Які існують цифрові сервіси для пацієнтів?

Багато українців уже встигли скористатися електронними можливостями для пацієнтів. Сьогодні онлайн-запис на візит до лікаря, електронні рецепти та дистанційні консультації вже стали звичними для нас, так само як цифрові застосунки для пацієнтів на наших смартфонах.

Цифрові сервіси для пацієнтів — це багатофункціональні електронні інструменти, призначені для розширення доступу пацієнтів до медичних послуг, своїх даних та інформаційних ресурсів про здоровʼя. Ці сервіси мають на меті доповнити, полегшити та поліпшити процес отримання медичних послуг та дозволяють пацієнтам більш активно бути залученими у піклування про своє здоровʼя.

Серед найбільш поширених цифрових сервісів для пацієнтів в Україні можна виокремити:

  • Сервіси онлайн-запису на прийом до лікаря — цифрові застосунки та вебсайти, які дозволяють знайти лікаря потрібної спеціальності, переглянути відгуки про нього та записатися на прийом.

  • Телемедичні сервіси — застосунки, які дозволяють спрощувати комунікацію між лікарем та пацієнтом та проводити віддалені консультації.

  • Застосунки моніторингу показників здоровʼя — програми та спеціальні пристрої, які дозволяють фіксувати та відстежувати такі показники як артеріальний тиск, пульс, фізичну активність, калорії, рівень цукру в крові та багато інших для того, щоб виявляти тенденції здоровʼя.

  • Портали та застосунки для замовлення ліків — дозволяють забронювати чи сформувати замовлення призначених лікарських засобів.

  • Цифрові платформи лабораторій — вебсайти та застосунки лабораторій, які дозволяють замовляти послуги та переглядати результати лабораторних досліджень.

  • Кабінети пацієнта — мобільні застосунки та вебсайти, які обʼєднують кілька цифрових сервісів (до прикладу, онлайн-запис, телеконсультації тощо), а також можуть зберігати та аналізувати інформацію про здоровʼя пацієнтів.

Одним із провайдерів пацієнтських цифрових сервісів також можуть бути медичні інформаційні системи (МІС). Більше про пацієнтські сервіси МІС ми розповімо у наступних публікаціях на цю тему.

Зауважимо, що наявні на сьогодні пацієнтські сервіси на ринку ІТ-послуг в медицині не контролюються державою та не інтегровані з державною електронною системою охорони здоровʼя (ЕСОЗ). З впровадженням особистого кабінету пацієнта, інтегрованого з ЕСОЗ, зʼявлятиметься все більше цифрових можливостей, які  будуть доступні для українців.

Також рекомендуємо
14 Вересня 2022
1 серпня в Україні було виписано перший електронний рецепт на антибіотики. Сьогодні число виписаних рецептів в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ) досягло 103,6 тис.
🟡 Нині е-рецепт на антибіотики працює в рамках перехідного періоду. Це означає, що лікарі, які працюють із електронною системою охорони здоровʼя, мають виписувати електронні рецепти на антибіотики. Втім, якщо лікар, до якого звернувся пацієнт, поки не працює з ЕСОЗ, то він випише пацієнту паперовий рецепт на рецептурному бланку форми ф-1.
🟡 Зауважимо, що впровадження е-рецепта на антибіотики відбувається з певними винятками. Так, аптеки, що знаходяться в межах територіальних громад, розташованих в районі проведення бойових дій або на тимчасово окупованих територіях, на час воєнного стану можуть за потреби відпускати пацієнтам рецептурні антибактеріальні лікарські засоби без рецепта лікаря.
🟡 Крім цього, як і раніше, волонтерські та благодійні організації на запит відповідної установи, військової частини чи закладу охорони здоров’я можуть закуповувати рецептурні лікарські засоби оптово безпосередньо у дистрибʼюторів без рецепта лікаря.
🟡 В інших випадках, якщо йдеться про купівлю антибіотиків для індивідуального використання через аптеку, відпуск здійснюється за рецептом лікаря.
🟡 Нагадуємо, щоб придбати антибіотик необхідно:
1. Звернутися на прийом до лікаря: лише за необхідності лікар призначить антибіотик та випише електронний рецепт. При цьому лікар або медсестра надрукує інформаційну довідку, що міститиме всю інформацію про призначення;
2. Звернутися у будь-яку аптеку та предʼявити фармацевту інформаційну довідку чи паперовий рецепт від лікаря.
27 Квітня 2022
За інформацією Київська міська державна адміністрація – КМДА з початку війни у Києві зробили майже 23 000 щеплень від COVID-19.
✔️ Не забувайте про обов’язкову вакцинацію. Пандемія COVID-19 досі існує. Як і з нашим основним ворогом, з нею теж потрібно боротись спільними зусиллями.
Усі українці, які перебувають у безпечному місці, можуть отримати вакцинацію у наступних пунктах –
✔️ Також нагадуємо, що отримати щеплення ви можете також і у сімейного лікаря. Сьогодні для консультації у сімейного лікаря декларація з ним не обов’язкова.
❗З 5-го квітня 2022 року урядом було прийнято рішення щодо продовження терміну відображення COVID-сертифікатів в “Дії” – 545 днів від дати щеплення. Це дозволить українцям, які перебувають за кордоном, підтвердити наявність щеплення і завершити курс вакцинації за потреби.
7 Березня 2019

ДП “Електронне здоров’я” повідомляє про успішне проведення тестування адміністративного модуля для аптечних закладів.

До функціоналу, який тестувався, входять функції реєстрації юридичної особи, реєстрації підрозділів, реєстрації користувачів, укладення договорів між аптечним закладом та Національною службою здоров’я України за програмою реімбурсації “Доступні ліки”.

Інформаційні системи, які першими пройшли тестування успішно:

1. “MedCard Plus” (https://mcplus.com.ua/)
Оператор МІС ПП “Технет-Сервіс” (ЄДРПОУ 35246042)

2. “nHealth” (https://ehealth.vikisoft.kiev.ua/)
Оператор МІС ТОВ “РОЯЛ ІНТЕГРАЦІЯ” (ЄДРПОУ 38688685)

Нагадуємо, що тестування та підключення нових систем триває. Якщо ви розробник МІС або АІС та бажаєте підключитися до ЦБД eHealth – надішліть свою пропозицію на [email protected]

6 Жовтня 2020

Іванка Небор –Український блогер-лікар отоларинголог на дослідницькій позиції у госпіталі Цинциннаті, США. Засновник та керівник медичної платформи INgenius. 

Іванка уже рік стажується в Американському госпіталі та навчається у американському коледжі на програмі для лікарів Clinical Research, University of Cincinnati College of Medicine.

В інтерв’ю eHealth Іванка розповіла як працює електронна система охорони здоров’я в Америці та що особливого в роботі лікаря з eHealth в Штатах

 

  • Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Америці.

 

В основному у великих лікарнях встановлена система “EPIC”. Значна частина лікарів працює саме в ній. Проте, лікарі які відкривають власну практику та утримують невеликі лікарні, найчастіше не можуть дозволити встановити “EPIC”. Вони обирають дешевшу програму. Ось до прикладу: 5 лікарів-лорів зібрались і відкрили свою приватну практику. З самого старту їм не вистачить коштів одразу купити “EPIC” і вони надають перевагу дешевшому варіанту. 

 

  • Хто в основному фінансує лікарські послуги в Америці?

 

Тарифи лікарів встановлюються виключно згідно їх спеціалізації і кількості випадків, які лікує певний лікар. 

 В більшості випадків все лікування пацієнтів здійснюється за страхуванням. Є різні види державного та приватного страхування. Ось програма державного субсидування Medicaid покриває дуже дорогі процедури. До прикладу кохлеарну імплантацію (операція, яку роблять при втраті слуху- встановлюють імплант, який замінює звуковий апарат). Але якщо якісь послуги не передбачені страховою виплатою пацієнта, їх можуть надати відповідно до окремого договору. 

 

  • Чи  визначаються загальні правила та норми електронної медицини? Чи є якийсь орган який ними опікується? 

 

Загальної основної структури, як міністерства тут немає. Але кожен штат встановлює свої певні правила ліцензування. До прикладу, під час пандемії дуже розвинулась телемедицина. Часто лікарі надають консультації колегам з інших регіонів. Але в тот час і виникли проблеми з впровадженням телемедицини, тому що кожен штат повинен надати ліцензію на цей вид послуг. Ось теледзвінок не можуть з Огайо провести в Каліфорнії, тому що лікарні, яка його проводить потрібно мати ліцензію на кожен штат.  

 

  • Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в лікарні? Та як обслуговується дана система в лікарні?

 

Програму вибирає адміністрація. Це в основному не лікарі. Адже кожна лікарня в Америці – це окрема бізнес структура. Також обслуговують систему секретарі та відповідні менеджери. В Україні, як я проходила інтернатуру – зі страховими компаніями повинні зв’язуватися напряму лікарі або інтерни. В Америці ж усі фінансові питання, страхування, вирішують не медики, а відповідні фахівці. Лікар документує усі щоденики та описи хворих, але дуже мало займається організаційними моментами, оскільки це дорого дуже обійдеться лікарні.

 

  • Чи долучаються приватні компанії до розробки функціоналу американського еHealth чи він лише державний?

 

 Так, увесь функціонал в основному приватний. Взагалі, вважаю, що приватні інвестиції та структури – основа розвитку, будь-якої, медицини. 

 

  • Усі лікарі перед початком роботи проходять навчання з користування електронної системи охорони здоров’я?

 

 В мене були тренінги в січні. Я записалася на курс. Збирається клас медичних працівників і кожен тиждень проводять навчання. Коли навчали працювати в системі, створювали окремий учнівський кабінет, де ми одразу могли спробувати використати весь необхідний функціонал. На самому початку стажування кожен обов’язково мав пройти тренінг з безпеки. На тренінгу пояснили усі правила роботи з програмою та захисту інформації пацієнтів. В Америці виділяється дуже багато часу та ресурсів для захисту приватної інформації громадян. Навіть після проходження курсу потрібно усі матеріали, що були роздруковані, викинути в окремий контейнер для утилізації, інакше можна отримати штраф.

 

  • Які основні проблеми з якими зіштовхуються лікарі при роботі з системою?

 

Часто трапляються проблеми при передачі даних з різних медичних систем. Наприклад КТ, МРТ- це окрема електронна система. Якщо пацієнт зробив їх в лікарні, де немає договору з “EPIC”, тоді або лікарня надсилає запит, щоб отримати знімки і це займає певний час, або пацієнт сам звертається в цей центр щоб отримати копію і на наступну консультацію приносить цей знімок. Але зачасту у великих університетських клініках завжди є свій діагностичний центр, де роблять КТ та МРТ.

 

  • В системі “ЕРІС” ви зареєстровані, як “дослідник”. Розкажіть, будь ласка, детальніше, що це означає та які є ролі в системі електронного здоров’я?

 

Для медиків це 3 основних позиції: лікар, медсестра і дослідник. В мене наразі позиція “дослідник”. Кожна позиція має свій рівень доступу до медичних даних пацієнта. Коли входиш в систему- видно дані, які тобі доступні, але якщо є потреба в додатковій інформації, ти можеш надіслати запит і тобі підтвердять доступ до документів. 

До прикладу: лікарю не потрібні щодня в користуванні форми медсестри, але якщо виникне потреба, в системі запитується доступ до файлу і після підтвердження він надсилається. 

 

  • Які заходи безпеки передбачені в системі?

 

Наразі, я працюю з дому і кожному, хто працює в системі, у лікарні видали окремий ноутбук для роботи в електронній системі з серійним номером та встановленими програмами захисту. Спочатку при його ввімкненні потрібно ввести логін і пароль, далі через попередньо встановлений спеціальний VPN додаток потрібно буде повторно ввести окремий логін і пароль. І при вході  в саму систему “EPIC” вводиш ще одну унікальну пару логіна та пароля . 

Коли безпосередньо працюєш з програмою в  лікарні, потрібно здійснити лише вхід в систему “EPIC”. Користувачі завжди повинні виходити з додатку. Не можна просто залишити комп’ютер з запущеною системою, тоді програма фіксує що ти в ній не працюєш, сама виходить і блокує доступ на декілька годин або на добу. 

Одного разу в лікарні трапилось, що я не вийшла з облікового запису і цілу добу не мала доступу до системи. 

 

  • А пацієнти мають змогу безпосередньо взаємодіяти з системою?

 

Пацієнти мають свій окремий доступ до системи, де можуть подивитись на власні дані, а також за потреби мають змогу створити чат з лікарем. В Америці пацієнти зовсім не мають номерів лікарів і віддалено проконсультуватись з ними можуть виключно через систему. 

 

  • Як справи з інтероперабельністю систем: якщо пацієнт, змінить заклад, чи місце проживання, чи взаємодіють системи в закладах між собою і чи обмінюються даними про пацієнтів?

 

Пацієнт може отримувати будь-де лікарську допомогу, головне страховка, яка в нього оформлена. “EPIC” досі найпопулярніша система, в більшості клінік встановлена вона. Тоді зазвичай не виникає проблем, адже одна медична картка від народження в пацієнта і видно все від алергій які були в дитинстві до актуальних діагнозів. Немає випадків, коли пацієнт мав алергію, але забув про неї повідомити. 

В емігрантів, які пізніше, а не з народження реєструються в системі можуть бути не всі актуальні дані, адже тут відповідно записується більшість інформації з їх слів. 

 

  • Є якісь особливості в роботи лікаря в Америці порівняно з українською практикою, які б хотілось відмітити?

 

В коментарях мені писали лікарі, що мають проблеми з функціонуванням еHealth в Україні. Що після роботи витрачають свій час, сидять і заповнюють все необхідне.

Звісно, ніхто не любить зміни і пристосуватись до нової роботи лікарю в будь-якому випадку важко. 

В Америці теж лікарі закінчують свою зміну і залишаються заповнювати документацію. А паперової роботи ще більше ніж в Україні. Всім важко, ніхто не любить змін. Але всі звиклися і все буде добре!