ЄДДР: Продовжуємо період обміну даними задля більш ефективної верифікації даних пацієнтів в ЕСОЗ

На час воєнного стану Міністерство охорони здоровʼя спростило процедуру формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність (МВТН) вагітним та породіллям, які вимушено залишили територію країни. Зокрема це можна зробити без особистого прийому в лікаря.

Сьогодні від лікарів та пацієнтів періодично надходить звернення щодо порядку та підстав формування МВТН у випадку, коли жінки перебувають за кордоном. 

Надаємо розʼяснення щодо ключових аспектів формування МВТН у цій категорії.

• Лікарі можуть формувати МВТН для вагітних пацієнток, які перебувають за кордоном, без проведення особистого огляду.

На період дії воєнного стану медичний висновок про тимчасову непрацездатність у категорії “Вагітність та пологи” формується на підставі іноземних медичних документів, що засвідчують факт вагітності або пологів у жінки. 

З 30-го тижня вагітності жінка має право на формування листка непрацездатності та в результаті – отримати соціальні виплати. При цьому не має значення, чи перебувала жінка на обліку в Україні. 

• МВТН у категорії “Вагітність та пологи” може сформувати як сімейний лікар, так і лікар-спеціаліст.

Для того, щоб отримати МВТН вагітні, які перебувають за кордоном, можуть звернутися до свого сімейного лікаря в Україні, з яким вони уклали декларацію.  

Водночас сформувати медичний висновок у відповідній категорії може не лише сімейний лікар, але й будь-який лікар, до якого звертається пацієнтка. 

Крім того, зауважимо, що право приймати рішення щодо формування МВТН у конкретних ситуації має саме лікар. Участь у цьому процесі представників лікарсько-консультативних комісій не передбачається.

• МВТН формує український лікар на підставі іноземного документа, що засвідчує вагітність жінки.

Отже, зі зверненням пацієнтки лікарю не потрібно проводити власну експертизу щодо тимчасової втрати працездатності жінки, якщо її було засвідчено за кордоном, а виключно спиратися на експертизу іноземних колег. 

Своєю чергою, для формування МВТН вагітна має надіслати лікареві (поштою чи доступним месенджером) перекладені (за потреби) та нотаріально засвідчені іноземні медичні документи, в яких зазначено строк вагітності, на підставі яких український лікар має сформувати МВТН з датою настання 30 тижня вагітності пацієнтки.

У випадку пологів: український лікар сформує МВТН з дати пологів також на підставі даних іноземного медичного документа про пологи. 

Нагадаємо, що якщо у жінки за кордоном були ускладнені пологи або народилося декілька маленьких українців, лікар має сформувати породіллі МВТН не на 126, а на 140 календарних  днів. 

Нагадаємо покроковий алгоритм дій для вагітних українок, які перебувають за кордоном та продовжують сплачувати податки до українського бюджету самостійно або через офіційного роботодавця:

1. Зверніться за медичною допомогою в країні перебування. На момент настання чи після 30 тижня вагітності отримайте іноземний медичний документ, в якому зазначено факт та термін вагітності.
2. Рекомендуємо перекласти іноземний медичний документ українською та нотаріально завірити ці переклади.
3. Зверніться до свого сімейного лікаря або ж іншого лікаря, якому ви надали право на перегляд медичної інформації в ЕСОЗ та повідомте про потребу у формуванні медичного висновку про тимчасову непрацездатність.
4. Передайте лікареві іноземні медичні документи з їх перекладом в узгоджений з лікарем спосіб – поштою чи месенджером.
5. Переконайтеся, чи вдалося лікареві успішно сформувати медичний висновок.
6. В особистому кабінеті Пенсійного фонду України перевірте успішність сформованого електронного лікарняного.
7. Повідомте роботодавця про е-лікарняний та чекайте на отримання соціальних виплат.

Працювати з ЕСОЗ та користуватися усіма сервісами системи мають змогу лише зареєстровані та автентифіковані особи. Це стосується як лікарів, так і пацієнтів. Метод автентифікації в ЕСОЗ – це спосіб комунікації і підтвердження дій в системі. Існує три методи автентифікації в ЕСОЗ – за номером телефону,  за документами або через законного представника.

При реєстрації пацієнта в ЕСОЗ лікарі за попереднім погодженням переважно обирають тип методу автентифікації пацієнта –  “за номером телефону”. 

CМС-повідомлення від “E-health” з номером е-направлень, номером МВТН, номером е-рецептів та кодів їх погашення надходять на той номер телефону, який вказаний в Реєстрі пацієнтів. Тобто номер телефону є ще й зручним каналом в отриманні сповіщень від ЕСОЗ. 

Однак з певних причин трапляється так, що пацієнт може втратити свій номер телефону або ж змінити його. Що ж тоді робити – як лікарю змінити номер телефону для автентифікації пацієнта в системі? 

Чи може лікар самостійно змінити метод автентифікації пацієнта? 

Так, лікар може самостійно змінити метод автентифікації, якщо пацієнт має доступ до старого номеру телефону, ЯКИЙ він хоче змінити. Лікар може змінити метод автентифікації через свою МІС. Після чого на “старий номер”, зазначений в Реєстрі пацієнтів, пацієнту надійде код підтвердження дії зміни телефону на новий. 

Поки що у лікарів немає технічної можливості самостійно змінити метод автентифікації без отримання підтвердження на старий номер телефону пацієнта. Якщо він втратив номер телефону, то це може створювати певні труднощі, адже  так лікар не може отримати підтвердження зміни. 

Якщо номер телефону втрачено – пацієнт повинен подати заявку на скидання номеру телефону на сайті НСЗУ. 

Чи потрібно переукладати декларацію, якщо у пацієнта змінився номер телефону? 

Зазначимо, що при зміні будь-яких персональних даних пацієнта, в тому числі зміні чи втраті номеру телефону, переукладати декларацію не потрібно. Треба лише змінити метод автентифікації через свою МІС. У випадку втрати номеру заявка подається до НСЗУ. Якщо усі дані вказані коректно, то така заявка буде опрацьована менш ніж за день. 

Чому важливо мати зазначений номер телефону в ЕСОЗ?

Номер телефону є не лише зручним методом автентифікації, але й важливим інструментом управління своїми даними. Так, за наявності номеру телефону ви зможете не лише самостійно управляти доступом до своїх медичних та чутливих даних, але й бути в курсі щодо дій з такими даними. 

Якщо хтось захоче отримати доступ до ваших даних, то без 4-значного коду з СМС такий доступ не буде видано або ж якщо хтось створить вам е-направлення, то система оперативно вас про це повідомить. 

Тож при наявності іншого типу методу автентифікації (за документами) рекомендуємо змінити на автентифікацію за номером телефону, адже це значно пришвидшує та спрощує використання більшості медичних цифрових сервісів, а також значно підвищує рівень безпеки ваших медичних даних.

Від початку побудови електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ) захист даних завжди був пріоритетним завданням. ЕСОЗ – одна з систем в Україні, в якій реалізовані найсучасніші засоби захисту, серед яких: використання користувачами кваліфікованих електронних підписів (КЕП), реалізація архітектурних принципів GDPR (відокремлене зберігання медичних та персональних даних), blockchain-подібні алгоритми, що забезпечують цілісність даних та інші. Так, лише на вході в систему користувачі проходять двофакторну авторизацію: через встановлену МІС та безпосередньо вхід в ЕСОЗ за протоколом OAuth.2.

​​Система має багаторівневий захист та отримала  атестат відповідності комплексної системи захисту інформації. 

Також кожен МІС, що підключений до ЦБД, повинен мати атестат відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) відповідно до норм українського законодавства. 

 Ця вимога передбачена Законом України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах” та іншими нормативно-правовими актами щодо підключення МІС до центральної бази даних ЕСОЗ.

Сьогодні наша держава бореться із загарбником на всіх фронтах і кіберфронт не є винятком. На рівні центральної бази даних адміністратор забезпечує проведення необхідних заходів із захисту інформації та попереджає реальні та потенційні атаки ворога.

Проте захист інформації також не менш важливий і на робочому місці кожного користувача. Для цього закладам охорони здоров’я необхідно: 

🔹регулярно оновлювати програмне забезпечення (зокрема,операційних систем, систем керування базами даних, програмних бібліотек тощо);

🔹контролювати цілісність та автентичність ПЗ; 

🔹забезпечувати мережевий захист: фільтрація та аналіз мережевого трафіку, виявлення і протидія мережевим атакам і т. д.;

🔹унеможливлювати втрату інформації, забезпечити резервне копіювання даних, захист від несанкціонованого доступу, розмежування прав доступу тощо;

🔹забезпечувати реєстрацію подій, пов’язаних з отриманням користувачами доступу до ресурсів ЗОЗ;

🔹проводити резервування конфігураційних файлів та критично важливих системних файлів;

🔹проводити перевірку кваліфікованого електронного підпису на інформаційних об’єктах в ЗОЗ її користувачами;

🔹забезпечувати антивірусний захист, перевірку на наявність шкідливого програмного коду всіх вкладень, що завантажуються користувачами до ЗОЗ.

Для забезпечення виконання всіх цих заходів доцільно в закладах охорони здоров’я визначити відповідальних за це осіб або ж створити відповідні ІТ підрозділи, а також забезпечити контакт таких осіб чи підрозділів зі службами підтримки медичних інформаційних систем, які працюють у закладі.