Оновлено тестову програму для медичних інформаційних систем

Тестова програма – це документ, який встановлює процедуру тестування МІС на відповідність Технічним вимогам, дотримання яких є необхідним для підключення до ЦБД ЕСОЗ.

У документі тестової програми визначено, як відбувається тестування МІС, а саме закріплена процедура та порядок первинного, повторного та додаткового тестування МІС.  

Що змінилося? 

1️⃣ Крім визначених законодавством перевірок безпеки, тепер додатково перевіряти на відповідність вимогам будуть і фахівці технічного адміністратора ЕСОЗ. 

2️⃣ Тестуванню підлягають усі продукти чи інтерфейси

Відтепер МІС мають подати на тестування усі інтерфейси, через які користувач взаємодіє з системою, розроблені оператором МІС, зокрема: 

👉застосунок для персонального компʼютера

👉мобільний застосунок 

👉веб-застосунок

МІС, реалізовані не як веб-застосунок, тестуються окремо для кожної операційної системи пристрою, на якій передбачено її експлуатацію.

Наприклад, якщо ваша МІС працює як веб-сайт та має додаток для лікаря і обидва інтерфейси працюють з ЕСОЗ, то кожен з них має обов’язково бути протестований як на безпеку, так і на функціональність.  

3️⃣ Інструкції користувачів є обов’язковими для розробки оператором МІС

Відповідно до тестової програми до заявки на тестування обов’язково додаються інструкції кінцевого користувача, які описують виконання функціональних можливостей і які надалі згідно з умовами договору публікуються для користувачів. 

4️⃣ Змінено умови для призначення додаткового тестування МІС

Додаткове тестування МІС може бути призначене у визначених випадках: 

✔️у випадку зміни технічних вимог та неподання оператором МІС заявки на тестування. 

Зокрема, у випадку неподання оператором МІС заявки на тестування протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності технічних вимог, яким зобовʼязана відповідати МІС.

✔️з ініціативи НСЗУ або ініціативи технічного адміністратора за погодженням з НСЗУ.

Зокрема, на основі отримання інформації про те, що МІС не відповідає встановленим Технічним вимогам або у випадку скарги чи повідомлення про невідповідність МІС технічним вимогам від користувачів.

5️⃣ Оновлено підхід до тестування МІС

Для більш якісної перевірки МІС ми скасували можливість  проведення тестування МІС в режимі онлайн за допомогою програмного забезпечення для віддаленого доступу. 

Відтепер для проведення тестування МІС повинні забезпечити технічну можливість провести тестування на актуальній версії власного програмного забезпечення на тестовому середовищі.  

📌Переглянути Тестову програму можна за посиланням.

Також рекомендуємо
24 Лютого 2022
🇺🇦 Вкотре нагадуємо про важливість довіри лише офіційним джерелам комунікації. Читайте лише перевіренні новини та зберігайте спокій.
Офіційні державні канали для отримання інформації
Офіс Президента України https://www.facebook.com/president.gov.ua
Генеральний штаб Збройних сил України https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua
Кабінет Міністрів України https://www.facebook.com/KabminUA
Міністерство оборони України https://www.facebook.com/MinistryofDefence.UA
Міністерство внутрішніх справ https://www.facebook.com/mvs.gov.ua
Національна поліція України https://www.facebook.com/UA.National.Police
Державна служба надзвичайних ситуацій (ДСНС) https://www.facebook.com/MNS.GOV.UA
Державна прикордонна служба України https://www.facebook.com/DPSUkraine
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки https://www.facebook.com/StratcomCentreUA
Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України https://www.facebook.com/dsszzi
Сухопутні війська ЗС України https://www.facebook.com/UkrainianLandForces
Військово-морські сили ЗСУ https://www.facebook.com/navy.mil.gov.ua
Територіальна оборона ЗСУ https://www.facebook.com/TerritorialDefenseForces
🚗🚅 Щодо руху транспорту та роботи інфраструктурної галузі
Міністерство інфраструктури України https://t.me/miUkraune
Укрзалізниця https://t.me/UkrzalInfo
Украерорух https://t.me/uksatse_official
Міжнародний аеропорт “Бориспіль” https://www.facebook.com/airportboryspil/
Адміністрація морських портів України https://www.facebook.com/uspa.gov.ua
Міжнародний аеропорт “Львів” https://www.facebook.com/lvivinternationalairport/
Державна служба України з безпеки на транспорті (ДСБТ) https://www.facebook.com/DSBT.UA
Закликаємо усіх громадян зберігати спокій і за можливості залишатися вдома.
10 Березня 2022
«За 13 днів війни терористи країни-агресора вивели з ладу 64 наших лікарні», – зазначив Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Висловлюємо вдячність усім , хто героїчно допомагає нашій медицині ефективно працювати в такий складний час. Разом ми вистоїмо!
​​Нагадуємо про гарячі лінії для допомоги збройним силам, медикам та громадянам України.
🔹Державна гаряча лінія для бажаючих надати гуманітарну допомогу населенню або підтримати українських військових та бійців територіальної оборони.
⁃ Для дзвінків з України (безкоштовно) – 0 800 202 600;
⁃ Для дзвінків з інших країн (номер також може використовуватись для дзвінків з України за тарифами відповідного оператора зв’язку) +380 44 237 00 02.
🔹Гаряча лінія Міністерства охорони здоров’я України – 0 800 60 20 19.
🔹Охочим долучитися до забезпечення лікарень медикаментами та необхідними матеріалами необхідно заповнити форму за посиланням- https://forms.gle/bAHiUuPQMcy4t3Dw6.
🤝 Також ви можете допомогти, здавши кров (), освоївши базові правила домедичної допомоги ()
та короткі інструкції, що можуть вам допомогти врятувати чиєсь життя ( ).
5 Березня 2025

Неонатальний скринінг – комплексне обстеження новонароджених, яке проводять для виявлення спадкової та вродженої  патології у немовлят. 

Раніше в Україні обстеження проводилося на чотири, а з минулого року – на 21 рідкісне захворювання. З 2023 року така можливість стала доступна у всіх пологових закладах країни, за винятком тимчасово окупованих територій.

Розширений неонатальний скринінг дає можливість завчасно виявити лабораторні ознаки захворювання у дитини та якнайшвидше запобігти їхнім клінічним проявам.

Розповідаємо детальніше, як батьки можуть отримати результати дослідження.

✅ Якщо у дитини ризиків не виявлено, результати не повідомляються, але зберігаються в записах дитини в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ).

✅ У разі сумнівного результату батьків можуть запросити на забір зразка для проведення повторного дослідження – проте це не означає, що у дитини виявлено хворобу.

✅ Якщо скринінг підтвердив патологію, з родиною обов’язково зв’яжуться лікарі медико-генетичного центру та скоординують щодо подальших кроків.

Зауважимо, що батьки дитини можуть дізнатися результати скринінгу у педіатра, якому вони раніше подали декларацію. 

Лікар має доступ до електронних медичних записів дитини та зможе надати необхідну інформацію. Також лікар-педіатр зможе переглянути, які щеплення провели новонародженому у пологовому будинку та інші медичні записи за потреби. 

Нагадаємо, що послуга розширеного неонатального скринінгу є безоплатною та гарантується в рамках програми медичних гарантій під час пологів у пологових стаціонарах, перинатальних центрах та дитячих лікарнях з неонатологічними відділеннями.

На сьогодні уже проведено понад 380 тисяч досліджень, з яких у 563 випадках було підтверджено факт рідкісних захворювань у новонароджених. 

Саме раннє виявлення ризиків та своєчасне призначення лікування дозволяє запобігти розвитку хвороби та створює всі умови для повноцінного життя дитини. 

2 Лютого 2023

Попри війну, обстріли, відсутність світла та звʼязку, українська медицина вистояла та продовжує розвиватися. Так згідно з вимогами законодавства всі медичні заклади мають працювати в єдиному цифровому просторі – національній електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Для цього передусім необхідно обрати медичну інформаційну систему – програмне забезпечення, яке розробляється приватними ІТ-компаніями для взаємодії та обміну інформації з ЕСОЗ. 

Про переваги, можливості та труднощі цифрової взаємодії, а також як ці зміни вплинуть на пацієнта ми поговорили з завідувачкою акушерського відділення одного з приватних медичних центрів Захурдаєвою Ларисою.

 

 

  • Пані Ларисо, вітаю! Наразі очікується, що невдовзі всі медичні заклади мають зареєструватися в електронній системі охорони здоровʼя та почати працювати в єдиному цифровому просторі – формувати медичні висновки, електронні рецепти та направлення. Багато приватних клінік сприймають ці нововведення з острахом, побоюючись можливого додаткового навантаження. Розкажіть  про ваш досвід такої взаємодії.

 

Як тільки в Україні розпочалася системна медична реформа, ми швидко усвідомили, що перебуваючи в Україні в українському медичному просторі, уникати чи ховатися від змін – це безперспективно. Тому, усвідомлюючи реалії та зважуючи потенціал цих змін, ми прийняли відповідне рішення та почали працювати з електронною системою охорони здоровʼ я.

Так з ЕСОЗ ми працюємо вже досить давно та плідно, але поки що частково: в межах нашого профілю ми повністю перейшли на формування медичних висновків про народження дитини та про тимчасову непрацездатність виключно в електронному вигляді. Крім цього, наша установа також працює з електронними  рецептами та направленнями. У нашого закладу немає жодного спротиву до формування єдиної системи на рівні країни у нас немає і своєю роботою ми тільки підтверджуємо, що це дуже зручно.

 

  • Які перспективи та можливості відкриє робота лікарів всіх закладів в єдиній національній електронній системі та як це вплине на лікування пацієнтів?

 

Це дуже ефективна робота і вона зручна для лікарів та пацієнтів. Річ у тім, що пацієнти залишаються пацієнтами – тобто без фахової медичної освіти. Так, до прикладу, збір анамнезу зі слів пацієнта може бути або надлишково деталізованим, або навпаки мізерним. Маючи доступ до інформації, яку попередньо внесли колеги, ми дуже швидко та чітко можемо отримати максимальну інформацію, адже говоримо однією мовою.

Однак ми розуміємо, що закритої інформаційної системи в межах установи нам недостатньо. Ми прагнемо доступу до повної медичної картки пацієнта – його хірургічного профілю, ендокринологічного профілю, акушерського профілю тих жінок, які знаходилися на обліку не в нашому закладі, а прийшли до нас виключно народжувати. Також пацієнту не потрібно бігати з паперовими картками чи роздруківками з різних закладів. Для цього і важлива включеність всіх медичних закладів в єдину національну систему (ЕСОЗ).

Ми звикли, що про своїх пацієнток ми знаємо все, однак ми розширюємось, зʼявляються нові профілі, нові клієнти і для їх ефективного лікування, ми готові усвідомлено брати участь в тому, щоб використовувати повний функціонал ЕСОЗ. 

 

  • Для початку роботи з національною системою ЕСОЗ кожен медичний заклад має обрати так звану медичну інформаційну систему – приватне програмне забезпечення, що дозволяє взаємодіяти з ЕСОЗ, здійснювати обмін інформації, створювати сервіси для пацієнтів та лікарів. У той час, коли ви починали працювати з ЕСОЗ, ринок цифрових послуг в медицині не був таким широким та розвинутим, як зараз.  Що сьогодні ви могли б порекомендувати вашим колегам при виборі медичної інформаційної системи?

 

Ми обирали медичну інформаційну систему з точки зору зручності, набору опцій, з точки зору навчання і найголовніше – швидкості та ефективності зворотного зв’язку. 

Передусім, важливо, щоби МІС, яку ви обираєте, мала максимально великий набір опцій. Тобто, щоб це було поєднання не лише власне медичної інформаційної системи, але й гістологічної, лабораторної, аптечної інформаційних систем, бухгалтерський та складський облік  в залежності від потреб вашого закладу.  Це надзвичайно важливо та зручно. І безумовно, щоби ця МІС була підключена до ЕСОЗ.

Друге – це  відгуки лікарів, хто вже користувався певний час і знає всі сильні та слабкі місця МІС. 

І третє – готовність нести відповідальність та постійно бути на звʼязку. 

Річ у тім, що пацієнти не відокремлюють сервіси МІС окремо від закладу, в якому вони отримують допомогу. Тому всю відповідальність за швидку, якісну та безпечну передачу даних  несе саме медичний заклад.  Важливо, щоби надавач МІС усвідомлював цю відповідальність, саме тому ми вимагаємо від них швидких рішень та реакцій на потреби ринку. Якщо цієї швидкості взаємодії немає, приватний заклад може зазнавати репутаційних збитків. Напевно, це і є основна вимога для приватного медзакладу.

 

  • Пані Ларисо, у лікарів, які тільки починають працювати з електронними інструментами в національній системі ЕСОЗ є певні побоювання, страх помилитися та ін. Як ви та ваші колеги адаптуєтесь до нових змін?

 

Як і будь-яке нововведення новий функціонал також сприймається з обережністю та острахом. Але перевагою є те, що в нашому закладі лише невелика кількість персоналу потребує навчання та подальшої роботи з ЕСОЗ. Спершу ми ознайомлюємось з новим функціоналом, проходимо навчання з представником МІС. Особисто я завжди відношусь до цього відповідально та прискіпливо, ставлю купу запитань, перш ніж перехожу до навчання свого персоналу.

На сьогодні ми стали досить просунутими користувачами електронної системи охорони здоровʼя та МІС. Тому, коли якісь складнощі виникають у пацієнтів, ми вже спершу зʼясовуємо на якому етапі виникає помилка, перевіряємо на лікарському боці, спілкуємося з пацієнтом, а вже  потім звертаємось до технічної підтримки. Ще не було ситуацій, з яких ми не знайшли виходу. Хоча ми й досвідчені користувачі, але там, де є потреба в технічній компетенції – ми залучаємо підтримку нашої МІС.

Може бути й таке, що внесення даних спершу стане додатковим навантаженням для лікаря, саме тому важливо взаємодіяти з технічною підтримкою та командою МІС, а розробникам системи ЕСОЗ – адаптувати технічну частину під потреби лікаря, спрощувати внесення інформації, для того, щоб прискорити цей процес та розвантажити лікаря.