Верифікація даних пацієнта: що важливо знати медичним фахівцям?

Міністерство цифрової трансформації, Міністерство охорони здоров’я та Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні підготували навчальний курс «Цифрові навички для медиків». 

Курс розміщений на національному порталі з розвитку цифрової грамотності Дія.Цифрова освіта. Доступ до курсу безоплатний. Його формат — 10 серій освітнього серіалу за участі лікарів, медичних експертів, представників МОЗ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я», а також технічних спеціалістів електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). 

Десять серій допоможуть медичним працівникам вивчити особливості роботи з формами для опитувань у Google, оволодіти базовими навичками обробки інформації в Excel, а також підготовки презентацій у PowerPoint та їх обговорення у Google Meet або Zoom. Ведуча курсу — медична експертка ЮНІСЕФ Катерина Булавінова. 

«Цифрові навички допоможуть зробити щоденну роботу медичних працівників більш ефективною, створять додаткові можливості для їхнього професійного розвитку, а також полегшать взаємодію із пацієнтами в онлайн-режимі», — зазначила Лотта Сильвандер, голова ЮНІСЕФ в Україні. «Освітній серіал, створений зусиллями всіх партнерів, допоможе досягти наших цілей із підвищення якості медичної освіти в Україні», — додала вона. 

«В міжнародних стандартах охорони здоров’я є рекомендація медичним працівникам застосовувати цифрові технології, щоб покращити показники здоров’я населення та якість надання послуг. Цифрові технології є інструментом, що відкриває нові можливості та надає переваги в медичній сфері, а також дозволяє організувати процеси більш ефективно. Ми раді запустити перший в Україні спеціалізований навчальний курс із цифрових навичок для медиків. Це один із кроків на шляху до побудови екосистеми цифрової охорони здоров’я», — підкреслила заступниця Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан.

Ярослав Кучер, заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, додав: «Одним із важливих напрямів діяльності для МОЗ є розвиток компетентностей медичних працівників. Тож із метою реалізації цього завдання ми долучилися до спільної ініціативи Міністерства цифрової трансформації України та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і розпочали роботу над створенням освітнього серіалу. Наші команди проаналізували найбільш поширені запитання від лікарів щодо роботи ЕСОЗ, опрацювали відповідні нормативно-правові документи. На основі цих запитань, а також звернень, що надходять до МОЗ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я», ми створили серії, що містять відповіді на найактуальніші запити».

Над навчальним курсом працювали експерти Українського католицького університету та Здорові комунікації. Проєкт реалізовано за підтримки Агенції з міжнародного розвитку (USAID). Інформаційний партнер — медіахолдинг OBOZREVATEL 

У створенні освітнього серіалу взяли участь досвідчені медики та управлінці: Олег Токарчук — дитячий ортопед-травматолог, головний лікар Коломийської дитячої лікарні (у 2011-2020 рр.); Сергій Горищак — к.м.н., нейрохірург, директор Одеської дитячої поліклініки №6; Світлана Шабаліна — головна лікарка Центру первинної медичної допомоги м. Бахмут Донецької області; Наталія Спічакова — заступниця директора з медичного забезпечення (мережі) КНП «Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди» Сумської міської ради; Юлія Задеряка — експертка з розвитку електронної системи охорони здоров’я ДП «Електронне здоров’я»; Марія Карчевич — генеральна директорка Директорату з розвитку цифрових трансформацій в охороні здоров’я МОЗ України; Дмитро Черниш — директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ.

Шановні користувачі електронної системи охорони здоров’я!

Сьогодні на центральному компоненті ЕСОЗ стався інцидент, який спричинив збої на двох із трьох групах серверів, на яких зберігається підписний контент. Саме це вплинуло на поточні труднощі взаємодії користувачів із ЕСОЗ.

🔧Фахівці eZdorovya та Національна Служба здоров’я здійснюють роботи по переходу на резервне середовище даних.

На час проведення відновлювальних робіт обмежено трафік на ЦБД. 

Тому, запити користувачів тимчасово не оброблюються.

Орієнтовний час робіт: 3-4 години. Актуальний статус робіт буде оновлюватися щогодини. 

Після завершення робіт очікується стабілізація роботи ЦБД.

Додатково, за результатами аналізу причин інциденту, буде опублікований відповідний звіт.

На час воєнного стану Міністерство охорони здоровʼя спростило процедуру формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність (МВТН) вагітним та породіллям, які вимушено залишили територію країни. Зокрема це можна зробити без особистого прийому в лікаря.

Сьогодні від лікарів та пацієнтів періодично надходить звернення щодо порядку та підстав формування МВТН у випадку, коли жінки перебувають за кордоном. 

Надаємо розʼяснення щодо ключових аспектів формування МВТН у цій категорії.

• Лікарі можуть формувати МВТН для вагітних пацієнток, які перебувають за кордоном, без проведення особистого огляду.

На період дії воєнного стану медичний висновок про тимчасову непрацездатність у категорії “Вагітність та пологи” формується на підставі іноземних медичних документів, що засвідчують факт вагітності або пологів у жінки. 

З 30-го тижня вагітності жінка має право на формування листка непрацездатності та в результаті – отримати соціальні виплати. При цьому не має значення, чи перебувала жінка на обліку в Україні. 

• МВТН у категорії “Вагітність та пологи” може сформувати як сімейний лікар, так і лікар-спеціаліст.

Для того, щоб отримати МВТН вагітні, які перебувають за кордоном, можуть звернутися до свого сімейного лікаря в Україні, з яким вони уклали декларацію.  

Водночас сформувати медичний висновок у відповідній категорії може не лише сімейний лікар, але й будь-який лікар, до якого звертається пацієнтка. 

Крім того, зауважимо, що право приймати рішення щодо формування МВТН у конкретних ситуації має саме лікар. Участь у цьому процесі представників лікарсько-консультативних комісій не передбачається.

• МВТН формує український лікар на підставі іноземного документа, що засвідчує вагітність жінки.

Отже, зі зверненням пацієнтки лікарю не потрібно проводити власну експертизу щодо тимчасової втрати працездатності жінки, якщо її було засвідчено за кордоном, а виключно спиратися на експертизу іноземних колег. 

Своєю чергою, для формування МВТН вагітна має надіслати лікареві (поштою чи доступним месенджером) перекладені (за потреби) та нотаріально засвідчені іноземні медичні документи, в яких зазначено строк вагітності, на підставі яких український лікар має сформувати МВТН з датою настання 30 тижня вагітності пацієнтки.

У випадку пологів: український лікар сформує МВТН з дати пологів також на підставі даних іноземного медичного документа про пологи. 

Нагадаємо, що якщо у жінки за кордоном були ускладнені пологи або народилося декілька маленьких українців, лікар має сформувати породіллі МВТН не на 126, а на 140 календарних  днів. 

Нагадаємо покроковий алгоритм дій для вагітних українок, які перебувають за кордоном та продовжують сплачувати податки до українського бюджету самостійно або через офіційного роботодавця:

1. Зверніться за медичною допомогою в країні перебування. На момент настання чи після 30 тижня вагітності отримайте іноземний медичний документ, в якому зазначено факт та термін вагітності.
2. Рекомендуємо перекласти іноземний медичний документ українською та нотаріально завірити ці переклади.
3. Зверніться до свого сімейного лікаря або ж іншого лікаря, якому ви надали право на перегляд медичної інформації в ЕСОЗ та повідомте про потребу у формуванні медичного висновку про тимчасову непрацездатність.
4. Передайте лікареві іноземні медичні документи з їх перекладом в узгоджений з лікарем спосіб – поштою чи месенджером.
5. Переконайтеся, чи вдалося лікареві успішно сформувати медичний висновок.
6. В особистому кабінеті Пенсійного фонду України перевірте успішність сформованого електронного лікарняного.
7. Повідомте роботодавця про е-лікарняний та чекайте на отримання соціальних виплат.

ДП “Електронне здоровʼя” як технічний адміністратор центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ), інформує про успішне проходження повторного тестування електронними медичними інформаційними системами, які  підлягали відключенню від центральної бази даних ЕСОЗ.

Як повідомлялося раніше, за результатами перевірки на відповідність актуальним технічним та безпековим вимогам, наказом адміністратора  було прийнято рішення про майбутнє відключення низки МІС від центральної бази даних ЕСОЗ з 29.05.2026.

Згідно з визначеною процедурою, упродовж 60 днів з моменту прийняття рішення оператори МІС мали можливість усунути виявлені порушення та повторно пройти тестування.

Повідомляємо, що оператори медичних інформаційних систем “Pro.mis” (45113032, ТОВ «ПРО.МІС»), “Lakmus” (44368757, ТОВ «МІС ЛАКМУС»), “SimplexMed” (43554603, ТОВ СІМПЛЕКС-МЕД), “МедЦентр+” (44541459, ТОВ СОФТМОР СОЛЮШЕН) привели свої системи у відповідність до технічних вимог та забезпечили успішне проходження повторних тестувань.

Враховуючи отримані позитивні висновки ДП “Електронне здоров’я” від 07.05.2026 № 435/9.2, від 20.05.2026 № 477/9.2, 484/9.2, від 25.05.2026 № 498/9.2, 504/9.2, від 26.03.2026 № 317/9.2, від 28.05.2026 № 539/9.2, 536/3.3, від 29.05.2026 № 552/3.3, 553/3.3, 557/3.3, 565/3.3 про відповідність МІС технічним вимогам, технічним адміністратором прийнято рішення про внесення змін до наказу від 30.03.2026 №25, шляхом виключення зазначених МІС із переліку які підлягають майбутньому відключенню 29.05.2026 року.

Відповідно  МІС “Pro.mis”, МІС “Lakmus”, МІС “SimplexMed” та МІС “МедЦентр+”  залишаються підключеними до центральної бази даних ЕСОЗ.

Що це означає для закладів охорони здоров’я та аптек:

• Заклади та аптеки, які є користувачами МІС, можуть продовжувати роботу в електронній системі охорони здоров’я у звичному режимі.
• Користувачі можуть і надалі використовувати медичну інформаційну систему. Розривати договори з поточними операторами або шукати нових постачальників послуг не потрібно.
• МІС продовжують повноцінно передавати дані до центральної бази даних ЕСОЗ. Пацієнти й надалі можуть безперебійно користуватися електронними сервісами (е-Рецепт, е-Направлення, медичні записи тощо), а заклади — виконувати умови Програми медичних гарантій.

Наголошуємо, що відповідність МІС технічним вимогам є базовою умовою їх підключення до центральної бази даних ЕСОЗ. ДП “Електронне здоровʼя” продовжує здійснювати системну перевірку функціонування всіх підключених МІС задля гарантування надійності сервісів та високого рівня захисту медичних даних пацієнтів.