Відключення медичної інформаційної системи від ЦБД ЕСОЗ (Лабораторна інформаційна менеджмент система (ЛІМС))

Неонатальний скринінг – комплексне обстеження новонароджених, яке проводять для виявлення спадкової та вродженої  патології у немовлят. 

Раніше в Україні обстеження проводилося на чотири, а з минулого року – на 21 рідкісне захворювання. З 2023 року така можливість стала доступна у всіх пологових закладах країни, за винятком тимчасово окупованих територій.

Розширений неонатальний скринінг дає можливість завчасно виявити лабораторні ознаки захворювання у дитини та якнайшвидше запобігти їхнім клінічним проявам.

Розповідаємо детальніше, як батьки можуть отримати результати дослідження.

✅ Якщо у дитини ризиків не виявлено, результати не повідомляються, але зберігаються в записах дитини в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ).

✅ У разі сумнівного результату батьків можуть запросити на забір зразка для проведення повторного дослідження – проте це не означає, що у дитини виявлено хворобу.

✅ Якщо скринінг підтвердив патологію, з родиною обов’язково зв’яжуться лікарі медико-генетичного центру та скоординують щодо подальших кроків.

Зауважимо, що батьки дитини можуть дізнатися результати скринінгу у педіатра, якому вони раніше подали декларацію. 

Лікар має доступ до електронних медичних записів дитини та зможе надати необхідну інформацію. Також лікар-педіатр зможе переглянути, які щеплення провели новонародженому у пологовому будинку та інші медичні записи за потреби. 

Нагадаємо, що послуга розширеного неонатального скринінгу є безоплатною та гарантується в рамках програми медичних гарантій під час пологів у пологових стаціонарах, перинатальних центрах та дитячих лікарнях з неонатологічними відділеннями.

На сьогодні уже проведено понад 380 тисяч досліджень, з яких у 563 випадках було підтверджено факт рідкісних захворювань у новонароджених. 

Саме раннє виявлення ризиків та своєчасне призначення лікування дозволяє запобігти розвитку хвороби та створює всі умови для повноцінного життя дитини. 

ʼʼЗгідно з даними порталу vaccination.covid19.gov.ua, уже понад 113 560 українців отримали бустерну дозу вакцини проти COVID-19.
📍Бустерну дозу вакцини можуть отримати усі громадяни, що вакциновані попередньо двома дозами від COVID-19, віком від 18 років.
Важливо, щоб від дати другого щеплення пройшло не менше пів року.
🔎 Якщо ви підпадаєте під визначені критерії, знайдіть пункт вакцинації у свому місті на порталі https://vaccination.covid19.gov.ua/list.
​​🧬 Після бустерного щеплення м-РНК-вакциною (Moderna або Comirnaty від Pfizer-BioNTech) у сертифікаті про вакцинацію відображатиметься інформація про останню імунізацію.
📅 Після введення бустерної дози можна буде отримати новий COVID-сертифікат, який діятиме 270 діб з дати її введення. Згенерувати його можна буде в «Дії» орієнтовно наприкінці січня 2022 року. До того часу ваш сертифікат за попередню повну вакцинацію буде діючим.
❗️Також нагадуємо, що при виникненні запитань, ви можете звернутись до контакт-центру МОЗ з питань коронавірусної хвороби та вакцинації за номером 0 800 60 20 19. Додатково, ви можете скористатися чат-ботом підтримки на сайті Міністерства охорони здоров’я України.

З 1 липня  почне діяти вимога щодо обовʼязкового внесення запису про категорію пацієнта в ЕСОЗ при створенні призначення інсулінів за програмою реімбурсації. 

Ми зібрали найбільш поширені запитання, які виникають щодо категоризації інсулінозалежних пацієнтів.

Перш за все пояснимо, що таке клінічна оцінка. Це запис лікаря про виконану оцінку стану пацієнтів на основі огляду, існуючих ЕМЗ, аналізу медичної історії пацієнта, медичної документації тощо. Відповідний запис використовується в ЕСОЗ зокрема і для фіксації категорії інсулінозалежного пацієнта. 

А тепер читайте відповіді на ваші запитання👇

Як лікар повинен використати запис про клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта при призначенні інсуліну?

При створенні призначення на інсулін лікар (в параметрі “Обгрунтування підстав”) обов’язково повинен вказати посилання на актуальний запис про  клінічну оцінку.

Саме це посилання є підтвердженням, що призначення може бути сформоване за відповідною програмою реімбурсації.

Хто має створювати клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта?

Лікар-ендокринолог створює в ЕСОЗ запис про клінічну оцінку  щодо категорії інсулінозалежного пацієнта. На час воєнного стану цю функцію може також виконувати лікар первинної медичної допомоги.

Коли та як часто необхідно створювати запис про клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта?

Запис про клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта створюється:

Лікарем-ендокринологом перед створенням запису про призначення інсуліну: 

• коли лікар вперше створює План лікування і призначення в ньому, 
• або коли створює нові призначення в існуючому Плані лікування; 

Лікарем ПМД перед створенням запису про призначення інсуліну:

• коли лікар вперше створює власний План лікування і призначення в ньому на основі попереднього аналогічного призначення лікаря-ендокринолога.

Що робити, якщо у пацієнта відсутня необхідна інформація (зокрема і в ЕСОЗ) для створення клінічної оцінки щодо визначення його категорії?

Якщо відсутні певні ЕМЗ для створення клінічної оцінки, то лікар може:

1. Безпосередньо під час прийому виконати необхідні обстеження або встановити відповідний діагноз та створити потрібні ЕМЗ;
2. За наявності потрібної інформації (електронного/паперового документу) – внести дані з цього документу в ЕСОЗ;
3. Скерувати пацієнта на потрібну діагностику чи консультацію і вже після цього визначити категорію.

Маєте додаткові запитання – переходьте за посиланням і читайте більше.

Детальний алгоритм внесення даних описаних у відповідному курсі академії НСЗУ “Ведення ЕМЗ пацієнтів з діабетом на амбулаторному рівні”.

Запрошуємо пройти на платформі Академії НСЗУ оновлений курс “Ведення ЕМЗ пацієнтів з діабетом на амбулаторному рівні” з урахуванням порядку обліку категорії пацієнта:

👉Посилання для тих, хто НЕ проходив навчання

👉Посилання для тих, хто пройшов основний курс

Державне підприємство “Електронне здоров’я”, що відповідно до Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411, є  адміністратором центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (надалі – Адміністратор) повідомляє наступне.

Згідно наказу Адміністратора від 20.12.2022 №76, ураховуючи виявлену невідповідність низки функціональних можливостей МІС актуальним технічним вимогам, з 20 лютого 2023 року зменшено обсяг функціональних можливостей електронних медичних інформаційних систем (надалі – МІС)  “HealthTech” (ТОВ “ХОРСТЕХ”) та “МІТІС “ДНІПРО-МТ” (ТОВ “ПВП МОНТЕКС”) для роботи в електронній системі охорони здоров’я, шляхом відключення від центральної бази даних.

Перелік функціональних можливостей, відключених від центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я МІС “HealthTech” та “МІТІС”ДНІПРО-МТ”” наведено в наказі.

Так, у разі зменшення обсягу функціональних можливостей МІС, якою користуються заклади охорони здоров’я, фізичні особи – підприємці, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (надалі – заклад охорони здоров’я), мають право:

– обрати для роботи в електронній системі охорони здоров’я інший МІС відповідно до алгоритму вибору МІС; 

– розірвати договір з Оператором МІС та/або провести претензійно позовну роботу щодо невиконання, неналежного виконання договору Оператором МІС;

– продовжити співпрацю з МІС у частині функціоналу, що не підключений до ЕСОЗ.