Як розвивається mHealth в Україні?

На час воєнного стану Міністерство охорони здоровʼя спростило процедуру формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність (МВТН) вагітним та породіллям, які вимушено залишили територію країни. Зокрема це можна зробити без особистого прийому в лікаря.

Сьогодні від лікарів та пацієнтів періодично надходить звернення щодо порядку та підстав формування МВТН у випадку, коли жінки перебувають за кордоном. 

Надаємо розʼяснення щодо ключових аспектів формування МВТН у цій категорії.

• Лікарі можуть формувати МВТН для вагітних пацієнток, які перебувають за кордоном, без проведення особистого огляду.

На період дії воєнного стану медичний висновок про тимчасову непрацездатність у категорії “Вагітність та пологи” формується на підставі іноземних медичних документів, що засвідчують факт вагітності або пологів у жінки. 

З 30-го тижня вагітності жінка має право на формування листка непрацездатності та в результаті – отримати соціальні виплати. При цьому не має значення, чи перебувала жінка на обліку в Україні. 

• МВТН у категорії “Вагітність та пологи” може сформувати як сімейний лікар, так і лікар-спеціаліст.

Для того, щоб отримати МВТН вагітні, які перебувають за кордоном, можуть звернутися до свого сімейного лікаря в Україні, з яким вони уклали декларацію.  

Водночас сформувати медичний висновок у відповідній категорії може не лише сімейний лікар, але й будь-який лікар, до якого звертається пацієнтка. 

Крім того, зауважимо, що право приймати рішення щодо формування МВТН у конкретних ситуації має саме лікар. Участь у цьому процесі представників лікарсько-консультативних комісій не передбачається.

• МВТН формує український лікар на підставі іноземного документа, що засвідчує вагітність жінки.

Отже, зі зверненням пацієнтки лікарю не потрібно проводити власну експертизу щодо тимчасової втрати працездатності жінки, якщо її було засвідчено за кордоном, а виключно спиратися на експертизу іноземних колег. 

Своєю чергою, для формування МВТН вагітна має надіслати лікареві (поштою чи доступним месенджером) перекладені (за потреби) та нотаріально засвідчені іноземні медичні документи, в яких зазначено строк вагітності, на підставі яких український лікар має сформувати МВТН з датою настання 30 тижня вагітності пацієнтки.

У випадку пологів: український лікар сформує МВТН з дати пологів також на підставі даних іноземного медичного документа про пологи. 

Нагадаємо, що якщо у жінки за кордоном були ускладнені пологи або народилося декілька маленьких українців, лікар має сформувати породіллі МВТН не на 126, а на 140 календарних  днів. 

Нагадаємо покроковий алгоритм дій для вагітних українок, які перебувають за кордоном та продовжують сплачувати податки до українського бюджету самостійно або через офіційного роботодавця:

1. Зверніться за медичною допомогою в країні перебування. На момент настання чи після 30 тижня вагітності отримайте іноземний медичний документ, в якому зазначено факт та термін вагітності.
2. Рекомендуємо перекласти іноземний медичний документ українською та нотаріально завірити ці переклади.
3. Зверніться до свого сімейного лікаря або ж іншого лікаря, якому ви надали право на перегляд медичної інформації в ЕСОЗ та повідомте про потребу у формуванні медичного висновку про тимчасову непрацездатність.
4. Передайте лікареві іноземні медичні документи з їх перекладом в узгоджений з лікарем спосіб – поштою чи месенджером.
5. Переконайтеся, чи вдалося лікареві успішно сформувати медичний висновок.
6. В особистому кабінеті Пенсійного фонду України перевірте успішність сформованого електронного лікарняного.
7. Повідомте роботодавця про е-лікарняний та чекайте на отримання соціальних виплат.

Проект Дослідження якості взаємодії медичних працівників з ЕСОЗ триває. За результатами попереднього етапу дослідження (проведення опитування та глибинних інтервʼю) командою впровадження ЕСОЗ спільно з експертами Київської школи економіки розроблено методологію для регулярного вимірювання індексу якості взаємодії користувача з ЕСОЗ. Також були надані рекомендації розробникам медичних інформаційних систем щодо покращень інтерфейсів.

З червня усі медичні фахівці, які щоденно працюють з електронною системою охорони здоровʼя, почали отримувати форму зворотного звʼязку щодо оцінювання поточного стану роботи ЕСОЗ.

Просимо вас і надалі брати активну участь в дослідженні та ділитися своєю оцінкою, запитами та потребами щодо роботи в ЕСОЗ.

Окрім конструктивних пропозицій також ми будемо вдячні, якщо ви надасте зворотний звʼязок щодо позитивних моментів взаємодії з системою. Це дозволить нам сформувати обʼєктивні результати дослідження.

За результатами червневого опитування було визначено ряд ключових питань та потреб, з якими регулярно зіштовхуються користувачі.

Серед них зокрема питання щодо: 

• швидкості передачі даних та працездатності;
• відображення медичних даних про пацієнта у різних МІС;
• пошуку та визначення дозування/кількості лікарських засобів при створенні е-рецепта;
• оптимізації процесу реєстрації пацієнтів в ЕСОЗ;
• зручності та адаптивності інтерфейсів та ін.

Ці та інші питання вже знаходяться в опрацюванні технічної команди ЕСОЗ, про статус їх опрацювання, а також результати індексу ми будемо вас сповіщати на офіційних каналах.

Дякуємо за вашу небайдужість та активну позицію щодо розвитку цифрових інструментів у сфері охорони здоровʼя в Україні!

Неонатальний скринінг – комплексне обстеження новонароджених, яке проводять для виявлення спадкової та вродженої  патології у немовлят. 

Раніше в Україні обстеження проводилося на чотири, а з минулого року – на 21 рідкісне захворювання. З 2023 року така можливість стала доступна у всіх пологових закладах країни, за винятком тимчасово окупованих територій.

Розширений неонатальний скринінг дає можливість завчасно виявити лабораторні ознаки захворювання у дитини та якнайшвидше запобігти їхнім клінічним проявам.

Розповідаємо детальніше, як батьки можуть отримати результати дослідження.

✅ Якщо у дитини ризиків не виявлено, результати не повідомляються, але зберігаються в записах дитини в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ).

✅ У разі сумнівного результату батьків можуть запросити на забір зразка для проведення повторного дослідження – проте це не означає, що у дитини виявлено хворобу.

✅ Якщо скринінг підтвердив патологію, з родиною обов’язково зв’яжуться лікарі медико-генетичного центру та скоординують щодо подальших кроків.

Зауважимо, що батьки дитини можуть дізнатися результати скринінгу у педіатра, якому вони раніше подали декларацію. 

Лікар має доступ до електронних медичних записів дитини та зможе надати необхідну інформацію. Також лікар-педіатр зможе переглянути, які щеплення провели новонародженому у пологовому будинку та інші медичні записи за потреби. 

Нагадаємо, що послуга розширеного неонатального скринінгу є безоплатною та гарантується в рамках програми медичних гарантій під час пологів у пологових стаціонарах, перинатальних центрах та дитячих лікарнях з неонатологічними відділеннями.

На сьогодні уже проведено понад 380 тисяч досліджень, з яких у 563 випадках було підтверджено факт рідкісних захворювань у новонароджених. 

Саме раннє виявлення ризиків та своєчасне призначення лікування дозволяє запобігти розвитку хвороби та створює всі умови для повноцінного життя дитини. 

Актуальні та точні дані – ядро сучасної української системи охорони здоровʼя, а повна інформація про стан здоровʼя пацієнта – запорука його ефективного лікування.

Іноді в процесі лікування у різних закладах охорони здоровʼя пацієнт та його лікарі можуть зіштовхуватися з тим, що певна інформація про здоровʼя пацієнта не відображається у лікарському кабінеті в медичній інформаційній системі (МІС).

Лікарі можуть повʼязувати цю проблему з тим, що між різними МІС відсутній обмін даними, однак це не так. Адже всі дані, які лікарі вносять до електронної системи охорони здоровʼя, зберігаються на центральному рівні, тобто у центральній базі даних (ЦБД) ЕСОЗ. Так, за умови, що дані були коректно внесені та передані в ЦБД, лікар чи інший медичний працівник, який відповідає за лікування пацієнта, може переглянути їх, керуючись відповідними правами доступу.

То чому все ж виникають ситуації, коли лікар «не бачить» записи, внесені до ЕСОЗ іншими медичними працівниками?

• Лікар, який хоче переглянути дані, не має відповідного доступу

Зауважимо, що медичні працівники мають доступ лише до тих даних і в тому обсязі, який необхідний для надання медичної послуги. 

Так, наприклад, майже повний доступ до даних про здоровʼя пацієнта має лише лікар первинної допомоги, з яким пацієнт має діючу декларацію. При цьому інші лікарі в межах одного закладу можуть у разі клінічної потреби переглядати медичні записи пацієнта, внесені колегами. 

Якщо медичний працівник у ході лікування потребує доступу до певних медичних даних пацієнта, для цього необхідно надіслати відповідний запит до системи, який пацієнт особисто підтверджує через код у смс. Після цього потрібні записи стануть доступними до перегляду лікареві.

Водночас зауважимо, що доступ до чутливих медичних даних пацієнта (РПП, СНІД, ВІЛ тощо) не має жоден лікар, навіть сімейний. А право на перегляд таких даних можна отримати виключно за спеціальною процедурою.

Саме тому пацієнтам важливо мати метод автентифікації в системі за номером телефону – адже це безпосередній спосіб контролю доступу до їх медичної інформації. А у разі зміни чи втрати номеру телефона – поновити інформацію.

Серед іншого нагадаємо, що для перегляду медичних записів в електронній медичній картці пацієнта необхідно здійснити авторизацію в ЕСОЗ, а не лише в медичній інформаційній системі.

• Лікар не здійснив відправку даних до ЕСОЗ

Нагадуємо, що внесення даних до МІС не означає їх відправку до центральної бази даних ЕСОЗ.

Важливо пам’ятати, що лише підписані та передані до системи дані будуть доступні для відображення іншим лікарям в електронній медичній картці пацієнта (за наявності в них відповідного доступу).

Декілька рекомендацій щодо того, як коректно відправити дані та уникнути можливих помилок:

✔️Обов’язково перевіряйте в медичній інформаційній системі, чи є позитивним статус надсилання медичних записів в ЕСОЗ. Якщо статус запису «Не відправлено» чи «До відправки» тощо – не забудьте здійснити їх відправлення.

✔️Іноді виникають помилки з надісланими записами, де лікар, наприклад, вказав невірне значення медичного запису, відповідно система їх автоматично перевіряє та не приймає. У такому випадку важливо знайти такі документи/записи, перевірити дані, виправити помилку та перевідправити їх знову до ЦБД ЕСОЗ. 

✔️За можливості керівник закладу чи завідувач відділення здійснює контроль, чи збігається кількість створених записів з кількістю успішно переданих до ЕСОЗ. Така опція доступна в деяких МІС.

• Лікар переглянув не всі дані

Існують випадки, коли за запитом лікаря, внаслідок автоматичної верифікації чи після перевірки НСЗУ система обʼєднує декілька електронних медичних карток пацієнта. Зазвичай це буває у разі виявлення дублів чи у разі обʼєднання записів неідентифікованого пацієнта з карткою ідентифікованого пацієнта.

У такому разі дані не «переносяться» з однієї картки до іншої, а «приєднуються» до основної. Через це під час здійснення пошуку інформації медичний працівник може не звернути увагу на таку картку. В інтерфейсі медичної інформаційної системи вона може відображатися як «Приєднана», «Архівна» тощо. 

Додатково нагадаємо: у разі виникнення будь-яких проблем у роботі з ЕСОЗ рекомендуємо звернутись до технічної підтримки медичної інформаційної системи, яка встановлена у вашому закладі. Фахівці та консультанти МІС допоможуть із вирішенням технічних проблем або спрямують запит на розгляд фахівцям підтримки ЦБД.