Законне представництво та цивільна дієздатність пацієнтів в ЕСОЗ: що змінюється в ЕСОЗ для лікарів та пацієнтів

Міжнародні IT-компанії пропонують сучасні онлайн-платформи, які застосовуються для надання медичних послуг з використанням телемедичних сервісів. У рамках гуманітарної допомоги МОЗ отримує не лише медичне обладнання, транспорт та лікарські препарати, а й пропозиції щодо телемедичних рішень. Міністерство спільно з партнерами готує до запуску пілотний проєкт консультативної взаємодії між медичними закладами, які приймають пацієнтів із вибухо-вогнепальними пораненнями, та консультативними медичними центрами вищого рівня.  

«Таке  рішення допоможе забезпечити постійний доступ медичних працівників до висококваліфікованих медичних консультацій у тих регіонах, де йдуть активні бойові дії», – прокоментувала заступниця міністра Марія Карчевич.

Лікарі зможуть отримати доступ до спеціального сервісу, заповнити форму з деталями звернення та отримати відеоконсультацію фахівця високоспеціалізованого закладу охорони здоровʼя, провести лікарський консиліум тощо задля підтримки свого клінічного рішення.

Пілотний проєкт із телеконсультування впроваджується в рамках телемедичного напряму, що реалізується МОЗ спільно з ДП «Електронне здоровʼя» та  проєктом USAID «Сталий розвиток національних систем охорони здоров’я». 

Робоча група продовжує працювати над розбудовою повноцінної телемедичної платформи в Україні задля імплементації сучасних високотехнологічних цифрових рішень для тих, хто сьогодні цього потребує.

Команда eHealth з Міністерства охорони здоров’я побувала на ІІ Симпозіумі ВООЗ щодо майбутнього систем охорони здоров’я в цифрову еру, що відбувся в Португалії. 

Це важлива подія, яка об’єднує урядовців, науковців, експертів, представників громадянського суспільства, професійних організацій у сфері охорони здоров’я. Серед української делегації, яка стала учасником заходу – представники МОЗ, Національної служби здоров’я, «Медичні закупівлі України» та Центру громадського здоровʼя. 

ІІ Симпозіум ВООЗ став платформою для обговорення цифрових трендів і формування дій на підтримку Регіонального плану дій у сфері цифрової охорони здоровʼя для Європейського регіону на 2023 – 2030 роки, схваленого під час 72-ї сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ.

Під час зустрічі делегати мали змогу поділитися досвідом впровадження цифрових інструментів, дискутувати щодо можливостей боротьби з інфекційними та неінфекційними захворюваннями, а також розглянути медичні рішення з використанням штучного інтелекту, у тому числі і для покращення психічного здоров’я.

«Розвиток електронної охорони здоров’я, а також детальне планування необхідних заходів і ресурсів виноситься на пріоритетні позиції в багатьох країнах світу, і Україна не є виключенням. Це також наближає досягнення таких цілей, як доступність і якість медичних послуг, управління якістю та ефективністю сфери охорони здоров’я загалом, – говорить заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич. – Ми маємо успішний досвід впровадження низки електронних рішень та сервісів, яким поділились із іншими країнами. Водночас є ще багато планів і проєктів, які хочемо втілити в життя. До прикладу, у 2023 році нашою командою реалізується дорожня мапа зі 107 цифрових проєктів».

Серед питань, які розглянули на симпозіумі і які досі потребують пристальної уваги – потреба в підвищенні захисту даних та покращення цифрової грамотності пацієнтів. Також світова спільнота активно вивчає нові напрямки, у яких можна використовувати технології штучного інтелекту, зокрема, у таких сферах, як телемедицина, психічне здоров’я та аналіз цифрових знімків пацієнта з метою виявлення хвороб або ускладнення на ранніх стадіях. 

“Всесвітня сфера охорони здоров’я перебуває на етапі активної цифровізації. Серед пріоритетних векторів розвитку – покращення доступності послуг, налагодження системної цифрової співпраці та обмін досвідом для застосування штучного інтелекту у медицині, – зазначає Олександр Ємець. – Щоб розробити якісні електронні сервіси, треба проаналізувати величезний обсяг медичної інформації. 86% країн ЄС вже почали використовувати пацієнтські дані для аналізу та прийняття рішень. Завдяки стрімкій цифровій трансформації української медицини ми з ними “на одній хвилі”, адже усі електронні інструменти розробляються та покращуються лише на основі аналізу потреб та запитів користувачів ЕСОЗ. Україна стежить за трендами й успішно розвиває нові проєкти в сфері електронного здоров’я. Лише за пів року ми впровадили більше 9 проєктів і 29 – ще в роботі. Нам є чим поділитися з іноземними колегами, і це добрий знак”.  

Революційні технологічні рішення у сфері медицини розробляються з ціллю попередити хворобу, а не лікувати її наслідки. Саме тому розвинені країни схиляються до підходу у розвитку охорони здоров’я, виділяючи 80% ресурсу на підтримку здоров’я і лише 20% – на лікування. 

ДП “Електронне здоров’я” повідомляє про призначення додаткового тестування медичних інформаційних систем (МІС), які не подали заявки на тестування впродовж 30 днів з дня набуття чинності нових технічних вимог, затверджених наказом Національної служби здоров’я України від 04.11.2025 № 826. 

Про це йдеться у Наказі ДП “Електронне здоров’я” від 05.12.2025 № 48 “Про призначення додаткового тестування”.

МІС зобов’язані включно до 12.12.2025 надати технічному адміністратору повну технічну можливість провести тестування на відповідність технічним вимогам у межах визначених модулів. 

Додатком до наказу визначено перелік медичних інформаційних систем, які підлягають тестуванню, а також період проведення такого тестування.

Нагадаємо, що відповідно до Тестової програми, яка затверджена наказом НСЗУ від 10.07.2025 № 493, умови для призначення додаткового тестування змінилися. 

Зокрема, додаткове тестування МІС може бути призначене у випадку неподання оператором МІС заявки на тестування протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності технічних вимог, яким зобовʼязана відповідати МІС. 

Також додаткове тестування може призначатися з ініціативи НСЗУ або ініціативи технічного адміністратора за погодженням з НСЗУ. Зокрема, на основі отримання інформації про те, що МІС не відповідає встановленим Технічним вимогам або у випадку скарги чи повідомлення про невідповідність МІС технічним вимогам від користувачів.