ЕСОЗ увійшла до переліку успішних українських цифрових рішень на міжнародній аналітичній платформі GovTech Intelligence Hub

Всесвітній економічний форум, GGTC Berlin і GGTC Kyiv запустили GovTech Intelligence Hub — міжнародну платформу для обміну знаннями у сфері цифрового врядування. Ініціатива об’єднує найкращі цифрові послуги та рішення у публічному секторі. До переліку успішних прикладів цифрових проєктів, які будуть розміщені на платформі, увійшла електронна система охорони здоров’я України (ЕСОЗ).

Сьогодні електронна система охорони здоровʼя (ЕСОЗ) – вже одна з найбільших ІТ-систем в Україні, яка допомагає забезпечити відкритість та прозорість процесів охорони здоров’я, отримувати необхідну медичну допомогу та зручні електронні сервіси.

Електронна система охорони здоров’я містить медичні дані про здоровʼя мільйонів українців та обʼєднує більшість медичних закладів та аптек в країні в єдиний медичний простір. За умовами державно-приватного партнерства ЕСОЗ є двокомпонентною і складається з центральної бази даних (ЦБД – державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватний компонент).

Міжнародна ініціатива GovTech Intelligence Hub логічно продовжує розвиток глобального напрямку GovTech та зосереджується на накопиченні й поширенні експертизи у сфері цифрового врядування. GovTech Intelligence Hub слугує простором для обміну ідеями, дослідженнями, практичними кейсами та авторськими колонками цифрових лідерів з усього світу. Платформа надає цілісне уявлення про те, як технології трансформують державні послуги — від формування стратегій до реалізації на національному та регіональному рівні.

Серед перших публікацій — кейси українських цифрових рішень (Дія та проєктів екосистеми, ЕСОЗ, uResidency тощо). У майбутньому на платформі публікуватимуться також колонки, статті та аналітику інших цифрових лідерів України, які поділяються експертизою цифрової трансформації у державному секторі.

«Ми відкриті до співпраці, ділимось досвідом і вчимося в колег з усього світу. GovTech — це не лише про цифрові рішення, це про майбутнє державного управління, яке будується на цінностях ефективності, стійкості, орієнтованості на потреби людини», – зазначила Марія Карчевич, заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку.

Створення Hub стало логічним продовженням зусиль GGTC Berlin і GGTC Kyiv у глобальному розвитку напряму GovTech. У січні 2025 року в Давосі запущено Global GovTech Board — міжнародну спільноту цифрових міністрів, спрямовану на спільне вирішення ключових викликів цифрової трансформації.

Також рекомендуємо
8 Січня 2024
Про працездатність ЦБД ЕСОЗ: як працює система в умовах зростаючого навантаження?

На кінець 2023 року в електронній системі охорони здоров’я зберігаються медичні дані близько 35 мільйонів українців. Щоденно в системі  працюють понад 400 тисяч активних користувачів із понад 17,5 тисяч закладів охорони здоров’я. 

На сьогодні в ЦБД ЕСОЗ внесено 2,5 млрд електронних медичних записів (ЕМЗ). Система динамічно розвивається. Лише за останній рік у ній з’явилося мільярд записів тоді, як за попередні чотири роки сумарна кількість записів становила півтора мільярди.

Серед внесених ЕМЗ: 437,4 млн е-направлень (з них 203,2 млн – за останній рік, 70,1 млн е-рецептів (з них 16 млн – за останній рік, що на 2,5 млн більше ніж у 2022 році), 23,9 млн медичних висновків про тимчасову непрацездатність (з них за останній рік 8,9 млн). І ці показники будуть тільки зростати й надалі! За динамікою росту кількості електронних медичних записів можна самостійно стежити на дашбордах Національної служби здоров’я.

Саме завдяки розвитку ЕСОЗ українці користуються такими послугами, як: електронні рецепти та направлення, єМалятко, COVID-сертифікати, електронні лікарняні та ін. Поточний стан роботи ЕСОЗ всі користувачі можуть відстежувати на спеціальній сторінці. Щоб забезпечити стабільну та безперебійну роботу ЦБД, намагаємося забезпечити балансування навантаження та максимально можливу продуктивність системи в умовах поточних ресурсів.

Українська електронна система охорони здоров’я працює з надвисоким навантаженням. Так, цьогоріч у період пікових навантажень вона обробляла близько 1600 запитів за секунду і в середньому 1100 впродовж робочого дня. 

У межах пікових навантажень ЦБД ЕСОЗ відповідає на запити МІС впродовж 2-5 секунд, а в середньому – до секунди. Це стало можливим завдяки архітектурі ЕСОЗ та технологіям, які використані та впроваджуються для її ефективного функціонування. 

Алгоритм дій для закладів у разі затримок в ЕСОЗ (МІС та/або ЦБД)

  1. Перевірте власний комп’ютер та підключення до мережі Інтернет – можливо, повільна робота повʼязана з локальною проблемою на робочому місці лікаря. У цьому випадку поінформуйте керівника про потребу оновлення комп’ютерного обладнання. Якщо немає можливості це зробити цього року, то можливо, закласти кошти на вирішення цієї потреби на наступний рік. 
  2. Перевірте сторінку оголошень або підтримки вашої МІС, чи не було там сповіщень про планові технічні роботи або тимчасові збої. У такому випадку варто зачекати до моменту завершення робіт або вирішення проблеми. Про це МІС зобов’язана вас поінформувати.
  3. Перевірте сторінку моніторингу працездатності центральної бази даних ЕСОЗ. Якщо на сторінці зафіксований інцидент, це означає, що проблема вже знаходиться в опрацювання технічних спеціалістів, а про результати її вирішення буде проінформовано на цій же сторінці.

🔔Нагадуємо, на сторінці моніторингу ви можете підписатися на оновлення. Так, ви, наприклад, зможете отримувати завчасно електронний лист на пошту про заплановані роботи і спланувати свій час. Також ви можете повідомити про проблему, з якою ви зіштовхнулися.

4. Якщо на робочому місці все гаразд, оголошень від МІС немає, а на сторінці моніторингу не зафіксований інцидент на ЦБД, зверніться до технічної підтримки МІС, що встановлена у вашому  закладі. Це допоможе оператору МІС виявити проблему або надати вам актуальну інформацію щодо стану її вирішення. Контакти підтримки ви можете знайти на сайті

Корисні посилання: 

👉У будь-який момент можна перевірити працездатність центральної бази даних ЕСОЗ на сторінці моніторингу.

👉Підписатися на оновлення, а також повідомити про проблему, з якою ви зіштовхнулися. 

3 Жовтня 2023
Регламентні роботи в ЕСОЗ

Шановні партнери та користувачі ЕСОЗ!

З метою впровадження нового функціоналу на центральному рівні ЕСОЗ сьогодні будуть проводитися регламенті технічні роботи.

Станом на 03.10.2023, з 19.00 год доступ до ЕСОЗ буде тимчасово призупинений орієнтовно до 03.00 год 04.10.2023.

Просимо врахувати це в плануванні робочого графіку.

Актуальну інформацію про технічні роботи на центральному компоненті ЕСОЗ відслідковуйте на сторінці: https://status.ehealth.gov.ua/.

Дякуємо за розуміння!

19 Червня 2023
Що робити, якщо пацієнт не отримав або випадково видалив СМС із кодом рецепта?

А що робити, якщо СМС із кодом рецепту не надійшло? – запитують пацієнти. Тимчасова незручність, яку можна легко виправити, знаючи про три можливі причини. Переглядайте і шукайте одну зі знайомих ситуацій.

👉Можливі причини:

📍Якщо при реєстрації пацієнт вказав неправильний номер телефону або ж втратив доступ до цього номеру телефону. 

В такому разі необхідно змінити метод автентифікації в ЕСОЗ. Це можна зробити, подавши заявку на зміну метода аутентифікації в ЕСОЗ до НСЗУ через онлайн-форму на сайті.

📍Якщо при реєстрації пацієнт обрав офлайн-метод автентифікації (тобто через документи). 

В такому разі лікар має надрукувати пацієнту інформаційну памʼятку до рецепта, яка містить номер рецепта та код його погашення. Разом з тим пацієнт також може змінити метод автентифікації через відповідну заявку в НСЗУ, щоби СМС-повідомлення від системи (зокрема і рецепти) приходили йому на телефон.

📍Якщо є затримка чи інша технічна помилка. 

В такому разі лікар має відправити смс повторно, але не більше 3-х разів.

👉А ще може трапитися і так, що пацієнт випадково видалив СМС із кодом рецепта. І що ж робити? 

Якщо після отримання е-рецепта ви випадково видалили смс із номером рецепта та кодом його погашення, необхідно звернутися до лікаря, який зробив вам призначення для того, щоб лікар повторно сформував запит на смс на ваш номер. Це можна зробити, наприклад, зателефонувавши лікареві, або написавши йому в доступний месенджер.

🔗Щоб тримати руку на пульсі новин про цифрову медицину та швидко отримувати роз’яснення про медичні е-інновації, підписуйтеся на нашу фейсбук-сторінку.

16 Березня 2023
Які дані доведеться вносити до ЕСОЗ в обовʼязковому порядку?
До 31 березня 2023 року всі заклади системи охорони здоровʼ я мають почати працювати в електронній системі охорони здоровʼя – ЕСОЗ.
📌 Ця вимога передбачена Ліцензійними вимогами провадження господарської діяльності з медичної практики та поширюється на всіх субʼєктів господарювання.
📌 Так, цифровізація охорони здоровʼя сприятиме формуванню єдиного медичного простору, у якому вся медична інформація про здоровʼя українців буде зберігатися централізовано та захищено.
📌 Чинними вимогами законодавства передбачено, що установи системи охорони здоровʼя мають вносити в електронному вигляді наступну медичну документацію:
1) медичні висновки про тимчасову непрацездатність;
2) медичні висновки про народження;
3) медичні записи осіб з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом COVID-19 (на період дії карантину, встановленого Кабміном, та протягом 30 днів з дня його скасування);
4) починаючи з квітня 2023 року – записи про рецепти на антибактеріальні, наркотичні (психотропні) та загалом всі рецептурні ЛЗ;
5) медичні записи про взаємодію з пацієнтом, на підставі яких формуються медичні висновки та електронні рецепти;
6) медичні записи, записи про направлення та рецепти щодо надання медичних послуг у рамках ПМГ або іншої програми, що фінансується з держбюджету;
7) медичні записи про направлення з метою проведення розширеного неонатального скринінгу новонароджених;
📌 інформацію про результати реабілітаційного обстеження, реабілітаційні втручання, зміни до медичних записів індивідуального реабілітаційного плану тощо.
📌 Інші медичні записи, не передбачені цим переліком як обовʼязкові, можуть вноситись до ЕСОЗ за рішенням закладу та за згодою пацієнта, отриманою відповідно до вимог Закону України “Про захист персональних даних”.
📌 Водночас повний перехід до цифрового обліку усієї медичної документації буде відбуватися поступово і передбачатиме внесення додаткових змін до інших нормативно-правових актів.