За рік роботи програми розширеного неонатального скринінгу в Україні проведено 140 тисяч обстежень

Уже рік розширений неонатальний скринінг рятує життя маленьких українців! На сьогодні це один із пріоритетних напрямів, що впроваджує держава задля забезпечення своєчасного виявлення та ефективного лікування 21 рідкісного (орфанного) захворювання серед немовлят.

З 17 жовтня минулого року дослідження почали проводити в 12 регіонах країни на базі регіональних лабораторних центрів – київського і львівського. 

Попри війну програма неонатального скринінгу динамічно розвивається та з 24 квітня цього року стала доступною і в інших областях країни, за винятком тимчасово окупованих територій. Це стало можливим завдяки відкриттю регіональних центрів скринінгу – у Харкові та Кривому Розі. 

«Реалізація розширеного неонатального скринінгу в Україні – це тривала та кропітка робота команди однодумців, які обʼєднані спільним прагненням зберегти найцінніше – здоровʼя та життя маленьких українців,коментує заступниця міністра охорони здоровʼя Марія Карчевич.Ми пройшли непростий шлях, проте це лише перший етап. Окрім запуску скринінгу, було зроблено ще декілька важливих змін для системи лікування орфанних пацієнтів. Зокрема, ухвалено Закон про договори керованого доступу, який дозволив закуповувати препарати за зниженою ціною. Так, “Медичні закупівлі України” вперше придбали дороговартісні ліки для пацієнтів, які страждають на спінальну м’язову атрофію. Також працюємо над впровадженням мережі центрів референтних центрів з питань орфанних захворювань».

За час функціонування програми було проведено більш як 140 тисяч обстежень. Неодноразово зафіксовані випадки, коли завдяки своєчасно проведеній діагностиці було врятовано життя дітей. 

Зокрема, завдяки неонатальному скринінгу в Максима з Івано-Франківщини імунодефіцит виявили одразу після народження, що дозволило провести хлопчикові трансплантацію кісткового мозку у 2-місячному віці та врятувати йому життя.

Невіддільною частиною процесу організації лікування орфанних захворювань є закупівля лікарських засобів. Так, до прикладу, минулого року вперше було закуплено лікарський засіб для лікування дітей зі спінальною м’язовою атрофією (СМА). 

Новонароджених діток, яким завдяки скринінгу діагностують СМА на ранній стадії, тепер починають лікувати ще до появи перших симптомів хвороби.

Нагадаємо, що розширений неонатальний скринінг – це комплексне лабораторне дослідження, яке охоплює 21 рідкісне генетичне захворювання та проводиться в перші 48-72 години життя немовляти.

Проведення скринінгу є абсолютно безоплатним для родини, як і подальше дообстеження та лікування дитини у разі виявлення ризиків.

Дослідження дає можливість завчасно виявити ознаки захворювання у дитини та якнайшвидше запобігти їх клінічним проявам. Саме раннє виявлення ризиків та своєчасно призначення лікування дозволяє запобігти розвитку хвороби та створює всі умови для повноцінного життя дитини. 

З  нагоди річниці впровадження розширеного неонатального скринінгу новонароджених  команда МОЗ України, спільно з заступницею керівника Офісу Президента України Юлією Соколовською, головою комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації медичної допомоги та медичного страхування Михайлом Радуцьким та представниками міжнародних і пацієнтських організацій відвідали Національну дитячу спеціалізовану лікарню «ОХМАТДИТ».

Також рекомендуємо
23 Жовтня 2018

У комітеті Верховної ради з питань охорони здоров’я публічно обговорили напрямки роботи міністерства у розвитку державно-приватного партнерства в охороні здоров’я. У дискусії взяло участь понад 170 представників органів місцевої влади, закладів охорони здоров’я, народні депутати, представники приватних та благодійних організацій.

“У зв’язку з реформою та автономізацією медзакладів важлива співпраця наших державних та комунальних медичних закладів з бізнесом. Бо як це було 25 років тому, так і нині – державних грошей не вистачає для надання пацієнту повного спектру  сучасних медичних послуг. Наш сьогоднішній круглий стіл – це та платформа, де наші колеги можуть поділитися досвідом по співпраці у сфері державно-приватного партнерства саме в системі охорони здоров’я”, – зазначила Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, народний депутат.

Заступник міністра Роман Ілик презентував основні напрямки, які стратегічно планує розвивати Міністерство охорони здоров’я у реалізації майбутнього державно-приватного партнерства.

“Окремою метою для нас є визначення попиту регіонів на проекти державно-приватного партнерства. Ми хочемо  визначити та стратегічно виокремити основні пріоритетні види допомоги, що першочергово потребують залучення інвестицій з приватного бізнесу. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу на  саме на цю тематику. Це фінансова, технічна та експертна допомога для реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Сподіваюся, що завдяки співпраці з переможцями гранту та за підтримки команди МОЗ, вже у наступному році ми матимемо не лише приклади гарно підготовленої документації, але вже й початок реалізації успішних проектів в сфері охорони здоров’я”, – зазначив Роман Ілик.

Костянтин Яринич, народний депутат і член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я підкреслив, що питання інвестицій у медицину зараз є вкрай актуальним.

“Зацікавленість як отримати інвестиції, так і інвестувати в медицину – є величезна. Попереду ще дуже багато роботи, але дійсно обнадіює, що міністерство зрушило з місця цей дуже складний та серйозний процес”, – сказав Костянтин Яринич.

В Україні в 2010 році був прийнятий закон про державно-приватне партнерство, однак у сфері охорони здоров’я цей процес починається лише зараз.

“Нині в Україні успішно реалізують близько 200 проектів державно-приватного партнерства у різних сферах. І я дуже б хотіла, щоб так само успішно розвивався і напрямок державно-приватного партнерства для медичних закладів”, – зазначила Ірина Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я.

Наразі фахівці МОЗ України уже розробили методичні рекомендації, які допоможуть залучати  інвестиції у модернізацію медзакладів.

“Ці методичні рекомендації будуть дуже корисними для ініціювання інвестиційних проектів. Хочу зазначити, що чим дорожчий проект, тим більше він має попиту у бізнесу. Тому раджу вам приймати участь в усіх заходах, які присвячені державно-приватному партнерству – і в українських, і в міжнародних. Це, так би мовити, майданчики для продажу своїх проектів, де потенційні інвестори їх шукають і знаходять. Хочу зазначити, що робоча група в МОЗ чекає на ваші питання. Ми готові на них постійно відповідати та консультувати ваші прагнення юридично та практично”, – сказала Марина Слободніченко, юридичний консультант МОЗ України.

Детальніше про грант для розвитку державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я в регіонах можна ознайомитися за посиланням: 

У прикріплених файлах є Методичні рекомендації з державно-приватного партнерства, а також Загальна процедура запуску проектів у сфері охорони здоров’я. Усі питання, побажання та рекомендації надсилайте на електронну адресу: [email protected]

Джерело: moz.gov.ua

17 Квітня 2023

З метою ранньої діагностики та своєчасного призначення ефективного лікування в Україні від жовтня 2022 року впроваджується система розширеного неонатального скринінгу новонароджених. Мета дослідження — комплексна діагностика рідкісних генетичних захворювань у перші дні життя дитини.

За цей час було проведено понад 50 тисяч досліджень на базі регіональних центрів неонатального скринінгу, з них понад 27 тис. – Львівським регіональним центром та близько 24 тис. — Київським регіональним центром. Це сучасні високотехнологічні лабораторії, оснащені спеціальним новітнім обладнанням та лабораторними інформаційними системами.

Увесь процес скринінгу супроводжується в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Це дозволяє оперативно обмінюватися інформацією про дослідження на різних етапах його проведення.

15 Квітня 2022
Під час воєнних дій динаміка внесення даних в електронну систему охорони здоровʼя не така, як це було до війни, проте лікарі продовжують використовувати електронні сервіси, вносити медичні записи та встановлювати нові рекорди в ЕСОЗ!
Дякуємо за вашу віддану працю!
Все буде Україна!🇺🇦
25 Січня 2024

Перед початком роботи з пацієнтом потрібно впевнитися, хто перед вами. Для цього треба провести ідентифікацію – впевнитися, що в документі, що посвідчує особу, людина, яка перед вами. Документи, які посвідчують особу, передбачені в пункті 1 статті 13 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр”. Візьміть до уваги! Якщо пацієнт показує документи з Дії, то без сканування QR-коду, перевірка не є дійсною. 

Наступним кроком після ідентифікації є пошук пацієнта в ЕСОЗ за відомостями з документів, які він надав. Важливо зауважити, що пошук треба виконувати саме в ЦБД ЕСОЗ, а не локально в медичній інформаційній системі, якою користується ваш медзаклад. У медичній інформаційній системі медзакладу відображаються дані лише тих пацієнтів, які зверталися за послугами у той час, як в ЦБД ЕСОЗ зберігаються дані усіх зареєстрованих пацієнтів (наприклад, пацієнта міг звертатися до іншого закладу з іншої МІС та оновити дані пацієнта в Реєстрі пацієнтів, тому локальна інформація у вашій МІС може бути неактуальною).

Найпоширеніші документи, за якими можна ідентифікувати пацієнта: 

  • паспорт (книжечка, біометричний чи закордонний)
  • посвідчення водія
  • посвідка на постійне чи тимчасове проживання
  • посвідчення біженця
  • тимчасове посвідчення громадянина України

Хто може шукати пацієнта в ЕСОЗ?

Виконати пошук пацієнта в ЕСОЗ може лише зареєстрований та авторизований користувач:

  • Лікар ПМД 
  • Лікар СМД
  • Середні медичні працівники
  • Працівник «реєстратури»

Лікарі первинної та вторинної ланки мають рівноправний доступ до Реєстру пацієнтів, тому як одні, так і інші можуть безпосередньо проводити процедуру пошуку, реєстрації та оновлення персональних даних пацієнта. 

Лікарі за потреби можуть делегувати завдання з пошуку пацієнта в ЕСОЗ медичним сестрам чи братам. Таким чином середні медичні працівники допомагають лікарю в організації процесу прийому пацієнта. 

За якими даними можна знайти пацієнта?

Обов’язковими даними для пошуку пацієнта в ЕСОЗ є: 

  • Прізвище
  • Ім’я
  • Дата народження

Це мінімально необхідний перелік даних, який необхідний для пошуку пацієнта в ЦБД ЕСОЗ. Якщо ви виконуєте пошук лише за одним із параметрів без вимоги заповнення трьох обов’язкових полів, це означає, що пошук здійснюється локально в МІС, а не в ЦБД ЕСОЗ. 

Додаткові необовʼязкові поля, за якими можна здійснювати/уточнювати пошук:

  • По-батькові
  • РНОКПП
  • Реквізит свідоцтва про народження (для дітей)
  • Номер телефону

Саме ці дані допоможуть звузити пошук пацієнтів серед тих, які можуть мати однакову  дату народження та/або схожі  ім’я, прізвище. 

ВАЖЛИВО! Якщо за результатами пошуку навіть за додатковими параметрами немає жодного запису, значить, такого пацієнта немає в ЦБД ЕСОЗ, і можна перейти до його реєстрації. 

Щоб дізнатися більше про ідентифікацію, пошук, реєстрацію та зміну персональних даних пацієнта в ЕСОЗ, переглядайте вебінар.