки Уряду Швеції.