Шановні партнери та користувачі ЕСОЗ!
З метою оптимізації та покращення продуктивності системи ЕСОЗ, проводимо планові технічні роботи.
Задля мінімізації можливих незручностей для користувачів, регламентні роботи відбуватимуться з 18:00 30.10.2022 та до 21:30 30.10.2022 року
Актуальну інформацію про технічні роботи на центральному компоненті ЕСОЗ відслідковуйте на сторінці: https://status.ehealth.gov.ua/
Дякуємо за розуміння!
лікарям первинної медичної допомоги; лікарям спеціалізованої медичної допомоги; всім лікарям, які здійснюють призначення рецептурних лікарських засобів пацієнтам.
Для тих, хто ще не проходив навчання – реєструйтеся вже зараз за посиланням – Для тих, хто вже проходив курс по е-рецепту на антибіотики – ознайомтеся з оновленнями – 
Курс “Особливості створення електронного рецепта” зареєстровано у Системі БПР (кількість балів за курсом: 10 БПРЛ).
Віднедавна в ЕСОЗ зʼявилася можливість фіксувати як дату, так і період у Взаємодії для обліку наданої пацієнту допомоги та точного часу, витраченого медичним фахівцем (діапазон “з” – “по”).
Залежно від фактично наданої допомоги, період у Взаємодії може охоплювати огляди, консультування, проведені інтервенції пацієнту, оформлення виписки зі стаціонару тощо, які потребують обліку тривалості надання медичної допомоги.
Що зміниться для медичного працівника?
❌ Як було: Наразі діє перехідний період, який допускає одночасний облік в ЕСОЗ, як дати взаємодії, так і її періоду.
✅ Як буде: найближчим часом перехідний період буде завершено. Надалі планується облік з використанням виключно періоду у Взаємодії.
Дата та період медичних записів (Діагностичних звітів, Процедур та т.і) в Пакеті Взаємодії з ознакою “первинне джерело – так” мають бути зафіксовані в межах періоду Взаємодії. Виключенням є Взаємодії з типом “Виписка пацієнта, який вибув зі стаціонару”.
Звертаємо увагу, що про завершення перехідного періоду буде проінформовано завчасно, а також відповідна зміна буде відображена в нових курсах Академії НСЗУ. Інформація в існуючих курсах буде оновлена поступово.
Як відтепер буде здійснюватись облік взаємодії в ЕСОЗ?
| Поле | Що вказується* |
| Початок взаємодії (period.start) |
|
| Кінець взаємодії (period.end) |
|
*Заповнення цих полів може бути автоматичним на стороні МІС з можливістю внесення змін медичним працівником.
Така можливість стала доступною на базі нового технічного рішення – зчитувача, що перевіряє автентичність отриманих цифрових документів про вакцинацію.
Зчитувач є відкритим для користувачів за посиланням https://cert.ezdorovya.ua/.
Відповідно після внесення лікарем даних про вакцинацію до системи пацієнт зможе згенерувати сертифікат у застосунку або на порталі «Дія».
Зауважимо, що згенерувати сертифікат у Дії можливо за умови, якщо пацієнт отримав цифровий документ про вакцинацію. Адже саме так можна підтвердити достовірність документа та факт вакцинації.
Для того, щоб ваші медичні дані про щеплення, проведені за кордоном, були внесені до ЕСОЗ, достатньо звернутися до сімейного лікаря з документом, що посвідчує особу, та іноземним документом, який підтверджує вакцинацію. Крім того, ви маєте надати лікарю роздруковану копію документа – у випадку цифрового документа це може бути роздрукований скріншот із зображенням QR-коду на смартфоні.
Також дані про попередні щеплення може внести медичний працівник центру масової вакцинації у разі, якщо ви звернулися за отриманням наступної дози вакцини проти COVID-19.
Згенерувати сертифікат про вакцинацію можливо тільки у випадку, якщо ви отримали щеплення вакциною, яка визнається ВООЗ ефективною та допускається до екстреного використання. В іншому випадку лікар може лише внести запис про щеплення до електронної системи охорони здоровʼя та рекомендувати пацієнту пройти курс вакцинації повторно.
Доброго дня! Мене звуть Злотник Анастасія, я студентка медичного факультету університету Лейпцига і докторант відділення неврології при університетській клініці.
Електронна система охорони здоров’я Німеччини зараз перебуває у процесі трансформації. На даний момент існує цілий ряд програм, що використовуються лікарнями для документування даних пацієнтів: окремі – для лабораторій чи діагностичних кабінетів, окремі – для загальної інформації, як то анамнез, огляд, план лікування тощо як, наприклад, SAP.
Проблематичним залишається факт відсутності однієї універсальної системи даних, якою б могли користуватися лікарі у будь-якій частині країни. Це і ряд інших недосконалостей спонукало правління держави створити проєкт «Digitale Gesundheit 2025», який має на меті актуалізувати систему охорони здоров’я до 2025 року.
На шляху розвитку медичних електронних систем довгий час стояли вкрай жорсткі закони держави щодо захисту персональних даних. Останні ж декілька років Німеччина активно зайнялася діджиталізацією цієї сфери послуг, що в свою чергу вимагало зміни деяких правових актів. Так, закон Terminservice- und Versorgungsgesetz (TSVG) від 11 травня 2019 року зобов’язав страхові каси створити електронні медичні картки пацієнтів для своїх клієнтів. Таким чином, кожен застрахований матиме доступ до всієї лікарської інформації щодо стану свого здоров’я у смартфоні. Закон Gesetz für mehr Sicherheit in der Arzneimittelversorgung (GSAV) від 16 липня 2019 уможливив використання електронних рецептів, введення яких планується до 2022 року. Починаючи з того ж 2022 року електронна медична картка пацієнта повинна включати ще й паспорт імунізації, паспорт матері, інформацію про первинні огляди новонароджених та стоматологічну бонус-картку. Частиною проєкту E-Health є також і розвиток штучного інтелекту (AI). Міністерство охорони здоров’я стверджує, що AI повинен стати таким ж інструментом в арсеналі лікаря як і стетоскоп.
В Німеччині існують різні форми фінансування медичних послуг. Основними їх представниками є стандартне та приватне страхування, а також ряд послуг, що оплачуються безпосередньо пацієнтом. Класичним прикладом останнього може бути стоматологічне лікування. Всі жителі країни повинні бути застрахованими. Питання вибору страхування (стандартне чи приватне), страхової каси (AOK, BARMER та ін.), його оплати (особисто чи роботодавцем) – вирішується в кожному окремому випадку індивідуально.
Електронні медичні системи обслуговуються ІТ-відділом лікарні.
Щодо їх вибору, то не існує якогось єдиного припису, який би зобов’язував всю країну користуватися лише однією програмою Х від розробника У. Навіть найменша приватна практика в праві самостійно обирати softwares, якими користуватиметься, якщо вони відповідають Загальному регламенту захисту персональних даних (General Data Protection Regulation) ЄС та законам Німеччини.
Звичайно, існують команди спеціально навчених людей, які відповідають за злагоджене функціонування всіх систем, встановлених у медичному закладі, та за надання доступу до них, що є, насправді, досить та багатоступеневим процесом.
Частково. Як і в Україні, персонал в Німеччині повинен витрачати величезну частину свого робочого дня на документування оглядів, різноманітних маніпуляцій і всього, що з них випливає. У завантажених клініках лікарі мають змогу користуватися спеціальними приладами для надиктовування тексту, що в режимі реального часу конвертують усну мову в надрукованих текст. У деяких відділеннях передбачені посади секретарів, які вводять всю необхідну інформацію, попередньо записану лікарем на диктофон.
Захист персональних даних – основа медичної системи в Німеччині. Це несе із собою безліч плюсів, але й певну кількість мінусів. Бази даних є різними між різними лікарнями чи приватними практиками. Так, до прикладу, вузький спеціаліст, до якого звертається пацієнт переважно не має доступу до всіх документів/результатів досліджень з інших лікарень чи навіть сусідніх відділень однієї і тієї ж клініки! В таких випадках у нагоді стають так звані заключні листи лікарів, у яких колеги стисло повідомляють про основні захворювання та причину звернення пацієнта до них останнього разу. Міністерство охорони здоров’я Німеччини має на меті нівелювати і цю проблему також.
Безумовно. Це економічно вигідно.
Так, звісно. Ще на етапі навчання в університеті ми проходимо ознайомлювальні курси з клінічними електронними системами в рамках предмету «Статистика та медична інформатика». В подальшому студент має можливість працювати з ними протягом 4 місяців лікарської практики та цілого останнього року навчання, який проходить виключно у лікарні. Таким чином майбутні медики не тільки пізнають теоретичні засади роботи даних систем, але й одержують прямий зворотній зв’язок від лікарів відділень для подальшого уникнення можливих помилок при внесенні чи опрацюванні даних.
Як вже зазначалося вище, одна з релевантних проблем – це обмеження лікарського доступу до всієї інформації про пацієнта. Наступна складність полягає у тому, що відносно старі документи, а часом і актуальні, вводяться в систему не як первинно електронно створені, а як відскановані матеріали. Це може ускладнювати роботу з ними, а також їх статистичну обробку у майбутньому, наприклад, при проведенні ретроспективних клінічних досліджень.
Я б виділила декілька пунктів:
В Німеччині існує обов’язок роз’яснювання пацієнту кожного діагностичного чи терапевтичного кроку лікаря. Чи то елементарне фізикальне обстеження, чи складна операція – пацієнт в праві знати про причини, перебіг, можливі ризики та результати їх проведення.
План медикаментів. Дозування, частота прийому, причина призначення документуються тут у спеціальному формулярі, а не лише зберігаються у пам’яті пацієнта.
Вичерпність нотування. Будь-який software, встановлений на наш комп’ютер – це лише база для роботи. Анамнез і правильне його письмове оформлення і досі залишаються одними з найважливіших лікарських інструментів у Німеччині. Навіть найдрібніша деталь актуального огляду колись може відіграти роль для окремої людини. Тут у нагоді стають попередньо створені шаблони анамнезу, відкалібровані під кожну окрему спеціальність.
Захист даних. Дані пацієнта належать тільки пацієнту. Це банальна істина, але хотілося б сенсибілізувати до неї читача. У лікарської таємниці є свої межі ще навіть на рівні клініки!
