Відповіді на актуальні запитання щодо відпуску рецептурних ліків за е-рецептом

Шановні колеги!

Команди НСЗУ та ДП “Електронне здоров’я” активно працюють над відновленням повноцінної роботи ЦБД ЕСОЗ. 

Наразі у центральній базі даних ЕСОЗ поки спостерігаються тимчасові технічні труднощі, а зокрема:

– сповільнення роботи системи;

– проблеми при підтвердженні зв’язку між недієздатними пацієнтами та законними представниками;

– проблеми при відображенні методів автентифікації у дієздатних персон;

– сповільнена обробка медичних висновків.

Про результати відновлювальних робіт повідомимо окремо.

Слідкувати за оновленнями можна тут: https://status.ehealth.gov.ua/.

Нагадуємо, як діяти під час затримок у роботі ЦБД ЕСОЗ:

👉Призначення ліків коштом пацієнта (крім наркотичних) може здійснюватися на паперових рецептурних бланках.

👉Усі медичні записи, направлення та рецепти слід внести до системи одразу після усунення технічних несправностей.

👉Медичні висновки про тимчасову непрацездатність під час недоступності ЕСОЗ формуються не пізніше п’яти днів з моменту встановлення лікарем факту непрацездатності.

👉Призначення ліків та тест-смужок за програмою реімбурсації, а також наркотичних препаратів можливе лише за е-рецептом. Тому, будь ласка, проінформуйте пацієнтів про можливі затримки та можливість отримання е-рецептів після відновлення роботи ЕСОЗ.

Доволі часто пацієнти звертаються до лікарів із питаннями, як перевірити, чи створено електронний лікарняний, або е-лікарняний (електронний листок непрацездатності), чи можна вважати смс-повідомлення від ЕСОЗ про формування медичного висновку про тимчасову непрацездатність (МВТН) отриманням лікарняного і хто відповідає за його формування. 

МВТН і е-лікарняний часто плутають, вважаючи, що вони формуються одночасно. Відтак, не завжди знають, до кого звернутися з питаннями, коли, до прикладу, повідомлення про МВТН надійшло, а про е-лікарняний — немає. 

Сьогодні розкажемо детальніше про різницю між МВТН та е-лікарняним і як та ким формуються ці документи. 

Чим МВТН відрізняється від е-лікаряного? 

Насамперед варто зауважити, що МВТН та е-лікарняний – це два різні документи. 

МВТН – це електронний документ, що формується на підставі медичних записів в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ), містить висновок лікаря про тимчасову втрату працездатності та є однією з підстав для формування електронного листка непрацездатності. 

👉МВТН формується лікуючим лікарем в ЕСОЗ, а е-лікарняний – автоматично Пенсійним фондом України

Медичний висновок про тимчасову непрацездатність формується лікарем, який надає медичну допомогу, створює відповідні електронні медичні записи та власне, проводить лікарську експертизу щодо тимчасової втрати працездатності. 

Право формувати МВТН є як в лікарів первинної, так і спеціалізованої медичної допомоги. Тобто якщо, наприклад, лікар-хірург визначив, що пацієнт є непрацездатним, то саме він самостійно і формує МВТН.

Е-лікарняний формується автоматично в Електронному реєстрі листків непрацездатності (ЕРЛН) Пенсійного фонду України на підставі МВТН для застрахованої непрацездатної особи. Системи (ЕСОЗ та ЕРЛН) обмінюються необхідною інформацією автоматично без залучення лікарів чи чиновників. 

На основі отриманої автоматично інформації ЕРЛН перевірить, чи можна сформувати непрацездатному е-лікарняний та створить його за такої можливості.  Електронний листок непрацездатності вважається виданим з моменту реєстрації інформації про тимчасову непрацездатність у реєстрі ПФУ. 

👉МВТН – медичний документ, е-лікарняний – фінансовий

МВТН буде видано лікарем у випадку наявності непрацездатності незалежно від того, чи матиме особа право на компенсацію втраченого заробітку чи допомогу по вагітності та пологам. Цей електронний документ засвідчує, що особа втратила працездатність та пройшла експертизу тимчасової непрацездатності. Він може бути також предʼявлений, наприклад, до навчального закладу чи суду як підтвердження. 

е-Лікарняний же формується вужчому колу осіб (тобто тим особам, що мають право на “виплати”) і використовується для підрахунку обсягу “виплат”, повідомлення роботодавця (страхувальника) про відсутність на роботі з обґрунтованих причин, тощо.

👉МВТН є підставою для створення е-лікарняного, але не гарантією його отримання 

Лікар лише засвідчує тимчасову непрацездатність пацієнта на підставі висновку та електронних записів в ЕСОЗ, але не відповідає за видачу е-лікарняного, на основі якого можна отримати “виплати”. Листок непрацездатності формується особі, яка одночасно є непрацездатною та застрахованою, тобто підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. 

Співставлення непрацездатного з його роботодавцем відбувається автоматично Електронним реєстром листків непрацездатності. 

👉МВТН створюється саме пацієнту, а е-лікарняний може бути створений особі, яка за ним доглядає 

Зауважимо, що є суттєва різниця між поняттями “пацієнт”, “непрацездатний”, “застрахований”. Так, пацієнт – це особа, яка хворіє і якій надають медичну допомогу. Непрацездатний – це той, хто не може працювати, зокрема і через догляд за хворим. У більшості випадків пацієнт та непрацездатна особа збігаються. Якщо ж пацієнт потребує догляду, тоді непрацездатним буде той, хто за ним доглядає. Застрахована особа – це та, яка має право на виплати. 

МВТН створюється виключно пацієнту, якому надається медична допомога. У ньому завжди зазначається непрацездатна особа. Зокрема, у випадку коли пацієнт потребує стороннього догляду – йому створюють МВТН і як непрацездатну особу можуть вказати людину, яка буде здійснювати догляд за ним. 

Відповідна допомога на підставі МВТН та електронного листка непрацездатності може бути виплачена лише тій людині, яка має статус застрахованої особи. Застрахована особа – особа, яка підлягає загальнообов’язковому соціальному страхуванню. 

👉Про формування МВТН пацієнт дізнається від лікаря, а про формування е-лікарняного – від ПФУ

Як тільки лікар створює МВТН і підпише його своїм електронним підписом,  пацієнт за наявності методу автентифікації за номером телефону отримує смс-повідомлення від ЕСОЗ з номером медичного висновку у форматі 1А2B-3В4G-5D6Е-7C8T. Якщо смс не прийшло – надайте лікарю актуальний номер телефону для зміни методу автентифікації.

Повідомлення про створення електронного листка непрацездатності пацієнт отримує автоматично через смс-повідомлення, якщо вже надав ПФУ дозвіл на інформування у такий спосіб. 

Інформація про створення електронного листка непрацездатності також буде доступна у його кабінеті застрахованого на сайті ПФУ. 

Повідомлення про видачу е-лікарняного також отримує роботодавець у своєму кабінеті страхувальника. 

📌Алгоритм дій пацієнта при отриманні е-лікарняного – переглядайте тут.

📌Переглянути свої е-лікарняні можна в особистому кабінеті застрахованої особи на Порталі пенсійного фонду.

📌Перевірити медичний висновок можна на порталі “Дія”. 

💡Якщо у пацієнтів виникають питання щодо лікарняних, за консультацією можна звертатися на гарячу лінію Контакт-центру Пенсійного фонду України: 0-800-503-753, 044-281-08-70, 044-281-08-71.  

💡Якщо виникають питання щодо МВТН, звертатися треба до НСЗУ за номером: 1677

Неонатальний скринінг – один із пріоритетних напрямків, який реалізується для своєчасного виявлення та ефективного лікування 21 рідкісного (орфанного) захворювання серед немовлят.

З 17 жовтня минулого року дослідження почали проводити в 12 регіонах країни на базі регіональних лабораторних центрів – Київського і Львівського. 

Попри війну програма неонатального скринінгу динамічно розвивається та з 24 квітня цього року стала доступною і в інших областях країни, за винятком тимчасово окупованих територій. Це стало можливим завдяки відкриттю регіональних центрів скринінгу – у Харкові та Кривому Розі. 

Впродовж 2023 року провели понад 154 тисяч обстежень на базі регіональних центрів скринінгу. Загалом кількість проведених досліджень з жовтня 2022 року становить більше ніж 175 тисяч. 

Зокрема, близько 59 тисяч досліджень проведено цьогоріч Львівським регіональним центром неонатального скринінгу, понад 52,4 тисячі досліджень – Київським центром, більш як 19 тисяч – у Харкові та понад 24 тисяч – у Кривому Розі.

Неодноразово зафіксовані випадки, коли завдяки своєчасно проведеній діагностиці було врятовано життя дітей. Проведення скринінгу є абсолютно безоплатним для родини, як і подальше дообстеження та лікування дитини у разі виявлення ризиків.