Куди звернутись за психологічною підтримкою?
Сьогодні через війну потреба у реабілітації серед військових та цивільних збільшилася в десятки та навіть сотні разів.
Протягом 2023 року в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ) було сформовано понад 1,2 мільйона е-направлень на реабілітаційні послуги.
Забезпечення ефективної, активної та доказової реабілітації є одним із завдань держави та її відповідальністю перед українцями, які постраждали внаслідок війни.
З цією метою держава трансформує систему реабілітаційної допомоги в Україні. Зокрема, впроваджуються сучасні цифрові інструменти на принципах Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоровʼя (МКФ).
Так, з червня 2023 року 1,5 тисячі фахівців з реабілітації з понад 500 закладів по всій країні почали активно обліковувати медичну інформацію про реабілітаційні втручання в ЕСОЗ.
На сьогодні в ЕСОЗ внесено понад мільйон записів (з використанням класифікатора МКФ) щодо провадження реабілітації для 123,5 тисячі пацієнтів. Ця кількість містить в тому числі дані про реабілітаційні обстеження.
«Електронні записи дозволяють захищено зберігати дані про відновлення людини в єдиному місці, – коментує заступниця міністра охорони здоровʼя з питань цифровізації Марія Карчевич. – А доступ до цієї інформації може надаватися усім фахівцям, які залучені до процесу реабілітації. Таким чином, вони можуть у будь-який момент відстежити прогрес реабілітації та за потреби оперативно внести корективи до реабілітаційного плану».
На додаток, якщо пацієнт буде скерований в інший заклад охорони здоров’я, йому не доведеться везти з собою відповідні медичні документи з попереднього місця реабілітації.
А якщо, наприклад, пацієнт вирішить продовжити реабілітацію за кордоном, лікар фізичної та реабілітаційної медицини зможе сформувати друковану форму індивідуального реабілітаційного плану пацієнта, яка міститиме дані про пройдений шлях реабілітації.
Завдяки використанню міжнародних кодів МКФ облік реабілітаційної допомоги здійснюється за уніфікованими параметрами, а отже, буде чіткий, однозначний та зрозумілий як для українських фахівців, так і для їх колег за кордоном.
Наступним етапом реформування системи реабілітації планується цифровізація інструментів функціонального оцінювання стану пацієнта та формування призначення допоміжних засобів реабілітації в ЕСОЗ.
Розбудова ефективної системи реабілітації є ініціативою першої леді Олени Зеленської. Проєкт «Реабілітація травм війни в Україні» реалізують Міністерство охорони здоров’я України, Національна служба здоров’я України, ДП «Електронне здоровʼя», Міністерство соціальної політики України, Офіс Президента України, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, БФ «Пацієнти України», Український католицький університет, Protez Hub та Всеукраїнське об’єднання фізичних терапевтів.
Через війну в Україні зростає кількість поранених захисників та захисниць, а також цивільних громадян, які потребують подальшої комплексної реабілітації для відновлення та повернення до повноцінного активного життя.
В електронній системі охорони здоров’я зберігаються медичні дані близько 35 мільйонів українців. Щоденно в системі працюють понад 360 тисяч активних користувачів із понад 17 тисяч медичних закладів. Саме завдяки розвитку ЕСОЗ українці користуються такими послугами, як: електронні рецепти та направлення, єМалятко, сертифікати про вакцинацію, одужання, електронні лікарняні та ін.
Українська електронна система охорони здоров’я працює з надвисоким навантаженням та чи не з рекордною швидкістю росту даних у світі: щосекунди вона обробляє понад 1,3 тисячі запитів. На сьогодні ця цифра відповідає показникам працездатності ЦБД до повномасштабного вторгнення та свідчить про те, що система відповідає поточному навантаженню та вимогам системи охорони здоровʼя. За динамічним ростом електронних медичних записів даних можна стежити на дашбордах Національної служби здоров’я. Так, з кожним днем система наповнюється майже 4 мільйонами медичних записів, а це – десятки тисяч рецептів, направлень, медичних висновків тощо.
ЕСОЗ є двокомпонентною та складається з центральної бази даних (державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватні компоненти). Саме медичні інформаційні системи дають змогу лікарям зареєструватися в ЕСОЗ та здійснювати автоматизований обмін даними з центральною базою даних, яку своєю чергою адмініструє ДП “Електронне здоров’я” та відповідає за забезпечення її безперебійної роботи.
У разі виникнення такої потреби – фахівці ДП завжди готові надати консультацію МІС щодо вирішення тих чи інших технічних проблем, які перешкоджають комфортній роботі лікарів та фармацевтів у системі. Своєю чергою, провайдери МІС зобовʼязані інформувати адміністратора про появу будь-яких технічних проблем на стороні МІС та надавати належну технічну підтримку користувачам. Це обовʼязкова вимога, передбачена договором про підключення МІС.
Сьогодні ми нагадаємо, як діяти, якщо ви зіштовхнулися з затримками у роботі ЕСОЗ.
Алгоритм дій для закладів у разі затримок в ЕСОЗ
У разі виникнення затримок у роботі МІС/ЕСОЗ рекомендуємо слідувати наступному алгоритму:
- Перевірте спроможність власного компʼютера та підключення до мережі Інтернет – можливо, повільна робота системи повʼязана з локальною проблемою на робочому місці лікаря.
- Перевірте сторінку моніторингу працездатності центральної бази даних ЕСОЗ. Якщо на сторінці зафіксований інцидент, це означає, що проблема вже знаходиться в опрацювання технічних спеціалістів, а про результати її вирішення буде проінформовано додатково. Додатково на сторінці моніторингу ви можете підписатися на оновлення, а також повідомити про проблему, з якою ви зіштовхнулися.
- Якщо на робочому місці все гаразд, а на сторінці моніторингу не зафіксований інцидент на ЦБД, зверніться до технічної підтримки МІС, що встановлена у вашому закладі.
- У разі, якщо МІС не може самостійно вирішити проблему, або ця проблема знаходиться в площині ЦБД – МІС сформує необхідний технічний запит до підтримки ЦБД ЕСОЗ. Дякуємо за співпрацю!