Про працездатність ЦБД ЕСОЗ: як працює система в умовах зростаючого навантаження?

На кінець 2023 року в електронній системі охорони здоров’я зберігаються медичні дані близько 35 мільйонів українців. Щоденно в системі працюють понад 400 тисяч активних користувачів із понад 17,5 тисяч закладів охорони здоров’я.

На сьогодні в ЦБД ЕСОЗ внесено 2,5 млрд електронних медичних записів (ЕМЗ). Система динамічно розвивається. Лише за останній рік у ній з’явилося мільярд записів тоді, як за попередні чотири роки сумарна кількість записів становила півтора мільярди.

Серед внесених ЕМЗ: 437,4 млн е-направлень (з них 203,2 млн – за останній рік, 70,1 млн е-рецептів (з них 16 млн – за останній рік, що на 2,5 млн більше ніж у 2022 році), 23,9 млн медичних висновків про тимчасову непрацездатність (з них за останній рік 8,9 млн). І ці показники будуть тільки зростати й надалі! За динамікою росту кількості електронних медичних записів можна самостійно стежити на дашбордах Національної служби здоров’я.

Саме завдяки розвитку ЕСОЗ українці користуються такими послугами, як: електронні рецепти та направлення, єМалятко, COVID-сертифікати, електронні лікарняні та ін. Поточний стан роботи ЕСОЗ всі користувачі можуть відстежувати на спеціальній сторінці. Щоб забезпечити стабільну та безперебійну роботу ЦБД, намагаємося забезпечити балансування навантаження та максимально можливу продуктивність системи в умовах поточних ресурсів.

Українська електронна система охорони здоров’я працює з надвисоким навантаженням. Так, цьогоріч у період пікових навантажень вона обробляла близько 1600 запитів за секунду і в середньому 1100 впродовж робочого дня.

У межах пікових навантажень ЦБД ЕСОЗ відповідає на запити МІС впродовж 2-5 секунд, а в середньому – до секунди. Це стало можливим завдяки архітектурі ЕСОЗ та технологіям, які використані та впроваджуються для її ефективного функціонування.

Алгоритм дій для закладів у разі затримок в ЕСОЗ (МІС та/або ЦБД)

Перевірте власний комп’ютер та підключення до мережі Інтернет – можливо, повільна робота повʼязана з локальною проблемою на робочому місці лікаря. У цьому випадку поінформуйте керівника про потребу оновлення комп’ютерного обладнання. Якщо немає можливості це зробити цього року, то можливо, закласти кошти на вирішення цієї потреби на наступний рік.
Перевірте сторінку оголошень або підтримки вашої МІС, чи не було там сповіщень про планові технічні роботи або тимчасові збої. У такому випадку варто зачекати до моменту завершення робіт або вирішення проблеми. Про це МІС зобов’язана вас поінформувати.
Перевірте сторінку моніторингу працездатності центральної бази даних ЕСОЗ. Якщо на сторінці зафіксований інцидент, це означає, що проблема вже знаходиться в опрацювання технічних спеціалістів, а про результати її вирішення буде проінформовано на цій же сторінці.

🔔Нагадуємо, на сторінці моніторингу ви можете підписатися на оновлення. Так, ви, наприклад, зможете отримувати завчасно електронний лист на пошту про заплановані роботи і спланувати свій час. Також ви можете повідомити про проблему, з якою ви зіштовхнулися.

4. Якщо на робочому місці все гаразд, оголошень від МІС немає, а на сторінці моніторингу не зафіксований інцидент на ЦБД, зверніться до технічної підтримки МІС, що встановлена у вашому закладі. Це допоможе оператору МІС виявити проблему або надати вам актуальну інформацію щодо стану її вирішення. Контакти підтримки ви можете знайти на сайті

Корисні посилання:

👉У будь-який момент можна перевірити працездатність центральної бази даних ЕСОЗ на сторінці моніторингу.

👉Підписатися на оновлення, а також повідомити про проблему, з якою ви зіштовхнулися.

Також рекомендуємо

20 Листопада 2020

eHealth в світі Kazakhstan

#eHealth_в_світі_Kazakhstan

Республіка Казахстан, як і Україна, успадкувала від радянського періоду систему охорони здоров’я, побудовану за моделлю Семашко, тобто охорона здоров’я перебувала у власності держави, функціонувала на основі централізованого планування, і одним з її ключових принципів був загальний і безкоштовний доступ населення до медичної допомоги.

Після здобуття у 1991 році незалежності Казахстану довелося розробляти власну політику і систему планування в галузі охорони здоров’я. Багато функцій Міністерства охорони здоров’я були децентралізовані і передані регіонам, обласні департаменти охорони здоров’я володіли значним ступенем самостійності.

На сьогодні медична система Казахстану адаптована до міжнародних стандартів, відповідно до базового набору стандартів та короткострокового плану стандартизації електронної охорони здоров’я.

Національна стандартизація в галузі електронного здоров’я регулюється технічним комітетом з стандартизації та комітетом з технічного регулювання та метрології Міністерства інвестицій та розвитку Республіки Казахстан.

Стандартизація відбувалась у декілька етапів:

2013-2014 роки – Створення електронної моделі медичної картки, яка включала перший базовий набір стандартів також визначили перші класифікатори в електронній системі охорони здоров’я.

Оскільки не було компетенції розробляти стандарти у галузі електронного охорони здоров’я, стандарти були прийняті у формі стандартних вимог та норм.

2015-2016 рр. – ідентифікація функціоналу електронної медичної картки, що включає процеси медичного обслуговування та визначення додаткових класифікаторів для їх підтримки. У 2015 році було розроблено та затверджено 4 стандарти та розпочався процес адаптації класифікаторів.

Далі з 2017го по 2020 рік затвердили урядом стратегію розвитку електронної системи охорони здоров’я казахстану.

На сьогодні Урядом Республіки Казахстан ефективно здійснюється політика щодо розвитку і модернізації національної системи охорони здоров’я.

За роки реформ в сфері охорони здоров’я країни відбулися кардинальні зміни: удосконалили законодавство, прийняли нові державні та галузеві програми з питань розвитку національної системи охорони здоров’я.

2 Січня 2023

Відновлено роботу функціоналу Реєстру медичних висновків

Шановні користувачі електронної системи охорони здоровʼя!

📢 Інформуємо вас, що станом на 30.12 було успішно завершено всі заплановані роботи по відновленню коректної роботи Реєстру медичних висновків.

Наразі функціонал медичних висновків, обмін даними з зовнішніми реєстрами та відображення історичних даних функціонують повністю коректно.

💬 Нагадуємо, що перевірити статус працездатності системи та її окремих компонентів (зокрема і медичних висновків) можна за посиланням: https://status.ehealth.gov.ua

❓Якщо ви зіштовхуєтесь із будь-якими проблемами щодо формування електронних медичних висновків, будь ласка, зверніться до технічної підтримки медичної інформаційної системи, що встановлена у вашому закладі.

10 Січня 2025

Програма “Доступні ліки” доповнилася новими напрямами

Починаючи з 1 січня 2025 року, з’явився додатковий Перелік лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за програмою “Доступні ліки”, затверджений Постановою КМУ від 03 грудня 2024 року № 1380.

Додатковий перелік включає 52 нові торгові назви лікарських засобів, зокрема 23 – комбіновані препарати.

Таким чином, програма реімбурсації розширилася за такими напрямами:

серцево-судинні та цереброваскулярні захворювання (комбінації);

для лікування болю та надання паліативної допомоги

для лікування хвороб ендокринної системи

для лікування метаболічних, аутоімунних та запальних захворювань

для лікування глаукоми

для лікування мігрені

для лікування захворювань у дітей

Перелік лікарських засобів і медичних виробів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення станом 23 серпня 2024 року залишається чинним та продовжує діяти до чергового оновлення.

Новий перелік ліків згрупований в окрему медичну програму, яка в електронній системі охорони здоров’я має назву “Постанова КМУ №1380 від 03.12.2024”.

Призначати ліки за цією програмою можуть виключно лікарі первинної ланки, тобто сімейні лікарі, терапевти та педіатри.

Звертаємо увагу, що в новий перелік увійшли торгові назви МНН “Метронідазол”, призначення якого, відповідно до постанови КМУ від 03.12.2024 № 1380 дозволяється лише дітям. На решту лікарських засобів вікові обмеження не застосовуються. Створення плану лікування для цієї програми є необов’язковим.

Наразі програма містить понад 600 торгових назв лікарських засобів та медичних виробів. Програма реімбурсації надає право пацієнтам отримати безоплатно чи з частковою доплатою ліки за е-рецептами. Залежно від програми виписати е-рецепт на «Доступні ліки» може лікар первинної медичної допомоги (сімейний лікар, терапевт чи педіатр) або лікар-спеціаліст.

Нагадаємо, що починаючи з липня 2025 року всі субʼєкти господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю ліками в аптечних закладах, будуть зобовʼязані укласти договір з НСЗУ в межах програми реімбурсації «Доступні ліки».

Урядова програма реімбурсації «Доступні ліки» впроваджена 2017 року для зменшення фінансового навантаження на пацієнтів та збільшення доступності ліків. Відшкодування вартості медичних препаратів здійснює Національна служба здоров’я України.

22 Лютого 2024

Які дані пацієнтів зберігаються в електронній системі охорони здоровʼя

Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) складається з центральної бази даних (ЦБД) та медичних інформаційних систем (МІС). ЦБД належить державі в особі Національної служби здоровʼя України (НСЗУ). Тоді як МІС – це програмне забезпечення, через яке медичні заклади можуть зберігати дані в себе в цифровому вигляді та передавати необхідні дані в ЦБД.

Завдяки електронній системі охорони здоров’я медичні заклади можуть зберігати інформацію в цифровому вигляді, в тому числі в ЦБД для подальшого контрольованого доступу до неї іншими медичними працівниками. А отже, швидше працювати з медичними даними та приймати більш ефективні рішення для надання медичних послуг пацієнту. Пацієнт же використовує такі електронні інструменти як електронні рецепти, направлення, медичні висновки про тимчасову непрацездатність тощо.

Які персональні дані вносяться в ЕСОЗ?

У першу чергу в ЦБД ЕСОЗ вносяться персональні про пацієнта під час його реєстрації. Зареєструвати пацієнта може будь-який лікар, який працює з ЕСОЗ: як лікар первинної медичної допомоги, так і лікар спеціалізованої ланки.

Персональні дані дозволяють ідентифікувати людину як в ЕСОЗ, так і в інших державних системах, коректно облікувати надане їй медичне обслуговування в електронній медичній карті та надати пацієнту доступ до сервісів (е-рецепти, е-направлення тощо).

Зокрема, в електронну систему вносяться: прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), реквізити документа, що посвідчує особу, контактні дані, інформація про обраний метод автентифікації тощо.

Після внесення даних пацієнт перевіряє їх на відсутність помилок. Якщо помилок немає – лікар накладає на створений в ЕСОЗ запит свій електронний підпис. Відтак запит потрапляє в центральну базу даних та отримує унікальний ідентифікатор пацієнта в системі.

Набір персональних даних про кожного пацієнта й утворює реєстр пацієнтів у складі центральної бази даних. Внесення даних до реєстру регулюється Порядком ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоровʼя.

Яка медична інформація пацієнта зберігається в ЕСОЗ?

До медичної інформації в ЦБД ЕСОЗ належать: інформація про візити до лікаря, госпіталізації, консультації, плани лікування, інформація про електронні направлення, рецепти, медичні висновки, процедури, імунізації тощо. Ці дані зберігаються і безпосередньо в самому медичному закладі, і передаються в ЦБД через медичні інформаційні системи.

Зберігання медичної інформації організовано окремо від зберігання персональних даних пацієнтів, що забезпечує додатковий захист інформації та конфіденційності пацієнтів. Персональні дані з медичною інформацією пов’язані через унікальний ідентифікатор пацієнта в реєстрі пацієнтів з використанням шифрування для забезпечення неможливості нерегламентованої ідентифікації пацієнта через його медичну інформацію або навпаки.

Завдяки централізованому збереженню медичної інформації в ЦБД ЕСОЗ медичні працівники отримують в режимі реального часу (за згодою пацієнта) повну, зрозумілу та актуальну медичну інформацію для прийняття подальших рішень щодо встановлення діагнозів, призначення лікування тощо.

Набори медичних даних про пацієнта формують реєстр електронних медичних записів, записів про направлення та рецепти і реєстр медичних висновків, які регулюються відповідними порядками МОЗ.