Верифікація даних пацієнта в ЕСОЗ: що важливо знати лікарям

Команда eHealth з Міністерства охорони здоров’я побувала на ІІ Симпозіумі ВООЗ щодо майбутнього систем охорони здоров’я в цифрову еру, що відбувся в Португалії. 

Це важлива подія, яка об’єднує урядовців, науковців, експертів, представників громадянського суспільства, професійних організацій у сфері охорони здоров’я. Серед української делегації, яка стала учасником заходу – представники МОЗ, Національної служби здоров’я, «Медичні закупівлі України» та Центру громадського здоровʼя. 

ІІ Симпозіум ВООЗ став платформою для обговорення цифрових трендів і формування дій на підтримку Регіонального плану дій у сфері цифрової охорони здоровʼя для Європейського регіону на 2023 – 2030 роки, схваленого під час 72-ї сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ.

Під час зустрічі делегати мали змогу поділитися досвідом впровадження цифрових інструментів, дискутувати щодо можливостей боротьби з інфекційними та неінфекційними захворюваннями, а також розглянути медичні рішення з використанням штучного інтелекту, у тому числі і для покращення психічного здоров’я.

«Розвиток електронної охорони здоров’я, а також детальне планування необхідних заходів і ресурсів виноситься на пріоритетні позиції в багатьох країнах світу, і Україна не є виключенням. Це також наближає досягнення таких цілей, як доступність і якість медичних послуг, управління якістю та ефективністю сфери охорони здоров’я загалом, – говорить заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич. – Ми маємо успішний досвід впровадження низки електронних рішень та сервісів, яким поділились із іншими країнами. Водночас є ще багато планів і проєктів, які хочемо втілити в життя. До прикладу, у 2023 році нашою командою реалізується дорожня мапа зі 107 цифрових проєктів».

Серед питань, які розглянули на симпозіумі і які досі потребують пристальної уваги – потреба в підвищенні захисту даних та покращення цифрової грамотності пацієнтів. Також світова спільнота активно вивчає нові напрямки, у яких можна використовувати технології штучного інтелекту, зокрема, у таких сферах, як телемедицина, психічне здоров’я та аналіз цифрових знімків пацієнта з метою виявлення хвороб або ускладнення на ранніх стадіях. 

“Всесвітня сфера охорони здоров’я перебуває на етапі активної цифровізації. Серед пріоритетних векторів розвитку – покращення доступності послуг, налагодження системної цифрової співпраці та обмін досвідом для застосування штучного інтелекту у медицині, – зазначає Олександр Ємець. – Щоб розробити якісні електронні сервіси, треба проаналізувати величезний обсяг медичної інформації. 86% країн ЄС вже почали використовувати пацієнтські дані для аналізу та прийняття рішень. Завдяки стрімкій цифровій трансформації української медицини ми з ними “на одній хвилі”, адже усі електронні інструменти розробляються та покращуються лише на основі аналізу потреб та запитів користувачів ЕСОЗ. Україна стежить за трендами й успішно розвиває нові проєкти в сфері електронного здоров’я. Лише за пів року ми впровадили більше 9 проєктів і 29 – ще в роботі. Нам є чим поділитися з іноземними колегами, і це добрий знак”.  

Революційні технологічні рішення у сфері медицини розробляються з ціллю попередити хворобу, а не лікувати її наслідки. Саме тому розвинені країни схиляються до підходу у розвитку охорони здоров’я, виділяючи 80% ресурсу на підтримку здоров’я і лише 20% – на лікування. 

Електронна система охорони здоровʼя (ЕСОЗ) дозволяє обмінюватися даними у сфері охорони здоров’я. У ній зберігаються та обробляються персональні та медичні дані пацієнтів.

ЕСОЗ складається з центральної бази даних, яка належить державі в особі НСЗУ, та медичних інформаційних систем (МІС), які медичні заклади використовують для зберігання, перегляду, обміну інформацією в електронній формі, зокрема, з центральною базою даних.

Доступ до інформації, що міститься в ЕСОЗ, надається виключно ідентифікованим та підтвердженими системою користувачам, що мають відповідні права та визначені рівні доступу. Інформація пацієнтів захищається законодавством України про персональні дані.

Тож права доступу до інформації про пацієнтів мають:

1. Сімейний лікар

Доступ до даних про пацієнта, за його згодою, має сімейний лікар (терапевт, педіатр), з яким пацієнт уклав декларацію.

Лікар первинної медичної допомоги має доступ до всіх медичних даних, окрім інформації про ВІЛ та психіатричних діагнозів, якщо пацієнт не надав письмово тимчасовий дозвіл на доступ до цих даних.

2. Інші медичні працівники

Інші медичні працівники, зокрема лікуючий лікар, мають доступ виключно до тієї інформації, до якої пацієнт сам дав доступ, та на ту, яка прикріплена до направлення, за яким пацієнт звернувся до медичного працівника.

Якщо медпрацівнику потрібні дані для надання медичних послуг пацієнту, то він може запросити дозвіл у пацієнта (або його уповноваженої особи). Надання такого доступу до своїх даних пацієнт підтверджує через обраний метод автентифікації (через смс, документи чи іншу особу).

3.  Уповноважені посадові особи НСЗУ
Персональні та медичні дані пацієнтів зберігаються відокремлено в центральній базі даних ЕСОЗ. У цілях безпеки посилання на пацієнта в медичній інформації анонімізоване з використанням спеціального шифрування.  Уповноважені посадові особи НСЗУ можуть використовувати знеособлені медичні записи, наприклад, для здійснення оплат медзакладам за фактично надані послуги або збору статистичних даних для прийняття рішень.

На запит пацієнта НСЗУ може надати персональні дані, які зберігаються про нього в ЕСОЗ.

Тож отримати медичну інформацію про себе пацієнт може через звернення до свого сімейного або лікуючого лікаря. Інформацію про персональні дані можна отримати через запит до НСЗУ. Наразі завершується розробка функціональних можливостей, які дозволятимуть пацієнту самостійно керувати доступами до власних даних.

Державне підприємство “Електронне здоров’я”, що відповідно до Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411, є  адміністратором центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (надалі – Адміністратор) повідомляє наступне.

 Відповідно до наказу Адміністратора від 06.04.2023 №20, ураховуючи добровільне подання оператором електронної медичної інформаційної системи заяву про зменшення обсягів функціональних можливостей МІС, прийнято рішення щодо відключення визначеного функціонала медичної інформаційної системи “Електронна лікарня 2.0” у термін до 10.04.2023 від центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я. 

Обсяг функціональних можливостей, який буде відключений від ЦБД ЕСОЗ у МІС “Електронна лікарня 2.0”:

• 3.4 Адмиіністративний модуль аптечного закладу
• 3.5 Робоче місце фармацевта

Міністерство цифрової трансформації, Міністерство охорони здоров’я та Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні підготували навчальний курс «Цифрові навички для медиків». 

Курс розміщений на національному порталі з розвитку цифрової грамотності Дія.Цифрова освіта. Доступ до курсу безоплатний. Його формат — 10 серій освітнього серіалу за участі лікарів, медичних експертів, представників МОЗ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я», а також технічних спеціалістів електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). 

Десять серій допоможуть медичним працівникам вивчити особливості роботи з формами для опитувань у Google, оволодіти базовими навичками обробки інформації в Excel, а також підготовки презентацій у PowerPoint та їх обговорення у Google Meet або Zoom. Ведуча курсу — медична експертка ЮНІСЕФ Катерина Булавінова. 

«Цифрові навички допоможуть зробити щоденну роботу медичних працівників більш ефективною, створять додаткові можливості для їхнього професійного розвитку, а також полегшать взаємодію із пацієнтами в онлайн-режимі», — зазначила Лотта Сильвандер, голова ЮНІСЕФ в Україні. «Освітній серіал, створений зусиллями всіх партнерів, допоможе досягти наших цілей із підвищення якості медичної освіти в Україні», — додала вона. 

«В міжнародних стандартах охорони здоров’я є рекомендація медичним працівникам застосовувати цифрові технології, щоб покращити показники здоров’я населення та якість надання послуг. Цифрові технології є інструментом, що відкриває нові можливості та надає переваги в медичній сфері, а також дозволяє організувати процеси більш ефективно. Ми раді запустити перший в Україні спеціалізований навчальний курс із цифрових навичок для медиків. Це один із кроків на шляху до побудови екосистеми цифрової охорони здоров’я», — підкреслила заступниця Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан.

Ярослав Кучер, заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, додав: «Одним із важливих напрямів діяльності для МОЗ є розвиток компетентностей медичних працівників. Тож із метою реалізації цього завдання ми долучилися до спільної ініціативи Міністерства цифрової трансформації України та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і розпочали роботу над створенням освітнього серіалу. Наші команди проаналізували найбільш поширені запитання від лікарів щодо роботи ЕСОЗ, опрацювали відповідні нормативно-правові документи. На основі цих запитань, а також звернень, що надходять до МОЗ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я», ми створили серії, що містять відповіді на найактуальніші запити».

Над навчальним курсом працювали експерти Українського католицького університету та Здорові комунікації. Проєкт реалізовано за підтримки Агенції з міжнародного розвитку (USAID). Інформаційний партнер — медіахолдинг OBOZREVATEL 

У створенні освітнього серіалу взяли участь досвідчені медики та управлінці: Олег Токарчук — дитячий ортопед-травматолог, головний лікар Коломийської дитячої лікарні (у 2011-2020 рр.); Сергій Горищак — к.м.н., нейрохірург, директор Одеської дитячої поліклініки №6; Світлана Шабаліна — головна лікарка Центру первинної медичної допомоги м. Бахмут Донецької області; Наталія Спічакова — заступниця директора з медичного забезпечення (мережі) КНП «Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди» Сумської міської ради; Юлія Задеряка — експертка з розвитку електронної системи охорони здоров’я ДП «Електронне здоров’я»; Марія Карчевич — генеральна директорка Директорату з розвитку цифрових трансформацій в охороні здоров’я МОЗ України; Дмитро Черниш — директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ.