Як гроші, що прийшли за пацієнтом, змінили первинну допомогу в Україні: факти і цифри

В електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) з’явився новий функціонал для ведення пацієнтів із цукровим діабетом, які потребують інсулінів. Тепер лікар має категоризувати кожного пацієнта, тобто віднести до певної категорії на основі клінічних показників. 

Навіщо це потрібно? Від категорії пацієнта залежить програма реімбурсації, за якою може бути призначений інсулін. Отже, для кожного пацієнта визначається оптимальна лікарська форма такого інсуліну.

Категоризація інсулінозалежних пацієнтів необхідна для більш коректного та ефективного призначення інсулінів та їх подальшого відшкодування за програмою реімбурсації. 

Як саме лікарям категоризувати пацієнтів?

Категоризація пацієнтів відбувається на підставі клінічної оцінки: лікар оцінює клінічні та соціальні стани пацієнта. Робити це повинен лікар-ендокринолог. Проте під час воєнного стану визначити категорію може й лікар первинної медичної допомоги, який веде план лікування пацієнта з призначенням інсуліну на основі попереднього аналогічного призначення ендокринолога.

Щоб облікувати категорію пацієнта в ЕСОЗ, лікарю потрібно створити електронний медичний запис “Клінічна оцінка”.

Що таке “Клінічна оцінка” та як її створити? 

Лікар оглядає пацієнта, аналізує клінічну історію, підбиває підсумки щодо його стану і робить запис в ЕСОЗ — це і є клінічна оцінка. 

Є деякі відмінності у створенні запису про клінічну оцінку ендокринологом та лікарем первинки. Так, лікар-ендокринолог повинен створити запис про поточну Клінічну оцінку ПЕРЕД створенням запису про призначення інсуліну. Це стосується і створення нового плану лікування та призначень у ньому, і створення нових призначень у тому плані лікування, що вже існує.

Лікар первинки також повинен створити запис про клінічну оцінку ПЕРЕД записом про призначення інсуліну, проте його план лікування та призначення в ньому базуються на попередньому аналогічному призначенні ендокринолога.

При створенні призначення на інсулін лікар (в параметрі “Обгрунтування підстав”) обов’язково повинен вказати посилання на актуальний запис про клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта. Це є підтвердженням того, що призначення може бути виписане за відповідною програмою реімбурсації.

Є ситуації, коли лікар повинен завжди створювати новий запис про клінічну оцінку:

• якщо категорія інсулінозалежного пацієнта визначається вперше (немає попереднього запису про клінічну оцінку);
• визначено, що категорія пацієнта змінилась;
• пацієнту визначено категорію, яка НЕ є сталою (навіть якщо попередній запис створений із такою самою категорією). 

Якщо поточний запис про категорію пацієнта відноситься до умовно сталої категорії (категорія 10, 7 або 8, див. таблицю 1) і на даний момент лікар визначив, що категорія не змінилася, то новий запис про клінічну оцінку можна не створювати.

Які можуть бути труднощі зі створенням клінічної оцінки?

Клінічна оцінка має посилатися на електронні медичні записи (ЕМЗ), на підставі яких була визначена категорія пацієнта. Посилання на такі ЕМЗ повинні міститися в параметрі “Знахідки” клінічної оцінки

(див. таблицю 1).

Щоб ЕМЗ справді міг вважатися підставою для клінічної оцінки, він має відповідати певним вимогам — наборам правил. Як лікарю дізнатися ці вимоги? Це має забезпечити медична інформаційна система (МІС), у якій лікар працює. Так, інтерфейс МІС повинен передбачати можливість переглянути набори правил для кожної категорії. Із цим питанням завжди можна звернутися до оператора МІС.

Якщо ж в ЕСОЗ відсутні записи, які мають бути підставою для категорії, лікар може їх створити:

• якщо пацієнт має електронний чи паперовий документ із усіма необхідними даними, лікар може внести їх в ЕСОЗ із зазначенням атрибутів документу;
• якщо такого документу і даних немає, лікар може провести обстеження, з’ясувати потрібну інформацію та створити записи в ЕСОЗ.

Також, як варіант, можна піти альтернативним шляхом: створити в ЕСОЗ запис про клінічну оцінку з категорією 10 “Пацієнти з цукровим діабетом, які потребують інсулінотерапії”. Це свого роду універсальна категорія, яку згодом можна уточнити: направити пацієнта на додаткові обстеження, отримати необхідну інформацію, створити на її основі потрібні медичні записи — і облікувати іншу, актуальну категорію.

Скільки діє запис про клінічну оцінку як підстава для призначення інсуліну?

Лікар може призначати інсулін пацієнтові на підставі запису про клінічну оцінку впродовж періоду, який залежить від категорії. Цей період визначає НСЗУ. Якщо це умовно стала категорія (10, 7 або 8), то інсулін можна призначати, навіть якщо запис був створений доволі давно. Це не скасовує обов’язку лікаря визначати категорію пацієнта перед кожним призначенням, а лише спрощує його роботу. Оскільки якщо категорія 10, 7 чи 8 не змінилась, лікар може не створювати нового запису про клінічну оцінку, а використати як підставу попередній. 

Якщо ж йдеться не про сталу категорію, то лише нещодавній запис можна використати як підставу для призначення інсуліну. У такому разі лікар завжди має створювати новий запис про клінічну оцінку — навіть якщо категорія не змінилася (див. таблицю 2).

Де дізнатися більше?

Академія НСЗУ пропонує оновлений курс про ведення електронних медичних записів пацієнтів із діабетом. Переходьте за посиланням та реєструйтеся:

Таблиця 1

Таблиця 2

Перед початком роботи з пацієнтом потрібно впевнитися, хто перед вами. Для цього треба провести ідентифікацію – впевнитися, що в документі, що посвідчує особу, людина, яка перед вами. Документи, які посвідчують особу, передбачені в пункті 1 статті 13 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр”. Візьміть до уваги! Якщо пацієнт показує документи з Дії, то без сканування QR-коду, перевірка не є дійсною. 

Наступним кроком після ідентифікації є пошук пацієнта в ЕСОЗ за відомостями з документів, які він надав. Важливо зауважити, що пошук треба виконувати саме в ЦБД ЕСОЗ, а не локально в медичній інформаційній системі, якою користується ваш медзаклад. У медичній інформаційній системі медзакладу відображаються дані лише тих пацієнтів, які зверталися за послугами у той час, як в ЦБД ЕСОЗ зберігаються дані усіх зареєстрованих пацієнтів (наприклад, пацієнта міг звертатися до іншого закладу з іншої МІС та оновити дані пацієнта в Реєстрі пацієнтів, тому локальна інформація у вашій МІС може бути неактуальною).

Найпоширеніші документи, за якими можна ідентифікувати пацієнта: 

• паспорт (книжечка, біометричний чи закордонний)
• посвідчення водія
• посвідка на постійне чи тимчасове проживання
• посвідчення біженця
• тимчасове посвідчення громадянина України

Хто може шукати пацієнта в ЕСОЗ?

Виконати пошук пацієнта в ЕСОЗ може лише зареєстрований та авторизований користувач:

• Лікар ПМД 
• Лікар СМД
• Середні медичні працівники
• Працівник «реєстратури»

Лікарі первинної та вторинної ланки мають рівноправний доступ до Реєстру пацієнтів, тому як одні, так і інші можуть безпосередньо проводити процедуру пошуку, реєстрації та оновлення персональних даних пацієнта. 

Лікарі за потреби можуть делегувати завдання з пошуку пацієнта в ЕСОЗ медичним сестрам чи братам. Таким чином середні медичні працівники допомагають лікарю в організації процесу прийому пацієнта. 

За якими даними можна знайти пацієнта?

Обов’язковими даними для пошуку пацієнта в ЕСОЗ є: 

• Прізвище

• Ім’я
• Дата народження

Це мінімально необхідний перелік даних, який необхідний для пошуку пацієнта в ЦБД ЕСОЗ. Якщо ви виконуєте пошук лише за одним із параметрів без вимоги заповнення трьох обов’язкових полів, це означає, що пошук здійснюється локально в МІС, а не в ЦБД ЕСОЗ. 

Додаткові необовʼязкові поля, за якими можна здійснювати/уточнювати пошук:

• По-батькові
• РНОКПП
• Реквізит свідоцтва про народження (для дітей)
• Номер телефону

Саме ці дані допоможуть звузити пошук пацієнтів серед тих, які можуть мати однакову  дату народження та/або схожі  ім’я, прізвище. 

ВАЖЛИВО! Якщо за результатами пошуку навіть за додатковими параметрами немає жодного запису, значить, такого пацієнта немає в ЦБД ЕСОЗ, і можна перейти до його реєстрації. 

Щоб дізнатися більше про ідентифікацію, пошук, реєстрацію та зміну персональних даних пацієнта в ЕСОЗ, переглядайте вебінар.

Нові проєкти цифрової охорони здоров’я презентували на першому eHealth Summit 2024, який відбувся 11 вересня і обʼєднав лідерів медичної та IT-індустрії, представників державних органів влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, бізнесу та міжнародних партнерів.

Попри численні виклики, які стоять перед країною, сфера охорони здоров’я активно поповнюється новими цифровими інструментами та сервісами. eHealth Summit 2024 став платформою для обміну досвідом, підбиття проміжних підсумків та обговорення майбутніх кроків у цифровізації української охорони здоров’я.

Серед ключових проєктів, які анонсував Міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко – електронні рішення для обліку обігу медичного канабісу в Україні, електронне призначення допоміжних засобів реабілітації, електронні медичні висновки для процесів усиновлення та  для отримання водійського посвідчення, нові модулі системи управління запасами лікарських засобів та медичних виробів eStock, електронна черга на ендопротезування, а також запуск нових систем і реєстрів.

І важливою подією у сфері цифрового здоровʼя, яка очікує українців цьогоріч, є запуск особистого кабінету пацієнта. На першому етапі всі користувачі кабінету зможуть переглянути декларацію про вибір лікаря, а також за потреби – переподати її та знайти нового спеціаліста. Крім того, можна буде в разі необхідності змінити свої персональні дані (до прикладу, прізвище після одруження чи номер телефону).

Міністр подякував усім партнерам за підтримку цифрових реформ: “Цифровізація – це найперше про спрощення процедур для пацієнтів. Але водночас це значний крок до більшої прозорості, відповідальності та доступності медичної допомоги загалом. Україна впевнено демонструє, що навіть в умовах війни готова впроваджувати нові технології для розвитку медичної системи”.

На заході були представлені і ключові досягнення у сфері електронної охорони здоров’я, зокрема:

• вже реалізовані інформаційні системи (електронна система охорони здоров’я, електронні системи епіднагляду та безперервного професійного розвитку, системи e-Stock та MedData, Єдиний вебпортал вакантних посад у закладах охорони здоров’я та ін.), які обʼєднують мільйони українців, сотні тисяч медичних працівників та десятки тисяч закладів охорони здоровʼя;
• цифрові інструменти – електронні направлення та рецепти, медичні висновки для е-лікарняних, медичні висновки про народження, COVID-сертифікати та ін;
• 12 систем та реєстрів даних в охороні здоровʼя, побудованих на платформі Дія Engine. 

“Цифровізація української системи охорони здоров’я відбувається вже протягом останніх семи років. Якщо порівнювати з розвиненими країнами світу, то у них ці процеси відбуваються десятиліттями. Ми цей шлях проходимо набагато швидше”, — зазначив під час виступу на eHealth Summit 2024 директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ Дмитро Черниш.

На сьогодні ЕСОЗ є найбільшою державною ІТ-системою в Україні і серед багатьох країн Європи. Система зберігає дані про здоров’я 35 млн українців. До системи внесено 3,3 млрд медичних записів, 80 млн е-рецептів та 590 млн електронних направлень. Щоденно з системою працює 19 тис. закладів охорони здоров’я, а щосекунди системою обробляється до 1.7 тис. запитів. Адміністрування системи такого рівня є справжнім викликом.

“При впровадженні будь-яких цифрових рішень в сфері охорони здоров’я ми використовуємо міжнародні довідники та міжнародні стандарти, до прикладу HL7 Fire. Ми також використовуємо принципи GDPR. Це робить наші системи більш інтероперабельними і наближає нас на шляху до євроінтеграції. Також варто не забувати про інтеграцію в середині країни між різними державними системами та реєстрами”, — зазначив Дмитро Черниш.

Робін Марц, Директорка Офісу охорони здоров’я USAID в Україні відзначила значний прогрес української eHealth та подякувала ключовим її учасникам:

“Сьогодні українська система охорони здоров’я не лише показує стійкість та винахідливість, але і значний прогрес у цифровій трансформації медицини. Це дає можливість робити процес лікування ефективним та прозорим, а також дозволяє краще справлятися  та відновитися після втрат внаслідок російського вторгнення, при цьому розвиваючи цифрові сервіси для людей в Україні та тих, хто за її межами. З 2016 USAID з гордістю підтримує становлення і ріст електронної системи охорони здоров’я в Україні. Ця ІТ-система є однією з найбільших в Україні. До неї внесено вже понад 3 млн електронних медичних записів. В ЕСОЗ зареєстровані понад 35 млн українців. Система обробляє 1700 запитів за секунду. Ми горді співпрацею з МОЗ, ДП “Електронне здоров’я” та НСЗУ. Уряд США та міжнародні партнери продовжуватимуть підтримку України в процесі цифровізації сфери охорони здоров’я”.

Під час саміту виступили також директор Європейського регіонального бюро ВООЗ Ганс Клюге, голова парламентського Комітету з питань здоров’я Михайло Радуцький, Віцепрем’єр-міністр України з питань цифровізації Михайло Федоров, міжнародні партнери. Вони висвітлили важливість реформ та цифрових проєктів у сфері охорони здоров’я.

Захід відбувався за підтримки “Проєкту підтримки Дія”, що Програма розвитку ООН в Україні реалізує за фінансування Швеції.

“Програма розвитку ООН прагне підтримувати українців у просуванні цифровізації, зокрема у сфері охорони здоров’я. Ми твердо віримо, що цифрові інновації — це не лише інструмент для модернізації, це — порятунок у ці складні часи. Разом із нашими партнерами продовжуватимемо тісно співпрацювати з Урядом у напрямі розробки нових цифрових рішень, щоб усі в Україні – чоловіки, жінки та діти — мали доступ до якісної медичної допомоги, на яку вони заслуговують”, — підкреслив заступник Постійного представника ПРООН в Україні Христофорос Політіс. 

eHealth Summit 2024 демонструє, що цифровізація охорони здоров’я в Україні динамічно розвивається. Продовжуємо працювати над впровадженням нових технологій, які допомагають українцям бути здоровішими.

Переглянути запис події можна за посиланням.