Увага! Регламентні роботи в ЕСОЗ!

Верифікація – це комплекс заходів, що регулярно здійснюється НСЗУ для порівняння, встановлення відповідності та підтвердження відомостей про пацієнта, зокрема його персональних даних, що містяться у центральній базі даних, з відомостями, що отримані від органів державної влади, з державних електронних інформаційних ресурсів, іншими даними.

Верифікації підлягають усі пацієнти, зареєстровані в ЦБД ЕСОЗ для того, щоб забезпечити точність та достовірність інформації про пацієнта у системі.

Як здійснюється верифікація даних пацієнта

Заходи з верифікації здійснюються як в автоматичному, так і в ручному режимі.

Автоматична верифікація здійснюється шляхом взаємодії ЦБД ЕСОЗ з іншими державними реєстрами – Державним реєстром актів цивільного стану громадян (ДРАЦСГ) та Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (ДРФО).
Більше про автоверифікацію.

За визначених вимог відомості про пацієнта, потребують ручної верифікації з боку НСЗУ.
Більше про те, які записи пацієнтів підлягають ручній верифікації.

Що робити, якщо у статусі пацієнта зазначено “Потребує верифікації”?

Статус “Потребує верифікації” інформує про проведення верифікації на стороні НСЗУ – або в ручному, або в автоматичному режимі.

Цей процес жодним чином не блокує роботу з обліковим записом про пацієнта та не потребує ніяких додаткових дій зі сторони лікаря (навіть якщо статус більшості пацієнтів “Потребує верифікації”).

Що робити у разі надходження статусу пацієнта “Не верифіковано”

Якщо у результаті верифікації даних пацієнт отримав статус “Не верифіковано” це означає, що дані, які містяться у записі про пацієнта не відповідають даним у державних реєстрах або даним, які містяться в електронних копіях документів.

Звертаємо вашу увагу, що допоки обліковий запис пацієнта не верифікований, то існують певні обмеження, зокрема, заблокована можливість створювати нові декларації, рецепти, направлення, медичні записи тощо.

У такому разі необхідно:
– Перевірити, що дані, які містяться в обліковому записі пацієнта, коректні та актуальні.
– Якщо завантажені електронні копії документів –  необхідно пересвідчитися. що всі документи завантажені коректно та в належної якості (читабельні).

Зауважимо, що якщо запис про пацієнта було не верифіковано, то лікар (автор такого запису) отримає коментар із причиною відхилення. Після усунення виявлених недоліків необхідно повторно відправити запит на верифікацію.

Рекомендації для успішної верифікації записів пацієнтів

– Для успішної верифікації облікового запису пацієнта, скан-копії документів, які  завантажуються до системи, мають бути належної якості.
– У разі зміни персональних даних пацієнта, подбайте про їх своєчасне оновлення.
– Дізнавайтеся більше про верифікацію облікових записів пацієнтів та роботу з ними у вебінарі “Пацієнт в ЕСОЗ: ідентифікація, пошук, реєстрація та зміна персональних даних”.

Наразі команда впровадження ЕСОЗ працює над впровадженням нових методів верифікації шляхом інтеграції даних реєстрів ДРАЦСГ та ДРФО. Надалі це дозволить здійснювати верифікацію та оновлення даних в онлайн режимі.

Джерело: НСЗУ

У комітеті Верховної ради з питань охорони здоров’я публічно обговорили напрямки роботи міністерства у розвитку державно-приватного партнерства в охороні здоров’я. У дискусії взяло участь понад 170 представників органів місцевої влади, закладів охорони здоров’я, народні депутати, представники приватних та благодійних організацій.

“У зв’язку з реформою та автономізацією медзакладів важлива співпраця наших державних та комунальних медичних закладів з бізнесом. Бо як це було 25 років тому, так і нині – державних грошей не вистачає для надання пацієнту повного спектру  сучасних медичних послуг. Наш сьогоднішній круглий стіл – це та платформа, де наші колеги можуть поділитися досвідом по співпраці у сфері державно-приватного партнерства саме в системі охорони здоров’я”, – зазначила Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, народний депутат.

Заступник міністра Роман Ілик презентував основні напрямки, які стратегічно планує розвивати Міністерство охорони здоров’я у реалізації майбутнього державно-приватного партнерства.

“Окремою метою для нас є визначення попиту регіонів на проекти державно-приватного партнерства. Ми хочемо  визначити та стратегічно виокремити основні пріоритетні види допомоги, що першочергово потребують залучення інвестицій з приватного бізнесу. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу на  саме на цю тематику. Це фінансова, технічна та експертна допомога для реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Сподіваюся, що завдяки співпраці з переможцями гранту та за підтримки команди МОЗ, вже у наступному році ми матимемо не лише приклади гарно підготовленої документації, але вже й початок реалізації успішних проектів в сфері охорони здоров’я”, – зазначив Роман Ілик.

Костянтин Яринич, народний депутат і член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я підкреслив, що питання інвестицій у медицину зараз є вкрай актуальним.

“Зацікавленість як отримати інвестиції, так і інвестувати в медицину – є величезна. Попереду ще дуже багато роботи, але дійсно обнадіює, що міністерство зрушило з місця цей дуже складний та серйозний процес”, – сказав Костянтин Яринич.

В Україні в 2010 році був прийнятий закон про державно-приватне партнерство, однак у сфері охорони здоров’я цей процес починається лише зараз.

“Нині в Україні успішно реалізують близько 200 проектів державно-приватного партнерства у різних сферах. І я дуже б хотіла, щоб так само успішно розвивався і напрямок державно-приватного партнерства для медичних закладів”, – зазначила Ірина Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я.

Наразі фахівці МОЗ України уже розробили методичні рекомендації, які допоможуть залучати  інвестиції у модернізацію медзакладів.

“Ці методичні рекомендації будуть дуже корисними для ініціювання інвестиційних проектів. Хочу зазначити, що чим дорожчий проект, тим більше він має попиту у бізнесу. Тому раджу вам приймати участь в усіх заходах, які присвячені державно-приватному партнерству – і в українських, і в міжнародних. Це, так би мовити, майданчики для продажу своїх проектів, де потенційні інвестори їх шукають і знаходять. Хочу зазначити, що робоча група в МОЗ чекає на ваші питання. Ми готові на них постійно відповідати та консультувати ваші прагнення юридично та практично”, – сказала Марина Слободніченко, юридичний консультант МОЗ України.

Детальніше про грант для розвитку державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я в регіонах можна ознайомитися за посиланням: 

У прикріплених файлах є Методичні рекомендації з державно-приватного партнерства, а також Загальна процедура запуску проектів у сфері охорони здоров’я. Усі питання, побажання та рекомендації надсилайте на електронну адресу: [email protected]

Джерело: moz.gov.ua