Пацієнт має право відкликати наданий доступ до даних про ВІЛ в ЕСОЗ: як це зробити?

Пацієнт має право відкликати наданий дозвіл на доступ у будь-який момент. Навіть після того, як медичний працівник, що отримав такий дозвіл, ознайомився з медичними записами потрібними йому для надання медичної допомоги (для встановлення діагнозу, забезпечення лікування або надання медичних послуг).

Для того, щоб відкликати наданий дозвіл на доступ пацієнт може звернутися до:

– медичного працівника, якому такий дозвіл було надано. Такий медичний працівник має право деактивувати дозвіл, автором якого він є.
– лікаря первинної медичної допомоги, з якими пацієнт уклав декларацію (його сімейний лікар). Такий медичний працівник має право деактивувати дозвіл, який пацієнт надав будь — якому іншому медичному працівнику.

Також хочемо зазначити, що дозвіл на доступ має визначений час активності. Після завершення цього терміну дозвіл перестає діяти, а отже, за потреби переглянути медичну інформацію медичний працівник, який колись мав до неї доступ, повинен створити новий дозвіл.

Джерело: НСЗУ

Також рекомендуємо
1 Серпня 2023

Електронний рецепт – універсальний цифровий інструмент, який дозволяє фармацевтам погашати призначення лікарів у два “кліки”. Так, лише від початку 2023 року в українських аптеках було погашено 6 мільйонів електронних рецептів.  Цей інструмент постійно розвивається, а груп ліків, які можна отримати за е-рецептом, стає дедалі більше.

Сьогодні нагадуємо правила відпуску лікарських засобів за рецептом лікаря та що важливо памʼятати фармацевтам та провізорам у роботі з ними.

  • Відпуск ліків за власні кошти пацієнта

З 1 квітня 2023 року запрацював електронний рецепт на всі рецептурні ліки за власні кошти пацієнта. Нагадуємо, що перелік рецептурних ліків, як і правила їх відпуску в аптеці, не змінилися. 

При цьому для того, щоб перехід у цифровий формат був поступовим, пацієнт сам обирає, який тип рецепта для нього зручніший – паперовий чи електронний. 

Зауважимо, що для відпуску ліків за е-рецептом пацієнту не обовʼязково предʼявляти інформаційну довідку, достатньо назвати лише номер рецепта та код його погашення, які пацієнт отримав у смс-повідомленні. Інформаційна довідка – виключно допоміжний документ для пацієнта, який містить інформацію про ліки, їх дозування, тривалість та спосіб прийому. Відповідно фармацевту також не потрібно засвідчувати цю довідку власною печаткою після відпуску ліків.

Як і раніше продовжують діяти виключення для регіонів, де йдуть бойові дії, а також на придбання ліків волонтерами для потреб медичного фронту без рецепта лікаря. 

  • Відпуск ліків, які підлягають реімбурсації за програмою “Доступні ліки”

Починаючи з 1 липня поточного року, «Доступні ліки» знову почали відпускатися лише за електронним рецептом. Разом з тим, як і раніше на прохання пацієнта лікар зможе додатково роздрукувати інформаційну довідку, в якій міститиметься інформація про рецепт.

Це рішення дозволяє більш ефективно управляти програмою  «Доступні ліки», оцінювати, які запити та потреби є на рівні держави, і відповідно більш ефективно розподіляти бюджетні кошти.

Паперовий рецепт поряд з електронним у рамках програми «Доступні ліки» продовжить діяти лише на тимчасово окупованих, прифронтових територіях і територіях, де ведуться активні бойові дії.

  • Відпуск лікарських засобів, вартість яких відшкодовується у рамках місцевих програм

Наразі відпуск рецептурних препаратів, що відпускаються на пільгових умовах (зокрема і за постановою Кабінету міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1303), продовжує здійснюватися за паперовим рецептом. 

Разом з тим невдовзі відпуск наркотичних (психотропних) лікарських засобів, часткова чи повна вартість яких відшкодовується в рамках програм місцевих бюджетів згідно з постановою КМУ від 17.08.1998 № 1303, також буде здійснюватися за електронним рецептом.

Для цього в електронній системі охорони здоровʼя будуть реалізовані відповідні налаштування. 

Так, усі без винятку пацієнти, які проходять складне лікування та потребують знеболення, зможуть отримувати рецепт на такі ліки у більш зручний для них спосіб. 

  • Відпуск ліків екстемпорального виготовлення

Ліки екстемпорального виготовлення (тобто такі, які виготовляються в аптечних закладах) як і раніше продовжать відпускатися за паперовими рецептами.

Разом з тим нагадаємо,  що правила зберігання паперових рецептів залишаються без змін. Паперові рецептурні бланки форми ф-1 та ф-3 зберігаються в аптеках відповідно до наказу МОЗ України від 19.07.2005  № 360 “Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків”. 

1 Лютого 2021

Відтепер замість ведення форм первинної облікової документації №058/о та №060/о за наявності відповідної технічної можливості медичні працівники мають вносити відповідні електронні медичні записи через МІС до ЕСОЗ, звідки інформація буде автоматизовано передаватись до електронної інтегрованої системи спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ).

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЗБОРУ ВІДОМОСТЕЙ З ФОРМ ПЕРВИННОЇ ОБЛІКОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ № 058/О ТА № 060/О

Загальна інформація

Проблематика: значне адміністративне навантаження на медичних працівників через заповнення форми первинної облікової документації № 058/о «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення» (по підозрах на інфікування, підтверджених випадках захворювання на коронавірусну хворобу) в паперовому вигляді, надсилання до обласного лабораторного центру та її повторне введення до електронної інтегрованої системи спостереження за захворюваннями (далі – ЕЛІССЗ), що знижує якість протиепідемічних заходів та затягує проведення епідеміологічного розслідування.

Цілі: 

1) підвищення ефективності протиепідемічних заходів для протидії поширенню на території України за поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – COVID-19); 

2) отримання оперативної інформації про підозри на інфікування, підтверджені діагнози захворювання на коронавірусну хворобу; 

3) зменшення адміністративного навантаження на медичних працівників. 

Візія: замість ведення форм первинної облікової документації № 058/о та № 060/о медичні працівники вносять відповідні електронні медичні записи через медичну інформаційну систему до електронної системи охорони здоров’я (далі – ЕСОЗ), звідки інформація автоматизовано передається до ЕЛІССЗ. 

Рішення: передача відомостей щодо осіб з підозрою на інфікування та з підтвердженим діагнозом захворювання на COVID-19 з центральної бази даних ЕСОЗ до ЕЛІССЗ.

Дата запуску зазначених змін – 25.01.2021.

 

Нововведення, які вступили в дію

З метою посилення координації й організації заходів із протидії поширенню COVID-19 видано наказ Міністерства охорони здоров’я України від 30.11.2020 № 2764 «Деякі питання епідеміологічного нагляду (спостереження) за поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.12.2020 за № 1228/35511, яким передбачено, що на період дії карантину та протягом 30 днів з дня його відміни:

  1. За умови наявності відповідної технічної можливості в ЕСОЗ внесення відповідних медичних записів до Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів осіб з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19) є обов’язковим для всіх закладів охорони здоров’я та фізичних осіб – підприємців, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (незалежно від наявності договору З НСЗУ та декларації про вибір лікаря первинної медичної допомоги в пацієнта).
  2. По таких випадках форма первинної облікової документації № 058/о (екстрене повідомлення по підозрах і випадках COVID-19) не заповнюється та не надсилається, а інформація в оперативному порядку телефоном не передається.

Форма первинної облікової документації № 060/о («Журнал  обліку  інфекційних  захворювань») щодо таких випадків також не ведеться.

  1. Національна служба здоров’я України як власник центральної бази даних ЕСОЗ, до реєстру якої вносяться електронні медичні записи, забезпечує передачу даних до ЕЛІССЗ в порядку інформаційної взаємодії, визначеному в договорі.

Зокрема на постійній основі передаються такі дані про осіб з підозрою на інфікування або підтвердженим (клінічно чи лабораторно) діагнозом захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19).

 

Найближчі дії, які необхідно зробити закладам охорони здоров’я

Вжити заходів з підготовки та забезпечення своєчасного виконання вказаних нововведень, зокрема:

  1. Закладам охорони здоров’я та фізичним особам – підприємцям, які уклали договори з Національною службою здоров’я України про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій:

забезпечити стовідсоткове обов’язкове ведення електронних медичних записів в ЕСОЗ в частині виявлення та лікування COVID-19 згідно з чинною нормативно-правовою базою та рекомендаціями Національної служби здоров’я України (незалежно від наявності договору на пакет щодо лікування COVID-19).

Такий функціонал реалізований усіма медичними інформаційними системами, які використовуються в закладах охорони здоров’я. Проте не всі заклади його використовують. Так, статистика показує, що в електронну систему вноситься близько 65% випадків. Такі показники не дозволяють здійснювати якісне прогнозування для подальшої протидії COVID-19, зокрема, і показники необхідного майбутнього фінансування.

Детальніше про ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в ЕСОЗ: 

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0236-20#Text

https://academy.nszu.gov.ua/mod/page/view.php?id=240

  1. Закладам охорони здоров’я та фізичним особам – підприємцям, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, які не мають укладених договорів з Національною службою здоров’я України:

1) Перейти за посиланням: https://ehealth.gov.ua/pidklyucheni-do-ehealth-mis/

2) Обрати медичну інформаційну систему (МІС).

3) Укласти з МІС договір.

4) За наданими МІС інструкціями зареєструвати:

                юридичну особу;

                місця надання послуг;

                працівників.

5) Після проведення Національною службою здоров’я України верифікації внесених відомостей за наданими інструкціями вести електронні медичні записи.

 

ДОВІДКОВО

  1. Навчальні матеріали Академії Національної служби здоров’я України стосовно ведення електронних медичних записів: https://academy.nszu.gov.ua/mod/page/view.php?id=190

Оновлений матеріал щодо ведення пацієнтів з підозрою/підтвердженою коронавірусною хворобою буде опубліковано найближчими днями.

Щоб не пропустити публікацію – підпишіться на телеграм канал Академії НСЗУ – https://t.me/academy_NSZU 

 

  1. Нормативно-правова база:
  • Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (частина друга статті 35):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text

  • Закон України від 13.04.2020 № 555-IX «Про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (підпункт 1пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення»): https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-20#Text
  • Закон України від 19.10.2017 № 2168-VIII  «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (стаття 11): 

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19/conv#Text

  • Постанова Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 411 «Деякі питання електронної системи охорони здоров’я»: 

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF#Text

  • Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»:

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vstanovlennya-karantinu-ta-zaprovadzhennya-obmezhuvalnih-protiepidemichnih-zahodiv-1236-091220

  • Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 28.02.2020 № 587 «Деякі питання ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.03.2020 за № 236/34519: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0236-20#Text
  • Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 30.11.2020 № 2764 «Деякі питання епідеміологічного нагляду (спостереження) за поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.12.2020 за № 1228/35511: 

https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-30112020–2764-dejaki-pitannja-epidemiologichnogo–nagljadu-sposterezhennja-za-poshirennjam-na-teritorii-ukraini-gostroi-respiratornoi-hvorobi-covid-19-sprichinenoi-koronavirusom-sars-cov-2?preview=1

  • Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 07.01.2021 № 10 «Про затвердження Змін до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)»:

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0010282-21#n2

 

Контактна інформація

Первинну підтримку користувачів у роботі з ЕСОЗ надає медична інформаційна система (МІС), яка підключена у закладі охорони здоров’я (перелік МІС за посиланням: https://ehealth.gov.ua/pidklyucheni-do-ehealth-mis/)

 Щодо інших питань Ви можете звертатись:

Інформаційно-довідкова служба НСЗУ: 16-77

Гаряча лінія МОЗ: 0 800 505 201

Контакт-центр МОЗ з питань COVID-19: 0 800 60 20 19

2 Лютого 2023

Попри війну, обстріли, відсутність світла та звʼязку, українська медицина вистояла та продовжує розвиватися. Так згідно з вимогами законодавства всі медичні заклади мають працювати в єдиному цифровому просторі – національній електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Для цього передусім необхідно обрати медичну інформаційну систему – програмне забезпечення, яке розробляється приватними ІТ-компаніями для взаємодії та обміну інформації з ЕСОЗ. 

Про переваги, можливості та труднощі цифрової взаємодії, а також як ці зміни вплинуть на пацієнта ми поговорили з завідувачкою акушерського відділення одного з приватних медичних центрів Захурдаєвою Ларисою.

 

 

  • Пані Ларисо, вітаю! Наразі очікується, що невдовзі всі медичні заклади мають зареєструватися в електронній системі охорони здоровʼя та почати працювати в єдиному цифровому просторі – формувати медичні висновки, електронні рецепти та направлення. Багато приватних клінік сприймають ці нововведення з острахом, побоюючись можливого додаткового навантаження. Розкажіть  про ваш досвід такої взаємодії.

 

Як тільки в Україні розпочалася системна медична реформа, ми швидко усвідомили, що перебуваючи в Україні в українському медичному просторі, уникати чи ховатися від змін – це безперспективно. Тому, усвідомлюючи реалії та зважуючи потенціал цих змін, ми прийняли відповідне рішення та почали працювати з електронною системою охорони здоровʼ я.

Так з ЕСОЗ ми працюємо вже досить давно та плідно, але поки що частково: в межах нашого профілю ми повністю перейшли на формування медичних висновків про народження дитини та про тимчасову непрацездатність виключно в електронному вигляді. Крім цього, наша установа також працює з електронними  рецептами та направленнями. У нашого закладу немає жодного спротиву до формування єдиної системи на рівні країни у нас немає і своєю роботою ми тільки підтверджуємо, що це дуже зручно.

 

  • Які перспективи та можливості відкриє робота лікарів всіх закладів в єдиній національній електронній системі та як це вплине на лікування пацієнтів?

 

Це дуже ефективна робота і вона зручна для лікарів та пацієнтів. Річ у тім, що пацієнти залишаються пацієнтами – тобто без фахової медичної освіти. Так, до прикладу, збір анамнезу зі слів пацієнта може бути або надлишково деталізованим, або навпаки мізерним. Маючи доступ до інформації, яку попередньо внесли колеги, ми дуже швидко та чітко можемо отримати максимальну інформацію, адже говоримо однією мовою.

Однак ми розуміємо, що закритої інформаційної системи в межах установи нам недостатньо. Ми прагнемо доступу до повної медичної картки пацієнта – його хірургічного профілю, ендокринологічного профілю, акушерського профілю тих жінок, які знаходилися на обліку не в нашому закладі, а прийшли до нас виключно народжувати. Також пацієнту не потрібно бігати з паперовими картками чи роздруківками з різних закладів. Для цього і важлива включеність всіх медичних закладів в єдину національну систему (ЕСОЗ).

Ми звикли, що про своїх пацієнток ми знаємо все, однак ми розширюємось, зʼявляються нові профілі, нові клієнти і для їх ефективного лікування, ми готові усвідомлено брати участь в тому, щоб використовувати повний функціонал ЕСОЗ. 

 

  • Для початку роботи з національною системою ЕСОЗ кожен медичний заклад має обрати так звану медичну інформаційну систему – приватне програмне забезпечення, що дозволяє взаємодіяти з ЕСОЗ, здійснювати обмін інформації, створювати сервіси для пацієнтів та лікарів. У той час, коли ви починали працювати з ЕСОЗ, ринок цифрових послуг в медицині не був таким широким та розвинутим, як зараз.  Що сьогодні ви могли б порекомендувати вашим колегам при виборі медичної інформаційної системи?

 

Ми обирали медичну інформаційну систему з точки зору зручності, набору опцій, з точки зору навчання і найголовніше – швидкості та ефективності зворотного зв’язку. 

Передусім, важливо, щоби МІС, яку ви обираєте, мала максимально великий набір опцій. Тобто, щоб це було поєднання не лише власне медичної інформаційної системи, але й гістологічної, лабораторної, аптечної інформаційних систем, бухгалтерський та складський облік  в залежності від потреб вашого закладу.  Це надзвичайно важливо та зручно. І безумовно, щоби ця МІС була підключена до ЕСОЗ.

Друге – це  відгуки лікарів, хто вже користувався певний час і знає всі сильні та слабкі місця МІС. 

І третє – готовність нести відповідальність та постійно бути на звʼязку. 

Річ у тім, що пацієнти не відокремлюють сервіси МІС окремо від закладу, в якому вони отримують допомогу. Тому всю відповідальність за швидку, якісну та безпечну передачу даних  несе саме медичний заклад.  Важливо, щоби надавач МІС усвідомлював цю відповідальність, саме тому ми вимагаємо від них швидких рішень та реакцій на потреби ринку. Якщо цієї швидкості взаємодії немає, приватний заклад може зазнавати репутаційних збитків. Напевно, це і є основна вимога для приватного медзакладу.

 

  • Пані Ларисо, у лікарів, які тільки починають працювати з електронними інструментами в національній системі ЕСОЗ є певні побоювання, страх помилитися та ін. Як ви та ваші колеги адаптуєтесь до нових змін?

 

Як і будь-яке нововведення новий функціонал також сприймається з обережністю та острахом. Але перевагою є те, що в нашому закладі лише невелика кількість персоналу потребує навчання та подальшої роботи з ЕСОЗ. Спершу ми ознайомлюємось з новим функціоналом, проходимо навчання з представником МІС. Особисто я завжди відношусь до цього відповідально та прискіпливо, ставлю купу запитань, перш ніж перехожу до навчання свого персоналу.

На сьогодні ми стали досить просунутими користувачами електронної системи охорони здоровʼя та МІС. Тому, коли якісь складнощі виникають у пацієнтів, ми вже спершу зʼясовуємо на якому етапі виникає помилка, перевіряємо на лікарському боці, спілкуємося з пацієнтом, а вже  потім звертаємось до технічної підтримки. Ще не було ситуацій, з яких ми не знайшли виходу. Хоча ми й досвідчені користувачі, але там, де є потреба в технічній компетенції – ми залучаємо підтримку нашої МІС.

Може бути й таке, що внесення даних спершу стане додатковим навантаженням для лікаря, саме тому важливо взаємодіяти з технічною підтримкою та командою МІС, а розробникам системи ЕСОЗ – адаптувати технічну частину під потреби лікаря, спрощувати внесення інформації, для того, щоб прискорити цей процес та розвантажити лікаря.

13 Червня 2022
Підготували актуальну підбірку онлайн – заходів для лікарів:
🧩 Львівська бізнес-школа запускає серію вебінарів «Адаптація медцентрів в часи війни». В рамках цього проєкту відбудеться серія вебінарів з експертами, які допоможуть медичним закладам адаптувати та налагодити свої процеси в умовах воєнного стану. Перша онлайн-зустріч відбудеться уже в цю середу. Детальніше за посиланням: https://lvbs.top/mjw
🧩 Онлайн-дискусія: “Як працюють лікарі поблизу лінії зіткнення” від Українського центру охорони здоровʼя. У дискусії обговорять: як змінилася робота лікарень, які працюють поблизу ліній зіткнення? Які найбільші складнощі у роботі? Як це — працювати в лікарні, яка перебувала в окупації? Участь безкоштовна за умови реєстрації за посиланням:
🧩 Інформаційний проєкт Національної служби здоровʼя України “Як діяти, коли …” Рекомендуємо доєднатися до ефірів лікарям, які надають первинну медичну допомогу, вузьким спеціалістам, а також лікарям і медичним працівникам, які потребують додаткових роз’яснень, знань та навичок у роботі в умовах війни. Ознайомитись можете за посиланням –
🧩 Радимо короткий анімаційний серіал «Подбати про себе» від команди «Твій сімейний лікар». Тема першої серії: «Що робити, коли не можеш нічого робити?». Режисерка проєкту Анастасія Фалілеєва засновує сюжети роликів на реальних подіях, а прототипом головної героїні обрала себе: зокрема саме в цьому одязі дівчина вирвалась із 11-денної окупації в Ірпені. Дивись тут –