Під час форуму “Доступні ліки-2023” обговорювали електронні інструменти, які роблять ліки доступними

У рамках форуму“Доступні ліки-2023”, який відбувся 14 вересня і зібрав 50 учасників офлайн та понад 500 онлайн, провели панельну дискусію про електронні інструменти, які роблять ліки доступними. 

Серед учасників панельної дискусії – Олександр Рябець, т.в.о. заступник голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації; Ірина Ліштаба, експертка з фармацевтичних питань та керівниця відділу бізнес-аналізу стратегічних проєктів ДП «Електронне здоровʼя»; Олександр Жигінас, експерт сфери охорони здоров’я; Євген Донець, представник Асоціації розробників медичних інформаційних систем «ІХЕЛС»; Євген Вілін, керівник відділу альтернативних продажів мережі аптек «3і». Модерував захід директор департаменту розвитку електронної системи охорони здоровʼя НСЗУ Дмитро Черниш. 

Під час дискусії обговорювали особливості роботи з електронною системою охорони здоров’я, як змінилися маршрути користувачів системи та які електронні інструменти роблять ліки доступними. 

Програма реімбурсації – це перша програма в системі охорони здоровʼя, яка реалізована без пілотних проєктів, – зазначив т.в.о. заступник голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Рябець.
«Ми здобули колосальний досвід, яким можемо ділитися зі своїми закордонними колегами. Ми пройшли складний шлях інтеграції, запуск на первинку був проведений непогано і саме він дав поштовх розвитку компʼютерної грамотності. На вторинці рухаємося, але дещо повільніше. Повинен сказати, що на національному рівні ми перша система, яка запровадила кібераудит. І з 2018 року спільно з USAID системно їх проводили», – додав Олександр Рябець.

Учасники зауважили, що кількість користувачів ЕСОЗ постійно зростає, більшість процесів автоматизовано, але щоразу через розвиток системи і появи нових запитів доводиться долати і нові виклики.

Ірина Ліштаба

“Функціонал, який закладали на початку 2019 року і який став основою електронного рецепту, ускладнюється, додаються нові особливості і можливості, – зазначила Ірина Ліштаба, керівниця відділу бізнес-аналізу стратегічних проєктів ДП «Електронне здоровʼя». – Кожна програма реімбурсації орієнтована на певну групу пацієнтів і що більше звужується ця група пацієнтів – то більше потрібно додаткових кастомізованих налаштувань, щоб забезпечити належні маршрути пацієнтів, виконати функцію моніторингу, коректного призначення ліків і, що найголовніше – належного поширення електронних інструментів серед інших лікарів. Відповідно це потребує якісного підходу і не робиться миттєво”. 

Під час заходу підбито підсумки реалізації програми реімбурсації за п’ять років дії Програми медичних гарантій та презентовано стратегію розвитку.

Програма реімбурсації демонструє позитивну динаміку виконання і спрямована на те, щоби кожен українець незалежно від місця проживання міг отримати ліки, яких він потребує, безоплатно або з частковою доплатою. Наразі понад 14 тисяч аптечних закладів мають договір із НСЗУ, де можна отримати ліки за програмою реімбурсації. 

Доступність ліків під час війни стає ще більш важливою. Щоб мешканці прифронтових територій і віддалених сіл могли отримати потрібні ліки, уряд дозволив підприємствам, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, створювати мобільні аптечні пункти. 

Форум “Доступні ліки-2023”, організований НСЗУ у співпраці з проєктом Агентства США з міжнародного розвитку USAID Ukraine – USAID Україна “Безпечні, доступні та ефективні ліки для українців” SAFEMed Management Sciences for HealthФорум об’єднав представників Міністерства охорони здоров’я, Верховної Ради, Офісу президента, Національної служби здоров’я України, USAID SAFEMed, World Health Organization Ukraine, World Bank Ukraine, керівників громад, обласних ДОЗ, представників найбільших виробників ліків, аптечних мереж, пацієнтських організацій, громадських організацій, представників медіа.

Також рекомендуємо
27 Серпня 2021
Шановні партнери та користувачі ЕСОЗ!
З метою оптимізації та покращення продуктивності системи ЕСОЗ, проводимо планові технологічні роботи.
Задля мінімізації можливих незручностей для користувачів, регламентні роботи відбуватимуться з 22:00 27.08.2021 та до 06:00 28.08.2021.
Дякуємо за розуміння!
23 Червня 2023

В електронній системі охорони здоров’я зберігаються медичні дані близько 35 мільйонів українців. Щоденно в системі  працюють понад 360 тисяч активних користувачів із понад 17 тисяч медичних закладів. Саме завдяки розвитку ЕСОЗ українці користуються такими послугами, як: електронні рецепти та направлення, єМалятко, сертифікати про вакцинацію, одужання, електронні лікарняні та ін. 

Українська електронна система охорони здоров’я працює з надвисоким навантаженням та чи не з рекордною швидкістю росту даних у світі: щосекунди вона обробляє понад 1,3 тисячі запитів. На сьогодні ця цифра відповідає показникам працездатності ЦБД до повномасштабного вторгнення та свідчить про те, що система відповідає поточному навантаженню та вимогам системи охорони здоровʼя. За динамічним ростом електронних медичних записів даних можна стежити на дашбордах Національної служби здоров’я. Так, з кожним днем система наповнюється майже 4 мільйонами медичних записів, а це – десятки тисяч рецептів, направлень, медичних висновків тощо. 

ЕСОЗ є двокомпонентною та складається з центральної бази даних (державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватні компоненти). Саме медичні інформаційні системи дають змогу лікарям  зареєструватися в ЕСОЗ та здійснювати автоматизований обмін даними з центральною базою даних, яку своєю чергою адмініструє ДП “Електронне здоров’я” та відповідає за забезпечення її безперебійної роботи. 

У разі виникнення такої потреби – фахівці ДП завжди готові надати консультацію МІС щодо вирішення тих чи інших технічних проблем, які перешкоджають комфортній роботі лікарів та фармацевтів у системі. Своєю чергою, провайдери МІС зобовʼязані інформувати адміністратора про появу будь-яких технічних проблем на стороні МІС та надавати належну технічну підтримку користувачам. Це обовʼязкова вимога, передбачена договором про підключення МІС.

Сьогодні ми нагадаємо, як діяти, якщо ви зіштовхнулися з затримками у роботі ЕСОЗ.

Алгоритм дій для закладів у разі затримок в ЕСОЗ

У разі виникнення затримок у роботі МІС/ЕСОЗ рекомендуємо слідувати наступному алгоритму:

  1. Перевірте спроможність власного компʼютера та підключення до мережі Інтернет – можливо, повільна робота системи повʼязана з локальною проблемою на робочому місці лікаря.
  2. Перевірте сторінку моніторингу працездатності центральної бази даних ЕСОЗ. Якщо на сторінці зафіксований інцидент, це означає, що проблема вже знаходиться в опрацювання технічних спеціалістів, а про результати її вирішення буде проінформовано додатково. Додатково на сторінці моніторингу ви можете підписатися на оновлення, а також повідомити про проблему, з якою ви зіштовхнулися.
  3. Якщо на робочому місці все гаразд, а на сторінці моніторингу не зафіксований інцидент на ЦБД, зверніться до технічної підтримки МІС, що встановлена у вашому  закладі.
  4. У разі, якщо МІС не може самостійно вирішити проблему, або ця проблема знаходиться в площині ЦБД – МІС сформує необхідний технічний запит до підтримки ЦБД ЕСОЗ. Дякуємо за співпрацю!
20 Жовтня 2023

З травня 2022 року для медичних сестер та братів доступна можливість вносити дані про вакцинацію пацієнтів в електронну систему охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Це стосується як проведеної вакцинації, так і вакцинації, яка не відбулася, або ж обліку щеплень, які проводилися в минулому.

На сьогодні до електронної системи охорони здоровʼя внесено понад 65 млн записів про вакцинацію, з них понад 364 тис. записів – внесено середніми медичними працівниками. Це дані як про вакцинацію проти COVID-19, так і про щеплення за календарем та інші.

На разі важливо більш активно залучати медичних сестер та братів до внесення медичних даних до ЕСОЗ, адже це дозволяє розвантажити лікарів, покращити комунікацію між лікарем і медичними сестрами та братами та повноцінно залучати всіх медичних працівників у лікувальний процес та розвивати їх автономність. 

Нагадаємо, що актуальні та оперативні дані про вакцинацію є основою для забезпечення ефективного реагування та прийняття клінічних та управлінських рішень. До того ж внесення медичних даних до ЕСОЗ дозволяє надійно та захищено зберігати дані про здоровʼя пацієнта на державному рівні. 

Адже, якщо під час воєнних дій пацієнт втратив доступ до медичної документації або її було знищено, він може звернутися до сімейного лікаря за місцем перебування, щоби зʼясувати, чи були внесені відомості про вакцинацію пацієнта чи його дитини до ЕСОЗ. У такому разі дані про вакцинацію можна відновити у будь-який момент.

Що необхідно для того, щоби медичні сестри та брати почали обліковувати дані про вакцинацію в ЕСОЗ?

  1. Дізнайтеся у представника медичної інформаційної системи, яка встановлена у вашому закладі, чи доступний в МІС модуль «Робоче місце середнього медичного працівника».

Також ви можете перевірити, чи має МІС відповідний модуль, на сайті системи.  

2. Забезпечте медичній сестрі/брату відповідне робоче місце зі стабільним доступом до мережі «Інтернет» та допоможіть отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) для роботи в системі.

3. Зареєструйте медичних братів та сестер в ЕСОЗ. Технічна підтримка вашої МІС зможе більш детально проконсультувати вас щодо процесу реєстрації. 

4. Домовтеся з представником МІС щодо проведення внутрішнього навчання для медичних сестер та братів з роботи в МІС та ЕСОЗ. 

5. Організуйте проходження курсу «Внесення інформації в ЕСОЗ щодо вакцинації» усіма працівниками, які будуть вносити записи про вакцинацію в ЕСОЗ. Цей курс допоможе медичним фахівцям сформувати розуміння процесу й основних вимог щодо коректного ведення електронних медичних записів під час проведення вакцинації та під час внесення історичних даних про вакцинацію. 

На сьогодні понад 3,6 тис. медичних сестер та братів вже успішно пройшли навчання та активно використовують здобуті навички у щоденній роботі. Долучайтеся! 

Нагадаємо, що окрім згаданого функціональні можливості ЕСОЗ дозволяють медичним братам та сестрам знаходити зареєстрованого пацієнта в ЕСОЗ, переглядати рекомендації лікаря, імунізації пацієнта тощо; здійснювати пошук електронних медичних записів та переглядати медичні дані пацієнта (у разі наявності доступу), виконувати призначення за електронним направленням та інше.

8 Березня 2022
Попри всі загрози медики продовжують працювати!
Ви наші герої! Пишаємось кожним з вас!
Коротка пам’ятка щодо роботи ЕСОЗ в умовах воєнного стану:
⁃ Якщо відсутній зв’язок з ЕСОЗ від 2х до 24х годин – всі записи рекомендовано робити вручну на паперових формах первинно-облікової документації. Дані в ЕСОЗ вводяться після відновлення доступу до системи, протягом наступного робочого дня.
⁃ У відсутності доступу до ЕСОЗ від 24 до 48 годин, внесення записів, що відносяться до первинно-облікової документації, має відбутись протягом наступних 2х робочих днів.
⁃ У разі відсутності доступу до ЕСОЗ більш ніж 48 годин, медичні записи можуть вноситися за наявності часу у медичного працівника при відновленні такої технічної можливості.
⁃ При доступності ЕСОЗ, але при високому навантеженні медичного персоналу через велику кількість звернень, при наданні термінової медичної допомоги фіксується лише факт звернення, діагноз, перелік маніпуляцій (додаткова інформація фіксується за можливості)
⁃ На період воєнного стану МОЗ рекомендує видавати паперове свідоцтво про народження.
⁃ Якщо заклад не має доступу до ЕСОЗ, лікарі можуть виписати паперовий рецепт.
⁃ Аптека фіксує код та номер та видає ліки за паперовим рецептом за наявності.
Бережіть себе та своїх рідних!
Слава Україні!🇺🇦