Всесвітній тиждень обізнаності про антибактеріальні лікарські засоби
Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) забезпечує для пацієнтів та лікарів зручне ведення електронної медичної картки.
Завдяки ЕСОЗ відбувається цифровий обмін інформацією в медичній галузі. В ній лікарі створюють електронні медичні висновки про народження та тимчасову непрацездатність, електронні направлення, електронні рецепти, вносять інші медичні дані пацієнта. Лікуючий лікар може швидко – за згодою пацієнта – отримати потрібну інформацію про пацієнта, яка була внесена до системи за результатом його попередніх звернень за медичною допомогою. Така медична інформація допоможе лікарю мати більше об’єктивних даних для прийняття рішень під час встановлення діагнозу, призначення лікування тощо.
Дані про пацієнта зберігаються в центральній базі даних, яка належить Національній службі здоров’я, та в закладі, який вносить електронні медичні записи через медичні інформаційні системи (МІС). Центральна база даних і МІС складають електронну систему охорони здоров’я.
У центральній базі даних (ЦБД) персональні та медичні дані пацієнта технічно зберігаються відокремлено та в зашифрованому вигляді.
Технічно доступ пацієнта як користувача до ЦБД ЕСОЗ наразі не забезпечено, тому пацієнт може отримати інформацію, яка внесена про нього в ЦБД ЕСОЗ, одним зі способів:
- у свого сімейного або лікуючого лікаря після надання такому лікарю згоди на доступ до запитуваної інформації пацієнт може отримати відомості щодо медичної інформації про себе;
- у Національній службі здоров’я України, надіславши запит через форму або листом на адресу: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 19.
Варто зазначити, що наразі медичні заклади можуть надавати пацієнтам доступ до даних, які зберігаються безпосередньо в такому закладі, через пацієнтські застосунки медичних інформаційних систем, які використовує заклад для автоматизації своїх процесів. Однак не всі МІС мають відповідний функціонал та не всі заклади ним користуються. Відомості в застосунках МІС, які ви сьогодні можете бачити у разі їх використання, – це не відомості ЦБД ЕСОЗ, а відомості, які зберігає про вас заклад, який використовує таку ж МІС.
Зауважимо, що зараз ведеться активна робота над розробкою та впровадженням особистого кабінету пацієнта, який надалі забезпечить доступ усіх пацієнтів до власних даних, які містяться в центральній базі даних ЕСОЗ.
Сьогодні через війну потреба у реабілітації серед військових та цивільних збільшилася в десятки та навіть сотні разів.
Протягом 2023 року в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ) було сформовано понад 1,2 мільйона е-направлень на реабілітаційні послуги.
Забезпечення ефективної, активної та доказової реабілітації є одним із завдань держави та її відповідальністю перед українцями, які постраждали внаслідок війни.
З цією метою держава трансформує систему реабілітаційної допомоги в Україні. Зокрема, впроваджуються сучасні цифрові інструменти на принципах Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоровʼя (МКФ).
Так, з червня 2023 року 1,5 тисячі фахівців з реабілітації з понад 500 закладів по всій країні почали активно обліковувати медичну інформацію про реабілітаційні втручання в ЕСОЗ.
На сьогодні в ЕСОЗ внесено понад мільйон записів (з використанням класифікатора МКФ) щодо провадження реабілітації для 123,5 тисячі пацієнтів. Ця кількість містить в тому числі дані про реабілітаційні обстеження.
«Електронні записи дозволяють захищено зберігати дані про відновлення людини в єдиному місці, – коментує заступниця міністра охорони здоровʼя з питань цифровізації Марія Карчевич. – А доступ до цієї інформації може надаватися усім фахівцям, які залучені до процесу реабілітації. Таким чином, вони можуть у будь-який момент відстежити прогрес реабілітації та за потреби оперативно внести корективи до реабілітаційного плану».
На додаток, якщо пацієнт буде скерований в інший заклад охорони здоров’я, йому не доведеться везти з собою відповідні медичні документи з попереднього місця реабілітації.
А якщо, наприклад, пацієнт вирішить продовжити реабілітацію за кордоном, лікар фізичної та реабілітаційної медицини зможе сформувати друковану форму індивідуального реабілітаційного плану пацієнта, яка міститиме дані про пройдений шлях реабілітації.
Завдяки використанню міжнародних кодів МКФ облік реабілітаційної допомоги здійснюється за уніфікованими параметрами, а отже, буде чіткий, однозначний та зрозумілий як для українських фахівців, так і для їх колег за кордоном.
Наступним етапом реформування системи реабілітації планується цифровізація інструментів функціонального оцінювання стану пацієнта та формування призначення допоміжних засобів реабілітації в ЕСОЗ.
Розбудова ефективної системи реабілітації є ініціативою першої леді Олени Зеленської. Проєкт «Реабілітація травм війни в Україні» реалізують Міністерство охорони здоров’я України, Національна служба здоров’я України, ДП «Електронне здоровʼя», Міністерство соціальної політики України, Офіс Президента України, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, БФ «Пацієнти України», Український католицький університет, Protez Hub та Всеукраїнське об’єднання фізичних терапевтів.