Що робити, якщо пацієнт не отримав або випадково видалив СМС із кодом рецепта?

З жовтня НСЗУ почне відшкодовувати аптечним закладам вартість тест-смужок для визначення рівня глюкози для індивідуальних глюкометрів. Відтак тест-смужки за програмою реімбурсації будуть відпускатися в аптеках за електронним рецептом.

Наразі триває технічна підготовка до запуску нового функціоналу і ми раді повідомити про її перші успішні результати.

Першою та на відмінно пройшла тестування функціоналу виписування електронного рецепта на медичні вироби медична інформаційна система “Medics”! 

Також свої тестування функціоналу виписування е-рецепта пройшли медичні інформаційні системи Doctor Eleks, SimplexMed, SimplexMis та Електронна лікарня 2.0. 

А першопроходцем серед аптечних інформаційних систем став МІС Подорожник, який успішно пройшов тестування функціоналу погашення е-рецепта на медичні вироби.

Вітаємо колег та продовжуємо впроваджувати нові електронні медичні сервіси разом!

Дізнайтеся у представників вашої МІС, коли новий функціонал стане доступний та заплануйте навчання завчасно. 

Слідкуйте за офіційними каналами eZdorovya, МОЗ та НСЗУ, щоби не пропустити актуальні новини та розʼяснення!

У нинішньому  реєстрі виробники попередньо гарантували близько 15 млн упаковок безоплатних ліків  за програмою “Доступні ліки”. У попередньому реєстрі – у першому півріччі 2018 року – ця цифра становила 10 млн упаковок, а перед тим, у другому півріччі 2017 року, фармкомпанії могли реалізувати близько 6 млн упаковок безоплатних ліків.

З початку 2018 року пацієнти отримали ліки за майже 14 млн рецептами на суму близько 700 млн грн.

Лідерами реалізації програми “Доступні ліки” за 9 місяців 2018 року стали Полтавська, Львівська, Дніпропетровська, Запорізька та Рівненська області. Найнижчі показники ефективності роботи програми – на Луганщині, Хмельниччині, Буковині, Одещині та у Волинському регіоні.

Нагадаємо, рейтинг успішності регіонів формується за такими показниками:

• обсяг використання коштів передбачених на місяць, на рік;
• вартість середнього рецепту;
• кількість аптечних закладів у регіоні, що беруть участь у програмі “Доступні ліки” і динаміка їх долучення;
• кількість пацієнтів на 1 аптеку;
• кількість відшкодованих рецептів у порівнянні з загальним показником виписаних рецептів.

Нині за програмою “Доступні ліки” пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою та діабетом 2 типу можуть отримати 261 препарат, з них 59 – безоплатно. Кількість аптек, де можна отримати ліки за рецептом від лікаря наразі становить 7 937 аптек. Це кожен третій аптечний заклад в Україні.

Детальніше про програму: http://moz.gov.ua/dostupni-liki

Джерело: moz.gov.ua

Перед початком роботи з пацієнтом потрібно впевнитися, хто перед вами. Для цього треба провести ідентифікацію – впевнитися, що в документі, що посвідчує особу, людина, яка перед вами. Документи, які посвідчують особу, передбачені в пункті 1 статті 13 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр”. Візьміть до уваги! Якщо пацієнт показує документи з Дії, то без сканування QR-коду, перевірка не є дійсною. 

Наступним кроком після ідентифікації є пошук пацієнта в ЕСОЗ за відомостями з документів, які він надав. Важливо зауважити, що пошук треба виконувати саме в ЦБД ЕСОЗ, а не локально в медичній інформаційній системі, якою користується ваш медзаклад. У медичній інформаційній системі медзакладу відображаються дані лише тих пацієнтів, які зверталися за послугами у той час, як в ЦБД ЕСОЗ зберігаються дані усіх зареєстрованих пацієнтів (наприклад, пацієнта міг звертатися до іншого закладу з іншої МІС та оновити дані пацієнта в Реєстрі пацієнтів, тому локальна інформація у вашій МІС може бути неактуальною).

Найпоширеніші документи, за якими можна ідентифікувати пацієнта: 

• паспорт (книжечка, біометричний чи закордонний)
• посвідчення водія
• посвідка на постійне чи тимчасове проживання
• посвідчення біженця
• тимчасове посвідчення громадянина України

Хто може шукати пацієнта в ЕСОЗ?

Виконати пошук пацієнта в ЕСОЗ може лише зареєстрований та авторизований користувач:

• Лікар ПМД 
• Лікар СМД
• Середні медичні працівники
• Працівник «реєстратури»

Лікарі первинної та вторинної ланки мають рівноправний доступ до Реєстру пацієнтів, тому як одні, так і інші можуть безпосередньо проводити процедуру пошуку, реєстрації та оновлення персональних даних пацієнта. 

Лікарі за потреби можуть делегувати завдання з пошуку пацієнта в ЕСОЗ медичним сестрам чи братам. Таким чином середні медичні працівники допомагають лікарю в організації процесу прийому пацієнта. 

За якими даними можна знайти пацієнта?

Обов’язковими даними для пошуку пацієнта в ЕСОЗ є: 

• Прізвище

• Ім’я
• Дата народження

Це мінімально необхідний перелік даних, який необхідний для пошуку пацієнта в ЦБД ЕСОЗ. Якщо ви виконуєте пошук лише за одним із параметрів без вимоги заповнення трьох обов’язкових полів, це означає, що пошук здійснюється локально в МІС, а не в ЦБД ЕСОЗ. 

Додаткові необовʼязкові поля, за якими можна здійснювати/уточнювати пошук:

• По-батькові
• РНОКПП
• Реквізит свідоцтва про народження (для дітей)
• Номер телефону

Саме ці дані допоможуть звузити пошук пацієнтів серед тих, які можуть мати однакову  дату народження та/або схожі  ім’я, прізвище. 

ВАЖЛИВО! Якщо за результатами пошуку навіть за додатковими параметрами немає жодного запису, значить, такого пацієнта немає в ЦБД ЕСОЗ, і можна перейти до його реєстрації. 

Щоб дізнатися більше про ідентифікацію, пошук, реєстрацію та зміну персональних даних пацієнта в ЕСОЗ, переглядайте вебінар.

Електронна система охорони здоровʼя (ЕСОЗ) дозволяє обмінюватися даними у сфері охорони здоров’я. У ній зберігаються та обробляються персональні та медичні дані пацієнтів.

ЕСОЗ складається з центральної бази даних, яка належить державі в особі НСЗУ, та медичних інформаційних систем (МІС), які медичні заклади використовують для зберігання, перегляду, обміну інформацією в електронній формі, зокрема, з центральною базою даних.

Доступ до інформації, що міститься в ЕСОЗ, надається виключно ідентифікованим та підтвердженими системою користувачам, що мають відповідні права та визначені рівні доступу. Інформація пацієнтів захищається законодавством України про персональні дані.

Тож права доступу до інформації про пацієнтів мають:

1. Сімейний лікар

Доступ до даних про пацієнта, за його згодою, має сімейний лікар (терапевт, педіатр), з яким пацієнт уклав декларацію.

Лікар первинної медичної допомоги має доступ до всіх медичних даних, окрім інформації про ВІЛ та психіатричних діагнозів, якщо пацієнт не надав письмово тимчасовий дозвіл на доступ до цих даних.

2. Інші медичні працівники

Інші медичні працівники, зокрема лікуючий лікар, мають доступ виключно до тієї інформації, до якої пацієнт сам дав доступ, та на ту, яка прикріплена до направлення, за яким пацієнт звернувся до медичного працівника.

Якщо медпрацівнику потрібні дані для надання медичних послуг пацієнту, то він може запросити дозвіл у пацієнта (або його уповноваженої особи). Надання такого доступу до своїх даних пацієнт підтверджує через обраний метод автентифікації (через смс, документи чи іншу особу).

3.  Уповноважені посадові особи НСЗУ
Персональні та медичні дані пацієнтів зберігаються відокремлено в центральній базі даних ЕСОЗ. У цілях безпеки посилання на пацієнта в медичній інформації анонімізоване з використанням спеціального шифрування.  Уповноважені посадові особи НСЗУ можуть використовувати знеособлені медичні записи, наприклад, для здійснення оплат медзакладам за фактично надані послуги або збору статистичних даних для прийняття рішень.

На запит пацієнта НСЗУ може надати персональні дані, які зберігаються про нього в ЕСОЗ.

Тож отримати медичну інформацію про себе пацієнт може через звернення до свого сімейного або лікуючого лікаря. Інформацію про персональні дані можна отримати через запит до НСЗУ. Наразі завершується розробка функціональних можливостей, які дозволятимуть пацієнту самостійно керувати доступами до власних даних.