Найбільш поширені запитання-відповіді щодо реєстрації пацієнта в ЕСОЗ

Час від часу від медичних працівників надходять запитання, пов’язані з етапом реєстрації пацієнта в ЕСОЗ. Сьогодні розглянемо найбільш поширені з них і надамо відповіді.

Чи треба зазначати УНЗР усім і де його взяти?

УНЗР вноситься виключно за умови, якщо він присвоєний пацієнтові.

УНЗР вказано в паспорті у форматі ID картки та/або у біометричному паспорті. Номер знаходиться з правої сторони та має вигляд наступного формату: 11111111-22222.

Наприклад, якщо ви реєструєте пацієнта з ID карткою, система вимагатиме від вас внесення УНЗР. У випадку якщо реєструється пацієнта з паспортом-книжкою або свідоцтвом про народження, УНЗР вноситься за наявності (пацієнт може мати закордонний паспорт).

Для кого РНОКПП є необов’язковим?

РНОКПП є необов’язковим для:

Для осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від присвоєння РНОКПП і мають відмітку у паспорті або відповідну довідку, податковий код не зазначається (поле залишається порожнім), проставляється відмітка про відмову від його присвоєння.
Пацієнтів віком до 14 років (оскільки вони могли його ще не отримати). Для таких осіб РНОКПП не зазначається (поле залишається порожнім), відмітка про відмову від його присвоєння не зазначається.

Загалом РНОКПП є обов’язковим полем для осіб, які досягли 14 років і не відмовилися від його присвоєння. Він зазначається згідно з документом, що посвідчує особу пацієнта або довідки, яка підтверджує присвоєння такого номера.

Якщо особа відмовилася від РНОКПП, що треба робити?

Якщо особа з релігійних переконань відмовилася від РНОКПП, навпроти поля “Ознака ВІДМОВИ від РНОКПП” встановлюється «галочка» чи «так» ВИКЛЮЧНО для осіб які:

ВІДМОВИЛИСЬ від РНОКПП (ІПН)
Повідомили про це відповідний контролюючий орган
Мають відмітку у паспорті чи документ про відмову

Для таких пацієнтів ОБОВ’ЯЗКОВИМ є завантаження електронних копій документів (фото/скан-копії), що підтверджують відмову особи від отримання РНОКПП (документ чи сторінка паспорту з відміткою).

З яким документом можна зареєструвати пацієнта?

Перш ніж реєструвати пацієнта в ЕСОЗ, здійсніть ідентифікацію та його пошук в системі. Переконавшись, що пацієнт ще не зареєстрований, розпочинайте реєстрацію. Про важливість ідентифікації пацієнта більш детально можна ознайомитися за посиланням.

Щоб зареєструвати пацієнта в ЕСОЗ, треба зазначати один із документів, які посвідчують особу, із наступних варіантів:

– паспорт громадянина України

– тимчасове посвідчення громадянина України

– свідоцтво про народження (для осіб, які не досягли 14-річного віку)

– документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави, легалізований у встановленому порядку

– посвідка на постійне проживання в Україні

– посвідчення біженця

– посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту

Для всіх пацієнтів номер телефону є обов’язковим?

Ні, не вимагається, але рекомендовано. Адже номер телефону – один із найбільш зручних способів автентифікації пацієнта в ЕСОЗ. CМС-повідомлення від “E-health” з номером е-направлень, номером МВТН, номером е-рецептів та кодів їх погашення надходять на той номер телефону, який вказаний в Реєстрі пацієнтів. Тобто номер телефону є ще й зручним каналом в отриманні сповіщень від ЕСОЗ.

Крім того, за наявності номеру телефону пацієнт зможе не лише самостійно управляти доступом до своїх медичних та чутливих даних, але й буде в курсі щодо дій з такими даними. Якщо хтось захоче отримати доступ до даних пацієнта, то без 4-значного коду з СМС такий доступ не буде видано або ж якщо хтось створить пацієнту е-направлення, то система оперативно його про це повідомить.

Зауважимо, що можна вказати один номер телефону та зокрема, адресу електронної пошти, які допоможуть надсилати пацієнтові важливу інформацію чи нагадування.

Чи має бути у дитини свій власний номер телефону?

Номер телефону дитини зазначати не треба. Для осіб, які не досягли віку 14 років, доступний лише метод автентифікації за унікальним записом законного представника (мати/батько/тощо) в ЕСОЗ.

Зазначимо, що номер телефону – це один із трьох доступних методів автентифікації пацієнта в ЕСОЗ. Два інші варіанти – “за документами” і “за унікальним записом законного представника”.

Чи можна зареєструвати на один номер телефону всю сім’ю?

Ні, не можна. Номер телефону – це один із методів підтвердження дій кожного пацієнта в ЕСОЗ, який вказується в Реєстрі пацієнтів. Саме на цей номер пацієнту надходитимуть СМС-повідомлення від “E-health” з номером е-направлень, номером МВТН, номером е-рецептів та кодів їх погашення. Номер телефону при реєстрації в ЕСОЗ може вказуватися лише для однієї особи.

Чи треба переукладати декларацію, якщо змінилися дані про пацієнта чи лікаря?

Ні, при зміні будь-яких персональних даних пацієнта, в тому числі зміні чи втраті номеру телефону, переукладати декларацію не потрібно. Треба лише змінити метод автентифікації пацієнта через вашу МІС. У випадку втрати номеру телефону подається відповідна заявка до НСЗУ.

Якщо лікар, з яким пацієнт уклав декларацію, вже не працює у медичному закладі, то в такому випадку декларацію потрібно переукладати з новим лікарем цього або іншого закладу.

Хто такий законний представник?

Законний представник – це людина, якій вже виповнилося 18 років і яка уповноважена представляти права іншого пацієнта Для дітей, які не досягли 14 років, обов’язково вказувати дані про законного представника. Автентифікація таких дітей в ЕСОЗ відбувається методом автентифікації законного представника. Для дітей, які досягли віку 14 років, заповнення блоку про законного представника є опційним і заповнюється на розсуд лікаря.

Також законний представник заповнюється для повнолітніх осіб, які визнані недієздатними.

Законний представник обов’язково має надати документи, що посвідчують особу та повноваження законного представника.

Хто такий “екстрений контакт”?

“Екстрений контакт” – це довірена людина, до якої можуть звернутися медичні працівники у випадку, якщо пацієнту надається екстрена або ургентна допомога. Зазвичай ця людина із кола сім’ї або близьких друзів. При реєстрації пацієнта в ЕСОЗ у блоці відомостей про довірену особу для повідомлення у разі настання екстреного випадку вносяться такі дані зі слів пацієнта:

Прізвище довіреної особи
Ім’я
По-батькові
Номер телефону

Також рекомендуємо

6 Січня 2023

Понад 1000 вакансій розміщено на порталі вакансій медичних працівників

Нагадуємо, що на сайті Міністерство охорони здоров’я України розміщено «Портал вакансій медичних працівників».

Його мета – допомогти кожному медику в пошуці роботи знайти вакансію, що йому підходить.

Ознайомитися з пропозиціями, що розміщені на порталі, можна за посиланням: https://work.moz.gov.ua

Від початку роботи на порталі подано понад 1000 вакансій до закладів охорони здоров’я по всій Україні.

Портал вакансій медичних працівників є простим та зручним у використанні.

На ньому медпрацівники можуть ознайомитися з усіма наявними опціями, додатковими перевагами та можливостями працевлаштування, щоб знайти вакансію, яка відповідає їх запитам.

• Щоб знайти вакансії у бажаному регіоні України, медик-пошукач може скористатися фільтром за областю, вказавши необхідну у полі «Область».

• Заклади охорони здоров’я можна відфільтрувати за формою власності та обрати з-поміж державних, комунальних, приватних тощо.

• Вакансії можна фільтрувати і за посадою. Для цього слід вибрати необхідну посаду з випадного списку. Фільтр автоматично відсортує вакансії за запитом та видасть усі відповідні.

7 Березня 2024

На порталі ЕСОЗ з’явився новий дашборд “Cтатуси тестувань функціоналу МІС”

Відтепер користувачі ЕСОЗ можуть переглянути всі статуси тестування функціональності кожної медичної інформаційної системи (МІС) для підключення до ЦБД ЕСОЗ або підтвердження відповідності функціональним вимогам, на новому дашборді “Статуси тестувань функціоналу МІС”.

Проводите закупівлю медичної інформаційної системи? При оцінці комерційних пропозицій перевірте, чи вся необхідна вам функціональність протестована позитивно, що свідчить про те, що таку МІС можна закуповувати та встановлювати і вона відповідає чинним на даний момент вимогам.

Хочете перевірити, чи відповідає МІС усім актуальним вимогам?

НСЗУ періодично затверджує своїм наказом технічні вимоги до МІС. МІСи, які підключені, мають підтвердити відповідність таким вимогам.

Щоб перевірити результат тестувань вашої МІС, перейдіть на відповідну сторінку у розділі “Медичні інформаційні системи”.

👉Як користуватися дашбордом?

📌У верхній частині дашборду ви можете переглянути загальну інформацію щодо результатів тестування МІС:
– загальна кількість тестувань;
– частка негативних тестувань
– приріст кількості тестувань за останні 30 днів;

📌У таблиці наведену інформацію можна переглянути в розрізі:
– назва МІС;
– назва оператора МІС та його ЄДРПОУ;
– назви модулю згідно з технічними вимогами (відповідно до затвердженого наказу);
– назви функціональності, якому відповідає той чи інший протестований модуль;
– дата видачі висновку Адміністратором;
– статуси тестування (“позитивний”, “негативний”, “тестування”, “не перетестовано”);
– редакція технічних вимог до МІС, згідно з якою МІС проходив тестування на відповідність (ознайомитись з усіма редакціями технічних вимог до МІС можна за посиланням https://ehealth.gov.ua/technichni_vymogy/);
– посилання на підписаний висновок, який видав Адміністратор (засвідчений електронним підписом)

📌Для швидшого та ефективного отримання інформації ви можете використовувати такі фільтри:
– назва МІС;
– оператор МІС;
– функціональність МІС;
– результат тестування;
– редакція технічних вимог до МІС;
– дата видачі висновку про відповідність або невідповідність технічним вимогам Адміністратором.

*Якщо при натисканні на фільтр “Дата висновку” у стовпчику немає дати, це означає, що медична інформаційна система перебуває у статусі тестування.

👉Що зробити для зручності перегляду зі смартфону?

Щоб збільшити дашборд, натисніть на стрілочки у правому нижньому куті. Також саме тут ви можете отримати посилання для поширення дашборду у соціальних мережах. Для зручного перегляду дашборду зі смартфону необхідно увімкнути функцію автоповороту у налаштуваннях телефону та перевернути смартфон горизонтально.

Дата останнього оновлення інформації на дашборді розміщується у лівому нижньому куті дашборду.

Нагадаємо, щоб підключитися до ЦБД ЕСОЗ, медична інформаційна система повинна відповідати технічним вимогам, які розробляються ДП “Електронне здоров’я” як адміністратором та затверджуються НСЗУ.

Такі технічні вимоги постійно оновлюються, тому МІС зобовʼязана регулярно проходити перетестування для встановлення відповідності актуальним технічним вимогам.

Якщо у вас є побажання, інформуйте нас на електронну пошту: [email protected]

2 Липня 2024

Про переваги державно-приватного партнерства: чому немає єдиної державної МІС?

Державно-приватне партнерство (ДПП або англ.: PPP) є співпрацею між державними установами та приватним сектором, яка спрямована на реалізацію спільних проектів з метою покращення інфраструктури та послуг. У межах ДПП держава надає юридичну та адміністративну підтримку, а приватний сектор – фінансові ресурси та експертизу. Таке партнерство дозволяє зменшити фінансове навантаження на державний бюджет і забезпечити більш ефективне використання ресурсів.

Основні переваги ДПП включають залучення інноваційних рішень від приватних компаній, прискорення темпів реалізації проектів та підвищення якості послуг. Наприклад, у сфері транспорту ДПП може сприяти будівництву нових доріг, модернізації аеропортів або впровадженню нових технологій у громадському транспорті. Приватні інвестори, зі свого боку, отримують можливість заробити на довгострокових контрактах і отримати стабільний дохід.

ДПП також сприяє розвитку економіки, створюючи нові робочі місця та підвищуючи конкурентоспроможність країни на міжнародному ринку. Завдяки спільним зусиллям держави та бізнесу, громадяни отримують доступ до кращих послуг та інфраструктури, що покращує їхнє життя та підвищує рівень довіри до державних інституцій. Важливою умовою успішності ДПП є прозорість та відповідальність обох сторін, що забезпечує довготривалі вигоди для суспільства.

Двокомпонентна архітектура ЕСОЗ як основа державно-приватного партнерства

Зауважимо, що електронна система охорони здоровʼя побудована за принципом державно-приватного партнерства, є двокомпонентною і складається з центральної бази даних (ЦБД – державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватний компонент).

При цьому держава відповідає за розробку політики та нормативно-правової бази, забезпечує роботу та розвиток тільки центральної бази даних ЕСОЗ, формує технічні вимоги до функціональності та безпеки, забезпечує збереження та захист даних на національному рівні, гарантує безпеку системи загалом. Своєю чергою бізнес (медичні інформаційні системи) відповідальний за впровадження необхідної функціональності згідно з технічними вимогами, забезпечення безпеки (в тому числі даних) на рівні МІС та надання інших сервісів користувачам, які вони обрали відповідно до своїх потреб.

Медичні інформаційні системи – це інформаційно-комунікаційні системи, які дозволяють лікарням та аптекам автоматизувати свою роботу та взаємодіяти з центральною базою даних ЕСОЗ.

Медичні заклади та аптеки можуть працювати з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ) лише через МІС, яка протестована і підключена державою до ЦБД ЕСОЗ і з якою заклад уклав договір.

Іншими словами, завдяки ЕСОЗ через МІС медичні та фармацевтичні працівники і фахівці з реабілітації можуть додавати, переглядати та обмінюватися структурованою інформацією.

На початок липня 2024 року до ЕСОЗ підключені 36 МІС (їх перелік можна знайти на сайті системи).

У деяких користувачів ЕСОЗ постає запитання, чому існує таке різноманіття медичних інформаційних систем і чому не можна створити єдину державну МІС? Сьогодні детальніше розглянемо, ДПП в контексті ЕСОЗ.

Залучення бізнесу зберігає стабільність системи незалежно від політичної ситуації в країні. Держава визначає політику і стратегію, працює як партнер з бізнесом для цифровізації системи охорони здоров’я в Україні.

Модель державно-приватного партнерства є ефективною, дозволяє уніфікувати стандарти та якість електронних сервісів та водночас розвивати ринок цифрових послуг в охороні здоровʼя. Розвиток ЕСОЗ у рамках такої моделі має низку переваг:

Прискорення реалізації проектів

Завдяки співпраці з приватними компаніями цифрові проєкти у сфері охорони здоров’я можна реалізувати швидше. Адже приватні партнери зазвичай мають досвід і ресурси для оперативного виконання робіт, що скорочує час розробки та імплементації.

Медичні інформаційні системи адаптують свої сервіси під потреби конкретних напрямків – первинної медичної допомоги, стоматології тощо. Відповідно медичний заклад може обрати серед переліку МІС саме ту, яка найбільше покриває його потреби і таким чином оплачує лише ті сервіси, у яких дійсно є необхідність. Тобто кожен платить за те, що обирає.

Залучення приватного капіталу

ДПП дозволяє залучити приватні інвестиції для фінансування проектів, що зменшує фінансове навантаження на державний бюджет. Це особливо важливо для великих інфраструктурних проектів, які потребують значних коштів.

Реалізувати цілі у сфері цифрової трансформації медицини виключно за рахунок державного бюджету не завжди вдається. Здебільшого треба залучати позабюджетне фінансування. До того ж ефективна розробка масштабних проєктів у сфері ЕСОЗ можлива завдяки участі великої кількості фахівців із експертизою у різних ІТ-напрямках.

Участь бізнесу у розбудові ЕСОЗ покриває дефіцит ресурсу в державі шляхом розподілу відповідальностей: держава розробляє політики і стежить за відповідністю дотримання стандартів і займається розробкою центрального компоненту, а бізнес – займається розробкою інтерфейсу і відповідає за кінцевий сервіс. Таким чином з одного боку державі вдається зменшити тягар витрат бюджету на реалізацію нових функціональностей, а з іншого — ефективно реалізовувати свої функції регулювання і моніторингу технічних вимог, яких повинні дотримуватися медичні інформаційні системи як приватний компонент ЕСОЗ.

Крім того, українські ІТ-компанії мають великий досвід у використанні нових технологій, наданні підтримки клієнтам, що однозначно справляє позитивний вплив і на ЕСОЗ вцілому.

Завдяки різноманітності медичних інформаційних систем з’явилася можливість вирішувати специфічні проблеми користувачів, що було б неможливо реалізувати лише в межах державного ресурсу.

Економічний розвиток та створення робочих місць

Реалізація проектів в рамках ДПП сприяє економічному зростанню, створюючи нові робочі місця та стимулюючи розвиток бізнесу. Це позитивно впливає на економіку країни вцілому, підвищуючи її конкурентоспроможність на міжнародному ринку.

Підвищення якості послуг завдяки інноваціям

Приватний сектор часто має доступ до новітніх технологій та інноваційних рішень, що дозволяє підвищити ефективність реалізації проектів. Це може включати використання передових методів розвитку, управління та обслуговування. Спільні проекти часто призводять до підвищення якості наданих послуг саме завдяки використанню передових технологій та методів управління.

Різноманіття МІС дозволяє конкурувати у якості надання послуг та розробляти інноваційні рішення. Відтак, державно-приватне партнерство стимулює ринок розвиватися та конкурувати в зручності сервісів, комфортністю інтерфейсів, корисними функціями для пацієнта. Вільна конкуренція заохочує медичні інформаційні системи покращувати свої сервіси, що в наслідку веде до покращення ринку цифрових послуг в сфері охорони здоровʼя. А від цього виграють кінцеві користувачі – медики та отримувачі послуг та допомоги – пацієнти. Це позитивно впливає на рівень життя громадян та сприяє розвитку суспільства.

Уніфікація стандартів якості електронних сервісів

Усі медичні інформаційні системи, які підключилися або планують підключитися до ЦБД ЕСОЗ, розробляли функціональність для взаємодії з ЦБД ЕСОЗ відповідно до єдиних технічних вимог, які затверджуються НСЗУ. Знайти чинні технічні вимоги ви можете за посиланням.

Так, держава розширює можливості ЦБД ЕСОЗ, надає документацію та консультаційну підтримку в реалізації необхідної функціональності, а МІС, враховуючи свій досвід та запит користувачів, створюють рішення, які допомагають закладу в його роботі.

Крім можливості роботи в ЦБД ЕСОЗ, оператори МІС пропонують додаткові цифрові сервіси як для закладів охорони здоров’я, так і для пацієнтів. Наприклад, це може бути бухгалтерський модуль, система обліку запасів ліків, рейтингування та відгуки про лікарів чи лікарні або ж відома багатьом – система запису на прийом до лікаря. Такі додаткові сервіси функціонують незалежно від ЕСОЗ – держава не втручається у таку функціональність і відповідно не контролює якість. Заклад самостійно обирає додаткові сервіси під власні потреби.

Більше про сервіси МІС, які перевіряються і не перевіряються державою, можна дізнатися за посиланням.

Двокомпонентна архітектура ЕСОЗ має переваги як для користувачів системи, так і для бізнесу.

Чому розробка єдиної МІС наразі неможлива?

Зараз користувачами ЕСОЗ тільки в медичному напрямку є майже 27 тис лікарів ПМД, понад 120 тис лікарів СМД, близько 200 тис середнього медичного персоналу, додатково до користувачів фармацевтичного напрямку. Усіх цих користувачів необхідно навчити користуватися системою та підтримувати під час їх роботи, пояснювати нововведення тощо.

Навчання, підтримка, розробка, комунікації і інші напрямки виконуються людьми, отже, необхідна команда, яка зможе закривати всі потреби медичної спільноти. Тож якби працівники усіх МІС, які наразі підключені до ЕСОЗ, працювали б на одну державну МІС – уявімо витрати на таку команду. І окрім команди, пам’ятаймо про потреби в інфраструктурі, яка мала б забезпечувати безперервну, цілодобову та швидку роботу усіх цих користувачів. Заглибившись в деталі ідеї “державної МІС”, можемо наразі тільки осягнути обсяги необхідних постійних витрат публічних коштів, які є нашими з вами податками та однозначно не є доступними в нинішній час.

Натомість конкурентний ринок МІС інвестує приватні кошти в забезпечення потреб користувачів. До того ж в умовах конкуренції шанси на інноваційність значно зростають, адже кожна із команд розробників українських ІТ-компаній намагається запропонувати найкращий продукт та сервіс для споживача. А це один із важливих принципів ринкової економіки. Пропозиція формується під впливом запитів від користувачів ЕСОЗ. Бізнес постійно удосконалює свої сервіси, а держава розробляє політики, технічні вимоги, встановлює стандарти якості для функціональностей в межах ЕСОЗ та відповідає за безпеку системи. Тож модель державно-приватного партнерства є максимально ефективною для українських реалій, адже підсилює державні стратегічні цілі шляхом залучення потенціалу приватних компаній.

1 Лютого 2021

Цифровізація форм № 058/О та № 060/О

Відтепер замість ведення форм первинної облікової документації №058/о та №060/о за наявності відповідної технічної можливості медичні працівники мають вносити відповідні електронні медичні записи через МІС до ЕСОЗ, звідки інформація буде автоматизовано передаватись до електронної інтегрованої системи спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ).

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЗБОРУ ВІДОМОСТЕЙ З ФОРМ ПЕРВИННОЇ ОБЛІКОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ № 058/О ТА № 060/О

Загальна інформація

Проблематика: значне адміністративне навантаження на медичних працівників через заповнення форми первинної облікової документації № 058/о «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення» (по підозрах на інфікування, підтверджених випадках захворювання на коронавірусну хворобу) в паперовому вигляді, надсилання до обласного лабораторного центру та її повторне введення до електронної інтегрованої системи спостереження за захворюваннями (далі – ЕЛІССЗ), що знижує якість протиепідемічних заходів та затягує проведення епідеміологічного розслідування.

Цілі:

1) підвищення ефективності протиепідемічних заходів для протидії поширенню на території України за поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – COVID-19);

2) отримання оперативної інформації про підозри на інфікування, підтверджені діагнози захворювання на коронавірусну хворобу;

3) зменшення адміністративного навантаження на медичних працівників.

Візія: замість ведення форм первинної облікової документації № 058/о та № 060/о медичні працівники вносять відповідні електронні медичні записи через медичну інформаційну систему до електронної системи охорони здоров’я (далі – ЕСОЗ), звідки інформація автоматизовано передається до ЕЛІССЗ.

Рішення: передача відомостей щодо осіб з підозрою на інфікування та з підтвердженим діагнозом захворювання на COVID-19 з центральної бази даних ЕСОЗ до ЕЛІССЗ.

Дата запуску зазначених змін – 25.01.2021.

Нововведення, які вступили в дію

З метою посилення координації й організації заходів із протидії поширенню COVID-19 видано наказ Міністерства охорони здоров’я України від 30.11.2020 № 2764 «Деякі питання епідеміологічного нагляду (спостереження) за поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.12.2020 за № 1228/35511, яким передбачено, що на період дії карантину та протягом 30 днів з дня його відміни:

За умови наявності відповідної технічної можливості в ЕСОЗ внесення відповідних медичних записів до Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів осіб з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19) є обов’язковим для всіх закладів охорони здоров’я та фізичних осіб – підприємців, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (незалежно від наявності договору З НСЗУ та декларації про вибір лікаря первинної медичної допомоги в пацієнта).
По таких випадках форма первинної облікової документації № 058/о (екстрене повідомлення по підозрах і випадках COVID-19) не заповнюється та не надсилається, а інформація в оперативному порядку телефоном не передається.

Форма первинної облікової документації № 060/о («Журнал обліку інфекційних захворювань») щодо таких випадків також не ведеться.

Національна служба здоров’я України як власник центральної бази даних ЕСОЗ, до реєстру якої вносяться електронні медичні записи, забезпечує передачу даних до ЕЛІССЗ в порядку інформаційної взаємодії, визначеному в договорі.

Зокрема на постійній основі передаються такі дані про осіб з підозрою на інфікування або підтвердженим (клінічно чи лабораторно) діагнозом захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19).

Найближчі дії, які необхідно зробити закладам охорони здоров’я

Вжити заходів з підготовки та забезпечення своєчасного виконання вказаних нововведень, зокрема:

Закладам охорони здоров’я та фізичним особам – підприємцям, які уклали договори з Національною службою здоров’я України про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій:

забезпечити стовідсоткове обов’язкове ведення електронних медичних записів в ЕСОЗ в частині виявлення та лікування COVID-19 згідно з чинною нормативно-правовою базою та рекомендаціями Національної служби здоров’я України (незалежно від наявності договору на пакет щодо лікування COVID-19).

Такий функціонал реалізований усіма медичними інформаційними системами, які використовуються в закладах охорони здоров’я. Проте не всі заклади його використовують. Так, статистика показує, що в електронну систему вноситься близько 65% випадків. Такі показники не дозволяють здійснювати якісне прогнозування для подальшої протидії COVID-19, зокрема, і показники необхідного майбутнього фінансування.

Детальніше про ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в ЕСОЗ:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0236-20#Text

https://academy.nszu.gov.ua/mod/page/view.php?id=240

Закладам охорони здоров’я та фізичним особам – підприємцям, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, які не мають укладених договорів з Національною службою здоров’я України:

1) Перейти за посиланням: https://ehealth.gov.ua/pidklyucheni-do-ehealth-mis/

2) Обрати медичну інформаційну систему (МІС).

3) Укласти з МІС договір.

4) За наданими МІС інструкціями зареєструвати:

юридичну особу;

місця надання послуг;

працівників.

5) Після проведення Національною службою здоров’я України верифікації внесених відомостей за наданими інструкціями вести електронні медичні записи.

ДОВІДКОВО

Навчальні матеріали Академії Національної служби здоров’я України стосовно ведення електронних медичних записів: https://academy.nszu.gov.ua/mod/page/view.php?id=190

Оновлений матеріал щодо ведення пацієнтів з підозрою/підтвердженою коронавірусною хворобою буде опубліковано найближчими днями.

Щоб не пропустити публікацію – підпишіться на телеграм канал Академії НСЗУ – https://t.me/academy_NSZU

Нормативно-правова база:

Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (частина друга статті 35):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text

Закон України від 13.04.2020 № 555-IX «Про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (підпункт 1пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення»): https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-20#Text
Закон України від 19.10.2017 № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (стаття 11):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19/conv#Text

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 411 «Деякі питання електронної системи охорони здоров’я»:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF#Text

Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»:

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vstanovlennya-karantinu-ta-zaprovadzhennya-obmezhuvalnih-protiepidemichnih-zahodiv-1236-091220

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 28.02.2020 № 587 «Деякі питання ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.03.2020 за № 236/34519: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0236-20#Text
Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 30.11.2020 № 2764 «Деякі питання епідеміологічного нагляду (спостереження) за поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.12.2020 за № 1228/35511:

https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-30112020–2764-dejaki-pitannja-epidemiologichnogo–nagljadu-sposterezhennja-za-poshirennjam-na-teritorii-ukraini-gostroi-respiratornoi-hvorobi-covid-19-sprichinenoi-koronavirusom-sars-cov-2?preview=1

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 07.01.2021 № 10 «Про затвердження Змін до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)»:

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0010282-21#n2

Контактна інформація

Первинну підтримку користувачів у роботі з ЕСОЗ надає медична інформаційна система (МІС), яка підключена у закладі охорони здоров’я (перелік МІС за посиланням: https://ehealth.gov.ua/pidklyucheni-do-ehealth-mis/)

Щодо інших питань Ви можете звертатись:

Інформаційно-довідкова служба НСЗУ: 16-77

Гаряча лінія МОЗ: 0 800 505 201

Контакт-центр МОЗ з питань COVID-19: 0 800 60 20 19