Як працював е-рецепт у 2023 році: результати та нові напрямки

Електронний рецепт – це не просто цифровий інструмент, який сприяє прозорому та контрольованому відпуску рецептурних препаратів в аптеці, але й перспективний інструмент моніторингу та превенції у сфері громадського здоровʼя.

На сьогодні 4,5 млн пацієнтів вже отримали ліки за е-рецептом. Загалом в ЕСОЗ сформовано 69,3 млн е-рецептів. За весь період дії найбільше е-рецептами скористалися у Дніпропетровській області – 407,74 тис пацієнтів та Львівській – 313,43 тис пацієнтів.

2023-й можна впевнено номенувати роком е-рецепту. Цьогоріч виписано 15,4 млн е-рецептів. З них найбільше на Дніпропетровщині – 1,7 млн та Києві – 1,15 млн. 

📝13,85 млн е-рецептів виписано за програмою реімбурсації 

📝1.15 млн е-рецептів виписано за власні кошти пацієнта

📝16,92 тис е-рецептів на кошти місцевих бюджетів

У 2023 році е-рецепт запрацював на цілу низку нових категорій лікарських засобів, зокрема: 

✅на всі рецептурні за власні кошти пацієнта;

✅на пільгові наркотичні лікарські засоби, вартість яких відшкодовується коштом місцевих бюджетів;

✅ на тест-смужки для пацієнтів з цукровим діабетом І типу за програмою реімбурсації

✅на імуносупресивні ліки для пацієнтів у посттрансплантаційному періоді за програмою реімбурсації

✅опіоїдні знеболювальні для паліативних хворих за програмою реімбурсації

У всьому світі е-рецепт – це один із кроків у боротьбі з нераціональним вживанням рецептурних лікарських засобів, зокрема і антибіотиків.

На їх основі можна аналізувати й оцінювати якість та ефективність надання медичної допомоги лікарями, прогнозувати медичні закупівлі, відстежувати в динаміці рівень споживання, зокрема, антибіотиків, прогнозувати та запобігати кризам на основі аналізу тенденцій та за потреби обмежувати застосування того чи іншого антибіотика в ситуаціях, де це становить громадську загрозу.

Також рекомендуємо
23 Листопада 2022
Відключення медичної інформаційної системи від ЦБД ЕСОЗ

Шановні користувачі електронної системи охорони здоровʼя!

Державне підприємство “Електронне здоров’я”, що відповідно до Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411, є  адміністратором центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (надалі – Адміністратор) повідомляє наступне.

Відповідно до наказу Адміністратора від 18.11.2022 №60 та поданої заяви Оператора про добровільне відключення електронну медичну інформаційну систему MedCard Plus (ФОП Трошкін А.В.) було відключено від центральної бази даних ЕСОЗ.

Нагадуємо, що у разі відключення МІС від центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я, користувачі МІС мають право:

– обрати для роботи в електронній системі охорони здоров’я іншу МІС відповідно до алгоритму вибору МІС;

– розірвати договір з Оператором МІС;

– продовжити співпрацю з МІС у частині функціоналу, що не підключений до ЕСОЗ.

26 Серпня 2022
Як захищені персональні та медичні дані пацієнтів в ЕСОЗ
В умовах воєнного стану та підвищеної загрози кібератак зі сторони російської федерації дотримання вимог безпеки є пріоритетом №1 електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ).
На сьогодні дані, які зберігаються в ЕСОЗ, є більш захищеними, ніж ті, що зберігаються на паперових носіях у медичних закладах. Щобільше – на відміну від паперових карток внесення даних в ЕСОЗ гарантує їх цілісність та збереженість. МОЗ відповідає на найбільш поширені питання щодо захисту персональних та медичних даних пацієнтів в ЕСОЗ.
❓Як втілюється захист національної електронної системи охорони
здоровʼ  я?
НСЗУ, як власник центральної бази даних електронної системи охорони здоровʼя, та ДП «Електронне здоровʼя», як її адміністратор, втілюють усі необхідні заходи безпеки та превентивно працює над посиленням безпеки. Крім того, адміністратор здійснює регулярні перевірки безпеки медичних інформаційних систем. Також до моніторингу безпеки залучені експерти провідних міжнародних аудиторських компаній.
❓Як підтверджується захист даних в ЕСОЗ?
Окрім іншого, центральна база даних ЕСОЗ успішно пройшла сертифікацію та отримала атестат відповідності КСЗІ. Щобільше – усі медичні інформаційні системи, які здійснюють обмін даними з центральною базою даних ЕСОЗ, також отримали атестат відповідності КСЗІ. Іншими словами, це підтвердження того, що дані в системі зберігаються відповідно до вимог, установлених державою.
❓Чи зберігаються персональні дані про пацієнта в медичних інформаційних системах?
Персональні та медичні дані пацієнтів, визначені законодавством, зберігаються на рівні центральної бази даних ЕСОЗ, що є сукупністю реєстрів даних. Так, під час кожного візиту пацієнта лікар здійснює синхронізацію та відправку даних до ЕСОЗ, засвідчуючи цю дію власним кваліфікованим електронним підписом (КЕП).
Додатково в системі реалізовано принцип відокремленого зберігання персональних та медичних даних пацієнта, що суттєво знижує ризик витоку персоніфікованих даних.
❓Як захищений доступ до даних в ЕСОЗ?
Доступ до інформації, що міститься в ЕСОЗ, надається виключно ідентифікованим та автентифікованим користувачам (лікарям), що мають відповідні права доступу.
Так, лише на вході в систему користувачі проходять двофакторну авторизацію: через встановлену МІС та безпосередньо вхід в ЕСОЗ, на рівні якого і визначаються права доступу користувача.
❓Хто має доступ до моєї медичної інформації?
Доступ до даних про пацієнта за його згодою має сімейний лікар (терапевт, педіатр), з яким пацієнт уклав декларацію. Своєю чергою, лікарі-спеціалісти можуть отримати доступ до релевантних епізодів медичної допомоги лише у випадку направлення сімейного лікаря або іншого лікаря-спеціаліста. Доступ до інших даних лікарів-спеціалістів здійснюється за згодою пацієнта.
Ні безпосередньо медичні інформаційні системи, ні працівники інших інституцій не мають доступу до даних про пацієнта.
Надалі в системі буде реалізований функціонал, що дозволятиме пацієнту самостійно керувати доступами до власних даних через електронні кабінети пацієнтів.
21 Серпня 2023
ДП «Електронне здоров’я» взяло участь у програмі для жінок-лідерів у сфері цифрової трансформації в Лондоні

Учасниці Лідерської програми для жінок, залучених до цифрової трансформації в українських міністерствах, ознайомлювалися із британським досвідом побудови державних цифрових послуг під час 3-денного навчального туру в Лондоні.

З 1 по 3 серпня 15 жінок, які займають ключові ролі в українських відомствах, обмінювалися досвідом та брали участь в лекціях про світові кейси державної цифровізації, інклюзивний дизайн державних послуг, трансформацію всіх послуг і мереж соціального захисту на прикладі Universal Credit, а також відвідали урядову організацію Government Digital Service (GDS), яка відповідає за цифрову трансформацію у Великій Британії.
  «Причина, чому GDS існує, полягає в тому, щоб максимально спростити взаємодію з урядом та громадянами для кінцевих користувачів», — розповів учасницям CEO GDS Том Рід.

Одним із найбільш масштабних проєктів GDS стало створення єдиної платформи із електронними послугами GOV.UK у 2012 — вона замінила 1800 різних сайтів, що існували досі.
 Колишній високопосадовий представник Government Digital Service Ендрю Грінвей також поділився своїм досвідом та висновками із реалізації цифрових проєктів. Свого часу він, наприклад, очолював команди, які розробили перший у країні стандарт цифрових послуг та посібник із дизайну.

Говорили також про GOV.UK pay — це послуга з безпечних онлайн-платежів для державних і громадських організацій. А також цифрову ідентифікацію та дизайн, орієнтований на користувача. Організація керується 10 принципами дизайну, що допомагають командам створювати та запускати нові державні послуги. Найперший з них — про користувачів: «Розумійте користувачів та їхні потреби».


Окрема увага — доступності. Вона лежить в основі усіх розробок, адже «кожна послуга — для кожного». А «доступний дизайн — хороший дизайн».

 Представниці з Мінцифри також поділилися з британськими колегами досвідом української цифровізації та державних послуг у Дія.  На завершення усі учасниці змогли познайомитися із місцевим самоврядування та говорили про лідерство і роботу у міждисциплінарних командах під час кризи.

«Такі навчальні тури, по-перше, – це прекрасний час для нетворкінгу, а по-друге, можливість збагатити досвід цифрової трансформації, перейнявши певні практики від колег та поділившись своїми цінними кейсами. Усі, хто працює у цій сфері погодиться, що цифрова трансформація — це не змінити сайт урядової установи, а змінити, як саме вона працює», – зазначає Юлія Задеряка, керівник відділу комунікацій та розвитку ДП «Електронне здоров’я», яка була однією із учасниць візиту.

Підсумовуючи теми обговорень з міжнародними колегами, вона зауважила, що під час створення державних послуг на першому місці мають бути потреби громадян, а не зручність для уряду: «Визначальна якість, якої треба дотримуватися у процесі змін, – це доступність, адже для всіх громадян треба забезпечити інклюзивний доступ до державних послуг. Щоб досягати успіху і працювати на результат, а не просто заради процесу, у першу чергу треба пам’ятати про клієнтоорієнтований підхід – збирати фідбеки, досліджувати досвід взаємодії із послугами і вдосконалювати їх на основі цих відгуків».

Навчальний візит до Лондона став частиною Лідерської програми для жінок, залучених до цифрової трансформаціі в українських міністерствах. Їх організували у межах «Проєкту підтримки Дія», що Програма розвитку ООН в Україні реалізує за фінансової підтримки Уряду Швеції.

19 Вересня 2023
Під час форуму “Доступні ліки-2023” обговорювали електронні інструменти, які роблять ліки доступними

У рамках форуму“Доступні ліки-2023”, який відбувся 14 вересня і зібрав 50 учасників офлайн та понад 500 онлайн, провели панельну дискусію про електронні інструменти, які роблять ліки доступними. 

Серед учасників панельної дискусії – Олександр Рябець, т.в.о. заступник голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації; Ірина Ліштаба, експертка з фармацевтичних питань та керівниця відділу бізнес-аналізу стратегічних проєктів ДП «Електронне здоровʼя»; Олександр Жигінас, експерт сфери охорони здоров’я; Євген Донець, представник Асоціації розробників медичних інформаційних систем «ІХЕЛС»; Євген Вілін, керівник відділу альтернативних продажів мережі аптек «3і». Модерував захід директор департаменту розвитку електронної системи охорони здоровʼя НСЗУ Дмитро Черниш. 

Під час дискусії обговорювали особливості роботи з електронною системою охорони здоров’я, як змінилися маршрути користувачів системи та які електронні інструменти роблять ліки доступними. 

Програма реімбурсації – це перша програма в системі охорони здоровʼя, яка реалізована без пілотних проєктів, – зазначив т.в.о. заступник голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Рябець.
«Ми здобули колосальний досвід, яким можемо ділитися зі своїми закордонними колегами. Ми пройшли складний шлях інтеграції, запуск на первинку був проведений непогано і саме він дав поштовх розвитку компʼютерної грамотності. На вторинці рухаємося, але дещо повільніше. Повинен сказати, що на національному рівні ми перша система, яка запровадила кібераудит. І з 2018 року спільно з USAID системно їх проводили», – додав Олександр Рябець.

Учасники зауважили, що кількість користувачів ЕСОЗ постійно зростає, більшість процесів автоматизовано, але щоразу через розвиток системи і появи нових запитів доводиться долати і нові виклики.

Ірина Ліштаба

“Функціонал, який закладали на початку 2019 року і який став основою електронного рецепту, ускладнюється, додаються нові особливості і можливості, – зазначила Ірина Ліштаба, керівниця відділу бізнес-аналізу стратегічних проєктів ДП «Електронне здоровʼя». – Кожна програма реімбурсації орієнтована на певну групу пацієнтів і що більше звужується ця група пацієнтів – то більше потрібно додаткових кастомізованих налаштувань, щоб забезпечити належні маршрути пацієнтів, виконати функцію моніторингу, коректного призначення ліків і, що найголовніше – належного поширення електронних інструментів серед інших лікарів. Відповідно це потребує якісного підходу і не робиться миттєво”. 

Під час заходу підбито підсумки реалізації програми реімбурсації за п’ять років дії Програми медичних гарантій та презентовано стратегію розвитку.

Програма реімбурсації демонструє позитивну динаміку виконання і спрямована на те, щоби кожен українець незалежно від місця проживання міг отримати ліки, яких він потребує, безоплатно або з частковою доплатою. Наразі понад 14 тисяч аптечних закладів мають договір із НСЗУ, де можна отримати ліки за програмою реімбурсації. 

Доступність ліків під час війни стає ще більш важливою. Щоб мешканці прифронтових територій і віддалених сіл могли отримати потрібні ліки, уряд дозволив підприємствам, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, створювати мобільні аптечні пункти. 

Форум “Доступні ліки-2023”, організований НСЗУ у співпраці з проєктом Агентства США з міжнародного розвитку USAID Ukraine – USAID Україна “Безпечні, доступні та ефективні ліки для українців” SAFEMed Management Sciences for Health.  Форум об’єднав представників Міністерства охорони здоров’я, Верховної Ради, Офісу президента, Національної служби здоров’я України, USAID SAFEMed, World Health Organization Ukraine, World Bank Ukraine, керівників громад, обласних ДОЗ, представників найбільших виробників ліків, аптечних мереж, пацієнтських організацій, громадських організацій, представників медіа.