Вітаємо з Днем Незалежності України!
Після впровадження е-рецептів з’явилися міфи, пов’язані з підписанням декларацій. Сьогодні розвінчуємо найбільш поширені чутки.
😢Міф: Для отримання е-рецепту треба мати декларацію
😊Реальність: Е-рецепт можна отримати на прийомі в будь-якого лікаря первинної чи спеціалізованої медичної допомоги, незалежно від наявності декларації з сімейним лікарем. Обовʼязковою є умова реєстрації в ЕСОЗ. Кожен пацієнт може це зробити або, уклавши декларацію з сімейним лікарем, або зареєструвавшись у системі на прийомі у будь-якого іншого лікаря. Отже, реєстрація в системі не дорівнює наявності декларації.
😢Міф: Е-рецепт може виписати тільки сімейний лікар
😊Реальність: Електронний рецепт на рецептурний препарат може виписати будь-який лікар незалежно від спеціальності чи форми власності закладу. Наявність декларації з сімейним лікарем не є обовʼязковою умовою для отримання рецепта. Важливо бути зареєстрованим у системі, тобто ваші медичні дані мають міститися у системі. Якщо лікар відмовляється виписати рецепт, посилаючись на те, що ви не уклали декларацію, зверніться до керівника закладу. Якщо проблему не вирішено, необхідно звернутися на гарячу лінію НСЗУ (1677).
Щоб зареєструватися в ЕСОЗ, треба мати такі документи:
- документ, що посвідчує особу: внутрішній паспорт, посвідка тощо;
- для дітей, які не досягли 14 років – свідоцтво про народження;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН): обовʼязково для всіх осіб, що досягли 14-річного віку, виключення – пацієнт відмовився від набуття такого номера, що підтверджується відповідною позначкою у паспорті пацієнта;
- якщо реєстрація дитини – документи, що посвідчують особу законного представника (батька чи матері).
Для підтвердження дій у системі (реєстрації, надання доступу до даних та ін.) пацієнт має обрати метод автентифікації – це може бути номер телефону, завантаження скан-копій документів, автентифікація через унікальний код законного представника.
😢Міф: Якщо при подачі даних в ЕСОЗ зробиш помилку – це вже назавжди
😊Реальність: Виправити помилку, яку допустилися в подачі своїх персональних даних при реєстрації в ЕСОЗ, можна під час чергового звернення до лікаря. Те ж саме і з деклараціями. Якщо внесені некоректні дані, при наступному візиті до вашого сімейного лікаря можна усе виправити. Якщо це стосується номера телефону, вказаного у декларації, ви можете подати заявку на зміну номера до НСЗУ через онлайн-форму на сайті.
Електронний рецепт – це не просто цифровий інструмент, який сприяє прозорому та контрольованому відпуску рецептурних препаратів в аптеці, але й перспективний інструмент моніторингу та превенції у сфері громадського здоровʼя.
На сьогодні 4,5 млн пацієнтів вже отримали ліки за е-рецептом. Загалом в ЕСОЗ сформовано 69,3 млн е-рецептів. За весь період дії найбільше е-рецептами скористалися у Дніпропетровській області – 407,74 тис пацієнтів та Львівській – 313,43 тис пацієнтів.
2023-й можна впевнено номенувати роком е-рецепту. Цьогоріч виписано 15,4 млн е-рецептів. З них найбільше на Дніпропетровщині – 1,7 млн та Києві – 1,15 млн.
📝13,85 млн е-рецептів виписано за програмою реімбурсації
📝1.15 млн е-рецептів виписано за власні кошти пацієнта
📝16,92 тис е-рецептів на кошти місцевих бюджетів
У 2023 році е-рецепт запрацював на цілу низку нових категорій лікарських засобів, зокрема:
✅на всі рецептурні за власні кошти пацієнта;
✅на пільгові наркотичні лікарські засоби, вартість яких відшкодовується коштом місцевих бюджетів;
✅ на тест-смужки для пацієнтів з цукровим діабетом І типу за програмою реімбурсації
✅на імуносупресивні ліки для пацієнтів у посттрансплантаційному періоді за програмою реімбурсації
✅опіоїдні знеболювальні для паліативних хворих за програмою реімбурсації
У всьому світі е-рецепт – це один із кроків у боротьбі з нераціональним вживанням рецептурних лікарських засобів, зокрема і антибіотиків.
На їх основі можна аналізувати й оцінювати якість та ефективність надання медичної допомоги лікарями, прогнозувати медичні закупівлі, відстежувати в динаміці рівень споживання, зокрема, антибіотиків, прогнозувати та запобігати кризам на основі аналізу тенденцій та за потреби обмежувати застосування того чи іншого антибіотика в ситуаціях, де це становить громадську загрозу.