

Електронна система охорони здоров’я є найбільшою ІТ-системою країни. Вона стрімко розвивається, дозволяє позбутися паперових медичних карток та легко зберігати й аналізувати всю необхідну медичну інформацію. Цього тижня кількість внесених електронних медичних записів в ЕСОЗ для близько 35 млн пацієнтів сягнула 2 мільярдів!
Усі електронні медичні записи, які вносять про пацієнта медичні працівники, зберігаються у його електронній медичній картці. Відтак, медична інформація щодо діагнозів хронічних, інфекційних та неінфекційних хвороб пацієнта, проведених консультацій, щеплень, обстежень, перенесених операцій та госпіталізацій, проведеної діагностики тощо зберігається в єдиному захищеному місці.
Завдяки цифровізації медичні записи, внесені до ЕСОЗ, до прикладу про вакцинацію, неможливо втратити чи загубити, натомість їх можна в будь-який момент відновити, звернувшись до сімейного лікаря.
За потреби та дозволу пацієнта лікар завжди може отримати дані, необхідні для призначення ефективного лікування. До того ж завдяки електронній медичній картці забезпечується багаторівневий захист медичної інформації про пацієнта, яку неможливо повноцінно забезпечити для паперових медичних карток.
Сьогодні увесь обʼєм електронних медичних записів включає зокрема 62,7 млн е-рецептів, 1,8 млн планів лікування, 19,7 млн медичних висновків про тимчасову непрацездатність та інше.
Найбільше електронних медичних записів створили у місті Києві – 203,1 млн, Дніпропетровській – 195,3 млн і Харківській областях – 154,3 млн. До електронних медичних записів відносяться також і електронні направлення. На сьогодні створено понад 342 млн направлень, з яких 42,2 млн сформовано у м. Києві.
Відкрита статистика ведення електронних медичних записів дозволяє власникам та керівникам закладів охорони здоров’я бачити реальну картину щодо попиту на відповідні медичні послуги та послуги окремих лікарів.
У майбутньому функціонал ЕСОЗ буде доповнюватися новими цифровими інструментами, що безумовно покращить якість послуг і доступ до важливої медичної інформації.
У рамках форуму“Доступні ліки-2023”, який відбувся 14 вересня і зібрав 50 учасників офлайн та понад 500 онлайн, провели панельну дискусію про електронні інструменти, які роблять ліки доступними.
Серед учасників панельної дискусії – Олександр Рябець, т.в.о. заступник голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації; Ірина Ліштаба, експертка з фармацевтичних питань та керівниця відділу бізнес-аналізу стратегічних проєктів ДП «Електронне здоровʼя»; Олександр Жигінас, експерт сфери охорони здоров’я; Євген Донець, представник Асоціації розробників медичних інформаційних систем «ІХЕЛС»; Євген Вілін, керівник відділу альтернативних продажів мережі аптек «3і». Модерував захід директор департаменту розвитку електронної системи охорони здоровʼя НСЗУ Дмитро Черниш.
Під час дискусії обговорювали особливості роботи з електронною системою охорони здоров’я, як змінилися маршрути користувачів системи та які електронні інструменти роблять ліки доступними.
Учасники зауважили, що кількість користувачів ЕСОЗ постійно зростає, більшість процесів автоматизовано, але щоразу через розвиток системи і появи нових запитів доводиться долати і нові виклики.
“Функціонал, який закладали на початку 2019 року і який став основою електронного рецепту, ускладнюється, додаються нові особливості і можливості, – зазначила Ірина Ліштаба, керівниця відділу бізнес-аналізу стратегічних проєктів ДП «Електронне здоровʼя». – Кожна програма реімбурсації орієнтована на певну групу пацієнтів і що більше звужується ця група пацієнтів – то більше потрібно додаткових кастомізованих налаштувань, щоб забезпечити належні маршрути пацієнтів, виконати функцію моніторингу, коректного призначення ліків і, що найголовніше – належного поширення електронних інструментів серед інших лікарів. Відповідно це потребує якісного підходу і не робиться миттєво”.
Під час заходу підбито підсумки реалізації програми реімбурсації за п’ять років дії Програми медичних гарантій та презентовано стратегію розвитку.
Програма реімбурсації демонструє позитивну динаміку виконання і спрямована на те, щоби кожен українець незалежно від місця проживання міг отримати ліки, яких він потребує, безоплатно або з частковою доплатою. Наразі понад 14 тисяч аптечних закладів мають договір із НСЗУ, де можна отримати ліки за програмою реімбурсації.
Доступність ліків під час війни стає ще більш важливою. Щоб мешканці прифронтових територій і віддалених сіл могли отримати потрібні ліки, уряд дозволив підприємствам, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, створювати мобільні аптечні пункти.
Форум “Доступні ліки-2023”, організований НСЗУ у співпраці з проєктом Агентства США з міжнародного розвитку USAID Ukraine – USAID Україна “Безпечні, доступні та ефективні ліки для українців” SAFEMed Management Sciences for Health. Форум об’єднав представників Міністерства охорони здоров’я, Верховної Ради, Офісу президента, Національної служби здоров’я України, USAID SAFEMed, World Health Organization Ukraine, World Bank Ukraine, керівників громад, обласних ДОЗ, представників найбільших виробників ліків, аптечних мереж, пацієнтських організацій, громадських організацій, представників медіа.
В електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ) доступна нова функціональність — реєстрація та облік медичного обладнання.
Що важливо знати керівникам медичних закладів та як підготуватися👇
🔹 Що нового?
Заклади зможуть вносити інформацію про кожну одиницю обладнання, зокрема: технічні характеристики, інвентарний і серійний номери, місце розташування, доступність обладнання та ін.
🔹 Коли функціональність стане доступна?
Після оновлення вашої медичної інформаційної системи (МІС). Щоб почати роботу — зверніться до свого оператора МІС.
Звертаємо увагу, що на цьому етапі кінцевого терміну щодо внесення обладнання не визначено. При цьому рекомендуємо почати вже вносити інформацію про наявне обладнання одразу після появи відповідної технічної можливості в МІС. Це дозволить своєчасно актуалізувати публічну інформацію та підготуватися до наступних етапів реалізації.
Перевірити статус тестування вашої МІС.
🔹 Яке обладнання реєструється?
Лише те, що:
▪️ входить до Переліку, затвердженого МОЗ;
▪️ фізично наявне у закладі;
▪️ належить закладу або орендується;
▪️ доступне для використання або потребує ремонту.
Обладнання, що не підлягає відновленню – не підлягає реєстрації.
🔹 Як підготуватись?
✔️ Зв’яжіться з представником вашої МІС — дізнайтесь про готовність функціональності та навчальні матеріали;
✔️ Призначте відповідального за облік обладнання (це може бути керівник закладу, фахівець з кадрів чи адміністратор);
✔️ Підготуйте перелік обладнання та зберіть дані, необхідні для реєстрації.
📌 Більше інформації та відповіді на поширені запитання.