ДП «Електронне здоров’я» взяло участь у програмі для жінок-лідерів у сфері цифрової трансформації в Лондоні

Учасниці Лідерської програми для жінок, залучених до цифрової трансформації в українських міністерствах, ознайомлювалися із британським досвідом побудови державних цифрових послуг під час 3-денного навчального туру в Лондоні.

З 1 по 3 серпня 15 жінок, які займають ключові ролі в українських відомствах, обмінювалися досвідом та брали участь в лекціях про світові кейси державної цифровізації, інклюзивний дизайн державних послуг, трансформацію всіх послуг і мереж соціального захисту на прикладі Universal Credit, а також відвідали урядову організацію Government Digital Service (GDS), яка відповідає за цифрову трансформацію у Великій Британії.
 «Причина, чому GDS існує, полягає в тому, щоб максимально спростити взаємодію з урядом та громадянами для кінцевих користувачів», — розповів учасницям CEO GDS Том Рід.

Одним із найбільш масштабних проєктів GDS стало створення єдиної платформи із електронними послугами GOV.UK у 2012 — вона замінила 1800 різних сайтів, що існували досі.
Колишній високопосадовий представник Government Digital Service Ендрю Грінвей також поділився своїм досвідом та висновками із реалізації цифрових проєктів. Свого часу він, наприклад, очолював команди, які розробили перший у країні стандарт цифрових послуг та посібник із дизайну.

Говорили також про GOV.UK pay — це послуга з безпечних онлайн-платежів для державних і громадських організацій. А також цифрову ідентифікацію та дизайн, орієнтований на користувача. Організація керується 10 принципами дизайну, що допомагають командам створювати та запускати нові державні послуги. Найперший з них — про користувачів: «Розумійте користувачів та їхні потреби».


Окрема увага — доступності. Вона лежить в основі усіх розробок, адже «кожна послуга — для кожного». А «доступний дизайн — хороший дизайн».

Представниці з Мінцифри також поділилися з британськими колегами досвідом української цифровізації та державних послуг у Дія.  На завершення усі учасниці змогли познайомитися із місцевим самоврядування та говорили про лідерство і роботу у міждисциплінарних командах під час кризи.

«Такі навчальні тури, по-перше, – це прекрасний час для нетворкінгу, а по-друге, можливість збагатити досвід цифрової трансформації, перейнявши певні практики від колег та поділившись своїми цінними кейсами. Усі, хто працює у цій сфері погодиться, що цифрова трансформація — це не змінити сайт урядової установи, а змінити, як саме вона працює», – зазначає Юлія Задеряка, керівник відділу комунікацій та розвитку ДП «Електронне здоров’я», яка була однією із учасниць візиту.

Підсумовуючи теми обговорень з міжнародними колегами, вона зауважила, що під час створення державних послуг на першому місці мають бути потреби громадян, а не зручність для уряду: «Визначальна якість, якої треба дотримуватися у процесі змін, – це доступність, адже для всіх громадян треба забезпечити інклюзивний доступ до державних послуг. Щоб досягати успіху і працювати на результат, а не просто заради процесу, у першу чергу треба пам’ятати про клієнтоорієнтований підхід – збирати фідбеки, досліджувати досвід взаємодії із послугами і вдосконалювати їх на основі цих відгуків».

Навчальний візит до Лондона став частиною Лідерської програми для жінок, залучених до цифрової трансформаціі в українських міністерствах. Їх організували у межах «Проєкту підтримки Дія», що Програма розвитку ООН в Україні реалізує за фінансової підтримки Уряду Швеції.

Також рекомендуємо
18 Грудня 2023

Сьогодні через війну потреба у реабілітації серед військових та цивільних збільшилася в десятки та навіть сотні разів.

Протягом 2023 року в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ) було сформовано понад 1,2 мільйона е-направлень на реабілітаційні послуги.

Забезпечення ефективної, активної та доказової реабілітації є одним із завдань держави та її відповідальністю перед українцями, які постраждали внаслідок війни.

З цією метою держава трансформує систему реабілітаційної допомоги в Україні. Зокрема, впроваджуються сучасні цифрові інструменти на принципах Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоровʼя (МКФ).

Так, з червня 2023 року 1,5 тисячі фахівців з реабілітації з понад 500 закладів по всій країні почали активно обліковувати медичну інформацію про реабілітаційні втручання в ЕСОЗ. 

На сьогодні в ЕСОЗ внесено понад мільйон записів (з використанням класифікатора МКФ) щодо провадження реабілітації для 123,5 тисячі пацієнтів. Ця кількість містить в тому числі дані про реабілітаційні обстеження. 

«Електронні записи дозволяють захищено зберігати дані про відновлення людини в єдиному місці, – коментує заступниця міністра охорони здоровʼя з питань цифровізації Марія Карчевич. – А доступ до цієї інформації може надаватися усім фахівцям, які залучені до процесу реабілітації. Таким чином, вони можуть у будь-який момент відстежити прогрес реабілітації та за потреби оперативно внести корективи до реабілітаційного плану».

На додаток, якщо пацієнт буде скерований в інший заклад охорони здоров’я, йому не доведеться везти з собою відповідні медичні документи з попереднього місця реабілітації.

А якщо, наприклад, пацієнт вирішить продовжити реабілітацію за кордоном, лікар фізичної та реабілітаційної медицини зможе сформувати друковану форму індивідуального реабілітаційного плану пацієнта, яка міститиме дані про пройдений шлях реабілітації. 

Завдяки використанню міжнародних кодів МКФ облік реабілітаційної допомоги здійснюється  за уніфікованими параметрами, а отже, буде чіткий, однозначний та зрозумілий як для українських фахівців, так і для їх колег за кордоном.

Наступним етапом реформування системи реабілітації планується цифровізація інструментів функціонального оцінювання стану пацієнта та формування призначення допоміжних засобів реабілітації в ЕСОЗ.

Розбудова ефективної системи реабілітації є ініціативою першої леді Олени Зеленської. Проєкт «Реабілітація травм війни в Україні» реалізують Міністерство охорони здоров’я України, Національна служба здоров’я України, ДП «Електронне здоровʼя», Міністерство соціальної політики України, Офіс Президента України, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, БФ «Пацієнти України», Український католицький університет, Protez Hub та Всеукраїнське об’єднання фізичних терапевтів.

16 Серпня 2024

В Україні розпочав роботу Єдиний вебпортал вакантних посад у закладах охорони здоров’я.

Законодавство вимагає використовувати його для проведення добору на вакансії у державних та комунальних медзакладах, зокрема, при проведенні конкурсу на посаду керівника.

Водночас вимога не поширюється на заклади охорони здоров’я приватної форми власності, заклади охорони здоров’я МВС, Міноборони, військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення.

Єдиний вебпортал доступний за посиланням: medvacancy.moz.gov.ua.
Завдяки його функціоналу можна розміщувати оголошення про вакансії у
медзакладах, шукати роботу, подаватися на оприлюднені позиції, розміщувати оголошення про результати проведених конкурсів тощо.

Розміщувати інформацію на порталі можуть керівники та уповноважені особи закладів охорони здоров’я, члени конкурсної комісії, до складу яких входять представники органів управління. Ці особи мають пройти процедуру електронної ідентифікації та автентифікації та створити особистий кабінет. Зареєструватися на сайті також можуть і кандидати на посади.

Користування вебпорталом – безоплатне.
Інформацію про вакантну посаду до Єдиного вебпорталу заклади охорони
здоров’я мають подавати протягом 10 робочих днів із дня її утворення або вивільнення.

Єдиний вебпортал призначений для цифровізації процесу пошуку вакансій у закладах охорони здоров’я.

Переваги використання порталу:
1. Підвищується зручність працевлаштування та доступність вакансій. Працівники сфери охорони здоров’я зможуть легко знайти актуальні вакансії, а заклади охорони здоров’я – якісно і швидко задовольнити свої кадрові потреби.
2. Зменшуються час та зусилля, необхідні для працевлаштування.
3. Підвищується контроль якості та прозорості підбору кадрів.
4. Зменшується дефіцит кадрів у сфері охорони здоров’я.
5. Оптимізується процес визначення кадрової потреби та формування обсягів держзамовлення на підготовку спеціалістів сфери охорони здоров’я.
6. Усуваються чинні корупційні ризики на етапі працевлаштування до медзакладів та мінімізуються прояви корупції у відносинах в колективі.

Адміністратором Єдиного вебпорталу є державне підприємство «Електронне здоров’я», що, зокрема, забезпечує його технічну підтримку та консультує з технічних питань.
У разі виникнення питань можна звертатися за адресою: [email protected].

Інформаційні матеріали та інструкції для різних категорій користувачів Єдиного вебпорталу розіслано керівникам органів та закладів охорони здоров’я.

Переглянути презентацію Єдиного вебпорталу вакансій у державних та комунальних закладах охорони здоров’я можна за посиланням.

28 Лютого 2023

Через війну в Україні зростає кількість поранених захисників та захисниць, а також цивільних громадян, які потребують подальшої комплексної реабілітації для відновлення та повернення до повноцінного активного життя.

🦾 Саме тому держава дбає про забезпечення сучасної, доказової та ефективної реабілітації, доступ до якої має бути без бюрократії та зайвих паперів для всіх українців, які цього потребують. Для цього весь процес реабілітації пацієнта уже навесні буде супроводжуватися в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ).
🦾 Передусім, це дозволить зберігати відповідні дані про здоровʼя пацієнта в єдиному місці – електронній картці. Тобто пацієнту більше не знадобиться шукати, збирати та роками зберігати паперові довідки, передбачені в цьому процесі.
🦾 На першому етапі цифровізації лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, а також фізичні терапевти та ерготерапевти будуть вносити всю медичну інформацію про реабілітаційні втручання, результати обстежень та інші необхідні дані до ЕСОЗ. Це дозволить повноцінно та надійно зберігати медичні дані про реабілітацію та стан здоровʼя пацієнта, а електронні інструменти забезпечать прозорість, контрольованість та, що головне, – високу ефективність надання реабілітаційної допомоги.
🦾 Розробка цього функціоналу в ЕСОЗ, зокрема, реалізується в рамках проєкту «Реабілітація травм війни в Україні», що впроваджує БФ «Пацієнти України» за підтримки Швейцарії та Європейського Союзу.
29 Лютого 2024

Електронна система охорони здоровʼя (ЕСОЗ) дозволяє обмінюватися даними у сфері охорони здоров’я. У ній зберігаються та обробляються персональні та медичні дані пацієнтів.

ЕСОЗ складається з центральної бази даних, яка належить державі в особі НСЗУ, та медичних інформаційних систем (МІС), які медичні заклади використовують для зберігання, перегляду, обміну інформацією в електронній формі, зокрема, з центральною базою даних.

Доступ до інформації, що міститься в ЕСОЗ, надається виключно ідентифікованим та підтвердженими системою користувачам, що мають відповідні права та визначені рівні доступу. Інформація пацієнтів захищається законодавством України про персональні дані.

Тож права доступу до інформації про пацієнтів мають:

1. Сімейний лікар

Доступ до даних про пацієнта, за його згодою, має сімейний лікар (терапевт, педіатр), з яким пацієнт уклав декларацію.

Лікар первинної медичної допомоги має доступ до всіх медичних даних, окрім інформації про ВІЛ та психіатричних діагнозів, якщо пацієнт не надав письмово тимчасовий дозвіл на доступ до цих даних.

2. Інші медичні працівники

Інші медичні працівники, зокрема лікуючий лікар, мають доступ виключно до тієї інформації, до якої пацієнт сам дав доступ, та на ту, яка прикріплена до направлення, за яким пацієнт звернувся до медичного працівника.

Якщо медпрацівнику потрібні дані для надання медичних послуг пацієнту, то він може запросити дозвіл у пацієнта (або його уповноваженої особи). Надання такого доступу до своїх даних пацієнт підтверджує через обраний метод автентифікації (через смс, документи чи іншу особу).

3.  Уповноважені посадові особи НСЗУ
Персональні та медичні дані пацієнтів зберігаються відокремлено в центральній базі даних ЕСОЗ. У цілях безпеки посилання на пацієнта в медичній інформації анонімізоване з використанням спеціального шифрування.  Уповноважені посадові особи НСЗУ можуть використовувати знеособлені медичні записи, наприклад, для здійснення оплат медзакладам за фактично надані послуги або збору статистичних даних для прийняття рішень.

На запит пацієнта НСЗУ може надати персональні дані, які зберігаються про нього в ЕСОЗ.

Тож отримати медичну інформацію про себе пацієнт може через звернення до свого сімейного або лікуючого лікаря. Інформацію про персональні дані можна отримати через запит до НСЗУ. Наразі завершується розробка функціональних можливостей, які дозволятимуть пацієнту самостійно керувати доступами до власних даних.