ТОП-10 найпоширеніших питань та відповідей щодо верифікації даних в ЕСОЗ

Запущено постійну верифікацію відомостей реєстрів ЕСОЗ з Державним реєстром фізичних осіб-платників податків (ДРФО), тому зібрали для вас усю необхідну інформацію, як підготуватися до змін, щоби верифікація ваших пацієнтів пройшла успішно. 

Ось ТОП-10 найпоширеніших питань та відповіді на них:

  • Як здійснюється верифікація з ДРФО?

Система автоматично збирає необхідні дані та відправляє їх в ДПС захищеним каналом. Лікарі в цьому процесі участі НЕ беруть.

  • Як часто відомості пацієнта верифікуються?
  • під час реєстрації пацієнта вперше 
  • кожного разу при оновленні даних пацієнта
  • планово з визначеною НСЗУ періодичністю, навіть якщо дані пацієнта не змінювалися.

 

  • Які дані пацієнта підлягають верифікації?
  • ПІБ пацієнта, дата його народження, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП)
  • відомості про відмову від присвоєння РНОКПП
    (коли в ЕСОЗ не вноситься РНОКПП та відмітка про відмову проставляється “так”, наприклад, у разі відмови з релігійних міркувань)
  • відомості про відсутність РНОКПП
    (коли в ЕСОЗ не вноситься РНОКПП та не заповнюється відмітка про відмову)

 

  • Що означає статус “Потребує верифікації”?

Статус верифікації “Потребує верифікації” інформує про потребу проведення верифікації автоматично системою або в ручному режимі (НСЗУ). 

На цьому етапі жодних дій від лікаря НЕ потрібно (навіть якщо статус верифікації більшості пацієнтів “Потребує верифікації”). До того ж цей процес жодним чином не блокує роботу лікаря з обліковим записом пацієнта.

 

  • На що важливо звертати увагу лікарям?

Наразі додаткова підготовка від лікарів не вимагається. Як і завжди медики мають стежити за актуальністю даних пацієнтів під час надання їм медичної допомоги та за потреби – оновлювати інформацію.

Оновлювати запис про пацієнта має той лікар, який надає медичну допомогу пацієнту на цей момент. У разі, якщо лікар спеціалізованої медичної допомоги виявив невідповідність у даних пацієнта, він має актуалізувати його дані. 

З початком верифікації даних пацієнтів за РНОКПП рекомендуємо лікарям періодично відстежувати статуси верифікації свої пацієнтів та за потреби – оновлювати їх дані на коректні.

 

  • Чи потрібно щось від лікаря або пацієнта, якщо статус верифікації пацієнта – “Успішна верифікація”?

НІ, відомості пацієнта автоматично перевірено і вони актуальні.

 

  • Що має зробити лікар, якщо статус верифікації пацієнта – “Неуспішна верифікація (потребує змін)”?

Якщо РНОКПП не оновиться автоматично (переважно це стосуватиметься жінок старше 16 років) – лікар має перевірити та за потреби оновити реєстраційні дані пацієнта. Якщо помилка допущена в його РНОКПП – треба спрямувати пацієнта подати звернення до НСЗУ з метою оновити дані. 

Якщо дані пацієнта в ЕСОЗ відповідають даним в документах, які надав пацієнт – необхідно спрямувати пацієнта оновити дані до Державної податкової служби.

 

  • Чи потрібно буде вручну виправляти дані по всіх пацієнтах, в яких були помилки?

Для більшості пацієнтів системою буде автоматично оновлено РНОКПП на коректний. Після чого статус пацієнта зміниться на “Успішна верифікація”.  У такому разі додаткові дії від лікаря чи пацієнта не вимагатимуться.

 

  • Якими нормативно-правовими актами регулюються зміни?

Процес верифікації записів про пацієнтів в електронній системі охорони здоровʼя регулюється:

 

  • Де дізнатися про верифікацію відомостей ЕСОЗ детальніше?

Шукайте більше рекомендацій щодо верифікації пацієнтів у👉 вебінарі  

Поширені запитання та відповіді про 👉 верифікацію.

Також рекомендуємо
26 Жовтня 2018

У нинішньому  реєстрі виробники попередньо гарантували близько 15 млн упаковок безоплатних ліків  за програмою “Доступні ліки”. У попередньому реєстрі – у першому півріччі 2018 року – ця цифра становила 10 млн упаковок, а перед тим, у другому півріччі 2017 року, фармкомпанії могли реалізувати близько 6 млн упаковок безоплатних ліків.

З початку 2018 року пацієнти отримали ліки за майже 14 млн рецептами на суму близько 700 млн грн.

Лідерами реалізації програми “Доступні ліки” за 9 місяців 2018 року стали Полтавська, Львівська, Дніпропетровська, Запорізька та Рівненська області. Найнижчі показники ефективності роботи програми – на Луганщині, Хмельниччині, Буковині, Одещині та у Волинському регіоні.

Нагадаємо, рейтинг успішності регіонів формується за такими показниками:

  • обсяг використання коштів передбачених на місяць, на рік;
  • вартість середнього рецепту;
  • кількість аптечних закладів у регіоні, що беруть участь у програмі “Доступні ліки” і динаміка їх долучення;
  • кількість пацієнтів на 1 аптеку;
  • кількість відшкодованих рецептів у порівнянні з загальним показником виписаних рецептів.

Нині за програмою “Доступні ліки” пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою та діабетом 2 типу можуть отримати 261 препарат, з них 59 – безоплатно. Кількість аптек, де можна отримати ліки за рецептом від лікаря наразі становить 7 937 аптек. Це кожен третій аптечний заклад в Україні.

Детальніше про програму: http://moz.gov.ua/dostupni-liki

Джерело: moz.gov.ua

26 Липня 2022
Синхронізація з електронною системою охорони здоров’я – це процес підписання та відправки даних з медичної інформаційної системи, яка встановлена в лікарні, до центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я.
Важливо пам’ятати, якщо ви внесли дані до МІС, але не синхронізували їх із ЦБД ЕСОЗ – у системі не будуть міститися дані про надані послуги, відповідно це вплине на їхню оплату.
Тому ще раз наголошуємо, що ваші дані повинні бути надісланими в ЕСОЗ, а не лише внесеними в МІС. Обов’язково перевіряйте в медичних інформаційних системах, чи є позитивне сповіщення про надсилання медичних даних в ЕСОЗ.
Іноді користувачі виявляють помилки у діагнозі чи інших параметрах, які вже направили в ЕСОЗ, відповідно система їх не приймає. В такому випадку важливо знайти прийоми, перевірити дані пацієнта, виправити помилку та відправити знову до ЕСОЗ. Епізод повинен бути створений, поставлений діагноз та закритий.
Детальніше: (https://nszu.gov.ua/academy)
Також у разі виникнення проблем зі синхронізацією, рекомендуємо звернутись до підтримки медичної інформаційної системи, яка встановлена у вашому медичному закладі.
28 Червня 2024

Уряд прийняв постанову і затвердив зміни в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) – у ній з’явиться особистий кабінет пацієнта. Відтепер українці зможуть самостійно зайти в ЕСОЗ і користуватися електронними сервісами. 

«Обрати сімейного лікаря, укласти чи розірвати декларацію, управляти своїми персональними даними у разі, приміром, зміни паспортних даних чи номера телефону — найперші можливості, передбачені в особистому кабінеті пацієнта. Рішення про його запровадження сьогодні ухвалили члени уряду. Плануємо, що згодом функціонал особистого кабінету пацієнта буде розширено відповідно до потреб пацієнтів. Попри війну та щоденні виклики продовжуємо працювати над тим, аби розширювати перелік зручних державних електронних сервісів для українців», — сказав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Нагадаємо, що електронна система охорони здоров’я є двокомпонентною системою. Вона складається з центральної бази даних та електронних медичних інформаційних систем (МІС).

Поява особистого кабінету пацієнта дозволить кожному українцю мати доступ до власних персональних даних в ЕСОЗ.

Як здійснюватиметься доступ до особистого кабінету пацієнта? 

  1. Через електронні медичні інформаційні системи (МІС).
  2. Єдиний державний вебпортал електронних послуг.
  3. Мобільний додаток порталу «Дія» (Дія).   

Вхід до ЕСОЗ пацієнт здійснюватиме із застосуванням власного електронного підпису.

На першому етапі впровадження користувачі особистого кабінету пацієнта зможуть:

  • самостійно зареєструвати себе як пацієнта в центральній базі даних ЕСОЗ;
  • самостійно подавати декларації про вибір лікаря (сімейного лікаря, терапевта чи педіатра), переглядати раніше подані декларації, а за потреби — розірвати декларацію з лікарем;
  • за необхідності — змінити свої персональні дані, що містяться в центральній базі даних ЕСОЗ (до прикладу, прізвище після одруження).

Окрім зручних сервісів для пацієнта запуск особистого кабінету пацієнта дозволить знизити навантаження на медичних працівників, адже раніше більшість зазначених змін вносили до системи саме вони.

Сьогодні в Україні вже існують деякі пацієнтські електронні сервіси, за допомогою яких можна записатися на візит до лікаря, переглянути певну інформацію щодо медичного обслуговування, яка вноситься лікарями та зберігається в закладі охорони здоров’я або МІС. Однак дотепер жодні цифрові сервіси для пацієнтів не були повʼязані з центральною базою даних ЕСОЗ.

Наразі реалізується перший етап впровадження особистого кабінету пацієнта. Надалі будуть з’являтися нові можливості та електронні сервіси для того, щоби українці, незалежно від регіону чи закладу охорони здоровʼя, могли безперешкодно користуватися електронними послугами у сфері охорони здоров’я.

29 Грудня 2023

Неонатальний скринінг – один із пріоритетних напрямків, який реалізується для своєчасного виявлення та ефективного лікування 21 рідкісного (орфанного) захворювання серед немовлят.

З 17 жовтня минулого року дослідження почали проводити в 12 регіонах країни на базі регіональних лабораторних центрів – Київського і Львівського. 

Попри війну програма неонатального скринінгу динамічно розвивається та з 24 квітня цього року стала доступною і в інших областях країни, за винятком тимчасово окупованих територій. Це стало можливим завдяки відкриттю регіональних центрів скринінгу – у Харкові та Кривому Розі

Впродовж 2023 року провели понад 154 тисяч обстежень на базі регіональних центрів скринінгу. Загалом кількість проведених досліджень з жовтня 2022 року становить більше ніж 175 тисяч. 

Зокрема, близько 59 тисяч досліджень проведено цьогоріч Львівським регіональним центром неонатального скринінгу, понад 52,4 тисячі досліджень – Київським центром, більш як 19 тисяч – у Харкові та понад 24 тисяч – у Кривому Розі.

Неодноразово зафіксовані випадки, коли завдяки своєчасно проведеній діагностиці було врятовано життя дітей. Проведення скринінгу є абсолютно безоплатним для родини, як і подальше дообстеження та лікування дитини у разі виявлення ризиків.