39,27 млн електронних рецептів виписано в ЕСОЗ

е-Рецепт – вже звичний для українців електронний медичний документ, що формується лікарем в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) та містить призначення на певний лікарський засіб.

е-Рецепт містить інформацію про діючу речовину (доксициклін, метформін, бісопролол тощо) або торгову назву (в окремих випадках), форму випуску (капсули, таблетки, розчин тощо), необхідну пацієнтові кількість ліків та інструкції з їх приймання.

Інформація про призначення зберігається в національній системі (ЕСОЗ). На відміну від паперового рецепту, який можна загубити, е-Рецепт є більш надійним і зручним, адже зберігається в системі назавжди. Навіть якщо ви помилково видалили сповіщення з номером е-Рецепту, його вам можуть надіслати повторно. 

У певних випадках за рішенням лікаря отримати е-Рецепт можна дистанційно, якщо це не суперечить стандарту лікування, зокрема, при повторних призначеннях. 

За сім років з моменту появи е-Рецепт розвинувся від інструменту виключно для державної програми реімбурсації (повного або часткового відшкодування вартості ліків) до універсального цифрового інструменту, що охоплює, окрім реімбурсації, ще й всі рецептурні лікарські засоби.

На сьогодні в ЕСОЗ створено понад 111,8 мільйонів е-Рецептів, з них зокрема:

• 106,9 млн е-Рецептів – створено у межах державної програми реімбурсації;
• 4,6 млн е-Рецептів – створено на рецептурні ліки, які пацієнти купують власним коштом;
• понад 217,7 тис. е-Рецептів – створено на лікарські засоби, вартість яких відшкодовується у межах програм місцевих бюджетів.

При цьому 3,8 млн е-Рецептів створено лікарями ФОП, 3,5 млн – приватними медичними закладами, 104,7 тис. – державними. Переважна ж частка е-Рецептів  (104,3 млн) створена лікарями комунальних закладів охорони здоровʼя.

Географія створення е-Рецептів

68,8% усіх е-Рецептів створено у містах, 20,07% – у селах, 10,07% – у селищах.

Лідерами зі створення е-Рецептів є Дніпропетровська обл. – 11,9 млн., Харківська – 7,5 млн., Львівська – 7,1 млн. м.Київ – на четвертому місці з 6,9 млн. е-Рецептів.

Які переваги відкриває е-Рецепт для українців?

• Рецепт завжди “в кишені”: все, що необхідно для використання е-Рецепту, – це інформація про його номер та код погашення зі сповіщення або інформаційної памʼятки. Просто продиктуйте або покажіть номер е-Рецепту фармацевтові. Він у декілька кліків знайде ваше призначення у системі, а після вашого вибору – «погасить» електронний документ з використанням коду, який ви назвете. 
• Вибір без тиску за власним бюджетом: крім певних винятків, лікар зазначає в е-Рецепті діючу речовину (міжнародну непатентовану назву), а не конкретний бренд. Саме тому фармацевт може запропонувати вам кілька варіантів від різних виробників, а ви обираєте той, що підходить за ціною та вподобаннями.
• Точність на 100%: ЕСОЗ мінімізує людський фактор. Фармацевт бачить у системі чітке дозування та форму випуску, які призначив лікар. Усе без ризику помилкового прочитання чи інтерпретації.

Як отримати е-Рецепт? 

Зверніться до обраного вами лікаря “первинки” за консультацією щодо вашої проблеми. У разі клінічної необхідності вас направлять до лікаря вторинної ланки (наприклад, ендокринолога, хірурга, кардіолога тощо), який після необхідних обстежень призначить вам ліки, а отже, створить е-Рецепт. 

Якщо додаткові обстеження чи консультації не потрібні, лікар “первинки” також зможе призначити вам необхідне лікування і ліки одразу. 

Коли лікар сформує е-Рецепт в ЕСОЗ, пацієнт отримує сповіщення із номером е-рецепту і кодом його погашення або, якщо пацієнт не має телефону, інформаційну памʼятку про нього. 

Нагадуємо

Якщо на пакуванні або в інструкції до лікарського засобу зазначено умови відпуску “за рецептом”, фармацевт НЕ має права вам його продати або видати без надання паперового або електронного рецепту. Відпуск рецептурних ліків без рецепта є порушенням законодавства та може призвести до анулювання ліцензії аптечного закладу. 

📌 Де діють винятки і на які лікарські засоби?

У зонах бойових дій або прифронтових територіях діють винятки, коли деякі лікарські засоби дозволено відпускати за паперовим рецептом. 

Термін дії е-Рецепту

• 90 днів на рецептурні ненаркотичні ліки за власні кошти пацієнта
• 30 днів на рецептурні ліки за програмою місцевих бюджетів
• 10 днів на наркотичні препарати
• 30 днів на препарати за програмою “Доступні ліки” (серцево-судинні, діабет, астма тощо) 

Якщо пацієнт не скористався е-рецептом у визначений термін, то за таким рецептом відпуск ліків буде неможливим і потрібно повторно звернутися до лікаря з проханням сформувати е-Рецепт.

👉 Перевірити, чи належить ваш препарат до рецептурних, можна на його пакуванні, в інструкції, у Державному реєстрі лікарських засобів .

👉Знайти найближчу аптеку, яка відпускає ліки за е-рецептом, можна на дашборді НСЗУ «Електронна карта місць відпуску лікарських засобів за е-Рецептом».

👉 Переглянути статистику створення е-Рецептів можна на дашборді НСЗУ

Е-рецепт — це не бюрократія, а турбота про безпеку пацієнтів і контроль за важливими ліками 💙

Міністерство охорони здоров’я України , Національна служба здоров’я України та ДП “Електронне здоров’я” разом з експертами USAID – US Agency for International Development розпочали опис бізнес-архітектури охорони здоров’я.

Усупереч російській військовій агресії, Україна продовжує роботу над реформуванням електронної системи охорони здоров’я та реалізації нових електронних пацієнтських сервісів. Найперше – йдеться про покращення безпечної роботи з медичними даними.

Опис бізнес-архітектури дозволить виконувати цифрову трансформацію, опираючись на чіткі процесні послідовності та залежності, ураховуючи всі особливості, етапи та взаємозв’язки між усіма процесами.

Бізнес-архітектура та карта процесів охорони здоров’я включатиме:
– основні процеси за видами медичної допомоги: сімейна медицина (первинна), спеціалізована (вторинна), високоспеціалізована, реабілітація, профілактика, стаціонарна паліативна допомога, екстрена) із відповідними нормативно-правовими документами, на основі яких така допомога надається;
– перелік типів процесів медичної допомоги: реабілітація, діагностика, консультування, профілактика, документообіг та ін.;
– місця надання послуг;
– ролі в процесах та довідники послуг.

Чіткі, прозорі, описані бізнес-процеси ЕСОЗ нададуть можливість ефективніше використовувати наявні ресурси системи, отримувати бажані дані та результати найкоротшим шляхом, а також ефективніше використовувати ресурси для її подальшого розвитку, зміни, доповнення.

Відповідний документ очікується до презентації проектом USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» у вересні 2022 року.

Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) забезпечує для пацієнтів та лікарів зручне ведення електронної медичної картки. 

Завдяки ЕСОЗ відбувається цифровий обмін інформацією в медичній галузі. В ній лікарі створюють електронні медичні висновки про народження та тимчасову непрацездатність, електронні направлення, електронні рецепти, вносять інші медичні дані пацієнта. Лікуючий лікар може швидко – за згодою пацієнта – отримати потрібну інформацію про пацієнта, яка була внесена до системи за результатом його попередніх звернень за медичною допомогою. Така медична інформація допоможе лікарю мати більше об’єктивних даних для прийняття рішень під час встановлення діагнозу, призначення лікування тощо.

Дані про пацієнта зберігаються в центральній базі даних, яка належить Національній службі здоров’я, та в закладі, який вносить електронні медичні записи через медичні інформаційні системи (МІС). Центральна база даних і МІС складають електронну систему охорони здоров’я.

У центральній базі даних (ЦБД) персональні та медичні дані пацієнта технічно зберігаються відокремлено та в зашифрованому вигляді.

Технічно доступ пацієнта як користувача до ЦБД ЕСОЗ наразі не забезпечено, тому пацієнт може отримати інформацію, яка внесена про нього в ЦБД ЕСОЗ, одним зі способів:

• у свого сімейного або лікуючого лікаря після надання такому лікарю згоди на доступ до запитуваної інформації пацієнт може отримати відомості щодо медичної інформації про себе;
• у Національній службі здоров’я України, надіславши запит через форму або листом на адресу: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 19.

Варто зазначити, що наразі медичні заклади можуть надавати пацієнтам доступ до даних, які зберігаються безпосередньо в такому закладі, через пацієнтські застосунки медичних інформаційних систем, які використовує заклад для автоматизації своїх процесів. Однак не всі МІС мають відповідний функціонал та не всі заклади ним користуються. Відомості в застосунках МІС, які ви сьогодні можете бачити у разі їх використання, – це не відомості ЦБД ЕСОЗ, а відомості, які зберігає про вас заклад, який використовує таку ж МІС.

Зауважимо, що зараз ведеться активна робота над розробкою та впровадженням особистого кабінету пацієнта, який надалі забезпечить доступ усіх пацієнтів до власних даних, які містяться в центральній базі даних ЕСОЗ.