Наші лікарі зможуть використовувати телемедичні технології для лікування вибухово-вогнепальних поранень 

На платформі  Академії НСЗУ оновили онлайн-курс “Виписування е-рецептів на тест-смужки пацієнтам з діабетом першого типу за програмою реімбурсації”. 

Так, вже з 20 вересня 2024 року у лікарів з’являється можливість створювати призначення ПЛАНУ ЛІКУВАННЯ не лише на лікарські засоби та послуги, але і на медичні вироби. Ця опція доступна для лікарів-ендокринологів за програмою “Медичні вироби для визначення рівня глюкози в крові” в рамках призначення пацієнтам тест-смужок. 

Наразі наявність призначень у ПЛАНІ ЛІКУВАННЯ є опційною, проте у 2025 році обов’язковою умовою виписування е-рецепта на тест-смужки стане створений лікарем-ендокринологом ПЛАН ЛІКУВАННЯ та відповідне призначення медичних виробів.

Цей курс важливо пройти: 

• лікарям-ендокринологам (у т.ч. дитячим) на рівні амбулаторної спеціалізованої медичної допомоги;
• лікарям, які надають первинну медичну допомогу.

Повністю з оновленим курсом можна ознайомитися на платформі Академії НСЗУ за посиланням  

Оновлений курс розроблено фахівцями НСЗУ та ДП “Електронне здоров’я”. Разом ми можемо покращити якість життя людей, які стикаються з діабетом!

Відтепер користувачі ЕСОЗ можуть переглянути всі статуси тестування функціональності кожної медичної інформаційної системи (МІС) для підключення до ЦБД ЕСОЗ або підтвердження відповідності функціональним вимогам, на новому дашборді “Статуси тестувань функціоналу МІС”. 

Проводите закупівлю медичної інформаційної системи? При оцінці комерційних пропозицій перевірте, чи вся необхідна вам функціональність протестована позитивно, що свідчить про те, що таку МІС можна закуповувати та встановлювати і вона відповідає чинним на даний момент вимогам. 

Хочете перевірити, чи відповідає МІС усім актуальним вимогам? 

НСЗУ періодично затверджує своїм наказом технічні вимоги до МІС. МІСи, які підключені, мають підтвердити відповідність таким вимогам. 

Щоб перевірити результат тестувань вашої МІС, перейдіть на відповідну сторінку у розділі “Медичні інформаційні системи”. 

👉Як користуватися дашбордом?

📌У верхній частині дашборду ви можете переглянути загальну інформацію щодо результатів тестування МІС:
– загальна кількість тестувань;
– частка негативних тестувань
– приріст кількості тестувань за останні 30 днів;

📌У таблиці наведену інформацію можна переглянути в розрізі:
– назва МІС;
– назва оператора МІС та його ЄДРПОУ;
– назви модулю згідно з технічними вимогами (відповідно до затвердженого наказу);
– назви функціональності, якому відповідає той чи інший протестований модуль;
– дата видачі висновку Адміністратором;
– статуси тестування (“позитивний”, “негативний”, “тестування”, “не перетестовано”);
– редакція технічних вимог до МІС, згідно з якою МІС проходив тестування на відповідність (ознайомитись з усіма редакціями технічних вимог до МІС можна за посиланням https://ehealth.gov.ua/technichni_vymogy/);
– посилання на підписаний висновок, який видав Адміністратор (засвідчений електронним підписом)

📌Для швидшого та ефективного отримання інформації ви можете використовувати такі фільтри:
– назва МІС;
– оператор МІС;
– функціональність МІС;
– результат тестування;
– редакція технічних вимог до МІС;
– дата видачі висновку про відповідність або невідповідність технічним вимогам Адміністратором.

*Якщо при натисканні на фільтр “Дата висновку” у стовпчику немає дати, це означає, що медична інформаційна система перебуває у статусі тестування.

👉Що зробити для зручності перегляду зі смартфону?

Щоб збільшити дашборд, натисніть на стрілочки у правому нижньому куті. Також саме тут ви можете отримати посилання для поширення дашборду у соціальних мережах. Для зручного перегляду дашборду зі смартфону необхідно увімкнути функцію автоповороту у налаштуваннях телефону та перевернути смартфон горизонтально.

Дата останнього оновлення інформації на дашборді розміщується у лівому нижньому куті дашборду.

Нагадаємо, щоб підключитися до ЦБД ЕСОЗ, медична інформаційна система повинна відповідати технічним вимогам, які розробляються ДП “Електронне здоров’я” як адміністратором та затверджуються НСЗУ.

Такі технічні вимоги постійно оновлюються, тому МІС зобовʼязана регулярно проходити перетестування для встановлення відповідності актуальним технічним вимогам.

Якщо у вас є побажання, інформуйте нас на електронну пошту: [email protected]

В електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ) доступна нова функціональність — реєстрація та облік медичного обладнання.

Що важливо знати керівникам медичних закладів та як підготуватися👇

 🔹 Що нового?

Заклади зможуть вносити інформацію про кожну одиницю обладнання, зокрема: технічні характеристики, інвентарний і серійний номери, місце розташування, доступність обладнання та ін.

🔹 Коли функціональність стане доступна?

Після оновлення вашої медичної інформаційної системи (МІС). Щоб почати роботу — зверніться до свого оператора МІС.

Звертаємо увагу, що на цьому етапі кінцевого терміну щодо внесення обладнання не визначено. При цьому рекомендуємо почати вже вносити інформацію про наявне обладнання одразу після появи відповідної технічної можливості в МІС. Це дозволить своєчасно актуалізувати публічну інформацію та підготуватися до наступних етапів реалізації.

Перевірити статус тестування вашої МІС.

 🔹 Яке обладнання реєструється?

 Лише те, що: 

▪️ входить до Переліку, затвердженого МОЗ;

 ▪️ фізично наявне у закладі;
▪️ належить закладу або орендується;
▪️ доступне для використання або потребує ремонту.

Обладнання, що не підлягає відновленню – не підлягає реєстрації.

🔹 Як підготуватись?

 ✔️ Зв’яжіться з представником вашої МІС — дізнайтесь про готовність функціональності та навчальні матеріали;

✔️ Призначте відповідального за облік обладнання (це може бути керівник закладу, фахівець з кадрів чи адміністратор);

 ✔️ Підготуйте перелік обладнання та зберіть дані, необхідні для реєстрації.

📌 Більше інформації та відповіді на поширені запитання.

• Доброго дня, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.

Доброго дня! Мене звуть Злотник Анастасія, я студентка медичного факультету університету Лейпцига і докторант відділення неврології при університетській клініці.

• Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Німеччині.

Електронна система охорони здоров’я Німеччини зараз перебуває у процесі трансформації. На даний момент існує цілий ряд програм, що використовуються лікарнями для документування даних пацієнтів: окремі – для лабораторій чи діагностичних кабінетів, окремі – для загальної інформації, як то анамнез, огляд, план лікування тощо як, наприклад, SAP. 

Проблематичним залишається факт відсутності однієї універсальної системи даних, якою б могли користуватися лікарі у будь-якій частині країни. Це і ряд інших недосконалостей спонукало правління держави створити проєкт «Digitale Gesundheit 2025», який має на меті актуалізувати систему охорони здоров’я до 2025 року. 

На шляху розвитку медичних електронних систем довгий час стояли вкрай жорсткі закони держави щодо захисту персональних даних. Останні ж декілька років Німеччина активно зайнялася діджиталізацією цієї сфери послуг, що в свою чергу вимагало зміни деяких правових актів. Так, закон Terminservice- und Versorgungsgesetz (TSVG) від 11 травня 2019 року зобов’язав страхові каси створити електронні медичні картки пацієнтів для своїх клієнтів. Таким чином, кожен застрахований матиме доступ до всієї лікарської інформації щодо стану свого здоров’я у смартфоні. Закон Gesetz für mehr Sicherheit in der Arzneimittelversorgung (GSAV) від 16 липня 2019 уможливив використання електронних рецептів, введення яких планується до 2022 року. Починаючи з того ж 2022 року електронна медична картка пацієнта повинна включати ще й паспорт імунізації, паспорт матері, інформацію про первинні огляди новонароджених та стоматологічну бонус-картку. Частиною проєкту E-Health є також і розвиток штучного інтелекту (AI). Міністерство охорони здоров’я стверджує, що AI повинен стати таким ж інструментом в арсеналі лікаря як і стетоскоп.

• Хто здебільшого фінансує лікарські послуги в Німеччині?

В Німеччині існують різні форми фінансування медичних послуг. Основними їх представниками є стандартне та приватне страхування, а також ряд послуг, що оплачуються безпосередньо пацієнтом. Класичним прикладом останнього може бути стоматологічне лікування. Всі жителі країни повинні бути застрахованими. Питання вибору страхування (стандартне чи приватне), страхової каси (AOK, BARMER та ін.), його оплати (особисто чи роботодавцем) – вирішується в кожному окремому випадку індивідуально.

• Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в лікарні? Та як обслуговується дана система у вашій лікарні? 

Електронні медичні системи обслуговуються ІТ-відділом лікарні.

Щодо їх вибору, то не існує якогось єдиного припису, який би зобов’язував всю країну користуватися лише однією програмою Х від розробника У. Навіть найменша приватна практика в праві самостійно обирати softwares, якими користуватиметься, якщо вони відповідають Загальному регламенту захисту персональних даних (General Data Protection Regulation) ЄС та законам Німеччини.

• Чи є окремо відповідальний орган/структура за електронну медичну систему в лікарнях Німеччині? Чи визначаються загальні правила та норми електронної медицини? 

Звичайно, існують команди спеціально навчених людей, які відповідають за злагоджене функціонування всіх систем, встановлених у медичному закладі, та за надання доступу до них, що є, насправді, досить та багатоступеневим процесом.

• Чи правда, що німецькі лікарі лише ставлять діагноз і консультують пацієнтів, а в систему вводять дані статисти чи технічні фахівці?

Частково. Як і в Україні, персонал в Німеччині повинен витрачати величезну частину свого робочого дня на документування оглядів, різноманітних маніпуляцій і всього, що з них випливає. У завантажених клініках лікарі мають змогу користуватися спеціальними приладами для надиктовування тексту, що в режимі реального часу конвертують усну мову в надрукованих текст. У деяких відділеннях передбачені посади секретарів, які вводять всю необхідну інформацію, попередньо записану лікарем на диктофон.

• Як побудовано захист даних в системі?

Захист персональних даних – основа медичної системи в Німеччині. Це несе із собою безліч плюсів, але й певну кількість мінусів. Бази даних є різними між різними лікарнями чи приватними практиками. Так, до прикладу, вузький спеціаліст, до якого звертається пацієнт переважно не має доступу до всіх документів/результатів досліджень з інших лікарень чи навіть сусідніх відділень однієї і тієї ж клініки! В таких випадках у нагоді стають так звані заключні листи лікарів, у яких колеги стисло повідомляють про основні захворювання та причину звернення пацієнта до них останнього разу. Міністерство охорони здоров’я Німеччини має на меті нівелювати і цю проблему також.

• Чи долучаються приватні розробники до створення функціоналу в електронній системі охорони здоров’я

Безумовно. Це економічно вигідно.

• Чи проходить окремо навчання для лікарів щодо роботи в системі? Якщо так, то яким чином?

Так, звісно. Ще на етапі навчання в університеті ми проходимо ознайомлювальні курси з клінічними електронними системами в рамках предмету «Статистика та медична інформатика». В подальшому студент має можливість працювати з ними протягом 4 місяців лікарської практики та цілого останнього року навчання, який проходить виключно у лікарні. Таким чином майбутні медики не тільки пізнають теоретичні засади роботи даних систем, але й одержують прямий зворотній зв’язок від лікарів відділень для подальшого уникнення можливих помилок при внесенні чи опрацюванні даних.

• З якими основними проблемами стикається лікар при роботі в системі?

Як вже зазначалося вище, одна з релевантних проблем – це обмеження лікарського доступу до всієї інформації про пацієнта. Наступна складність полягає у тому, що відносно старі документи, а часом і актуальні, вводяться в систему не як первинно електронно створені, а як відскановані матеріали. Це може ускладнювати роботу з ними, а також їх статистичну обробку у майбутньому, наприклад, при проведенні ретроспективних клінічних досліджень.

• Який досвід німецьких колег варто перейняти українським лікарям?

Я б виділила декілька пунктів:

В Німеччині існує обов’язок роз’яснювання пацієнту кожного діагностичного чи терапевтичного кроку лікаря. Чи то елементарне фізикальне обстеження, чи складна операція – пацієнт в праві знати про причини, перебіг, можливі ризики та результати їх проведення.

План медикаментів. Дозування, частота прийому, причина призначення документуються тут у спеціальному формулярі, а не лише зберігаються у пам’яті пацієнта.

Вичерпність нотування. Будь-який software, встановлений на наш комп’ютер – це лише база для роботи. Анамнез і правильне його письмове оформлення і досі залишаються одними з найважливіших лікарських інструментів у Німеччині. Навіть найдрібніша деталь актуального огляду колись може відіграти роль для окремої людини. Тут у нагоді стають попередньо створені шаблони анамнезу, відкалібровані під кожну окрему спеціальність.

Захист даних. Дані пацієнта належать тільки пацієнту. Це банальна істина, але хотілося б сенсибілізувати до неї читача. У лікарської таємниці є свої межі ще навіть на рівні клініки!