Яка функціональність МІС є частиною ЕСОЗ і перевіряється державою?

Електронна система охорони здоров’я стрімко розвивається і постійно доповнюється інноваційними електронними інструментами. На сьогодні в ЕСОЗ внесено понад 2 млрд електронних медичних записів для понад 35 млн пацієнтів. У ній зареєстровані понад 400 тис медичних та фармацевтичних працівників і більш як 16 тис медичних закладів. 

ЕСОЗ складається з ЦБД (Центральної бази даних), яка належить державі, та МІС (приватних медичних інформаційних систем), завдяки яким медичні заклади та аптеки мають змогу створювати, переглядати та обмінюватися інформацією, даними і документами з ЦБД ЕСОЗ. 

Медичні заклади та аптеки мають змогу працювати з ЕСОЗ лише через МІС, яка протестована і підключена державою і з якою заклад уклав договір. Тож для роботи в ЕСОЗ закладам потрібно обрати одну із медичних інформаційних систем, перелік яких є на сайті системи. 

Про тестування МІС

Технічні вимоги до МІС – це динамічний документ, на основі якого держава перевіряє МІС щодо взаємодії закладів та аптек з ЕСОЗ. 

Кожна МІС, яка здійснює обмін з Центральною базою даних ЕСОЗ, проходить низку тестувань на відповідність технічним вимогам, що визначені державою, зокрема НСЗУ, ДССЗЗІ. 

ДП “Електронне здоров’я” перевіряє функціональність МІС, яка передбачена в технічних вимогах. Перш ніж впровадити таку функціональність у власному інтерфейсі та надати її користувачам, медичні інформаційні системи зобов’язані подати її на тестування. 

Наприклад, для початку роботи з е-рецептом (створення, внесення змін, відпуск ліків, погашення)  МІСи подають дану функціональність на тестування  відповідно до профільних вимог. Лише після успішного результату перевірки медичні інформаційні системи можуть надавати користувачам можливість працювати з е-рецептом та проводити навчання. Якщо МІС не пройшла тестування або його результати незадовільні, тоді доступ до такого інструменту, як е-рецепт, не надається, і жоден з користувачів даної МІС не може ним скористатися. 

Чому договір з МІС важливий?

Рекомендуємо медичним закладам детально вивчати умови договору з МІС і звертати увагу на те, чи співпадають потреби медзакладу чи аптеки з обсягом необхідних функціональностей для взаємодії з ЕСОЗ, які пропонує медична інформаційна система. 

Пам’ятайте, що крім взаємодії з ЕСОЗ, медичні інформаційні системи пропонують також низку додаткових сервісів, які функціонують незалежно від ЕСОЗ і які заклад обирає за власним бажанням та під власні потреби. Це сервіси, на якість розробки яких держава не впливає і не перевіряє їхню функціональність, тому такі вимоги мають бути закріплені у договорі закладу з МІС. Кожна медична інформаційна система розробляє їх у відповідь на запити користувачів.

Так, завдяки функціональностям, які стосуються взаємодії з ЕСОЗ, користувачі медичних інформаційних систем мають змогу вносити як адміністративні, так і медичні записи.

До адміністративних належать, зокрема, дані, відомості та документи, які збираються у відповідь на питання хто (заклад, лікар), де (місце надання послуг, відділення), кому (пацієнт) надавав медичну послугу та за яких умов (за декларацією, за договором з НСЗУ). 

До медичних – належать дані, які фактично описують надану медичну допомогу (що, як, коли, при якому стані, як довго тощо). 

Уся функціональність МІС для взаємодії з ЕСОЗ згрупована за модулями, що описані в технічних вимогах. Саме на такі модулі держава тестує медичні інформаційні системи для їх підключення та сталого функціонування в системі. 

Так, наприклад, вся функціональність е-рецепту поділяється на два модулі: виписування та погашення. Виписування важливе для надавачів медичних послуг з метою призначення лікарських засобів, а погашення – для аптечних закладів з метою їх безпосереднього відпуску. Таким чином якщо ви маєте ліцензії на медичну практику та роздрібну торгівлю ЛЗ, ваша МІС має бути успішно протестована на обидва модулі.  

Такі можливості, як логістика, склад, бухгалтерія, онлайн-запис, реєстратура, кол-центр тощо є додатковими сервісами, які МІС надає закладам на умовах, що визначені їх договором. Одна із важливих послуг, яку МІС також надає своїм користувачам – це послуги з підтримки та навчання користувачів щодо функціональних можливостей програмного забезпечення. Держава не втручається у кількість чи якість таких послуг. 

Тож кожен медичний заклад може обрати медичну інформаційну систему, виходячи з власних потреб, побажань та технічних передумов. Держава допоможе з контролем якості, яка стосується взаємодії з ЕСОЗ, а інші сервіси залишаються під контролем закладу. 

Також рекомендуємо
10 Січня 2024

Щоб забезпечити точність та достовірність інформації про пацієнта у центральній базі даних ЕСОЗ здійснюється верифікація даних. Верифікації підлягають усі пацієнти, зареєстровані в ЦБД ЕСОЗ.

Верифікація – це комплекс заходів, що регулярно здійснюється НСЗУ для порівняння, встановлення відповідності та підтвердження відомостей про пацієнта, зокрема його персональних даних, що містяться у центральній базі даних, з відомостями, що отримані від органів державної влади, з державних електронних інформаційних ресурсів, іншими даними.

Як здійснюється верифікація даних пацієнта

Заходи з верифікації здійснюються як в автоматичному, так і в ручному режимі.

Автоматична верифікація здійснюється шляхом взаємодії ЦБД ЕСОЗ з іншими державними реєстрами – Державним реєстром актів цивільного стану громадян (ДРАЦСГ) та Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (ДРФО).

Більше про

За визначених вимог відомості про пацієнта, потребують ручної верифікації з боку НСЗУ.

Більше про те, які записи пацієнтів підлягають

Що робити, якщо у статусі пацієнта зазначено “Потребує верифікації”?

Статус “Потребує верифікації” інформує про проведення верифікації на стороні НСЗУ – або в ручному, або в автоматичному режимі. 

Цей процес жодним чином не блокує роботу з обліковим записом про пацієнта та не потребує ніяких додаткових дій зі сторони лікаря (навіть якщо статус більшості пацієнтів “Потребує верифікації”).

Що робити у разі надходження статусу пацієнта “Не верифіковано”

Якщо у результаті верифікації даних пацієнт отримав статус “Не верифіковано” це означає, що дані, які містяться у записі про пацієнта не відповідають даним у державних реєстрах або даним, які містяться в електронних копіях документів.

Звертаємо вашу увагу, що допоки обліковий запис пацієнта не верифікований, то існують певні обмеження, зокрема, заблокована можливість створювати нові декларації, рецепти, направлення, медичні записи тощо.

У такому разі необхідно:

  1. Перевірити, що дані, які містяться в обліковому записі пацієнта, коректні та актуальні.
  2. Якщо завантажені електронні копії документів –  необхідно пересвідчитися. що всі документи завантажені коректно та належної якості (читабельні).

Зауважимо, що якщо запис про пацієнта було не верифіковано, то лікар (автор такого запису) отримає коментар із причиною відхилення. Після усунення виявлених недоліків необхідно повторно відправити запит на верифікацію.

Рекомендації для успішної верифікації записів пацієнтів

Наразі команда впровадження ЕСОЗ працює над впровадженням нових методів верифікації шляхом інтеграції даних реєстрів ДРАЦСГ та ДРФО. Надалі це дозволить здійснювати верифікацію та оновлення даних в онлайн режимі.  

31 Липня 2023

З метою комплексної оцінки взаємодії медичних інформаційних систем з центральною базою даних електронної системи охорони здоров’я ДП “Електронне здоровʼя” здійснює регулярні заходи з тестування всіх без винятку електронних медичних інформаційних систем щодо їх відповідності актуальним технічним вимогам.

Ці заходи є необхідними задля того, щоби всі без обмежень медичні працівники мали повноцінний доступ до всіх функціональних можливостей електронної системи охорони здоров’я, а також їх високу якість та надійний сервіс.

У ході попередньо ініційованих Адміністратором тестувань електронної медичної інформаційної системи РІМС “Медстар” було виявлено невідповідність 8 функціональних модулів вказаної МІС:

  • Модуль 3.1.2 Вимоги до реєстрації та оновлення НМП, реєстрації керівників НМП; 
  • Модуль 3.1.6 Вимоги до перегляду декларацій про вибір лікаря ПМД в НМП ПМД;
  • Модуль 3.2.1 Вимоги до роботи з деклараціями;
  • Модуль 3.3.2 Вимоги до пакету даних діагностичного звіту;
  • Модуль 3.6 Вимоги до отримання доступу до медичних даних;
  • Модуль 3.7.1 Вимоги до роботи з записами про ідентифікованих пацієнтів в Системі;
  • Модуль 3.10 “План лікування”;
  • Модуль 3.17 Вимоги до роботи з електронними направленнями.

Встановлення цієї невідповідності було безумовною підставою для відключення медичної інформаційної системи від центральної бази даних ЕСОЗ. Згідно з цим 28 червня 2023 року було ухвалено рішення про відключення РІМС “Медстар” від центральної бази даних електронної системи охорони здоровʼя 28 серпня 2023 року. 

При цьому зауважимо, що впродовж 60 днів з моменту прийняття рішення, оператор МІС мав можливість провести роботи над усуненням виявлених порушень та повторно пройти тестування на відповідність технічним вимогам. Так станом на 26.07.2023 оператор РІМС “Медстар” успішно пройшов тестування зазначених модулів та отримав підтверджуючі висновки про позитивний результат тестування. 

У звʼязку з цим, враховуючи результати тестування Адміністратором прийнято рішення щодо продовження функціонування електронної медичної інформаційної системи РІМС «Медстар» в електронній системі охорони здоровʼя задля подальшої взаємодії надавачів медичної допомоги з ЦБД ЕСОЗ.

15 Квітня 2021

Міністерство цифрової трансформації, Міністерство охорони здоров’я та Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні підготували навчальний курс «Цифрові навички для медиків». 

 

Курс розміщений на національному порталі з розвитку цифрової грамотності Дія.Цифрова освіта. Доступ до курсу безоплатний. Його формат — 10 серій освітнього серіалу за участі лікарів, медичних експертів, представників МОЗ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я», а також технічних спеціалістів електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). 

 

Десять серій допоможуть медичним працівникам вивчити особливості роботи з формами для опитувань у Google, оволодіти базовими навичками обробки інформації в Excel, а також підготовки презентацій у PowerPoint та їх обговорення у Google Meet або Zoom. Ведуча курсу — медична експертка ЮНІСЕФ Катерина Булавінова. 

 

«Цифрові навички допоможуть зробити щоденну роботу медичних працівників більш ефективною, створять додаткові можливості для їхнього професійного розвитку, а також полегшать взаємодію із пацієнтами в онлайн-режимі», — зазначила Лотта Сильвандер, голова ЮНІСЕФ в Україні. «Освітній серіал, створений зусиллями всіх партнерів, допоможе досягти наших цілей із підвищення якості медичної освіти в Україні», — додала вона. 

 

«В міжнародних стандартах охорони здоров’я є рекомендація медичним працівникам застосовувати цифрові технології, щоб покращити показники здоров’я населення та якість надання послуг. Цифрові технології є інструментом, що відкриває нові можливості та надає переваги в медичній сфері, а також дозволяє організувати процеси більш ефективно. Ми раді запустити перший в Україні спеціалізований навчальний курс із цифрових навичок для медиків. Це один із кроків на шляху до побудови екосистеми цифрової охорони здоров’я», — підкреслила заступниця Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан.

 

Ярослав Кучер, заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, додав: «Одним із важливих напрямів діяльності для МОЗ є розвиток компетентностей медичних працівників. Тож із метою реалізації цього завдання ми долучилися до спільної ініціативи Міністерства цифрової трансформації України та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і розпочали роботу над створенням освітнього серіалу. Наші команди проаналізували найбільш поширені запитання від лікарів щодо роботи ЕСОЗ, опрацювали відповідні нормативно-правові документи. На основі цих запитань, а також звернень, що надходять до МОЗ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я», ми створили серії, що містять відповіді на найактуальніші запити».

 

Над навчальним курсом працювали експерти Українського католицького університету та Здорові комунікації. Проєкт реалізовано за підтримки Агенції з міжнародного розвитку (USAID). Інформаційний партнер — медіахолдинг OBOZREVATEL 


У створенні освітнього серіалу взяли участь досвідчені медики та управлінці: Олег Токарчук — дитячий ортопед-травматолог, головний лікар Коломийської дитячої лікарні (у 2011-2020 рр.); Сергій Горищак — к.м.н., нейрохірург, директор Одеської дитячої поліклініки №6; Світлана Шабаліна — головна лікарка Центру первинної медичної допомоги м. Бахмут Донецької області; Наталія Спічакова — заступниця директора з медичного забезпечення (мережі) КНП «Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди» Сумської міської ради; Юлія Задеряка — експертка з розвитку електронної системи охорони здоров’я ДП «Електронне здоров’я»; Марія Карчевич — генеральна директорка Директорату з розвитку цифрових трансформацій в охороні здоров’я МОЗ України; Дмитро Черниш — директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ.

 

8 Вересня 2023

Зміни до порядку відпуску наркотичних (психотропних) ліків дозволять безперешкодно отримувати їх тим, хто дійсно потребує. Відпуск наркотичних (психотропних) лікарських засобів в аптеці здійснюватиметься виключно на підставі електронного рецепта в ЕСОЗ. 

Така норма передбачена наказом МОЗ від 21.07.2023 № 1333 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360». Ці зміни набувають чинності у середині вересня поточного року.

Рішення сприятиме запобіганню неконтрольованого обігу наркотичних та психотропних препаратів, вживання яких має особливо небезпечні наслідки для життя та здоров’я людини. 

Паперовий рецепт при цьому діятиме лише на територіях, де ведуться активні бойові дії, та для призначення екстемпоральних наркотичних лікарських засобів (тобто таких, що виготовляються в аптеці). 

А з метою виїзду за кордон з ліками для обґрунтування призначення таких ліків лікар має надрукувати пацієнту інформаційну довідку до е-рецепта з власним підписом та печаткою лікаря. 

Ухвалені зміни передбачають, зокрема, і те, що призначення лікарем пільгових наркотичних (психотропних) лікарських засобів, часткова чи повна вартість яких відшкодовується в рамках програм місцевих бюджетів згідно з постановою КМУ від 17.08.1998 № 1303, здійснюватиметься також за електронним рецептом. 

Водночас цифровізація процесу спростить доступ до наркотичних (психотропних) ліків пацієнтам, які проходять складне лікування та потребують знеболення, адже тепер вони всі без обмежень зможуть отримувати рецепт на препарати знеболення у більш зручний спосіб. 

З листопада 2022 року лікарі почали використовувати електронні рецепти для призначення наркотичних (психотропних) ліків за власні кошти пацієнта. З цього часу в ЕСОЗ сформовано  понад 57 тис. е-рецептів на ліки цієї групи.

Раніше відпуск цієї групи препаратів здійснювався за паперовим рецептурним бланком форми № 3. Це створювало певні труднощі для пацієнтів, які потребували тривалого лікування наркотичними (психотропними) лікарськими засобами. Термін дії такого типу рецепта становить 10 днів — отже, кожні 10 днів пацієнт має відвідувати заклад для того, щоб отримати необхідне призначення.

Електронний рецепт спрощує пацієнтам доступ до життєво важливих ліків, адже отримати повторний е-рецепт завжди можна дистанційно без необхідності відвідувати заклад охорони здоровʼя.

Нагадуємо, що виписати електронний рецепт на наркотичний (психотропний) лікарський засіб може лікар, який відповідає за лікування пацієнта. Це може бути як сімейний лікар, так і вузькопрофільний спеціаліст — хірург, онколог чи невролог. Отримати ліки за е-рецептом можна в аптеці, яка має відповідну ліцензію на відпуск наркотичних (психотропних) лікарських засобів

Зауважимо, що на сьогодні 100% аптек, які мають відповідну ліцензію, зареєстровані та працюють в ЕСОЗ.