МІС «HealthTech» та «Дніпро-МТ» відключено від ЦБД ЕСОЗ

Державне підприємство “Електронне здоров’я”, що відповідно до Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411, є  адміністратором центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (надалі – Адміністратор) повідомляє наступне.

Згідно наказу Адміністратора від 12.06.2023 №25, ураховуючи невідповідність функціональних можливостей МІС актуальним технічним вимогам, 12 серпня 2023 року електронні медичні інформаційні системи   “HealthTech” (ТОВ “ХОРСТЕХ”) та “МІТІС “ДНІПРО-МТ” (ТОВ “ПВП МОНТЕКС”) було відключено від центральної бази даних електронної ситеми охорони здоров’я.

Також рекомендуємо
21 Квітня 2026

Сім років тому в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) запрацював е-Рецепт – електронний медичний документ, що формується в реєстрі центральної бази даних ЕСОЗ на підставі внесених медичних записів про стан здоровʼя пацієнта та містить призначення лікаря пацієнтові на певний лікарський засіб.

Українці вже впевнилися у зручності цього інструменту порівняно із паперовим аналогом.

За цей час е-Рецепт пройшов еволюцію від інструменту виключно для державної програми реімбурсації (повного або часткового відшкодування вартості ліків) до універсального рішення, що охоплює широкий спектр лікарських засобів. 

За сім років функціонування інструменту було створено понад 110 мільйонів е-Рецептів, з них зокрема:

  • 105,6 млн е-Рецептів – створено у межах державної програми реімбурсації;
  • 4,5 млн е-Рецептів – створено на рецептурні ліки, які пацієнти купують власним коштом;
  • понад 212 тис. е-Рецептів – створено на лікарські засоби, вартість яких відшкодовується у межах програм місцевих бюджетів.

Історія розвитку: як розширювалися можливості

е-Рецепт впроваджувався поетапно, аби пацієнти та лікарі могли комфортно адаптуватися до змін:

  • 1 квітня 2019 року: Старт програми реімбурсації «Доступні ліки». Вперше пацієнти почали отримувати ліки безоплатно або з частковою доплатою
  • Серпень 2022 року: е-Рецепт поширився на групу антибактеріальних ліків за кошти пацієнта
  • Листопад 2022 року: цифровізація призначень наркотичних (психотропних) препаратів, які виписувалися паперовим рецептом Ф3 
  • Квітень 2023 року: е-Рецепт поширився на всі рецептурні ліки
  • Жовтень 2023 року: цифровізація призначення тест-смужок для глюкометрів та їх відшкодування
  • Жовтень 2024 року: зʼявилася технічна можливість створювати е-Рецепти на лікарські засоби на основі медичного канабісу.
  • Червень 2025 року: відпуск препаратів налбуфіну та бутарфанолу почав здійснюватися за е-Рецептом
  • Лютий 2026 року: пацієнти тепер можуть за посиланням у паперовій памʼятці побачити три найвигідніші пропозиції за ціною на призначені ліки.

Як працює рецепт під час воєнного стану?

Під час воєнного стану діють певні правила щодо відпуску лікарських засобів за е-Рецептом:

👉Виключно е-Рецепт: формується для наркотичних (психотропних) препаратів та препаратів, відпуск яких здійснюється за програмою «Доступні ліки» (реімбурсація).

👉Вибір пацієнта: Для всіх інших рецептурних ліків за власні кошти пацієнта можна обирати — отримати е-Рецепт чи паперовий рецепт.

👉Без рецепта: На прифронтових територіях та в зоні бойових дій (крім наркотичних/сильнодіючих ліків) відпуск рецептурних ліків за кошт пацієнта здійснюється без рецепта. 

Термін дії е-Рецепту

  • 90 днів на рецептурні ліки 
  • 10 днів на наркотичні препарати
  • 30 днів на на препарати за програмою “Доступні ліки” (серцево-судинні, діабет, астма тощо) та медичні вироби (тест-смужки)

5 переваг е-Рецепта, про які варто знати:

  • Дистанційне отримання: Якщо ви маєте хронічне захворювання, за рішення лікаря повторний рецепт можна отримати дистанційно.
  • Частковий відпуск: Ви можете придбати частину ліків зараз, а решту — пізніше, використовуючи той самий е-Рецепт у межах терміну його дії.
  • Ефективність лікування: Призначаючи лікування, лікар з вашого дозволу може переглянути медичну інформацію про вас в ЕСОЗ, враховувати дані про його супутні захворювання, інші ліки, які ви приймаєте, та відслідковувати результати лікування і за потреби – створити план лікування.
  • Вибір лікаря: Створити е-Рецепт може будь-який лікар відповідної спеціальності (державної чи приватної клініки), який відповідає за ваше лікування та працює в ЕСОЗ.
  • Прозорість і прогнозованість: Завдяки інформації про призначення ліків, держава може бачити реальну потребу в ліках та ухвалювати відповідні рішення.

Важливо: Щоб отримати ліки, не забудьте мати при собі номер е-Рецепту та код погашення, якщо вам такий був надісланий! Якщо ви зареєстровані в ЕСОЗ за документами – вся необхідна інформація для отримання е-Рецепту буде в інформаційній пам’ятці. 

22 Липня 2024

Після впроваджених змін в ЕСОЗ у педіатрів з’явилася можливість переглянути діагностичний звіт про результати неонатального скринінгу новонароджених дітей, а також інформацію про щеплення, проведені у пологовому будинку. 

Це стало можливим після відповідних оновлень в системі, коли створені електронні медичні записи про неідентифікованого/ідентифікованого пацієнта об’єднали в єдиний запис.

Так, у пологовому будинку новонароджену дитину реєструють в ЕСОЗ як неідентифікованого пацієнта, і в його електронну медичну картку вносять результати проведеного неонатального скринінгу та щеплень в пологовому будинку.

Після видачі свідоцтва про народження дитину реєструють як ідентифікованого пацієнта, і відповідно об’єднують із раніше створеною карткою неідентифікованого пацієнта.

Відтак, у педіатрів з’являється можливість переглянути медичні дані про результати скринінгу. Така інформація доступна в розділі приєднаних записів. Зауважимо, що назва функціональності може відрізнятися залежно від реалізації інтерфейсу кожної МІС.

Зазначимо, що обов’язок інформувати батьків про результати дослідження покладений на регіональний центр скринінгу. При цьому з батьками зв’язуються лише у випадку підозри на орфанне захворювання.

Зазвичай це відбувається в найкоротший термін з моменту отримання результатів, але не пізніше місяця з моменту забору крові. Якщо впродовж зазначеного терміну повідомлень не було, це означає, що дитина здорова. 

За необхідності педіатри можуть переглянути результати неонатального скринінгу (як негативні, так і позитивні), проведеного немовлятам у пологовому стаціонарі, а також  переглянути, які щеплення провели новонародженому у пологовому будинку та інші медичні записи за потреби. 

Нагадаємо: лікар первинної медичної допомоги з активною декларацією з пацієнтом може повноцінно переглядати медичні дані пацієнта, навіть якщо деякі з них були створені на інші записи про пацієнта (як для ідентифікованого, так і для неідентифікованого).

Усі інші лікарі можуть переглянути такі записи за умови отримання дозволу на доступ (approval) на пацієнта. 

Можливість перегляду повних медичних даних за цими правилами буде доступною за умови, якщо неідентифікованого/ідентифікованого пацієнта було звʼязано з основним записом про пацієнта. 

2 Липня 2024

Державно-приватне партнерство (ДПП або англ.: PPP) є співпрацею між державними установами та приватним сектором, яка спрямована на реалізацію спільних проектів з метою покращення інфраструктури та послуг. У межах ДПП держава надає юридичну та адміністративну підтримку, а приватний сектор – фінансові ресурси та експертизу. Таке партнерство дозволяє зменшити фінансове навантаження на державний бюджет і забезпечити більш ефективне використання ресурсів.

Основні переваги ДПП включають залучення інноваційних рішень від приватних компаній, прискорення темпів реалізації проектів та підвищення якості послуг. Наприклад, у сфері транспорту ДПП може сприяти будівництву нових доріг, модернізації аеропортів або впровадженню нових технологій у громадському транспорті. Приватні інвестори, зі свого боку, отримують можливість заробити на довгострокових контрактах і отримати стабільний дохід.

ДПП також сприяє розвитку економіки, створюючи нові робочі місця та підвищуючи конкурентоспроможність країни на міжнародному ринку. Завдяки спільним зусиллям держави та бізнесу, громадяни отримують доступ до кращих послуг та інфраструктури, що покращує їхнє життя та підвищує рівень довіри до державних інституцій. Важливою умовою успішності ДПП є прозорість та відповідальність обох сторін, що забезпечує довготривалі вигоди для суспільства.

Двокомпонентна архітектура ЕСОЗ як основа державно-приватного партнерства

Зауважимо, що електронна система охорони здоровʼя побудована за принципом державно-приватного партнерства, є двокомпонентною і складається  з центральної бази даних (ЦБД – державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватний компонент).

При цьому держава відповідає за розробку політики та нормативно-правової бази, забезпечує роботу та розвиток тільки центральної бази даних ЕСОЗ, формує технічні вимоги до функціональності та безпеки, забезпечує збереження та захист даних на національному рівні, гарантує безпеку системи загалом. Своєю чергою бізнес (медичні інформаційні системи) відповідальний за впровадження необхідної функціональності згідно з технічними вимогами, забезпечення безпеки (в тому числі даних) на рівні МІС та надання інших сервісів користувачам, які вони обрали відповідно до своїх потреб.  

Медичні інформаційні системи – це інформаційно-комунікаційні системи, які дозволяють лікарням та аптекам автоматизувати свою роботу та взаємодіяти з центральною базою даних ЕСОЗ. 

Медичні заклади та аптеки можуть працювати з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ) лише через МІС, яка протестована і підключена державою до ЦБД ЕСОЗ і з якою заклад уклав договір

Іншими словами, завдяки ЕСОЗ через МІС медичні та фармацевтичні працівники і фахівці з реабілітації можуть додавати, переглядати та обмінюватися структурованою інформацією. 

На початок липня 2024 року до ЕСОЗ підключені 36 МІС (їх перелік можна знайти на сайті системи). 

У деяких користувачів ЕСОЗ постає запитання, чому існує таке різноманіття медичних інформаційних систем і чому не можна створити єдину державну МІС? Сьогодні детальніше розглянемо, ДПП в контексті ЕСОЗ.

Залучення бізнесу зберігає стабільність системи незалежно від політичної ситуації в країні. Держава визначає політику і стратегію, працює як партнер з бізнесом для цифровізації системи охорони здоров’я в Україні.

Модель державно-приватного партнерства є ефективною, дозволяє уніфікувати стандарти та якість електронних сервісів та водночас розвивати ринок цифрових послуг в охороні здоровʼя. Розвиток ЕСОЗ у рамках такої моделі має низку переваг:

Прискорення реалізації проектів

Завдяки співпраці з приватними компаніями цифрові проєкти у сфері охорони здоров’я можна реалізувати швидше. Адже приватні партнери зазвичай мають досвід і ресурси для оперативного виконання робіт, що скорочує час розробки та імплементації. 

Медичні інформаційні системи адаптують свої сервіси під потреби конкретних напрямків – первинної медичної допомоги, стоматології тощо. Відповідно медичний заклад може обрати серед переліку МІС саме ту, яка найбільше покриває його потреби і таким чином оплачує лише ті сервіси, у яких дійсно є необхідність. Тобто кожен платить за те, що обирає. 

Залучення приватного капіталу

ДПП дозволяє залучити приватні інвестиції для фінансування проектів, що зменшує фінансове навантаження на державний бюджет. Це особливо важливо для великих інфраструктурних проектів, які потребують значних коштів.

Реалізувати цілі у сфері цифрової трансформації медицини виключно за рахунок державного бюджету не завжди вдається. Здебільшого треба залучати позабюджетне фінансування. До того ж ефективна розробка масштабних проєктів у сфері ЕСОЗ можлива завдяки участі великої кількості фахівців із експертизою у різних ІТ-напрямках. 

Участь бізнесу у розбудові ЕСОЗ покриває дефіцит ресурсу в державі шляхом розподілу відповідальностей: держава розробляє політики і стежить за відповідністю дотримання стандартів і займається розробкою центрального компоненту, а бізнес – займається розробкою інтерфейсу і відповідає за кінцевий сервіс. Таким чином з одного боку державі вдається зменшити тягар витрат бюджету на реалізацію нових функціональностей, а з іншого — ефективно реалізовувати свої функції регулювання і моніторингу технічних вимог, яких повинні дотримуватися медичні інформаційні системи як приватний компонент ЕСОЗ. 

Крім того, українські ІТ-компанії мають великий досвід у використанні нових технологій, наданні підтримки клієнтам, що однозначно справляє позитивний вплив і на ЕСОЗ вцілому. 

Завдяки різноманітності медичних інформаційних систем з’явилася можливість вирішувати специфічні проблеми користувачів, що було б неможливо реалізувати лише в межах державного ресурсу.

Економічний розвиток та створення робочих місць

Реалізація проектів в рамках ДПП сприяє економічному зростанню, створюючи нові робочі місця та стимулюючи розвиток бізнесу. Це позитивно впливає на економіку країни вцілому, підвищуючи її конкурентоспроможність на міжнародному ринку.

Підвищення якості послуг завдяки інноваціям

Приватний сектор часто має доступ до новітніх технологій та інноваційних рішень, що дозволяє підвищити ефективність реалізації проектів. Це може включати використання передових методів розвитку, управління та обслуговування. Спільні проекти часто призводять до підвищення якості наданих послуг саме завдяки використанню передових технологій та методів управління. 

Різноманіття МІС дозволяє конкурувати у якості надання послуг та розробляти інноваційні рішення. Відтак, державно-приватне партнерство стимулює ринок розвиватися та конкурувати в зручності сервісів, комфортністю інтерфейсів, корисними функціями для пацієнта. Вільна конкуренція заохочує медичні інформаційні системи покращувати свої сервіси, що в наслідку веде до покращення ринку цифрових послуг в сфері охорони здоровʼя. А від цього виграють кінцеві користувачі – медики та отримувачі послуг та допомоги – пацієнти. Це позитивно впливає на рівень життя громадян та сприяє розвитку суспільства.

Уніфікація стандартів якості електронних сервісів

Усі медичні інформаційні системи, які підключилися або планують підключитися до ЦБД ЕСОЗ, розробляли функціональність для взаємодії з ЦБД ЕСОЗ відповідно до єдиних технічних вимог, які затверджуються НСЗУ. Знайти чинні технічні вимоги ви можете за посиланням.

Так, держава розширює можливості ЦБД ЕСОЗ, надає документацію та консультаційну підтримку в реалізації необхідної функціональності, а МІС, враховуючи свій досвід та запит користувачів, створюють рішення, які допомагають закладу в його роботі. 

Крім можливості роботи в ЦБД ЕСОЗ, оператори МІС пропонують додаткові цифрові сервіси як для закладів охорони здоров’я, так і для пацієнтів. Наприклад, це може бути бухгалтерський модуль, система обліку запасів ліків, рейтингування та відгуки про лікарів чи лікарні або ж відома багатьом – система запису на прийом до лікаря. Такі додаткові сервіси функціонують незалежно від ЕСОЗ – держава не втручається у таку функціональність і відповідно не контролює якість. Заклад самостійно обирає додаткові сервіси під власні потреби.

Більше про сервіси МІС, які перевіряються і не перевіряються державою, можна дізнатися за посиланням.

Двокомпонентна архітектура ЕСОЗ має переваги як для користувачів системи, так і для бізнесу. 

Чому розробка єдиної МІС наразі неможлива?

Зараз користувачами ЕСОЗ тільки в медичному напрямку є майже 27 тис лікарів ПМД, понад 120 тис лікарів СМД, близько 200 тис середнього медичного персоналу, додатково до користувачів фармацевтичного напрямку. Усіх цих користувачів необхідно навчити користуватися системою та підтримувати під час їх роботи, пояснювати нововведення тощо. 

Навчання, підтримка, розробка, комунікації і інші напрямки виконуються людьми, отже, необхідна команда, яка зможе закривати всі потреби медичної спільноти. Тож якби працівники усіх МІС, які наразі підключені до ЕСОЗ, працювали б на одну державну МІС – уявімо витрати на таку команду. І окрім команди, пам’ятаймо про потреби в інфраструктурі, яка мала б забезпечувати безперервну, цілодобову та швидку роботу усіх цих користувачів. Заглибившись в деталі ідеї “державної МІС”, можемо наразі тільки осягнути обсяги необхідних постійних витрат публічних коштів, які є нашими з вами податками та однозначно не є доступними в нинішній час. 

Натомість конкурентний ринок МІС інвестує приватні кошти в забезпечення потреб користувачів. До того ж в умовах конкуренції шанси на інноваційність значно зростають, адже кожна із команд розробників українських ІТ-компаній намагається запропонувати найкращий продукт та сервіс для споживача. А це один із важливих принципів ринкової економіки. Пропозиція формується під впливом запитів від користувачів ЕСОЗ. Бізнес постійно удосконалює свої сервіси, а держава розробляє політики, технічні вимоги, встановлює стандарти якості для функціональностей в межах ЕСОЗ та відповідає за безпеку системи. Тож модель державно-приватного партнерства є максимально ефективною для українських реалій, адже підсилює державні стратегічні цілі шляхом залучення потенціалу приватних компаній. 

20 Листопада 2020
Республіка Казахстан, як і Україна, успадкувала від радянського періоду систему охорони здоров’я, побудовану за моделлю Семашко, тобто охорона здоров’я перебувала у власності держави, функціонувала на основі централізованого планування, і одним з її ключових принципів був загальний і безкоштовний доступ населення до медичної допомоги.
Після здобуття у 1991 році незалежності Казахстану довелося розробляти власну політику і систему планування в галузі охорони здоров’я. Багато функцій Міністерства охорони здоров’я були децентралізовані і передані регіонам, обласні департаменти охорони здоров’я володіли значним ступенем самостійності.
На сьогодні медична система Казахстану адаптована до міжнародних стандартів, відповідно до базового набору стандартів та короткострокового плану стандартизації електронної охорони здоров’я.
Національна стандартизація в галузі електронного здоров’я регулюється технічним комітетом з стандартизації та комітетом з технічного регулювання та метрології Міністерства інвестицій та розвитку Республіки Казахстан.
Стандартизація відбувалась у декілька етапів:
🔵 2013-2014 роки – Створення електронної моделі медичної картки, яка включала перший базовий набір стандартів також визначили перші класифікатори в електронній системі охорони здоров’я.
Оскільки не було компетенції розробляти стандарти у галузі електронного охорони здоров’я, стандарти були прийняті у формі стандартних вимог та норм.
🔵 2015-2016 рр. – ідентифікація функціоналу електронної медичної картки, що включає процеси медичного обслуговування та визначення додаткових класифікаторів для їх підтримки. У 2015 році було розроблено та затверджено 4 стандарти та розпочався процес адаптації класифікаторів.
🔵 Далі з 2017го по 2020 рік затвердили урядом стратегію розвитку електронної системи охорони здоров’я казахстану.
На сьогодні Урядом Республіки Казахстан ефективно здійснюється політика щодо розвитку і модернізації національної системи охорони здоров’я.
За роки реформ в сфері охорони здоров’я країни відбулися кардинальні зміни: удосконалили законодавство, прийняли нові державні та галузеві програми з питань розвитку національної системи охорони здоров’я.