Електронна система охорони здоров’я стрімко розвивається і постійно доповнюється інноваційними електронними інструментами. На сьогодні в ЕСОЗ внесено понад 2 млрд електронних медичних записів для понад 35 млн пацієнтів. У ній зареєстровані понад 400 тис медичних та фармацевтичних працівників і більш як 16 тис медичних закладів.
ЕСОЗ складається з ЦБД (Центральної бази даних), яка належить державі, та МІС (приватних медичних інформаційних систем), завдяки яким медичні заклади та аптеки мають змогу створювати, переглядати та обмінюватися інформацією, даними і документами з ЦБД ЕСОЗ.
Медичні заклади та аптеки мають змогу працювати з ЕСОЗ лише через МІС, яка протестована і підключена державою і з якою заклад уклав договір. Тож для роботи в ЕСОЗ закладам потрібно обрати одну із медичних інформаційних систем, перелік яких є на сайті системи.
Про тестування МІС
Технічні вимоги до МІС – це динамічний документ, на основі якого держава перевіряє МІС щодо взаємодії закладів та аптек з ЕСОЗ.
Кожна МІС, яка здійснює обмін з Центральною базою даних ЕСОЗ, проходить низку тестувань на відповідність технічним вимогам, що визначені державою, зокрема НСЗУ, ДССЗЗІ.
ДП “Електронне здоров’я” перевіряє функціональність МІС, яка передбачена в технічних вимогах. Перш ніж впровадити таку функціональність у власному інтерфейсі та надати її користувачам, медичні інформаційні системи зобов’язані подати її на тестування.
Наприклад, для початку роботи з е-рецептом (створення, внесення змін, відпуск ліків, погашення) МІСи подають дану функціональність на тестування відповідно до профільних вимог. Лише після успішного результату перевірки медичні інформаційні системи можуть надавати користувачам можливість працювати з е-рецептом та проводити навчання. Якщо МІС не пройшла тестування або його результати незадовільні, тоді доступ до такого інструменту, як е-рецепт, не надається, і жоден з користувачів даної МІС не може ним скористатися.
Чому договір з МІС важливий?
Рекомендуємо медичним закладам детально вивчати умови договору з МІС і звертати увагу на те, чи співпадають потреби медзакладу чи аптеки з обсягом необхідних функціональностей для взаємодії з ЕСОЗ, які пропонує медична інформаційна система.
Пам’ятайте, що крім взаємодії з ЕСОЗ, медичні інформаційні системи пропонують також низку додаткових сервісів, які функціонують незалежно від ЕСОЗ і які заклад обирає за власним бажанням та під власні потреби. Це сервіси, на якість розробки яких держава не впливає і не перевіряє їхню функціональність, тому такі вимоги мають бути закріплені у договорі закладу з МІС. Кожна медична інформаційна система розробляє їх у відповідь на запити користувачів.
Так, завдяки функціональностям, які стосуються взаємодії з ЕСОЗ, користувачі медичних інформаційних систем мають змогу вносити як адміністративні, так і медичні записи.
До адміністративних належать, зокрема, дані, відомості та документи, які збираються у відповідь на питання хто (заклад, лікар), де (місце надання послуг, відділення), кому (пацієнт) надавав медичну послугу та за яких умов (за декларацією, за договором з НСЗУ).
До медичних – належать дані, які фактично описують надану медичну допомогу (що, як, коли, при якому стані, як довго тощо).
Уся функціональність МІС для взаємодії з ЕСОЗ згрупована за модулями, що описані в технічних вимогах. Саме на такі модулі держава тестує медичні інформаційні системи для їх підключення та сталого функціонування в системі.
Так, наприклад, вся функціональність е-рецепту поділяється на два модулі: виписування та погашення. Виписування важливе для надавачів медичних послуг з метою призначення лікарських засобів, а погашення – для аптечних закладів з метою їх безпосереднього відпуску. Таким чином якщо ви маєте ліцензії на медичну практику та роздрібну торгівлю ЛЗ, ваша МІС має бути успішно протестована на обидва модулі.
Такі можливості, як логістика, склад, бухгалтерія, онлайн-запис, реєстратура, кол-центр тощо є додатковими сервісами, які МІС надає закладам на умовах, що визначені їх договором. Одна із важливих послуг, яку МІС також надає своїм користувачам – це послуги з підтримки та навчання користувачів щодо функціональних можливостей програмного забезпечення. Держава не втручається у кількість чи якість таких послуг.
Тож кожен медичний заклад може обрати медичну інформаційну систему, виходячи з власних потреб, побажань та технічних передумов. Держава допоможе з контролем якості, яка стосується взаємодії з ЕСОЗ, а інші сервіси залишаються під контролем закладу.
Разом із тим в електронній системі охорони здоровʼя було виписано понад 11,6 мільйонів медичних висновків про тимчасову непрацездатність, на підставі яких формуються е-лікарняні для понад 4,1 млн пацієнтів.
