Понад 10 мільйонів електронних лікарняних оформили українці за рік

Через війну в Україні зростає кількість поранених захисників та захисниць, а також цивільних громадян, які потребують подальшої комплексної реабілітації для відновлення та повернення до повноцінного активного життя.

Саме тому держава дбає про забезпечення сучасної, доказової та ефективної реабілітації, доступ до якої має бути без бюрократії та зайвих паперів для всіх українців, які цього потребують. Для цього весь процес реабілітації пацієнта уже навесні буде супроводжуватися в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ).

Передусім, це дозволить зберігати відповідні дані про здоровʼя пацієнта в єдиному місці – електронній картці. Тобто пацієнту більше не знадобиться шукати, збирати та роками зберігати паперові довідки, передбачені в цьому процесі.

На першому етапі цифровізації лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, а також фізичні терапевти та ерготерапевти будуть вносити всю медичну інформацію про реабілітаційні втручання, результати обстежень та інші необхідні дані до ЕСОЗ. Це дозволить повноцінно та надійно зберігати медичні дані про реабілітацію та стан здоровʼя пацієнта, а електронні інструменти забезпечать прозорість, контрольованість та, що головне, – високу ефективність надання реабілітаційної допомоги.

Розробка цього функціоналу в ЕСОЗ, зокрема, реалізується в рамках проєкту «Реабілітація травм війни в Україні», що впроваджує БФ «Пацієнти України» за підтримки Швейцарії та Європейського Союзу.

Доволі часто пацієнти звертаються до лікарів із питаннями, як перевірити, чи створено електронний лікарняний, або е-лікарняний (електронний листок непрацездатності), чи можна вважати смс-повідомлення від ЕСОЗ про формування медичного висновку про тимчасову непрацездатність (МВТН) отриманням лікарняного і хто відповідає за його формування. 

МВТН і е-лікарняний часто плутають, вважаючи, що вони формуються одночасно. Відтак, не завжди знають, до кого звернутися з питаннями, коли, до прикладу, повідомлення про МВТН надійшло, а про е-лікарняний — немає. 

Сьогодні розкажемо детальніше про різницю між МВТН та е-лікарняним і як та ким формуються ці документи. 

Чим МВТН відрізняється від е-лікаряного? 

Насамперед варто зауважити, що МВТН та е-лікарняний – це два різні документи. 

МВТН – це електронний документ, що формується на підставі медичних записів в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ), містить висновок лікаря про тимчасову втрату працездатності та є однією з підстав для формування електронного листка непрацездатності. 

👉МВТН формується лікуючим лікарем в ЕСОЗ, а е-лікарняний – автоматично Пенсійним фондом України

Медичний висновок про тимчасову непрацездатність формується лікарем, який надає медичну допомогу, створює відповідні електронні медичні записи та власне, проводить лікарську експертизу щодо тимчасової втрати працездатності. 

Право формувати МВТН є як в лікарів первинної, так і спеціалізованої медичної допомоги. Тобто якщо, наприклад, лікар-хірург визначив, що пацієнт є непрацездатним, то саме він самостійно і формує МВТН.

Е-лікарняний формується автоматично в Електронному реєстрі листків непрацездатності (ЕРЛН) Пенсійного фонду України на підставі МВТН для застрахованої непрацездатної особи. Системи (ЕСОЗ та ЕРЛН) обмінюються необхідною інформацією автоматично без залучення лікарів чи чиновників. 

На основі отриманої автоматично інформації ЕРЛН перевірить, чи можна сформувати непрацездатному е-лікарняний та створить його за такої можливості.  Електронний листок непрацездатності вважається виданим з моменту реєстрації інформації про тимчасову непрацездатність у реєстрі ПФУ. 

👉МВТН – медичний документ, е-лікарняний – фінансовий

МВТН буде видано лікарем у випадку наявності непрацездатності незалежно від того, чи матиме особа право на компенсацію втраченого заробітку чи допомогу по вагітності та пологам. Цей електронний документ засвідчує, що особа втратила працездатність та пройшла експертизу тимчасової непрацездатності. Він може бути також предʼявлений, наприклад, до навчального закладу чи суду як підтвердження. 

е-Лікарняний же формується вужчому колу осіб (тобто тим особам, що мають право на “виплати”) і використовується для підрахунку обсягу “виплат”, повідомлення роботодавця (страхувальника) про відсутність на роботі з обґрунтованих причин, тощо.

👉МВТН є підставою для створення е-лікарняного, але не гарантією його отримання 

Лікар лише засвідчує тимчасову непрацездатність пацієнта на підставі висновку та електронних записів в ЕСОЗ, але не відповідає за видачу е-лікарняного, на основі якого можна отримати “виплати”. Листок непрацездатності формується особі, яка одночасно є непрацездатною та застрахованою, тобто підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. 

Співставлення непрацездатного з його роботодавцем відбувається автоматично Електронним реєстром листків непрацездатності. 

👉МВТН створюється саме пацієнту, а е-лікарняний може бути створений особі, яка за ним доглядає 

Зауважимо, що є суттєва різниця між поняттями “пацієнт”, “непрацездатний”, “застрахований”. Так, пацієнт – це особа, яка хворіє і якій надають медичну допомогу. Непрацездатний – це той, хто не може працювати, зокрема і через догляд за хворим. У більшості випадків пацієнт та непрацездатна особа збігаються. Якщо ж пацієнт потребує догляду, тоді непрацездатним буде той, хто за ним доглядає. Застрахована особа – це та, яка має право на виплати. 

МВТН створюється виключно пацієнту, якому надається медична допомога. У ньому завжди зазначається непрацездатна особа. Зокрема, у випадку коли пацієнт потребує стороннього догляду – йому створюють МВТН і як непрацездатну особу можуть вказати людину, яка буде здійснювати догляд за ним. 

Відповідна допомога на підставі МВТН та електронного листка непрацездатності може бути виплачена лише тій людині, яка має статус застрахованої особи. Застрахована особа – особа, яка підлягає загальнообов’язковому соціальному страхуванню. 

👉Про формування МВТН пацієнт дізнається від лікаря, а про формування е-лікарняного – від ПФУ

Як тільки лікар створює МВТН і підпише його своїм електронним підписом,  пацієнт за наявності методу автентифікації за номером телефону отримує смс-повідомлення від ЕСОЗ з номером медичного висновку у форматі 1А2B-3В4G-5D6Е-7C8T. Якщо смс не прийшло – надайте лікарю актуальний номер телефону для зміни методу автентифікації.

Повідомлення про створення електронного листка непрацездатності пацієнт отримує автоматично через смс-повідомлення, якщо вже надав ПФУ дозвіл на інформування у такий спосіб. 

Інформація про створення електронного листка непрацездатності також буде доступна у його кабінеті застрахованого на сайті ПФУ. 

Повідомлення про видачу е-лікарняного також отримує роботодавець у своєму кабінеті страхувальника. 

📌Алгоритм дій пацієнта при отриманні е-лікарняного – переглядайте тут.

📌Переглянути свої е-лікарняні можна в особистому кабінеті застрахованої особи на Порталі пенсійного фонду.

📌Перевірити медичний висновок можна на порталі “Дія”. 

💡Якщо у пацієнтів виникають питання щодо лікарняних, за консультацією можна звертатися на гарячу лінію Контакт-центру Пенсійного фонду України: 0-800-503-753, 044-281-08-70, 044-281-08-71.  

💡Якщо виникають питання щодо МВТН, звертатися треба до НСЗУ за номером: 1677

Команда eHealth з Міністерства охорони здоров’я побувала на ІІ Симпозіумі ВООЗ щодо майбутнього систем охорони здоров’я в цифрову еру, що відбувся в Португалії. 

Це важлива подія, яка об’єднує урядовців, науковців, експертів, представників громадянського суспільства, професійних організацій у сфері охорони здоров’я. Серед української делегації, яка стала учасником заходу – представники МОЗ, Національної служби здоров’я, «Медичні закупівлі України» та Центру громадського здоровʼя. 

ІІ Симпозіум ВООЗ став платформою для обговорення цифрових трендів і формування дій на підтримку Регіонального плану дій у сфері цифрової охорони здоровʼя для Європейського регіону на 2023 – 2030 роки, схваленого під час 72-ї сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ.

Під час зустрічі делегати мали змогу поділитися досвідом впровадження цифрових інструментів, дискутувати щодо можливостей боротьби з інфекційними та неінфекційними захворюваннями, а також розглянути медичні рішення з використанням штучного інтелекту, у тому числі і для покращення психічного здоров’я.

«Розвиток електронної охорони здоров’я, а також детальне планування необхідних заходів і ресурсів виноситься на пріоритетні позиції в багатьох країнах світу, і Україна не є виключенням. Це також наближає досягнення таких цілей, як доступність і якість медичних послуг, управління якістю та ефективністю сфери охорони здоров’я загалом, – говорить заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич. – Ми маємо успішний досвід впровадження низки електронних рішень та сервісів, яким поділились із іншими країнами. Водночас є ще багато планів і проєктів, які хочемо втілити в життя. До прикладу, у 2023 році нашою командою реалізується дорожня мапа зі 107 цифрових проєктів».

Серед питань, які розглянули на симпозіумі і які досі потребують пристальної уваги – потреба в підвищенні захисту даних та покращення цифрової грамотності пацієнтів. Також світова спільнота активно вивчає нові напрямки, у яких можна використовувати технології штучного інтелекту, зокрема, у таких сферах, як телемедицина, психічне здоров’я та аналіз цифрових знімків пацієнта з метою виявлення хвороб або ускладнення на ранніх стадіях. 

“Всесвітня сфера охорони здоров’я перебуває на етапі активної цифровізації. Серед пріоритетних векторів розвитку – покращення доступності послуг, налагодження системної цифрової співпраці та обмін досвідом для застосування штучного інтелекту у медицині, – зазначає Олександр Ємець. – Щоб розробити якісні електронні сервіси, треба проаналізувати величезний обсяг медичної інформації. 86% країн ЄС вже почали використовувати пацієнтські дані для аналізу та прийняття рішень. Завдяки стрімкій цифровій трансформації української медицини ми з ними “на одній хвилі”, адже усі електронні інструменти розробляються та покращуються лише на основі аналізу потреб та запитів користувачів ЕСОЗ. Україна стежить за трендами й успішно розвиває нові проєкти в сфері електронного здоров’я. Лише за пів року ми впровадили більше 9 проєктів і 29 – ще в роботі. Нам є чим поділитися з іноземними колегами, і це добрий знак”.  

Революційні технологічні рішення у сфері медицини розробляються з ціллю попередити хворобу, а не лікувати її наслідки. Саме тому розвинені країни схиляються до підходу у розвитку охорони здоров’я, виділяючи 80% ресурсу на підтримку здоров’я і лише 20% – на лікування. 

Верифікація даних медичних працівників – процес, від успішності якого залежить подальша робота медика в ЕСОЗ.

❓Що змінюється у процесі верифікації медичних фахівців – дізнавайтеся у вебінарі “Верифікація даних медичного працівника: нові напрями. Що змінилося?”.

На вебінарі ми поговоримо про:

🔸як здійснюється верифікація даних медиків за новими напрямами

🔸що змінюється та на що варто звернути увагу керівникам та фахівцям з кадрів

🔸поширені питання та відповіді.

🔸топ-помилок, виявлених у ході верифікації

⏰ Дата та час вебінару: 1 травня, 16:00 год.

Наші доповідачі:

• Юлія Мазур – аналітик групи бізнес-аналізу процесів реєстрації/оновлення даних про пацієнта та декларації, ДП «Електронне здоровʼя».
• Світлана Кривда – заступник директора департаменту – начальник управління ведення реєстрів та актуальності даних ЕСОЗ.

Трансляція відбудеться на: 

🔸Платформі Zoom:  

🔸YouTube каналі eHealth – Україна:  

🔸YouTube каналі НСЗУ:   

❓ Залишайте свої питання у реєстраційній формі, аби саме ваше питання увійшло до вебінару!

Під час блоку «запитання-відповіді» перевага надаватиметься учасникам, які переглядатимуть ефір на платформі Zoom. Запис вебінару буде доступний на платформі YouTube. 

🔥 Ми проводимо вебінари для медичних працівників щомісяця, тож не пропустіть майбутні події та стежте за оновленнями на каналах eHealth! Просимо поширити це повідомлення серед колег та профільних груп!