Які існують цифрові сервіси для пацієнтів?

Багато українців уже встигли скористатися електронними можливостями для пацієнтів. Сьогодні онлайн-запис на візит до лікаря, електронні рецепти та дистанційні консультації вже стали звичними для нас, так само як цифрові застосунки для пацієнтів на наших смартфонах.

Цифрові сервіси для пацієнтів — це багатофункціональні електронні інструменти, призначені для розширення доступу пацієнтів до медичних послуг, своїх даних та інформаційних ресурсів про здоровʼя. Ці сервіси мають на меті доповнити, полегшити та поліпшити процес отримання медичних послуг та дозволяють пацієнтам більш активно бути залученими у піклування про своє здоровʼя.

Серед найбільш поширених цифрових сервісів для пацієнтів в Україні можна виокремити:

  • Сервіси онлайн-запису на прийом до лікаря — цифрові застосунки та вебсайти, які дозволяють знайти лікаря потрібної спеціальності, переглянути відгуки про нього та записатися на прийом.

  • Телемедичні сервіси — застосунки, які дозволяють спрощувати комунікацію між лікарем та пацієнтом та проводити віддалені консультації.

  • Застосунки моніторингу показників здоровʼя — програми та спеціальні пристрої, які дозволяють фіксувати та відстежувати такі показники як артеріальний тиск, пульс, фізичну активність, калорії, рівень цукру в крові та багато інших для того, щоб виявляти тенденції здоровʼя.

  • Портали та застосунки для замовлення ліків — дозволяють забронювати чи сформувати замовлення призначених лікарських засобів.

  • Цифрові платформи лабораторій — вебсайти та застосунки лабораторій, які дозволяють замовляти послуги та переглядати результати лабораторних досліджень.

  • Кабінети пацієнта — мобільні застосунки та вебсайти, які обʼєднують кілька цифрових сервісів (до прикладу, онлайн-запис, телеконсультації тощо), а також можуть зберігати та аналізувати інформацію про здоровʼя пацієнтів.

Одним із провайдерів пацієнтських цифрових сервісів також можуть бути медичні інформаційні системи (МІС). Більше про пацієнтські сервіси МІС ми розповімо у наступних публікаціях на цю тему.

Зауважимо, що наявні на сьогодні пацієнтські сервіси на ринку ІТ-послуг в медицині не контролюються державою та не інтегровані з державною електронною системою охорони здоровʼя (ЕСОЗ). З впровадженням особистого кабінету пацієнта, інтегрованого з ЕСОЗ, зʼявлятиметься все більше цифрових можливостей, які  будуть доступні для українців.

Також рекомендуємо
22 Лютого 2024

Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) складається з центральної бази даних (ЦБД) та медичних інформаційних систем (МІС). ЦБД належить державі в особі Національної служби здоровʼя України (НСЗУ). Тоді як МІС – це програмне забезпечення, через яке медичні заклади можуть зберігати дані в себе в цифровому вигляді та передавати необхідні дані в ЦБД. 

Завдяки електронній системі охорони здоров’я медичні заклади можуть зберігати інформацію в цифровому вигляді, в тому числі в ЦБД для подальшого контрольованого доступу до неї іншими медичними працівниками. А отже, швидше працювати з медичними даними та приймати більш ефективні рішення для надання медичних послуг пацієнту. Пацієнт же використовує такі електронні інструменти як електронні рецепти, направлення, медичні висновки про тимчасову непрацездатність тощо.

Які персональні дані вносяться в ЕСОЗ?

У першу чергу в ЦБД ЕСОЗ вносяться персональні про пацієнта під час його реєстрації.  Зареєструвати пацієнта може будь-який лікар, який працює з ЕСОЗ: як лікар первинної медичної допомоги, так і лікар спеціалізованої ланки.

Персональні дані дозволяють ідентифікувати людину як в ЕСОЗ, так і в інших державних системах, коректно облікувати надане їй медичне обслуговування в електронній медичній карті та надати пацієнту доступ до сервісів (е-рецепти, е-направлення тощо).

Зокрема, в електронну систему вносяться: прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), реквізити документа, що посвідчує особу,  контактні дані, інформація про обраний метод автентифікації тощо.

Після внесення даних пацієнт перевіряє їх на відсутність помилок. Якщо помилок немає – лікар накладає на створений в ЕСОЗ запит свій електронний підпис. Відтак запит потрапляє в центральну базу даних та отримує унікальний ідентифікатор пацієнта в системі.

Набір персональних даних про кожного пацієнта й утворює реєстр пацієнтів у складі центральної бази даних. Внесення даних до реєстру регулюється Порядком ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоровʼя.

Яка медична інформація пацієнта зберігається в ЕСОЗ?

До медичної інформації в ЦБД ЕСОЗ належать: інформація про візити до лікаря, госпіталізації, консультації, плани лікування, інформація про електронні направлення, рецепти, медичні висновки, процедури, імунізації тощо. Ці дані зберігаються і безпосередньо в самому медичному закладі, і передаються в ЦБД через медичні інформаційні системи.

Зберігання медичної інформації організовано окремо від зберігання персональних даних пацієнтів, що забезпечує додатковий захист інформації та конфіденційності пацієнтів. Персональні дані з медичною інформацією пов’язані через унікальний ідентифікатор пацієнта в реєстрі пацієнтів з використанням шифрування для забезпечення неможливості нерегламентованої ідентифікації пацієнта через його медичну інформацію або навпаки.

Завдяки централізованому збереженню медичної інформації в ЦБД ЕСОЗ медичні працівники отримують в режимі реального часу (за згодою пацієнта) повну, зрозумілу та актуальну медичну інформацію для прийняття подальших рішень щодо встановлення діагнозів, призначення лікування тощо.

Набори медичних даних про пацієнта формують реєстр електронних медичних записів, записів про направлення та рецепти і реєстр медичних висновків, які регулюються відповідними порядками МОЗ.

5 Березня 2025

НСЗУ застосовуватиме коригувальний коефіцієнт, якщо лікар первинної медичної допомоги перебував на території України менше 270 днів за останній рік. Відповідні зміни вніс Уряд до постанови № 1503 від 24 грудня 2024 року.

Постановою запроваджується верифікація медичних працівників первинної ланки на предмет їх перебування в межах України. Так якщо буде встановлено, що лікар за останні 365 календарних днів перебував на території України менше 270 днів, то до капітаційної ставки за обслуговування пацієнтів такого лікарям застосовуватиметься коригувальний коефіцієнт 0, якщо це спричинило порушення умов договору.

Також за результатом моніторингу будуть враховані всі законні підстави перебування лікарів за кордоном (перебування у відпустці по догляду за дитиною, тимчасова непрацездатність тощо). До таких випадків коригувальний коефіцієнт не буде застосовано.

Для проведення верифікації буде забезпечено електронну інформаційну взаємодію між електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ) та системою контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон “Аркан”.

19 Червня 2023

МКФ – «ключ» до розуміння функціонування та реабілітації. Відтепер усі фахівці мультидисциплінарних реабілітаційних команд мають унікальну можливість – навчатися, як використовувати інструменти МКФ для надання сучасної, активної, доказової реабілітаційної допомоги пацієнтам. 

Задля цього можна реєструватися на спеціально розроблені онлайн-курси: «Базові засади застосування Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ)» і «Документування процесу надання реабілітаційної допомоги на основі МКФ». 

Вже понад місяць на Платформі Академії НСЗУ відкритий онлайн-курс «Базові засади застосування Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ)». За цей час понад 3500 слухачів зареєструвалися на курс, 1059 з яких уже отримали свої сертифікати.

Курс розроблений для таких фахівців: 

    1. Фахівців у сфері реабілітації (лікарям фізичної та реабілітаційної медицини, лікарям інших спеціальностей, які планують проходити або проходять курси спеціалізації з фізичної та реабілітаційної медицини, фізичним терапевтам, ерготерапевтам, асистентам фізичних терапевтів та ерготерапевтів, психологом, терапевтам мови та мовлення (логопедам), реабілітаційним медичним сестрам, ортезистам, протезистам)

 

  • Лікарям загальної практики – сімейним лікарям

 

    1. Лікарям інших спеціальностей, які залучені до надання реабілітаційної допомоги пацієнтам (невпропатологам, ортопедам, травматологам, кардіологам, реваматологам, хірургам, анестезіологам, педіатрам, терапевтам та інші)

 

  • Адміністраторам сфери охорони здоров’я

 

Учасники курсу ознайомлюються із основними принципами біопсихосоціальної моделі МКФ та як її застосовувати у роботі, вивчають структуру МКФ та взаємозв’язки між її компонентами, а також навчаються правилам кодування з використанням МКФ для документування функціонування пацієнтів, встановлення цілей та планування втручань. Крім того, вони мають змогу почути, як інші фахівці мультидисциплінарних команд використовують МКФ у своїй роботі. 

Курс поєднує 6 тем, після завершення яких фахівці на глибшому рівні розумітимуть функціональні обмеження пацієнтів і зможуть більш якісно надавати пацієнтоорієнтовану допомогу. Відтак можна буде краще зрозуміти потреби людини, яка проходить реабілітацію, і об’єктивно вимірювати її прогрес.

На платформі Академії НСЗУ можна також зареєструватися на курс «Документування процесу надання реабілітаційної допомоги на основі МКФ». Більше про цей курс читайте за посиланням. 

Фахівці з реабілітації доповнюють одне одного компетенціями і співпрацюють відповідно до концепції ситуативного лідерства, за якою стиль управління визначається рівнем компетентності та мотивованості кожного члена команди. Знання інструментів МКФ значно покращить цю співпрацю і допоможе досягнути ще більш ефективного кінцевого результату у лікуванні пацієнтів. 

📍Більше інформації про обидва курси можна дізнатися із запису вебінару. 

📍Відповіді за найбільш поширені запитання.

📍Зареєструватися на курс “Базові засади застосування МКФ: 

📍Зареєструватися на курс “Документування процесу надання реабілітаційної допомоги на основі МКФ” можна за посиланням.

30 Березня 2022
Незважаючи на воєнні дії, коронавірус не відступив з України.
Під час воєнного стану по всій території країни як і раніше рекомендується дотримуватись протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19.
📍Окрім того, громадянам рекомендується також забезпечити отримання повного курсу вакцинації проти COVID-19 тими вакцинами, які схвалені ВООЗ до використання.
📍Закладам охорони здоровʼя також важливо забезпечити готовність до реагування на спалахи коронавірусу в умовах воєнного стану.
📍Рекомендуємо ознайомитись з відповідною постановою “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”- ​​https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#Text
📍Нагадуємо, що при виникненні запитань, ви можете звернутись до контакт-центру МОЗ з питань коронавірусної хвороби та вакцинації за номером 0 800 60 20 19.
Додатково, ви можете скористатися чат-ботом підтримки на сайті Міністерства охорони здоров’я України.