Електронна система охорони здоров’я зберігає медичну інформацію про понад 34 млн пацієнтів. Це дані, які лікарі вносять у вигляді медичних записів до електронних медичних карток пацієнтів. Що більше даних про пацієнта внесено до системи, то більше повною є його медична історія.
Деколи лікарі зіштовхуються з ситуацією, коли “не бачать” певної медичної інформації про пацієнта в ЕСОЗ. Найчастіше це помилкового пов’язують з тим, що така інформація була внесена у медзакладі, який користується іншою МІС – а отже, переглянути її неможливо.
Проте це не так, адже усі дані, які лікарі вносять до системи, зберігаються централізовано — у центральній базі даних (ЦБД) ЕСОЗ. Вони доступні для медичних працівників незалежно від того, яку МІС використовує медзаклад, у якій області він розташований чи яка форма власності у лікарні.
То чому ж виникає ситуація, коли лікар «не бачить» записи інших медичних фахівців? Розбираємо 3 головні причини.
Причина № 1. Відсутність доступу до даних
Медичні працівники мають право переглядати лише ті дані пацієнта і в тому обсязі, який необхідний для надання конкретної медичної послуги. Доступ до картки за замовчуванням має лише лікар первинної медичної допомоги, якому пацієнт подав декларацію. Також бачити записи можуть колеги в межах одного закладу за наявності клінічної потреби. Виняток – чутливі дані – наприклад, записи про ВІЛ/психіатрію тощо. Такі дані доступні лише автору запису, навіть ваш сімейний лікар не може їх побачити без отримання відповідного підтвердження від вас у системі.
Щоб фахівець міг переглянути ваші медичні записи, потрібно отримати дозвіл на доступ до даних пацієнта. Для цього медичний працівник надсилає відповідний запит на доступ у системі, який пацієнт особисто підтверджує, називаючи лікарю код, який міститься у сповіщенні. Після цього потрібні записи стануть доступними до перегляду лікареві. Детальніше про це у вебінарі.
Важливо: Обовʼязково здійснюйте авторизацію не лише у своїй МІС, але й безпосередньо в ЕСОЗ, щоб мати змогу взаємодіяти з ЦБД.
Причина № 2. Лікар не відправив дані до ЕСОЗ
Внесення інформації в інтерфейс вашої МІС ще не означає, що вона була відправлена на центральний рівень системи. Дані стають доступними іншим лікарям лише після того, як вони були підписані КЕП та успішно передані саме до ЦБД ЕСОЗ.
- Обовʼязково перевіряйте статус запису в МІС: статус відправки має бути позитивним, якщо відправка не підтверджена — обов’язково завершіть процедуру відправлення.
- Виправляйте помилки валідації: іноді виникають помилки з надісланими записами, де лікар, наприклад, вказав невірне значення медичного запису, відповідно система їх автоматично перевіряє та не приймає. У такому випадку важливо знайти такі документи/записи, перевірити дані, виправити помилку та перевідправити їх знову до ЦБД ЕСОЗ.
- Внутрішній контроль: за можливості керівник закладу чи завідувач відділення здійснює контроль, чи збігається кількість створених записів з кількістю успішно переданих до ЕСОЗ. Така опція доступна в деяких МІС.
Причина № 3. Пацієнт має об’єднані (дубльовані) картки
Іноді внаслідок автоматичної верифікації, за запитом лікаря або після перевірок НСЗУ, декілька електронних медичних карток одного пацієнта об’єднуються в одну (наприклад, якщо було виявлено дублікати або об’єднували картку «неідентифікованого пацієнта» з уже ідентифікованим).
При цьому дані не переносяться фізично з місця на місце, а приєднуються до основної картки. В інтерфейсі вашої МІС така приєднана інформація може відображатися в окремих вкладках або мати маркування, як от, «Приєднана», «Архівна» тощо. Перевірте історію пов’язаних карток пацієнта.
Якщо ви виконали всі умови, але дані все одно не відображаються — зверніться до служби технічної підтримки вашої МІС. Оператори техпідтримки допоможуть розібратися з налаштуваннями інтерфейсу або, за потреби, передадуть технічний запит на розгляд підтримки центральної бази даних ЕСОЗ. Знайти контакти техпідтримки МІС можна на сайті ЕСОЗ.
На відміну від паперових карток, де доступ практично не контролюється, ЕСОЗ надійно захищає дані пацієнта та дає йому інструменти контролю над тим, хто і коли переглядає його чутливі персональні дані.
