Понад мільйон е-рецептів на антибіотики: як використання рецепта стримує розвиток антибіотикорезистентності

У рамках форуму“Доступні ліки-2023”, який відбувся 14 вересня і зібрав 50 учасників офлайн та понад 500 онлайн, провели панельну дискусію про електронні інструменти, які роблять ліки доступними. 

Серед учасників панельної дискусії – Олександр Рябець, т.в.о. заступник голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації; Ірина Ліштаба, експертка з фармацевтичних питань та керівниця відділу бізнес-аналізу стратегічних проєктів ДП «Електронне здоровʼя»; Олександр Жигінас, експерт сфери охорони здоров’я; Євген Донець, представник Асоціації розробників медичних інформаційних систем «ІХЕЛС»; Євген Вілін, керівник відділу альтернативних продажів мережі аптек «3і». Модерував захід директор департаменту розвитку електронної системи охорони здоровʼя НСЗУ Дмитро Черниш. 

Під час дискусії обговорювали особливості роботи з електронною системою охорони здоров’я, як змінилися маршрути користувачів системи та які електронні інструменти роблять ліки доступними. 

Учасники зауважили, що кількість користувачів ЕСОЗ постійно зростає, більшість процесів автоматизовано, але щоразу через розвиток системи і появи нових запитів доводиться долати і нові виклики.

“Функціонал, який закладали на початку 2019 року і який став основою електронного рецепту, ускладнюється, додаються нові особливості і можливості, – зазначила Ірина Ліштаба, керівниця відділу бізнес-аналізу стратегічних проєктів ДП «Електронне здоровʼя». – Кожна програма реімбурсації орієнтована на певну групу пацієнтів і що більше звужується ця група пацієнтів – то більше потрібно додаткових кастомізованих налаштувань, щоб забезпечити належні маршрути пацієнтів, виконати функцію моніторингу, коректного призначення ліків і, що найголовніше – належного поширення електронних інструментів серед інших лікарів. Відповідно це потребує якісного підходу і не робиться миттєво”. 

Під час заходу підбито підсумки реалізації програми реімбурсації за п’ять років дії Програми медичних гарантій та презентовано стратегію розвитку.

Програма реімбурсації демонструє позитивну динаміку виконання і спрямована на те, щоби кожен українець незалежно від місця проживання міг отримати ліки, яких він потребує, безоплатно або з частковою доплатою. Наразі понад 14 тисяч аптечних закладів мають договір із НСЗУ, де можна отримати ліки за програмою реімбурсації. 

Доступність ліків під час війни стає ще більш важливою. Щоб мешканці прифронтових територій і віддалених сіл могли отримати потрібні ліки, уряд дозволив підприємствам, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, створювати мобільні аптечні пункти. 

Форум “Доступні ліки-2023”, організований НСЗУ у співпраці з проєктом Агентства США з міжнародного розвитку USAID Ukraine – USAID Україна “Безпечні, доступні та ефективні ліки для українців” SAFEMed Management Sciences for Health.  Форум об’єднав представників Міністерства охорони здоров’я, Верховної Ради, Офісу президента, Національної служби здоров’я України, USAID SAFEMed, World Health Organization Ukraine, World Bank Ukraine, керівників громад, обласних ДОЗ, представників найбільших виробників ліків, аптечних мереж, пацієнтських організацій, громадських організацій, представників медіа.

Нещодавно відбулося третє засідання офісу координації розвитку електронної охорони здоров’я. Цей орган створено для ефективної взаємодії та управління розвитком електронної охорони здоровʼя. 

Темою засідання стали підсумки 2023 року та узгодження дорожньої карти проєктів eHealth на 2024 рік. 

Протягом 2023 командою ДП “Електронне здоровʼя” спільно з МОЗ та НСЗУ було реалізовано цілу низку цифрових проєктів в ЕСОЗ. Зокрема, завдяки новим сервісам можна:

• придбати рецептурні ліки за електронним рецептом від лікаря 
• отримувати імуносупресивні, знеболювальні ліки, а також тест-смужки для глюкометрів за е-рецептом у межах програми реімбурсації
• обліковувати категорії пацієнтів відповідно до різних нозологій
• формувати COVID-сертифікати для пацієнтів, які отримали щеплення за кордоном
• спрощено формувати медичні висновки про тимчасову непрацездатність та вагітним жінкам обирати коли саме йти у декретну відпустку
• обліковувати реабілітаційні втручання в ЕСОЗ на основі класифікатора МКФ
• керувати справами юридичної особи та реорганізацією закладів охорони здоровʼя
• використовувати кабінет фактичного і клінічного моніторингу

 «2023 рік був складний. І 2024-й буде нелегким. Побажань до оцифрування процесів багато. Очевидно, електронна система охорони здоров’я дозволяє значно спростити процеси, зробити їх ефективнішими. У міністерстві зацікавлені в цьому.  Тому офіс координації розвитку електронної охорони здоров’я потрібен – щоби зрозуміти можливості, визначити пріоритети і їх дотримуватися”, – зазначає міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

У 2023 році впровадження телемедицини в Україні вийшло на новий рівень, зокрема було схвалено Стратегію розвитку телемедицини в країні та законодавчі зміни, інтегровано гуманітарні телемедичні рішення у заклади охорони здоровʼя.

“Плани з розбудови електронної системи охорони здоров’я залишаються такими ж амбітними як і були до цього – це і впровадження нових медичних записів, нових видів медичних висновків, інтеграцій між системами. При цьому саме 2024 рік має стати ключовим для пацієнта – на наступний рік в нас заплановано запуск першої фази Кабінету пацієнта, що зробить його повноцінним користувачем системи”, – Дмитро Черниш, директор департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ.

Дорожньою картою проєктів eHealth на 2024 рік заплановано роботу над 142 проєктами, які зокрема включають стратегічні, операційні, євроінтеграційні та антикорупційні категорії проєктів. 

“За підсумками року можна впевнено сказати, що наша держава не лише вистояла, але й змогла в умовах турбулентності запустити низку інноваційних цифрових проєктів у сфері охорони здоров’я. Тож вдячний кожному фахівцю за професіоналізм і бажання трансформувати медицину в Україні”, – керівник ДП “Електронне здоров’я” Олександр Ємець. 

Крім іншого продовжується робота з модернізації державних реєстрів, ведеться робота над впровадженням нових реєстрів у сфері охорони здоровʼя на базі «Дія.Engine», два з яких реалізовує ДП “Електронне здоров’я”, а саме — Державний реєстр харчових добавок та Державний реєстр дезінфекційних засобів. 

Електронний рецепт – це не просто цифровий інструмент, який сприяє прозорому та контрольованому відпуску рецептурних препаратів в аптеці, але й перспективний інструмент моніторингу та превенції у сфері громадського здоровʼя.

На сьогодні 4,5 млн пацієнтів вже отримали ліки за е-рецептом. Загалом в ЕСОЗ сформовано 69,3 млн е-рецептів. За весь період дії найбільше е-рецептами скористалися у Дніпропетровській області – 407,74 тис пацієнтів та Львівській – 313,43 тис пацієнтів.

2023-й можна впевнено номенувати роком е-рецепту. Цьогоріч виписано 15,4 млн е-рецептів. З них найбільше на Дніпропетровщині – 1,7 млн та Києві – 1,15 млн. 

📝13,85 млн е-рецептів виписано за програмою реімбурсації 

📝1.15 млн е-рецептів виписано за власні кошти пацієнта

📝16,92 тис е-рецептів на кошти місцевих бюджетів

У 2023 році е-рецепт запрацював на цілу низку нових категорій лікарських засобів, зокрема: 

✅на всі рецептурні за власні кошти пацієнта;

✅на пільгові наркотичні лікарські засоби, вартість яких відшкодовується коштом місцевих бюджетів;

✅ на тест-смужки для пацієнтів з цукровим діабетом І типу за програмою реімбурсації

✅на імуносупресивні ліки для пацієнтів у посттрансплантаційному періоді за програмою реімбурсації

✅опіоїдні знеболювальні для паліативних хворих за програмою реімбурсації

У всьому світі е-рецепт – це один із кроків у боротьбі з нераціональним вживанням рецептурних лікарських засобів, зокрема і антибіотиків.

На їх основі можна аналізувати й оцінювати якість та ефективність надання медичної допомоги лікарями, прогнозувати медичні закупівлі, відстежувати в динаміці рівень споживання, зокрема, антибіотиків, прогнозувати та запобігати кризам на основі аналізу тенденцій та за потреби обмежувати застосування того чи іншого антибіотика в ситуаціях, де це становить громадську загрозу.

Державне підприємство “Електронне здоров’я”, що відповідно до Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411, є  адміністратором центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (надалі – Адміністратор) повідомляє наступне.

Згідно наказу Адміністратора від 12.06.2023 №25, ураховуючи невідповідність функціональних можливостей МІС актуальним технічним вимогам, 12 серпня 2023 року електронні медичні інформаційні системи   “HealthTech” (ТОВ “ХОРСТЕХ”) та “МІТІС “ДНІПРО-МТ” (ТОВ “ПВП МОНТЕКС”) було відключено від центральної бази даних електронної ситеми охорони здоров’я.