Про тестування функціоналу електронного рецепту

Відповідно до умов програми реімбурсації “Доступні ліки”, МІС розробляють модуль для видачі електронного рецепту, або модуль погашення електронного рецепту, чи модулі видачі і погашення електронного рецепту одночасно.

До систем, які пройшли тестування відповідності функціоналу виписки електронних рецептів лікарями та функціонал погашення е-рецептів фармацевтами, приєдналися МІС, “Поліклініка без черг”, “ДокторЕлекс”, “MedCard Plus”.

Медичні інформаційні системи, “MEDICS”, “Askep.net”,  “МедІнфоСервіс”, “Health24”, “МедЕйр”, “MEDSTAR”, “EMCIMEД” успішно пройшли тестування функціоналу виписки електронних рецептів.

Тестування функціоналу погашення електронного рецепту пройшли МІС “Скарб”, “еАптека”, “nHealth”, “SimplexMed”.

Тестування функціоналу для аптечних закладів триває!

ДП “Електронне здоров’я” запрошує розробників МІС долучитися до побудови електронної системи eHealth та надсилати свої пропозиції на [email protected] .

 

 

Також рекомендуємо
5 Вересня 2020
Як і для багатьох, 2020 рік став справжнім викликом для eZdorovya. Проте, попри політичні та фінансові труднощі, ми продовжили курс на якісні та ефективні зміни в системі охорони здоров’я.
Сьогодні ми хочемо презентувати проміжні результати роботи усіх напрямків команди ДП “Електронне здоров’я” у 2020 році:
– Доступ до електронних послуг 28 мільйонів українців
– Контроль над ЦБД – здійснено міграцію на контрольоване продуктивне середовище та нівельовано загрозу vendor lock-in
– Збільшено пропускну спроможність ЦК, середню швидкість обробки запитів користувачів знижено до 5 секунд
– Ефективне втілення реформи завдяки ЕСОЗ: впровадження електронних медичних записів – основного інструменту для розвитку eHealth
– Бізнес-аналітики та системні аналітики Підприємства відіграли ключову роль у розробці технічних завдань та впровадженні функціоналу в eHealth (ЕМЗ, е-направлення, медичні висновки та процедури)
– Налагоджено адекватну роботу більшості внутрішніх ІТ систем МОЗ
– Скоординовано впровадження ряду ІТ систем МОЗ (ЄДІСТ, Централь 103)
– Побудовано комплексну систему захисту інформації (КСЗІ) на ЦБД та отримано атестат її відповідності
– Побудовано та розпочато імплементацію концепції монетизації сервісів (платні консультації з тестування)
– 200+ технічних коллів проведено, 40+ зустрічей з партнерами організовано та проведено
– Проведено 15+ воркшопів, тренінгів та інших навчальних заходів
– Активне залучення бізнесу до розробки – 36 МІС приєднано
– Реалізовано 500+ сесій тестувань МІС при додаванні нового функціоналу до продуктивного середовища
– Здійснено 400+ підключень функціоналу
– Отримано 1807 технічні та консультативні запити від бізнесу, з них вирішено 98%, швидкість реакції на звернення становить до 40 хв
– eHealth SLS success rate 96.3%
– Створено комітет SDLC, що дозволить прозоро, чітко та зрозуміло для усіх зацікавлених сторін розвивати розробку функціоналу системи eHealth на усіх етапах
– Створено робочу групу для формування Концепції розвитку електронної системи охорони здоров‘я.
Дякуємо користувачам, партнерам та пацієнтам за довіру та підтримку, команда eZdorovya продовжує працювати над розвитком цифрового здоров’я в Україні!
17 Січня 2021
Нагадуємо, що 28 грудня Кабмін затвердив Концепцію розвитку електронної системи охорони здоров’я.
📍Метою цієї Концепції є формування дорожньої карти розвитку системи eHealth в Україні, де взято до уваги інтереси пацієнтів, лікарів, органів влади, громадськості, представників бізнесу, міжнародних організацій та інших зацікавлених сторін.
📍Також у Концепції зафіксовано основні проблемні місця та чітко сформовані шляхи розвитку українського eHealth, що є важливим задля посилення конкурентоспроможності та розвитку ринку медичних послуг.
📍Команда українського eHealth разом з партнерами продовжує працювати над створенням стабільної та зручної системи електронного здоров’я в Україні.
🔗 Дізнатись більше про Концепцію розвитку eHealth можна за посиланням – http://bit.ly/2MXqww3
23 Грудня 2020
  • Доброго дня, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.

Доброго дня! Мене звуть Злотник Анастасія, я студентка медичного факультету університету Лейпцига і докторант відділення неврології при університетській клініці.

  • Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Німеччині.

Електронна система охорони здоров’я Німеччини зараз перебуває у процесі трансформації. На даний момент існує цілий ряд програм, що використовуються лікарнями для документування даних пацієнтів: окремі – для лабораторій чи діагностичних кабінетів, окремі – для загальної інформації, як то анамнез, огляд, план лікування тощо як, наприклад, SAP. 

Проблематичним залишається факт відсутності однієї універсальної системи даних, якою б могли користуватися лікарі у будь-якій частині країни. Це і ряд інших недосконалостей спонукало правління держави створити проєкт «Digitale Gesundheit 2025», який має на меті актуалізувати систему охорони здоров’я до 2025 року. 

На шляху розвитку медичних електронних систем довгий час стояли вкрай жорсткі закони держави щодо захисту персональних даних. Останні ж декілька років Німеччина активно зайнялася діджиталізацією цієї сфери послуг, що в свою чергу вимагало зміни деяких правових актів. Так, закон Terminservice- und Versorgungsgesetz (TSVG) від 11 травня 2019 року зобов’язав страхові каси створити електронні медичні картки пацієнтів для своїх клієнтів. Таким чином, кожен застрахований матиме доступ до всієї лікарської інформації щодо стану свого здоров’я у смартфоні. Закон Gesetz für mehr Sicherheit in der Arzneimittelversorgung (GSAV) від 16 липня 2019 уможливив використання електронних рецептів, введення яких планується до 2022 року. Починаючи з того ж 2022 року електронна медична картка пацієнта повинна включати ще й паспорт імунізації, паспорт матері, інформацію про первинні огляди новонароджених та стоматологічну бонус-картку. Частиною проєкту E-Health є також і розвиток штучного інтелекту (AI). Міністерство охорони здоров’я стверджує, що AI повинен стати таким ж інструментом в арсеналі лікаря як і стетоскоп.

  • Хто здебільшого фінансує лікарські послуги в Німеччині?

В Німеччині існують різні форми фінансування медичних послуг. Основними їх представниками є стандартне та приватне страхування, а також ряд послуг, що оплачуються безпосередньо пацієнтом. Класичним прикладом останнього може бути стоматологічне лікування. Всі жителі країни повинні бути застрахованими. Питання вибору страхування (стандартне чи приватне), страхової каси (AOK, BARMER та ін.), його оплати (особисто чи роботодавцем) – вирішується в кожному окремому випадку індивідуально.

  • Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в лікарні? Та як обслуговується дана система у вашій лікарні? 

Електронні медичні системи обслуговуються ІТ-відділом лікарні.

Щодо їх вибору, то не існує якогось єдиного припису, який би зобов’язував всю країну користуватися лише однією програмою Х від розробника У. Навіть найменша приватна практика в праві самостійно обирати softwares, якими користуватиметься, якщо вони відповідають Загальному регламенту захисту персональних даних (General Data Protection Regulation) ЄС та законам Німеччини.

  • Чи є окремо відповідальний орган/структура за електронну медичну систему в лікарнях Німеччині? Чи визначаються загальні правила та норми електронної медицини? 

Звичайно, існують команди спеціально навчених людей, які відповідають за злагоджене функціонування всіх систем, встановлених у медичному закладі, та за надання доступу до них, що є, насправді, досить та багатоступеневим процесом.

  • Чи правда, що німецькі лікарі лише ставлять діагноз і консультують пацієнтів, а в систему вводять дані статисти чи технічні фахівці?

Частково. Як і в Україні, персонал в Німеччині повинен витрачати величезну частину свого робочого дня на документування оглядів, різноманітних маніпуляцій і всього, що з них випливає. У завантажених клініках лікарі мають змогу користуватися спеціальними приладами для надиктовування тексту, що в режимі реального часу конвертують усну мову в надрукованих текст. У деяких відділеннях передбачені посади секретарів, які вводять всю необхідну інформацію, попередньо записану лікарем на диктофон.

  • Як побудовано захист даних в системі?

Захист персональних даних – основа медичної системи в Німеччині. Це несе із собою безліч плюсів, але й певну кількість мінусів. Бази даних є різними між різними лікарнями чи приватними практиками. Так, до прикладу, вузький спеціаліст, до якого звертається пацієнт переважно не має доступу до всіх документів/результатів досліджень з інших лікарень чи навіть сусідніх відділень однієї і тієї ж клініки! В таких випадках у нагоді стають так звані заключні листи лікарів, у яких колеги стисло повідомляють про основні захворювання та причину звернення пацієнта до них останнього разу. Міністерство охорони здоров’я Німеччини має на меті нівелювати і цю проблему також.

  • Чи долучаються приватні розробники до створення функціоналу в електронній системі охорони здоров’я

Безумовно. Це економічно вигідно.

  • Чи проходить окремо навчання для лікарів щодо роботи в системі? Якщо так, то яким чином?

Так, звісно. Ще на етапі навчання в університеті ми проходимо ознайомлювальні курси з клінічними електронними системами в рамках предмету «Статистика та медична інформатика». В подальшому студент має можливість працювати з ними протягом 4 місяців лікарської практики та цілого останнього року навчання, який проходить виключно у лікарні. Таким чином майбутні медики не тільки пізнають теоретичні засади роботи даних систем, але й одержують прямий зворотній зв’язок від лікарів відділень для подальшого уникнення можливих помилок при внесенні чи опрацюванні даних.

  • З якими основними проблемами стикається лікар при роботі в системі?

Як вже зазначалося вище, одна з релевантних проблем – це обмеження лікарського доступу до всієї інформації про пацієнта. Наступна складність полягає у тому, що відносно старі документи, а часом і актуальні, вводяться в систему не як первинно електронно створені, а як відскановані матеріали. Це може ускладнювати роботу з ними, а також їх статистичну обробку у майбутньому, наприклад, при проведенні ретроспективних клінічних досліджень.

  • Який досвід німецьких колег варто перейняти українським лікарям?

Я б виділила декілька пунктів:

В Німеччині існує обов’язок роз’яснювання пацієнту кожного діагностичного чи терапевтичного кроку лікаря. Чи то елементарне фізикальне обстеження, чи складна операція – пацієнт в праві знати про причини, перебіг, можливі ризики та результати їх проведення.

План медикаментів. Дозування, частота прийому, причина призначення документуються тут у спеціальному формулярі, а не лише зберігаються у пам’яті пацієнта.

Вичерпність нотування. Будь-який software, встановлений на наш комп’ютер – це лише база для роботи. Анамнез і правильне його письмове оформлення і досі залишаються одними з найважливіших лікарських інструментів у Німеччині. Навіть найдрібніша деталь актуального огляду колись може відіграти роль для окремої людини. Тут у нагоді стають попередньо створені шаблони анамнезу, відкалібровані під кожну окрему спеціальність.

Захист даних. Дані пацієнта належать тільки пацієнту. Це банальна істина, але хотілося б сенсибілізувати до неї читача. У лікарської таємниці є свої межі ще навіть на рівні клініки!

 

25 Червня 2020

Результати брифінгу заступника міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Yaroslav Kucher за 25 червня: 

▪️ МОЗ спільно з НСЗУ, ДП “Електронне здоров’я” та Міністерством цифрової трансформації продовжує розвивати електронну систему eHealth, щоб на основі актуальних і точних даних розробляти більш ефективні рішення у сфері охорони здоров’я. Сьогодні система активно наповнюється даними, які, зокрема, є основою для здійснення епідеміологічних заходів.

▪️ Захищені актуальні медичні дані — це пріоритетне завдання МОЗ. Україна для впровадження електронної системи eHealth використовує найкращі світові практики.

▪️ Система eHealth дозволяє, зокрема, забезпечити прозорість фінансування системи охорони здоров’я, зменшити адміністративне навантаження на лікарів, депаперизацію в медичній сфері, розробку та впровадження нових медичних інформаційних систем, створення простору для інновацій.

▪️ Щогодини в eHealth надходить близько 30 млн запитів. Це велике навантаження на систему. МОЗ працює над пришвидшенням її роботи.

▪️ На сьогодні в системі зареєстровано 23 434 лікарів первинної медичної допомоги, 95 314 лікарів-спеціалістів, 110 116 сестринського персоналу, 42 315 іншого медичного персоналу. В систему інтегровано укладання електронних декларацій з сімейними лікарями, виписку рецептів, медичні направлення, статистику щодо хворих на коронавірусну тощо.

▪️ МОЗ разом з Міністерством цифрових трансформацій працює над інтеграцією системи eHealth в портал та додаток “Дія”, в тому числі для того, щоб зробити можливим укладання електронних декларацій онлайн, без візиту до лікаря.