Шановні партнери та користувачі ЕСОЗ!
З метою оптимізації та покращення продуктивності системи ЕСОЗ, проводимо планові технічні роботи.
Задля мінімізації можливих незручностей для користувачів, регламентні роботи відбуватимуться з 18:00 30.10.2022 та до 21:30 30.10.2022 року
Актуальну інформацію про технічні роботи на центральному компоненті ЕСОЗ відслідковуйте на сторінці: https://status.ehealth.gov.ua/
Дякуємо за розуміння!
ДП “Електронне здоров’я” разом з Міністерством охорони здоров’я та Національною службою здоровя України вже реалізувало дев’ять проєктів у сфері електронного здоров’я, а 29 – ще в роботі.
Про це йдеться у звіті ДП “Електронне здоров’я” за перше півріччя.
Команда ЕСОЗ активно працює заради покращення якості та доступності послуг у сфері охорони здоров’я України та успішно впроваджує цифрові медичні інструменти.
Серед втілених проєктів такі, як:
📍довідник МКФ (Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності і здоров’я)
📍внесення даних про вакцинацію від COVID, проведену за кордоном
📍кабінет фактичного і клінічного моніторингу в ЕСОЗ
📍MVP Державного реєстру медичних виробів
📍електронний рецепт на всі рецептурні препарати,
📍функціонал обліку реабілітаційних послуг в ЕСОЗ
📍медвисновки 2.0 (рев’ю процесів по МВ)
📍реорганізація Юридичних Осіб 2.0
📍категоризація для проекту Інсуліни в ЕСОЗ
У розробці – рутинна вакцинація в ЕСОЗ, електронний рецепт на тест-смужки, медичні висновки водія, медична довідка про смерть, особистий кабінет пацієнта та інші.
“Це досить великий обсяг роботи із гарячими дедлайнами. І попри великі навантаження, нашій команді вдається справлятися з усіма викликами. Попереду їх не менше, але не ніщо так не тішить, як успішні результати роботи і можливість покращувати якість послуг у своїй країні. Дуже дякую кожному фахівцю за професіоналізм і бажання трансформувати медицину в Україні! Разом ми – сила. Дякую партнерам за підтримку!” – зазначає в.о. генерального директора ДП “Електронне здоров’я” Олександр Ємець.
Нагадаємо, що електронна система охорони здоров’я є найбільшою ІТ-системою України. На сьогодні вона надійно зберігає дані про здоровʼя близько 35 мільйонів українців. У ній зареєстровано 360 тисяч медичних працівників із понад 17 тисяч закладів охорони здоровʼя.
Саме завдяки розвитку ЕСОЗ українці користуються такими послугами як: електронні рецепти та направлення, єМалятко, сертифікати про вакцинацію, електронні лікарняні та ін. Крім того, пацієнтам вже не треба збирати та роками зберігати численні довідки, адже усі дані надійно зберігається в єдиному місці – електронній медичній картці пацієнта.
Уже цієї весни відпуск всіх рецептурних засобів в Україні почне здійснюватися за електронним рецептом. У такий спосіб МОЗ не лише посилює контроль за відпуском рецептурних ліків в аптеках, але й оптимізує процес призначення ліків, робить його більш прозорим та ефективним. Для того, щоб пацієнт зміг безперешкодно отримати рецепт на ліки у будь-якого лікаря та погасити його у будь-якій аптеці, керівники медичних та аптечних закладів мають завчасно – до 31.03.2023 – подбати про підключення до національної електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Механізм виписування е-рецептів уже знайомий лікарям та фармацевтам, які працюють з електронними рецептами у рамках програми реімбурсації «Доступні ліки», а також призначають пацієнтам антибіотики чи препарати знеболення. Разом з тим, він також буде простим і зрозумілим для тих, хто тільки починає роботу з електронною системою охорони здоровʼя. Для цього на платформі Академії НСЗУ та МІС завжди доступні відповідні навчальні матеріали. Виписати е-рецепт зможуть лікарі усіх спеціальностей державних, комунальних чи приватних клінік, або ж лікар-ФОП. І для цього закладу не потрібно укладати договір з НСЗУ. Завдяки доступу до єдиної електронної картки пацієнта лікар зможе відстежувати історію хвороби пацієнта, його супутні захворювання, прийом інших медикаментів та інші клінічні дані, необхідні для його подальшого лікування. Це суттєво спростить та водночас розширить можливості для збору анамнезу, а з часом – дозволить відстежувати результати лікування та за потреби створювати план лікування пацієнта.
Іванка Небор –Український блогер-лікар отоларинголог на дослідницькій позиції у госпіталі Цинциннаті, США. Засновник та керівник медичної платформи INgenius.
Іванка уже рік стажується в Американському госпіталі та навчається у американському коледжі на програмі для лікарів Clinical Research, University of Cincinnati College of Medicine.
В інтерв’ю eHealth Іванка розповіла як працює електронна система охорони здоров’я в Америці та що особливого в роботі лікаря з eHealth в Штатах.
В основному у великих лікарнях встановлена система “EPIC”. Значна частина лікарів працює саме в ній. Проте, лікарі які відкривають власну практику та утримують невеликі лікарні, найчастіше не можуть дозволити встановити “EPIC”. Вони обирають дешевшу програму. Ось до прикладу: 5 лікарів-лорів зібрались і відкрили свою приватну практику. З самого старту їм не вистачить коштів одразу купити “EPIC” і вони надають перевагу дешевшому варіанту.
Тарифи лікарів встановлюються виключно згідно їх спеціалізації і кількості випадків, які лікує певний лікар.
В більшості випадків все лікування пацієнтів здійснюється за страхуванням. Є різні види державного та приватного страхування. Ось програма державного субсидування Medicaid покриває дуже дорогі процедури. До прикладу кохлеарну імплантацію (операція, яку роблять при втраті слуху- встановлюють імплант, який замінює звуковий апарат). Але якщо якісь послуги не передбачені страховою виплатою пацієнта, їх можуть надати відповідно до окремого договору.
Загальної основної структури, як міністерства тут немає. Але кожен штат встановлює свої певні правила ліцензування. До прикладу, під час пандемії дуже розвинулась телемедицина. Часто лікарі надають консультації колегам з інших регіонів. Але в тот час і виникли проблеми з впровадженням телемедицини, тому що кожен штат повинен надати ліцензію на цей вид послуг. Ось теледзвінок не можуть з Огайо провести в Каліфорнії, тому що лікарні, яка його проводить потрібно мати ліцензію на кожен штат.
Програму вибирає адміністрація. Це в основному не лікарі. Адже кожна лікарня в Америці – це окрема бізнес структура. Також обслуговують систему секретарі та відповідні менеджери. В Україні, як я проходила інтернатуру – зі страховими компаніями повинні зв’язуватися напряму лікарі або інтерни. В Америці ж усі фінансові питання, страхування, вирішують не медики, а відповідні фахівці. Лікар документує усі щоденики та описи хворих, але дуже мало займається організаційними моментами, оскільки це дорого дуже обійдеться лікарні.
Так, увесь функціонал в основному приватний. Взагалі, вважаю, що приватні інвестиції та структури – основа розвитку, будь-якої, медицини.
В мене були тренінги в січні. Я записалася на курс. Збирається клас медичних працівників і кожен тиждень проводять навчання. Коли навчали працювати в системі, створювали окремий учнівський кабінет, де ми одразу могли спробувати використати весь необхідний функціонал. На самому початку стажування кожен обов’язково мав пройти тренінг з безпеки. На тренінгу пояснили усі правила роботи з програмою та захисту інформації пацієнтів. В Америці виділяється дуже багато часу та ресурсів для захисту приватної інформації громадян. Навіть після проходження курсу потрібно усі матеріали, що були роздруковані, викинути в окремий контейнер для утилізації, інакше можна отримати штраф.
Часто трапляються проблеми при передачі даних з різних медичних систем. Наприклад КТ, МРТ- це окрема електронна система. Якщо пацієнт зробив їх в лікарні, де немає договору з “EPIC”, тоді або лікарня надсилає запит, щоб отримати знімки і це займає певний час, або пацієнт сам звертається в цей центр щоб отримати копію і на наступну консультацію приносить цей знімок. Але зачасту у великих університетських клініках завжди є свій діагностичний центр, де роблять КТ та МРТ.
Для медиків це 3 основних позиції: лікар, медсестра і дослідник. В мене наразі позиція “дослідник”. Кожна позиція має свій рівень доступу до медичних даних пацієнта. Коли входиш в систему- видно дані, які тобі доступні, але якщо є потреба в додатковій інформації, ти можеш надіслати запит і тобі підтвердять доступ до документів.
До прикладу: лікарю не потрібні щодня в користуванні форми медсестри, але якщо виникне потреба, в системі запитується доступ до файлу і після підтвердження він надсилається.
Наразі, я працюю з дому і кожному, хто працює в системі, у лікарні видали окремий ноутбук для роботи в електронній системі з серійним номером та встановленими програмами захисту. Спочатку при його ввімкненні потрібно ввести логін і пароль, далі через попередньо встановлений спеціальний VPN додаток потрібно буде повторно ввести окремий логін і пароль. І при вході в саму систему “EPIC” вводиш ще одну унікальну пару логіна та пароля .
Коли безпосередньо працюєш з програмою в лікарні, потрібно здійснити лише вхід в систему “EPIC”. Користувачі завжди повинні виходити з додатку. Не можна просто залишити комп’ютер з запущеною системою, тоді програма фіксує що ти в ній не працюєш, сама виходить і блокує доступ на декілька годин або на добу.
Одного разу в лікарні трапилось, що я не вийшла з облікового запису і цілу добу не мала доступу до системи.
Пацієнти мають свій окремий доступ до системи, де можуть подивитись на власні дані, а також за потреби мають змогу створити чат з лікарем. В Америці пацієнти зовсім не мають номерів лікарів і віддалено проконсультуватись з ними можуть виключно через систему.
Пацієнт може отримувати будь-де лікарську допомогу, головне страховка, яка в нього оформлена. “EPIC” досі найпопулярніша система, в більшості клінік встановлена вона. Тоді зазвичай не виникає проблем, адже одна медична картка від народження в пацієнта і видно все від алергій які були в дитинстві до актуальних діагнозів. Немає випадків, коли пацієнт мав алергію, але забув про неї повідомити.
В емігрантів, які пізніше, а не з народження реєструються в системі можуть бути не всі актуальні дані, адже тут відповідно записується більшість інформації з їх слів.
В коментарях мені писали лікарі, що мають проблеми з функціонуванням еHealth в Україні. Що після роботи витрачають свій час, сидять і заповнюють все необхідне.
Звісно, ніхто не любить зміни і пристосуватись до нової роботи лікарю в будь-якому випадку важко.
В Америці теж лікарі закінчують свою зміну і залишаються заповнювати документацію. А паперової роботи ще більше ніж в Україні. Всім важко, ніхто не любить змін. Але всі звиклися і все буде добре!
Для того, щоб отримати такий сертифікат, необхідно сформувати відповідний запит на порталі чи в застосунку «Дія». Це можна зробити одразу після того, як медичний працівник внесе дані про вакцинацію до електронної системи охорони здоров’я.
Для цього:
Така можливість є доступною завдяки впровадженню відповідної функціональності в електронній системі охорони здоровʼя на основі даних про другу бустерну дозу проти COVID-19.
Виданий в Україні сертифікат повністю відповідає оновленим технічним вимогам щодо COVID-сертифікатів, що були прийняті Європейською комісією цієї осені. Скористатися цифровим документом на підтвердження вакцинації можна як в межах країни, так і за кордоном – у країнах, які входять до Довірчої мережі, США, Канаді, Мексиці та багатьох інших.
Нагадаємо, що попередньо в Україні дозволили другу бустерну дозу для всіх охочих. Друга бустерна доза дозволяється всім повнолітнім з інтервалом від 120 до 270 днів після першої бустерної дози. А також було оновлено схеми поєднань вакцини під час введення другої бустерної дози. Відповідно COVID-сертифікат про другий бустер успішно генерується за умови дотримання будь-якої з дозволених схем поєднання вакцин, визнаних в Україні.
Окрім цифрового COVID-сертифіката українці, які отримали другий бустер, за потреби можуть отримати Міжнародне свідоцтво про вакцинацію і профілактику. Як і раніше, такий документ можна отримати у сімейного лікаря чи медичного працівника, який проводив щеплення. Він міститиме дані про усі дози проведених щеплень проти коронавірусної хвороби.