Увага! Регламентні роботи в ЕСОЗ!

Шановні партнери та користувачі ЕСОЗ!

З метою оптимізації та покращення продуктивності системи ЕСОЗ, відбуватимуться планові регламентні роботи в оператора SMS-повідомлень. Протягом вказаного часу надсилатись SMS-повідомленя не будуть.

Задля мінімізації можливих незручностей для користувачів, регламентні роботи відбуватимуться з 02:00 18.08.2022 та до 05:00 18.08.2022.

Дякуємо за розуміння!

Також рекомендуємо
26 Серпня 2022
В умовах воєнного стану та підвищеної загрози кібератак зі сторони російської федерації дотримання вимог безпеки є пріоритетом №1 електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ).
На сьогодні дані, які зберігаються в ЕСОЗ, є більш захищеними, ніж ті, що зберігаються на паперових носіях у медичних закладах. Щобільше – на відміну від паперових карток внесення даних в ЕСОЗ гарантує їх цілісність та збереженість. МОЗ відповідає на найбільш поширені питання щодо захисту персональних та медичних даних пацієнтів в ЕСОЗ.
❓Як втілюється захист національної електронної системи охорони
здоровʼ  я?
НСЗУ, як власник центральної бази даних електронної системи охорони здоровʼя, та ДП «Електронне здоровʼя», як її адміністратор, втілюють усі необхідні заходи безпеки та превентивно працює над посиленням безпеки. Крім того, адміністратор здійснює регулярні перевірки безпеки медичних інформаційних систем. Також до моніторингу безпеки залучені експерти провідних міжнародних аудиторських компаній.
❓Як підтверджується захист даних в ЕСОЗ?
Окрім іншого, центральна база даних ЕСОЗ успішно пройшла сертифікацію та отримала атестат відповідності КСЗІ. Щобільше – усі медичні інформаційні системи, які здійснюють обмін даними з центральною базою даних ЕСОЗ, також отримали атестат відповідності КСЗІ. Іншими словами, це підтвердження того, що дані в системі зберігаються відповідно до вимог, установлених державою.
❓Чи зберігаються персональні дані про пацієнта в медичних інформаційних системах?
Персональні та медичні дані пацієнтів, визначені законодавством, зберігаються на рівні центральної бази даних ЕСОЗ, що є сукупністю реєстрів даних. Так, під час кожного візиту пацієнта лікар здійснює синхронізацію та відправку даних до ЕСОЗ, засвідчуючи цю дію власним кваліфікованим електронним підписом (КЕП).
Додатково в системі реалізовано принцип відокремленого зберігання персональних та медичних даних пацієнта, що суттєво знижує ризик витоку персоніфікованих даних.
❓Як захищений доступ до даних в ЕСОЗ?
Доступ до інформації, що міститься в ЕСОЗ, надається виключно ідентифікованим та автентифікованим користувачам (лікарям), що мають відповідні права доступу.
Так, лише на вході в систему користувачі проходять двофакторну авторизацію: через встановлену МІС та безпосередньо вхід в ЕСОЗ, на рівні якого і визначаються права доступу користувача.
❓Хто має доступ до моєї медичної інформації?
Доступ до даних про пацієнта за його згодою має сімейний лікар (терапевт, педіатр), з яким пацієнт уклав декларацію. Своєю чергою, лікарі-спеціалісти можуть отримати доступ до релевантних епізодів медичної допомоги лише у випадку направлення сімейного лікаря або іншого лікаря-спеціаліста. Доступ до інших даних лікарів-спеціалістів здійснюється за згодою пацієнта.
Ні безпосередньо медичні інформаційні системи, ні працівники інших інституцій не мають доступу до даних про пацієнта.
Надалі в системі буде реалізований функціонал, що дозволятиме пацієнту самостійно керувати доступами до власних даних через електронні кабінети пацієнтів.
8 Грудня 2022
Медичний висновок тимчасової непрацездатності – електронний документ, що формується на підставі медичних записів в електронній системі охорони здоров’я та містить висновок лікаря за результатами медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності, що засвідчує тимчасову непрацездатність та є підставою для створення е-лікарняного.
Якщо у закладі охорони здоровʼя відсутнє електропостачання чи не має можливості одразу після огляду пацієнта внести дані про огляд, консультації та лікування та відповідно не має можливості оформити медичний тимчасової непрацездатності, то МВТН може бути сформований не пізніше як на п’ятий день з дати встановлення лікуючим лікарем факту тимчасової непрацездатності особи. При цьому строк непрацездатності зазначається той, що був визначено в день проведення експертизи тимчасової непрацездатності.
Якщо протягом цього терміну відсутня можливість передачі МВТН до електронної системи – лікар випише паперовий листок непрацездатності.
У разі відсутності технічної можливості формувати медичні висновки про тимчасову непрацездатність в ЕСОЗ, внесення таких відомостей до системи має забезпечуватися безпосередньо після усунення таких проблем.
Якщо ж у закладі відсутні бланки, за рішенням керівника дозволяється оформлення лікарняного на аркуші паперу, за формою, затвердженою МОЗ, Міністерством соціальної політики, Фондом соціального страхування (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1454-04#Text). Такі зміни передбачені наказом МОЗ №1066.
23 Жовтня 2018

У комітеті Верховної ради з питань охорони здоров’я публічно обговорили напрямки роботи міністерства у розвитку державно-приватного партнерства в охороні здоров’я. У дискусії взяло участь понад 170 представників органів місцевої влади, закладів охорони здоров’я, народні депутати, представники приватних та благодійних організацій.

“У зв’язку з реформою та автономізацією медзакладів важлива співпраця наших державних та комунальних медичних закладів з бізнесом. Бо як це було 25 років тому, так і нині – державних грошей не вистачає для надання пацієнту повного спектру  сучасних медичних послуг. Наш сьогоднішній круглий стіл – це та платформа, де наші колеги можуть поділитися досвідом по співпраці у сфері державно-приватного партнерства саме в системі охорони здоров’я”, – зазначила Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, народний депутат.

Заступник міністра Роман Ілик презентував основні напрямки, які стратегічно планує розвивати Міністерство охорони здоров’я у реалізації майбутнього державно-приватного партнерства.

“Окремою метою для нас є визначення попиту регіонів на проекти державно-приватного партнерства. Ми хочемо  визначити та стратегічно виокремити основні пріоритетні види допомоги, що першочергово потребують залучення інвестицій з приватного бізнесу. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу на  саме на цю тематику. Це фінансова, технічна та експертна допомога для реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Сподіваюся, що завдяки співпраці з переможцями гранту та за підтримки команди МОЗ, вже у наступному році ми матимемо не лише приклади гарно підготовленої документації, але вже й початок реалізації успішних проектів в сфері охорони здоров’я”, – зазначив Роман Ілик.

Костянтин Яринич, народний депутат і член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я підкреслив, що питання інвестицій у медицину зараз є вкрай актуальним.

“Зацікавленість як отримати інвестиції, так і інвестувати в медицину – є величезна. Попереду ще дуже багато роботи, але дійсно обнадіює, що міністерство зрушило з місця цей дуже складний та серйозний процес”, – сказав Костянтин Яринич.

В Україні в 2010 році був прийнятий закон про державно-приватне партнерство, однак у сфері охорони здоров’я цей процес починається лише зараз.

“Нині в Україні успішно реалізують близько 200 проектів державно-приватного партнерства у різних сферах. І я дуже б хотіла, щоб так само успішно розвивався і напрямок державно-приватного партнерства для медичних закладів”, – зазначила Ірина Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я.

Наразі фахівці МОЗ України уже розробили методичні рекомендації, які допоможуть залучати  інвестиції у модернізацію медзакладів.

“Ці методичні рекомендації будуть дуже корисними для ініціювання інвестиційних проектів. Хочу зазначити, що чим дорожчий проект, тим більше він має попиту у бізнесу. Тому раджу вам приймати участь в усіх заходах, які присвячені державно-приватному партнерству – і в українських, і в міжнародних. Це, так би мовити, майданчики для продажу своїх проектів, де потенційні інвестори їх шукають і знаходять. Хочу зазначити, що робоча група в МОЗ чекає на ваші питання. Ми готові на них постійно відповідати та консультувати ваші прагнення юридично та практично”, – сказала Марина Слободніченко, юридичний консультант МОЗ України.

Детальніше про грант для розвитку державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я в регіонах можна ознайомитися за посиланням: 

У прикріплених файлах є Методичні рекомендації з державно-приватного партнерства, а також Загальна процедура запуску проектів у сфері охорони здоров’я. Усі питання, побажання та рекомендації надсилайте на електронну адресу: [email protected]

Джерело: moz.gov.ua

15 Жовтня 2020
Охорона здоров’я – один із найбільших секторів в латвійській економіці та становить 4,0% ВВП.
Проте, наразі населення надає перевагу приватній медицині і 42% громадян Латвії самостійно оплачують послуги в галузі охорони здоров’я. Саме тому уряд країни збільшив страхове покриття, що надається державою для просування приватних лікарських послуг.
Сьогодні завдяки електронному здоров’ю в Латвії пацієнти можуть легко отримати доступ до власних медичних записів за допомогою державного порталу електронних послуг (завірені усі медичні документи електронними підписами). Пацієнтам надаються послуги відповідно до медичних пакетів. Найпопулярнішими електронними пакетами медичних послуг є: «Моя державна платна послуга охорони здоров’я»; «Мій лікар загальної практики»; «Дані моїх новонароджених дітей»; «Мої дані в реєстрі хворих на цукровий діабет».
Сучасна система електронного здоров’я Латвії складається з трьох основних рівнів:
Перший рівень – для бізнес-користувачів, які розробляють та створюють медичні системи;
Другий рівень – це державна система, що об’єднує усі ключові компоненти;
Третій рівень – це національна інфраструктура електронного врядування для обміну даними з реєстрами та відповідними структурами.
Концепцію електронної медицини розпочали розробляти в 2015 му році і з січня 2018 року перехід на систему eHealth став обов’язковим для всіх медичних працівників Латвії. Медики, які використовують систему eHealth, одразу відзначили її ключові переваги: ​​вона дозволяє їм відстежувати історію хвороби пацієнта, включаючи минулі обстеження та тести, та допомагає уникнути дублювання.
Усі лікарні, майже всі аптеки та половина лікарів загальної практики в Латвії наразі уклали контракти на впровадження системи електронного здоров’я.
Також зібрали для вас цікавий матеріал про досвід впровадження #eHealth_у_світі:
🔵 Швеції –
🔵 Фінляндії-
🔵 Данії –
🔵 Естонія –
🔵 Велика Британія –
🔵 Австралія –
🔵 Іспанія –
🔵 Німеччина –
🔵 Польща –
🔵 Індія – https://bit.ly/2C2PGUA
🔵 Норвегія – https://bit.ly/2NRtSy7
🔵 Канада – https://bit.ly/3h4CGgc