Шановні партнери та користувачі ЕСОЗ!
З метою оптимізації та покращення продуктивності системи ЕСОЗ, проводимо планові технологічні роботи.
Задля мінімізації можливих незручностей для користувачів, регламентні роботи відбуватимуться з 22:00 01.02.2022 та до 23:00 01.02.2022 .
Дякуємо за розуміння!
Доволі часто пацієнти звертаються до лікарів із питаннями, як перевірити, чи створено електронний лікарняний, або е-лікарняний (електронний листок непрацездатності), чи можна вважати смс-повідомлення від ЕСОЗ про формування медичного висновку про тимчасову непрацездатність (МВТН) отриманням лікарняного і хто відповідає за його формування.
МВТН і е-лікарняний часто плутають, вважаючи, що вони формуються одночасно. Відтак, не завжди знають, до кого звернутися з питаннями, коли, до прикладу, повідомлення про МВТН надійшло, а про е-лікарняний — немає.
Сьогодні розкажемо детальніше про різницю між МВТН та е-лікарняним і як та ким формуються ці документи.
Чим МВТН відрізняється від е-лікаряного?
Насамперед варто зауважити, що МВТН та е-лікарняний – це два різні документи.
МВТН – це електронний документ, що формується на підставі медичних записів в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ), містить висновок лікаря про тимчасову втрату працездатності та є однією з підстав для формування електронного листка непрацездатності.
👉МВТН формується лікуючим лікарем в ЕСОЗ, а е-лікарняний – автоматично Пенсійним фондом України
Медичний висновок про тимчасову непрацездатність формується лікарем, який надає медичну допомогу, створює відповідні електронні медичні записи та власне, проводить лікарську експертизу щодо тимчасової втрати працездатності.
Право формувати МВТН є як в лікарів первинної, так і спеціалізованої медичної допомоги. Тобто якщо, наприклад, лікар-хірург визначив, що пацієнт є непрацездатним, то саме він самостійно і формує МВТН.
Е-лікарняний формується автоматично в Електронному реєстрі листків непрацездатності (ЕРЛН) Пенсійного фонду України на підставі МВТН для застрахованої непрацездатної особи. Системи (ЕСОЗ та ЕРЛН) обмінюються необхідною інформацією автоматично без залучення лікарів чи чиновників.
На основі отриманої автоматично інформації ЕРЛН перевірить, чи можна сформувати непрацездатному е-лікарняний та створить його за такої можливості. Електронний листок непрацездатності вважається виданим з моменту реєстрації інформації про тимчасову непрацездатність у реєстрі ПФУ.
👉МВТН – медичний документ, е-лікарняний – фінансовий
МВТН буде видано лікарем у випадку наявності непрацездатності незалежно від того, чи матиме особа право на компенсацію втраченого заробітку чи допомогу по вагітності та пологам. Цей електронний документ засвідчує, що особа втратила працездатність та пройшла експертизу тимчасової непрацездатності. Він може бути також предʼявлений, наприклад, до навчального закладу чи суду як підтвердження.
е-Лікарняний же формується вужчому колу осіб (тобто тим особам, що мають право на “виплати”) і використовується для підрахунку обсягу “виплат”, повідомлення роботодавця (страхувальника) про відсутність на роботі з обґрунтованих причин, тощо.
👉МВТН є підставою для створення е-лікарняного, але не гарантією його отримання
Лікар лише засвідчує тимчасову непрацездатність пацієнта на підставі висновку та електронних записів в ЕСОЗ, але не відповідає за видачу е-лікарняного, на основі якого можна отримати “виплати”. Листок непрацездатності формується особі, яка одночасно є непрацездатною та застрахованою, тобто підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.
Співставлення непрацездатного з його роботодавцем відбувається автоматично Електронним реєстром листків непрацездатності.
👉МВТН створюється саме пацієнту, а е-лікарняний може бути створений особі, яка за ним доглядає
Зауважимо, що є суттєва різниця між поняттями “пацієнт”, “непрацездатний”, “застрахований”. Так, пацієнт – це особа, яка хворіє і якій надають медичну допомогу. Непрацездатний – це той, хто не може працювати, зокрема і через догляд за хворим. У більшості випадків пацієнт та непрацездатна особа збігаються. Якщо ж пацієнт потребує догляду, тоді непрацездатним буде той, хто за ним доглядає. Застрахована особа – це та, яка має право на виплати.
МВТН створюється виключно пацієнту, якому надається медична допомога. У ньому завжди зазначається непрацездатна особа. Зокрема, у випадку коли пацієнт потребує стороннього догляду – йому створюють МВТН і як непрацездатну особу можуть вказати людину, яка буде здійснювати догляд за ним.
Відповідна допомога на підставі МВТН та електронного листка непрацездатності може бути виплачена лише тій людині, яка має статус застрахованої особи. Застрахована особа – особа, яка підлягає загальнообов’язковому соціальному страхуванню.
👉Про формування МВТН пацієнт дізнається від лікаря, а про формування е-лікарняного – від ПФУ
Як тільки лікар створює МВТН і підпише його своїм електронним підписом, пацієнт за наявності методу автентифікації за номером телефону отримує смс-повідомлення від ЕСОЗ з номером медичного висновку у форматі 1А2B-3В4G-5D6Е-7C8T. Якщо смс не прийшло – надайте лікарю актуальний номер телефону для зміни методу автентифікації.
Повідомлення про створення електронного листка непрацездатності пацієнт отримує автоматично через смс-повідомлення, якщо вже надав ПФУ дозвіл на інформування у такий спосіб.
Інформація про створення електронного листка непрацездатності також буде доступна у його кабінеті застрахованого на сайті ПФУ.
Повідомлення про видачу е-лікарняного також отримує роботодавець у своєму кабінеті страхувальника.
📌Алгоритм дій пацієнта при отриманні е-лікарняного – переглядайте тут.
📌Переглянути свої е-лікарняні можна в особистому кабінеті застрахованої особи на Порталі пенсійного фонду.
📌Перевірити медичний висновок можна на порталі “Дія”.
💡Якщо у пацієнтів виникають питання щодо лікарняних, за консультацією можна звертатися на гарячу лінію Контакт-центру Пенсійного фонду України: 0-800-503-753, 044-281-08-70, 044-281-08-71.
💡Якщо виникають питання щодо МВТН, звертатися треба до НСЗУ за номером: 1677
Нещодавно відбулося третє засідання офісу координації розвитку електронної охорони здоров’я. Цей орган створено для ефективної взаємодії та управління розвитком електронної охорони здоровʼя.
Темою засідання стали підсумки 2023 року та узгодження дорожньої карти проєктів eHealth на 2024 рік.
Протягом 2023 командою ДП “Електронне здоровʼя” спільно з МОЗ та НСЗУ було реалізовано цілу низку цифрових проєктів в ЕСОЗ. Зокрема, завдяки новим сервісам можна:
«2023 рік був складний. І 2024-й буде нелегким. Побажань до оцифрування процесів багато. Очевидно, електронна система охорони здоров’я дозволяє значно спростити процеси, зробити їх ефективнішими. У міністерстві зацікавлені в цьому. Тому офіс координації розвитку електронної охорони здоров’я потрібен – щоби зрозуміти можливості, визначити пріоритети і їх дотримуватися”, – зазначає міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
У 2023 році впровадження телемедицини в Україні вийшло на новий рівень, зокрема було схвалено Стратегію розвитку телемедицини в країні та законодавчі зміни, інтегровано гуманітарні телемедичні рішення у заклади охорони здоровʼя.
“Плани з розбудови електронної системи охорони здоров’я залишаються такими ж амбітними як і були до цього – це і впровадження нових медичних записів, нових видів медичних висновків, інтеграцій між системами. При цьому саме 2024 рік має стати ключовим для пацієнта – на наступний рік в нас заплановано запуск першої фази Кабінету пацієнта, що зробить його повноцінним користувачем системи”, – Дмитро Черниш, директор департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ.
Дорожньою картою проєктів eHealth на 2024 рік заплановано роботу над 142 проєктами, які зокрема включають стратегічні, операційні, євроінтеграційні та антикорупційні категорії проєктів.
“За підсумками року можна впевнено сказати, що наша держава не лише вистояла, але й змогла в умовах турбулентності запустити низку інноваційних цифрових проєктів у сфері охорони здоров’я. Тож вдячний кожному фахівцю за професіоналізм і бажання трансформувати медицину в Україні”, – керівник ДП “Електронне здоров’я” Олександр Ємець.
Крім іншого продовжується робота з модернізації державних реєстрів, ведеться робота над впровадженням нових реєстрів у сфері охорони здоровʼя на базі «Дія.Engine», два з яких реалізовує ДП “Електронне здоров’я”, а саме — Державний реєстр харчових добавок та Державний реєстр дезінфекційних засобів.
Доказова та ефективна реабілітація без бюрократії та паперів стає більш доступною для українців, які через війну потребують відновлення.
Щоб зробити цей процес більш ефективним і позбавити лікарів паперової рутини, весь реабілітаційний процес супроводжується в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ).
Так, зокрема, з’явився функціонал обліку реабілітаційних втручань за Міжнародною класифікацією функціонування, обмеження життєдіяльності та здоровʼя (МКФ).
Це значно полегшить і покращить роботу фахівців у мультидисциплінарних реабілітаційних командах, яким вже не доведеться заповнювати паперові журнали про відновлення пацієнта, а відстежувати динаміку реабілітації у реальному часі.
Лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, ерготерапевти, фізичні терапевти та їх асистенти вже почали вносити до системи інформацію про процедури, призначення, результати реабілітаційних обстежень та інші дані про відновлення пацієнтів за міжнародною класифікацією МКФ.
За рішенням учасників мультидисциплінарної реабілітаційної команди можна буде коригувати реабілітаційний план для підвищення ефективності реабілітації пацієнта.
При цьому серед переваг також те, що електронні дані неможливо втратити чи загубити, а за потреби та згодою пацієнта отримати до них доступ зможе медичний фахівець та мультидисциплінарна реабілітаційна команда у будь-якому куточку країни. Тож медичні дані про стан здоровʼя пацієнта будуть надійно збережені та захищені на рівні держави.
З більш детальними матеріалами щодо змін можна ознайомитися нижче:
📍Презентація “Функціонал обліку реабілітаційних процедур в ЕСОЗ”
📍Розʼяснення. Реабілітація в ЕСОЗ: що змінюється для фахівців з реабілітації
📍 Реабілітація в ЕСОЗ. Поширені питання та відповіді
Для того, щоб забезпечити актуальність та достовірність даних пацієнта у Реєстрі пацієнтів ЕСОЗ здійснюються заходи з верифікації даних.
Наразі в ЕСОЗ впроваджуються нові напрями верифікації даних – шляхом обміну ЕСОЗ з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (ДРФО) та Державним реєстром актів цивільного стану громадян (ДРАЦСГ).
Нові напрями верифікації дозволять покращити якість даних у системі, а також мінімізувати проблеми, повʼязані з пошуком пацієнта та виявленням некоректних записів в ЕСОЗ.
Відповідні зміни регулюються Законом України № 9272 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо верифікації відомостей про пацієнтів”.
Першою на черзі – верифікація даних пацієнта з ДРФО, під час якої перевіряються ПІБ, дата народження пацієнта, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) пацієнта. Що змінюється та що важливо врахувати лікарям – детальніше у розʼясненні.
❓Як буде здійснюватися верифікація РНОКПП пацієнта?
Перевірка РНОКПП пацієнта буде здійснюватися електронною системою охорони здоровʼя автоматично (без залучення медичного працівника) під час реєстрації чи щоразу при оновленні даних пацієнта, а також планово з визначеною періодичністю.
Перевірятиметься як сам номер РНОКПП, так і у разі його відсутності в ЕСОЗ – інформація про відсутність або відмову від його присвоєння.
❓Які можливі результати верифікації? Що робити, якщо дані пацієнта не буде верифіковано?
У цьому випадку:
Якщо дані пацієнта в ЕСОЗ відповідають даним в документах, які надав пацієнт – необхідно спрямувати пацієнта оновити дані до Державної податкової служби.
❓Коли стартує верифікація РНОКПП пацієнта?
Верифікацію РНОКПП пацієнта буде запущено впродовж кількох тижнів. Наразі додаткова підготовка від лікарів не вимагається. Як і завжди медики мають стежити за актуальністю даних пацієнтів під час надання їм медичної допомоги та за потреби – оновлювати інформацію.
❓Де знайти детальні інструкції щодо верифікації пацієнта?
Нещодавно фахівці НСЗУ спільно з експертами ДП “Електронне здоровʼя” провели вебінар “Верифікація даних пацієнта: нові напрями. Що змінилося?”, під час якого розглянули основні зміни, детальний алгоритм, що необхідно робити, якщо дані пацієнта не було верифіковано, а також поширені помилки, які допускають медичні працівники. Долучайтесь до перегляду та отримуйте 1 бал БПР за проходження навчання!
Корисні матеріали:
